Постанова № 27884653, 14.11.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6977/09/1770

14 листопада 2012 року 12год. 19хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Гуль Н.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Головачик В.О.,

відповідача: представник Красовський А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів"

до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби

про визнання нечинним рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Костопільський завод скловиробів" звернулося з адміністративним позовом до суду про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції ( по тексту постанови Костопільська МДПІ) від 12.10.2009 року № 0000162200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2508305, 31 грн.

Підставою для прийняття спірного рішення про нарахування штрафних санкцій став висновок податкового органу про те, що на момент перевірки позивачем не пред'явлено вантажні митні декларації типу ВМД, які на думку податкового органу є єдиним документом, що підтверджують факт здійснення імпортної операції (поставки товару).

Позивач вказує, що відповідно до чинного законодавства моментом імпорту, тобто моментом поставки на митну територію України товарів, в кожному разі, є момент перетину товаром митного кордону, а не дата оформлення ВМД.

В обгрунтування прийнятого рішення відповідач посилається на ст.ст. 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", згідно із положеннями яких імпортні операції резидентів повинні бути здійснені у строк 180 днів з дати платежу на користь нерезидента, та пп.1.1 п.1. Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями" від 24.03.1999 року № 136.

Позивач вказує, що ототожнення відповідачем моменту імпорту товарів з моментом його митного оформлення є помилковим, оскільки первинним є перетин товаром митного кордону України, як умова здійснення імпорту, що передує митному оформленню товарів, а пропуск через митний кордон означає дозвіл використовувати товари у визначеному митному режимі.

Позивач зазначає, що факт своєчасної поставки імпортованих товарів за контрактами з фірмами "SGCC" Франція, ЗАТ "Стеклопак" Російська Федерація, ВАТ "Щербинский завод электроплавленных огнеупоров" Російська Федерація, «BINDER+AG» Австрія, підтверджується товаросупровідними документами на товар, а саме накладними CMR, які містять відмітки митниці на кордоні, а також відмітки митниці призначення Рівненської митниці про взяття товару під митний контроль.

Враховуючи, що імпортовані товари за контрактами з іноземними фірмами поставлені на митну територію України в межах законодавчо встановленого строку поставки - 180 днів з дати платежу, підстави для застосування штрафних санкцій були відсутніми, а відтак спірне рішення податкового органу є неправомірним.

Відповідач позов не визнав, про що було подано відповідне письмове заперечення вх.№22824/12 від 25.10.2012 р.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, яке відповідає наведеному в запереченні. Зокрема, зазначив, що за результатами планової перевірки позивача було встановлено порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД по зовнішньоекономічних контрактах з підприємствами-нерезидентами. Виходячи з положень ч.1 ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у разі коли імпортна операція здійснюється за відсутності умов відстрочення поставки, така поставка повинна бути здійснена на протязі 180 днів з моменту здійснення авансових платежів або виставлення векселя на користь постачальника продукції. Відповідно до ч.1 ст.4 Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої в грошову одиниці України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Представник відповідача зазначив, що доводи позивача про невірне визначення податковим органом дати надходження товару в Україну є помилковими. Пояснив, що як вбачається з ч.1 ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строки розрахунків за імпортними операціями пов'язані зі строками поставки. Це у свою чергу зумовлює необхідність визначення моменту здійснення поставки з метою визначення строків імпортної операції. Вказує, що позивач безпідставно ототожнює поняття "імпорт", "ввезення товару", "переміщення товару через кордон" з поняттям "здійснення поставки", про яке і йдеться в Законі України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Згідно з абзацом 12 пункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої Постановою Національного банку України № 136 від 24.03.1999 року (із змінами та доповненнями) здійснення поставки - оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно з законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках). Податковий орган не заперечує факту розміщення товару на митний ліцензійний склад, однак законодавчо визначено, що датою надходження товару в Україну слід вважати дату митного оформлення вантажної митної декларації.

З наведених підстав представник відповідача вважає, що оскільки ВМД в режимі ІМ-40 оформлені позивачем з порушенням 180-денного терміну з моменту вчинення платежів, податковим органом правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції та просить в задоволенні позову відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 30.09.2009 року №317 та наказу №619 від 30.09.2009 року посадовими особами Костопільської МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ЗАТ "Костопільський завод скловиробів" з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів №47 від 06.06.2008 р., №SGCC-Kostopol-AG170408 від 18.05.2008 р.; №25 від 25.05.2008 р.; №19 від 16.04.2008 р.; №23 від 20.05.2008 р.; №804/49706131/08060623 від 06.06.2008 р., №2-SG від 06.01.2009 р., №1-В1 від 25.04.2008 р., №08/27 від 21.05.2008 р.

