Рішення № 27882631, 28.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/655-40/576-30/200-62/450-2012 28.11.12

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Київський радіозавод», м.Київ, ЄДРПОУ 30722314

до відповідача 1: Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Київський радіозавод», м.Київ, ЄДРПОУ 14308210

до відповідача 2: Приватного підприємства «Ювента Гласс», м.Київ, ЄДРПОУ 252001651

до відповідача 3: Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», м.Київ, ЄДРПОУ 03359836

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державного космічного агентства України, м.Київ, ЄДРПОУ 00041482

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонду державного майна України, м.Київ, ЄДРПОУ 00032945

за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном, м.Київ, ЄДРПОУ 37552967

за участю третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод», м.Київ, ЄДРПОУ 24586045

за участю третьої особи 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2: ОСОБА_1, м.Київ

за участю третьої особи 6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2: Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», м.Київ, ЄДРПОУ 34001693

за участю: Прокуратури м.Києва, м.Київ

про визнання права власності, витребування майна та спонукання до вчинення дій

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Чубук Е.А. -по дов.

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: Віценко А.Г. -по дов.

від відповідача 3: не з'явився

від третьої особи 1: Мосійчук Ю.С. -по дов.

від третьої особи 2: не з'явився

від третьої особи 3: не з'явився

від третьої особи 4: не з'явився

від третьої особи 5: ОСОБА_1. -по пасп. та посвід.

від третьої особи 6: Запорожцев В.В. -по дов.

В засіданні суду брали участь:

прокурор: Вакулюк Д.С. -по посв.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Київський радіозавод», м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача 1, Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Київський радіозавод», м.Київ, відповідача 2, Приватного підприємства «Ювента Гласс», м.Київ, відповідача 3, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», м.Київ про:

- визнання права власності на частину будинку корпусу 3 площею 7148 кв.м (поз.405 та 406 за актом, інв.№400003) за позивачем;

- зобов'язання Приватне підприємство «Ювента Гласс»негайно звільнити частину будинку корпусу 3 площею 7148 кв.м (поз.405 та 406 за актом, інв.№400003) для здійснення позивачем своїх прав володіння та користування;

- спонукання Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»вчинити дії з державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме -частину будинку корпусу 3 площею 7148 кв.м (поз.405 та 406 за актом, інв.№400003).

Ухвалою від 23.08.2005р. господарського суду міста Києва позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Київський радіозавод» повернуто без розгляду.

Постановою від 02.11.2005р. Вищого господарського суду України ухвалу від 23.08.2005р. скасовано, позовні матеріали передано до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Ухвалою від 25.11.2005р. господарського суду міста Києва порушено провадження по справі №2/655.

Рішенням від 12.04.2006р. господарського суду міста Києва по справі №2/655, залишеним без змін постановою від 04.08.2006р. Київського апеляційного господарського суду, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою від 31.10.2006р.Вищого господарського суду України вказані рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовані з тих підстав, що в мотивувальній частині рішення обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, встановлені не повно, помилково застосовано ст.35 Господарського процесуального кодексу України. Наразі, судом касаційної інстанції зазначено, що юридична оцінка фактів, що містяться в мотивувальній частині постанови від 16.06.2005р. Вищого господарського суду України у справі №30/438-2/344, не є фактами, встановленими рішенням господарського суду згідно зі ст.35 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, судом касаційної інстанції зауважено, що суди повинні були повно дослідити обставини, які мають значення для даної справи, викласти в судових рішеннях висновки суду про встановлені у даній справі обставини і правові наслідки, що відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Також, Вищим господарським судом України надано вказівки місцевому господарському суду при новому розгляді справи дослідити перехід права власності на оспорюване майно на всіх етапах.

Ухвалою від 18.01.2007р. Верховного Суду України відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 31.10.2006р. у справі №2/655.

Ухвалою від 11.12.2006р. господарського суду міста Києва розглядуваній справі присвоєно номер 2/655-40/576.

Рішенням від 15.02.2008р. місцевого суду, залишеним без змін постановою від 03.09.2008р. суду апеляційної інстанції та постановою від 09.12.2008р. суду касаційної інстанції, у справі №2/655-40/576 у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Київський радіозавод»відмовлено.

24.02.2009р. Верховним Судом України було прийнято постанову, за змістом якої зазначено, що після поділу майна за актом від 18.04.1997р. до Державного підприємства «Виробничого об'єднання «Київський радіозавод» передано майно, яке не могло використовуватися у господарській діяльності новостворених суб'єктів господарювання, а саме недобудовані приміщення та об'єкти соціальної сфери. Перелік майна, що передано державному підприємству наводиться у протоколі №6 від 27.03.1997р. галузевої комісії Мінмашпрому з питань санації, реструктуризації і банкрутства підприємств. Вказана обставина є суттєвою щодо визначення складу майна, яке було передано відповідачу 1.

