Постанова № 27883683, 12.11.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/10657/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Конєвої С.О.

при секретарі судового засідання: Шрамко Я.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Чайкін Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 170, 00грн., -

ВСТАНОВИВ:

05.09.2012р. Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська звернулося з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по сплаті штрафу в сумі 170, 00грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі пункту 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до відповідача були застосовані фінансові санкції у вигляді нарахування штрафу згідно рішення позивача № 50 від 27.01.2012р. на суму 170, 00грн. Зазначене рішення позивача було отримано відповідачем 10.02.2012р., однак вказана сума штрафу залишилась не сплачена відповідачем.

У судовому засіданні 12.11.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності не звернувся, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.(а.с.34).

У відповідності до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наведене, належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, строки вирішення і розгляду справи, встановлені ст. 122 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача за наявними у ній доказами у відповідності до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який приймав участь у судовому засіданні, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З 01.01.2004р. набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-ІУ.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-ІУ(чинного до 01.01.2011р.) страхувальники зобов'язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом незалежно від стану фінансово-господарської діяльності.

З 01.01.2010р. відповідно до п. 2.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009р. № 26-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 24.11.2009р. № 1136/17152 фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі, ті, які обрали особливий спосіб оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним роком.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємць ОСОБА_2 зареєстрований в Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та є платником єдиного внеску від 22.06.2006р., що підтверджується довідкою про взяття на облік від 01.10.2012р.( а.с.27).

Так, з урахуванням наведених вище норм законодавства України, відповідач зобов'язаний був подати до системи персоніфікованого обліку «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України», а саме додаток № 5 за 2010 рік у строк до 01.04.2011р.

У відповідності до п.5 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (чинного до 01.01.2011р.) та підпункту 9.3.5 пункту 9.3 Інструкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством до органів Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10% суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року порушення - у розмірі 20% зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.9.3.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003р. №21-1 підставою для прийняття відповідних рішень є акт про зазначене порушення, складений у довільній формі, або акт перевірки.

Так, на виконання вищенаведених норм, позивачем був складений акт від 26.10.2011р. за № 681 про виявлення факту порушення законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з питань неподання, несвоєчасного подання «Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України» форми додаток 5 за 2010 рік у строк до 01.04.2011р., чим порушено п.2.2 р.2 «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України» затвердженого постановою правління ПФУ від 05.11.2009 № 26-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 за № 1136/17152.(а.с. 8).

27.01.2012р. начальником управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська було прийнято рішення № 50 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України на підставі п.5 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до якого до відповідача застосовано фінансові санкції у розмірі 170, 00грн.(а.с. 9).

Абзацом 6 ч.7 розділу УШ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №2464-УІ від 08.07.2010р. визначено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011р., в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011р. не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 2 ч. 13 ст. 106 Закону № 1058-ІУ, суми пені та штрафів, підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей строк страхувальник має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Зазначене рішення позивача № 50 від 27.01.2012р. було направлено на адресу відповідача та отримане ним 10.02.2012р., що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення поштового відправлення.(а.с. 9 зворот).

Згідно наданої позивачем довідки про заборгованість відповідача та розрахунку суми позову заборгованість по фінансовій санкції за рішенням № 50 від 27.01.2012р. позивача станом на 04.10.2012р. становить 170, 00грн.(а.с. 6-7, 26).

Як вбачається з матеріалів справи, зазначене вище рішення про сплату боргу за 2010р. відносно відповідача не пред'явлена до примусового виконання до ДВС. (а.с. 28).

Пунктами 14, 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-ІУ визначено, що суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків. Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-УІ (чинної на момент виникнення правовідносин) передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальником в строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою).

Відповідач в судове засідання не з'явився доказів сплати фінансових санкцій в сумі 170, 00грн. не надав. Не надано суду також і доказів оскарження відповідачем зазначеного рішення позивача № 50 від 27.01.2012р. у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 170, 00грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код: НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська (49051, м.Дніпропетровськ, вул. Б.Хмельницького, 14-а, р/р № 25609303123178 в Дніпропетровському обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 305482, код 21928864) - заборгованість по сплаті штрафу за рішенням № 50 від 27.01.2012р. в сумі 170, 00грн. (сто сімдесят гривень 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 19.11.2012р.

Суддя С.О. Конєва