Результати перевірки оформлені актом від 05.10.2009 року № 920/22/30923971.

Згідно висновків акта перевірки, перевіркою встановлено порушення (в частині, що стосується предмета спору):

- частини 1 статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року № 185/94-ВР із змінами та доповненнями:

· валютна виручка від Glassland GmbH, Германия в сумі 17,00 євро/197,38 за експортовану продукцію надійшла з порушенням законодавчо встановлених термінів (граничний термін надходження коштів - 24.08.2009р.), валютна виручка надійшла - 10.09.09р;

· валютна виручка від «КІМ-TRANS Kereskedelmi KFT», Hungary в сумі 75,00євро/796,72 грн. експортовану продукцію надійшла з порушенням законодавчо встановлених термінів (граничний термін надходження коштів -31.12.2008р.), валютна виручка надійшла - 10.06.09р;

· валютна виручка від ООО «Роспищеснаб», Росія в сумі 80000 рос.руб/20921,60грн за експортовану продукцію надійшла з порушенням законодавчо встановлених термінів (граничний термін надходження коштів -28.07.2009р.), валютна виручка надійшла - 17.09.09р.

- частини 1 статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року № 185/94-ВР із змінами та доповненнями, відповідно до якої встановлено строки та умови завершення імпортної операції:

· Імпортна частина контракту від OOP "Торговий дом «СТЕКЛОМАШ" на суму 1380000 грн. на день перевірки не надійшла в законодавчо встановлені терміни. Граничний термін надходження імпортної частини контракту (180днів) - в сумі 920000 рос.руб - 18.01.2009р, в сумі 460000рос.руб - 14.02.2009р.);

· Імпортна частина контракту від фірми «SHAWVIK GLASSTECH PVT. LTD.». Індія, в сумі 7476,0 євро/75830,64грн не надійшла в законодавчо встановлені терміни. Граничний термін надходження імпортної частини -14.07.2009р., імпортна частина надійшла 10.08.2009р.;

· Імпортна частина контракту від «SGCC» Ос Rom Си Си), Франція, в сумі 95250,0 євpo/713965,33 грн. не надійшла в законодавчо встановлені терміни. Граничний термін надходження імпортної частини -04.02.2009р.; Граничний термін надходження імпортної частини контракту (180днів) - в сумі 1993114, 30 рос.руб. - - 09.12.08p, в сумі 3000000 рос.руб - 04.01.09p, в сумі 683813, 7 рос.руб., 18.01.09р., в сумі 1000000 - 26.01.09р, в сумі 1000000- 04.02.09р., в сумі 175469,99 рос.руб., 08.02.09, в сумі 3000000- 08.02.09, в сумі 1161290 рос.руб - 14.02.09, в сумі 1500000 рос.руб., 02.05.09, в сумі 500000рос.руб- 23.05.2009р, в сумі 500000 рос.руб- 24.05.2009р;

· Імпортна частина контракту від фірми BINDER+Co AG, Австрія на суму 58150 евро/435187,27грн. на день перевірки не надійшла в законодавчо встановлені терміни. Граничний термін надходження імпортної частини контракту (180днів) - 10.12.2009.;

· Імпортна частина контракту від компанії «F.O.R.T.E SRL». Italy в сумі 35400 евро/267506,20грн на день перевірки не « надійшла в законодавчо встановлені терміни. Граничний термін надходження імпортної частини контракту (180днів) - 03.01.2009 р.

На думку суду висновки податкового органу про порушення Приватним акціонерним товариством "Костопільський завод скловиробів" строків та умов завершення операцій імпорту за зовнішньоекономічними контрактами, зазначеними в акті перевірки, є необгрунтованими, з урахуванням такого.

Судом встановлено, що 06.06.2008 року між ЗАТ "Костопільський завод скловиробів" (покупець) та ЗАТ «Стеклопак» Російська Федерація було укладено контракт № 47 (копія в матеріалах справи). Відповідно до умов контракту З AT «Костопільський завод скловиробів» здійснив перерахування коштів:

12.06.2008 p. в сумі 1 993 114,31 Руб.