За таких обставин, судові рішення у справі №2/655-40/576 скасовані, справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою від 15.04.2009р. господарського суду міста Києва розглядуваній справі присвоєно номер 2/655-40/576-30/200.

Під час нового розгляду справи 30.08.2011р. позивач надав уточнення позовних вимог, відповідно до яких заявив про:

- визнання права власності Публічного акціонерного товариства «Київський радіозавод» на частину будинку корпусу 3-3а площею 7148 кв.м (поз.405 та 406 за актом інв.№400003), розташованого за адресою: 02099, АДРЕСА_1;

- зобов'язання Приватне підприємство «Ювента Гласс» негайно звільнити частину будинку корпусу 3-3а площею 2903,8 кв.м (поз.405 та 406 за актом інв.№400003), розташованого за адресою: 02099, АДРЕСА_1, для здійснення Публічним акціонерним товариством «Київський радіозавод»своїх прав володіння та користування;

- спонукання Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»вчинити державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - частину будинку корпусу 3-3а площею 7148 кв.м (поз.405 та 406 за актом інв.№400003), розташованого за адресою: 02099, АДРЕСА_1.

Рішенням від 08.09.2011р. місцевого суду, залишеним без змін постановою від 21.06.2012р. Київського апеляційного господарського суду, в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Київський радіозавод»відмовлено.

Постановою від 03.10.2012р. Вищого господарського суду України вказані судові рішення скасовані, справу №2/655-40/576-30/200 направлено на новий розгляд.

Скасовуючи судові акти судів першої та апеляційної інстанції Вищий господарський суд України зауважив, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки тій обставині, що частину нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, Приватним підприємством «Ювента Гласс»було відчужено за цивільно-правовим договором та їх власником є інша особа.

За таких обставин, судом касаційної інстанції надано вказівку, відповідно до якої вирішуючи спір судам необхідно залучити до участі у справі громадянку Кляшеву А., оскільки судові рішення у даній справі будуть безпосередньо впливати на її права та обов'язки, як власника.

Ухвалою від 10.10.2012р. господарського суду міста Києва розглядуваній справі присвоєно номер 2/655-40/576-30/200-62/450-2012, призначено розгляд справи на 24.10.2012р., на виконання вказівки Вищого господарського суду України залучено до участі у справі в якості третьої особи 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2, ОСОБА_1; зобов'язано учасників судового процесу надати пояснення по суті спору з урахуванням постанови від 03.10.2012р. Вищого господарського суду України.

Позивач у поясненнях №765/1370 від 23.10.2012р. позовні вимоги підтримав та зазначив, що акт від 08.08.2003р. є правоустановчим документом та підтверджує право власності Приватного акціонерного товариства «Київський радіозавод»на спірне майно. Крім того, позивачем представлено суду висновок №1029 від 20.05.2005р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги «Правозахист», за змістом якого зазначено, що право власності Приватного акціонерного товариства «Київський радіозавод»на спірні об'єкти нерухомості нормативно та документально підтверджується.

У судових засіданнях позивач підтримав позов з урахуванням уточнень позовних вимог, які надійшли до господарського суду міста Києва 30.08.2011р.

Відповідач 1 під час нового розгляду справи письмових пояснень по суті позовних вимог не представив, у судових засіданнях заперечень на позов та уточнення не надав.

Відповідач 2 у поясненнях б/н від 23.10.2012р. зазначив про відсутність підстав для задоволення вимог позивача.

Відповідач 3 під час нового розгляду справи письмових пояснень по суті позовних вимог з урахуванням уточнень не представив. Листами №41559 (И-2012) від 08.11.2012р., №42716 (И-2012) від 20.11.2012р. повідомив суд, що згідно із даними Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»по нежитловому фонду за адресою вул.Бориспільська, 9 на праві власності зареєстровано: адміністративно-виробничу будівлю корпусу №3а (літера М`) (площа не вказана) за Приватним підприємством «Ювента Гласс»; нежитлові приміщення (літера М) корп.3-а, загальною площею 863,4 кв.м за ОСОБА_1

Третя особа 1 у поясненнях без номеру та дати, які надійшли на адресу господарського суду 31.10.2012р., зазначила про те, що акт приймання-передавання нерухомого майна від 08.08.2003р. є правоустановчим документом; у судових засіданнях 14.11.2012р., 28.11.2012р. третя особа 1 підтримала вимоги, викладені у позовній заяві з урахуванням уточнень, які надійшли до господарського суду міста Києва 30.08.2011р.