08.07.2008 p. в сумі 3 000 000,00 Руб.

22.07.2008 p. в сумі 683 813,70 Руб.

30.07.2008 p. в сумі 1 000 000,00 Руб.

08.08.2008 p. сумі 1 000 000,00 Руб.

12.08.2008 p. в сумі 175 469,99 Руб.

18.08.2008 p. в сумі 1 161 290,00 Руб.

03.11.2008 p. в сумі 1 500 000,00 Руб.

24 11 2008 p. в сумі 500 000,00 Руб.

25.11.2008 p. в сумі 500 000,00 Руб.

Всього на суму 14 513 688,00 Руб., що підтверджується відповідними копіями платіжних доручень, долучених до матеріалів справи.

За умовами контракту постачальник був зобов'язаний поставити продукцію Позивачу протягом 115 днів з дня внесення авансового платежу на умовах FCA м. Орел Росія. Як вбачається із матеріалів справи, під час укладання зовнішньоекономічного контракту Позивачем було витримано всі вимоги закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зокрема ст. 2 згідно із якою імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

26 листопада 2008 року , 09 квітня 2009 року та 29 квітня 2009 року було ввезено на митну територію України оплачений товар що Підтверджується печатками відповідних митниць на CMR - міжнародна товарно-транспортна накладна (копії в матеріалах справи).

Відповідно з цього моменту товар було взяти під митний контроль митницею, що також підтверджується CMR.

У відповідності до ст.ст. 99-108 Митного кодексу України імпортований товар був переданий на склад тимчасового зберігання, про що свідчить акти прийому передачі товару від 01.12.2008 p. № 403, від 04.04.2009 p. №162, від 14.04.2009 p. № 163, від 06.05. 2009 p. №176, від 06.05. 2009 p. №175.

Як встановлено судом, після закінчення терміну зберігання товару на складі тимчасового зберігання у відповідності до статті 108 Митного кодексу України 16 06 2009 р. та 17.06.2009 р. товар було передано на митний ліцензійний склад під митний контроль та оформлено митні декларації.

На думку суду, нарахування Відповідачем суми штрафу по контракту № 47 від червня 2008 року укладеним з ЗAT «Стеклопак» на суму 1 727 501,87 грн. є неправомірним, адже поставка була виконана до моменту закінчення граничного терміну надходження товару. Отже нарахування штрафних санкцій на суму 1 727 501,87 грн. є неправомірним.

В ході розгляду справи також встановлено, що 25 квітня 2008 року між ЗАТ «Костопільський завод скловиробів» та компанією «BINDER+Go AG» Австрія було укладено контракт № 1BI на поставку обладнання (вертикальна ударна дробарка). За умовами контракту ЗАТ «Костопільський завод скловиробів» 13.06.2008 року здійснив авансовий платіж в сумі 58 150,00 Євро, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

За умовами контракту Постачальник був зобов'язаний поставити продукцію Позивачу протягом 20 тижнів (140 днів) з дня внесення авансового платежу на умовах DDU - КОСТОПІЛЬ. Згідно вимог закону, граничний термін надходження імпортованих товарів становив - 10 грудня 2008 року.

На виконання умов контракту 08 листопада 2008 року «BINDER+Go AG» Австрія було ввезено товар на митну територію України, про що свідчить CMR міжнародна товарно-транспортна накладна . Згідно зазначеної накладної 8 листопада 2008 року товар був взятий під митний контроль Чопською регіональною митницею, а 10 листопада 2008 року Рівненською регіональною митницею. 11 листопада 2008 року імпортований товар був переданий на склад тимчасового зберігання, про що свідчить акт прийому передачі товару. Товар знаходився на складі тимчасового зберігання до 30 березня 2009 року звідки переданий на митний ліцензійний склад, що підвереджується вантажною митною декларацією.

Тим самим, суд приходить до висновку, що нарахування відповідачем суми штрафу по контракту № 1ВІ від 25.04.2008 p. укладеного з компанією «BINDER+Go AG» на суму 320 203,2 грн. є неправомірним, оскільки поставка була виконана до моменту закінчення граничного терміну надходження товару. Отже нарахування штрафних санкцій на суму 320 203,2 грн. є неправомірним.

Крім того, судом встановлено, що 18 травня 2008 року З AT «Костопільський завод скловиробів» було укладено контракт з фірмою «SGCC» № SGCC-Kostopil-AG170408 (копія в матеріалах справи). Відповідно до умов контракту ЗАТ «Костопільський завод скловиробів» здійснив перерахування коштів.

Так, 08.08.2008 p. на суму 95 250,00 Євро, з розрахункового рахунку на іншу частину контракту було відкрито акредитив у ВАТ «Укрексімбанк» Рівненська філія (підтверджено копією заяви про відкриття акредитива).

Відповідно до умов контракту поставка продукції відбувається на умовах СІР Костопіль протягом 16 тижнів з моменту підписання даного контракту.

13.12.2008 року було ввезено на митну територію України оплачений товар, що підтверджується печатками відповідних митниць на CMR . Даний імпортований товар був переданий на склад тимчасового зберігання, про що свідчить акт прийому передачі товару 16.12.2008 року № 414.

При цьому, після закінчення терміну зберігання товару на складі тимчасового зберігання і 08.05.2009 p. товар було передано на митний ліцензійний склад під митний контроль та оформлено митні декларації.

Таким чином, нарахування Відповідачем суми штрафу по контракту № SGCC- Kostopil-AG170408 від 14 травня 2008 року укладеного з фірмою «SGCC» на суму 157 937,5 грн. є неправомірним, адже поставка була виконана до моменту закінчення граничного терміну надходження товару.

Отже, нарахування штрафних санкцій суму 157 937,5 грн є неправомірним.

Натомість, 6 червня 2008 року ЗАТ «Костопільський завод скловиробів» було укладено контракт з ТОВ Торговий дім «Стекломаш». . Відповідно до умов договору «Костопільський завод скловиробів» здійснив перерахунок коштів:

22.07.2008 p. на суму 920000,00 Руб.;

18.08.2008 p. на суму 460000,00 Руб.

Всього на загальну суму 1 380 000,00 Руб.

24.03.2009 p. було ввезено на митну територію України оплачений товар, що підтверджується печатками відповідних митниць на СМК .

Імпортований товар був переданий на склад тимчасового зберігання, про що свідчить акт прийому передачі товару 26.03.2009 року №135.

Після закінчення терміну зберігання товару на складі тимчасового зберігання 12.06.2009 p. товар було розмитнено.

Тим самим, суд приходить до висновку, що нарахування Відповідачем суми штрафу по контракту 804/49706131/08060623 від 06 червня 2008 року укладеного з ТОВ Торговий дім «Стекломаш» на суму 73772,15 грн. е неправомірним, адже поставка була виконана до моменту закінчення граничного терміну надходження товару. Отже нарахування штрафних санкцій на суму 73772,15 грн. е неправомірним.

На думку суду, відповідач прийшов до не вірного висновку, вважаючи, що датою надходження товару в Україну слід вважати дату митного оформлення Рівненської митницею імпортної вантажної митної декларації (УАД). Ототожнення відповідачем моменту імпорту товару з моменту його митного оформлення є помилковим, оскільки спростовується нормами законів України.

Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи, суд враховує, що згідно зі ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних у днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено, що порушення резидентами 180-денного терміну, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

За змістом абзацу чотирнадцятого статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" № 959-XII та абзацу другого підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24.03.1999 року № 136, імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція в розумінні статті 2 Закону № 185/94-ВР передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу тридцять восьмого статті 1 Закону № 959-XII є момент перетину товаром митного кордону України або момент переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Таким чином, моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону № 185/94-ВР є момент перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Відповідно до ч.2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

При вирішенні даного адміністративного спору суд враховує правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові від 16.01.2012 року у справі за позовом ВАТ "Авіакомпанія "Дніпроавіа" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, відповідно до якої моментом поставки товару за імпортною операцією є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

З огляду на вищевикладене, суд вважає помилковими доводи сторони відповідача про те, що моментом поставки є дата оформлення вантажної митної декларації типу ІМ-40. Обраховуючи дату поставки товару з часу оформлення ВМД-40, податковий орган дійшов хибного висновку про порушення позивачем законодавчо встановлених термінів надходження імпортної частини зовнішньоекономічних контрактів та без належних правових підстав застосував штрафні (фінансові) санкції, чим порушив права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Костопільської МДПІ від 12.10.2009 року № 0000162200.

Судові витрати присуджуються на користь позивача згідно ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції №0000162200 від 12 жовтня 2009 року.

Присудити на користь позивача Приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.