Третя особа 2 під час нового розгляду справи письмових пояснень по суті позовних вимог не представила, у судовому засіданні 14.11.2012р. підтримала вимоги, викладені у позові з урахуванням уточнень.

Треті особи 3, 4, зокрема, у судове засідання 28.11.2012р. не з'явилися, будь-яких пояснень по суті спору не представили. Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном було повідомлено про призначення розгляду справи на 28.11.2012р., про що свідчить відповідне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Одночасно, Державна акціонерна холдингова компанія «Київський радіозавод» була належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи з урахуванням наступних обставин.

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом спеціального витягу господарського суду з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.10.2012р. третя особа 4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. Відомостей щодо будь-якої іншої адреси третьої особи 4 матеріали справи не містять.

На вказану адресу судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано процесуальні документи з метою повідомлення третьої особи 4 про час та місце розгляду справи.

У п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресою Державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод», яка наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, враховуючи позицію Вищого господарського суду України, суд дійшов висновку про належне повідомлення третьої особи 4 про час і місце розгляду справи.

Третя особа 5 письмових пояснень по суті позовних вимог з урахуванням уточнень не представила, у судовому засіданні 28.11.2012р. зазначила, що є власником нежитлових приміщень (літера М) корп.3-а, загальною площею 863,4 кв.м у м.Києві по вул.Бориспільська, 9.

Ухвалою від 14.11.2012р. господарського суду міста Києва до участі у розгляді справи в якості третьої особи 6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2, залучено Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк».

Третя особа 6 у судовому засіданні 28.11.2012р. надала пояснення, що адміністративно-виробнича будівля - корпус 3-А (літера М`), площею 5495,80 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1, передана Приватним підприємством «Ювента-Гласс»в іпотеку Публічному акціонерному товариству «Ерсте Банк»за договором б/н від 06.12.2007р.

Прокурор письмових пояснень по суті спору не представив, у судових засіданнях підтримав позовні вимоги з урахуванням уточнень Публічного акціонерного товариства «Київський радіозавод».

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідачі 1, 3 та треті особи 2, 3, 4 у судове засідання 28.11.2012р. не з'явилися, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, відповідача 2, третіх осіб 1, 5, 6 та прокурора, господарський суд встановив:

Згідно із п.2 постанови №569 від 29.05.1996р. Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію державного підприємства «Виробниче об'єднання «Київський радіозавод»Міністерству машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії разом із робочою групою доручено провести в установленому порядку реорганізацію «Київського радіозаводу»шляхом поділу цілісного майнового комплексу для створення на його базі нових підприємств згідно з додатком, відповідно до якого передбачено створення 22 нових підприємств шляхом поділу, в тому числі, Державного підприємства «Київський радіозавод».

Наказом №129Д від 04.07.1996р. Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України створено Державне підприємство «Київський радіозавод»на базі цехів, відділів, перелічених у зазначеному наказі.

Наказом №18 від 13.02.1997р. Виробничого об'єднання «Київський радіозавод»«Про розподіл майна»вирішено для підготовки матеріалів і складання розподільчого балансу створити комісію, затвердити структуру Виробничого об'єднання «Київський радіозавод», при цьому, включити до складу «Київський радіозавод»майно, перелічене в наказі №129Д від 04.07.1996р., серед якого зазначено цех №106.

Протоколом №6 від 27.03.1997р. засідання галузевої комісії Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України з питань санації, реструктуризації і банкрутства підприємства схвалено загальну схему реструктуризації заборгованості Виробничого об'єднання «Київський радіозавод»у зв'язку з тим, що при розподілі майна Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Київський радіозавод»згідно з Постановою №569 від 29.05.1996р. Кабінету Міністрів України залишилося майно, перелік якого зазначений цим пунктом протоколу, яке новостворені підприємства не мають можливості взяти на свій баланс, запропоновано залишити це майно на Виробничому об'єднанні «Київський радіозавод», як юридичній особі, з віднесенням на нього частини боргу.

18.04.1997р. заступником Міністра Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України затверджений акт приймання майна Виробничого об'єднання «Київський радіозавод», яке залишилося після виділення новостворених підприємств.

Постановою №987 від 08.09.1997р. Кабінету Міністрів України «Про створення Державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод» підтримано пропозицію Виробничого об'єднання «Київський радіозавод», погоджену з Міністерством промислової політики, Міністерством економіки, Фондом державного майна, Антимонопольним комітетом, про створення Державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод»на базі Державного підприємства «Київський радіозавод». Зазначеною Постановою Урядом України доручено Міністерству промислової політики виступити засновником Державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод» і затвердити її статут, призначити голову правління та за погодженням з Міністерством економіки і Фондом державного майна затвердити склад спостережної ради Компанії, Міністерству промислової політики за участю Фонду державного майна в установленому порядку передати до статутного фонду Державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод» майно Державного підприємства «Київський радіозавод».

На виконання Постанови №987 від 08.09.1997р. Кабінету Міністрів України Міністерством машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України 09.10.1997р. видано Наказ №267, згідно із п.2 якого засновано Державну акціонерну холдингову компанію «Київський радіозавод», передбачено передачу до статутного фонду Державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод»майна Державного підприємства «Київський радіозавод».

Указом №1190 від 27.10.1998р. Президента України «Про заходи щодо підвищення ефективності космічної діяльності»Кабінету Міністрів України до 01.04.1999р. доручено здійснити передачу в установленому порядку до сфери управління Національного космічного агентства України державних підприємств, що становлять основу космічної галузі країни, та акцій (паїв, часток), які перебувають у державній власності та господарських товариств, у тому числі тих, що утворені за участю іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Відповідно до зазначеного Указу Президента України Розпорядженням №236-Р від 25.03.1999р. Кабінету Міністрів України вирішено прийняти пропозицію Міністерства економіки і Національного космічного агентства України, погоджену з Національним агентством з управління державними корпоративними правами, Міністерством промислової політики, Фондом державного майна та Державним комітетом статистики, про передачу до сфери управління Національного космічного агентства України державних підприємств, що становлять основу космічної галузі, зокрема, Державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод».

На виконання Розпорядження №236-Р від 25.03.1999р. Кабінету Міністрів України Національним космічним агентством України видано Наказ №8 від 24.01.2000р., згідно з яким вирішено організувати підготовку та подання до Кабінету Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про прискорення приватизації майна та реорганізацію Державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод».

Також, Національним космічним агентством України видано Наказ №9 від 24.01.2000р. «Про створення Державного підприємства «Київський радіозавод», відповідно до якого на базі зазначених у наказі відділів Державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод», цехів Відокремленого госпрозрахункового структурного підрозділу «Будсервіс», Науково-технічного центру точної механіки створено Державне підприємство «Київський радіозавод», надано йому право юридичної особи.

Державне підприємство «Київський радіозавод» було зареєстроване Дарницькою районною державною адміністрацією в м.Києві 18.02.2000р. за №03507.

02.10.2002р. господарським судом міста Києва було прийнято рішення по справі №30/438 за позовом Виробничого об'єднання «Київський радіозавод»до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»про спонукання до виконання дій, згідно із яким за Виробничим об'єднанням «Київський радіозавод»визнано право власності, зокрема, на корпус №3А, розташований в АДРЕСА_1

Згідно із реєстраційним посвідченням №004160 від 19.11.2002р., виданим Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», за Виробничим об'єднанням «Київський радіозавод» було зареєстровано на праві колективної власності об'єкти нерухомого майна по АДРЕСА_1

27.12.2002р. адміністративно-виробничу будівлю (літера М`) загальною площею 5495,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, було відчужено Державним підприємством «Виробниче об'єднання «Київський радіозавод»Приватному підприємству «Ювента Гласс»за біржовою угодою №57-02/12 (договір купівлі-продажу нерухомості).

10.07.2003р. господарським судом міста Києва було прийнято додаткове рішення у справі №30/438, яким визнано право власності Виробничого об'єднання «Київський радіозавод», у тому числі, на корпус 3, розташований в АДРЕСА_1

07.08.2003р. Національним космічним агентством України видано Наказ №170 «Про перетворення Державного підприємства «Київський радіозавод» у Відкрите акціонерне товариство «Київський радіозавод» шляхом корпоратизації.

На виконання зазначеного Наказу Національним космічним агентством України та Відкритим акціонерним товариством «Київський радіозавод»08.08.2003р. складено акт приймання-передавання нерухомого майна у власність Відкритого акціонерного товариства «Київський радіозавод», який згідно із п.2 Наказу Національного космічного агентства України №137 від 31.05.2005р. є невід'ємною частиною Наказу №170 від 07.08.2003р.

У відповідності до позицій 405 та 406 акту від 08.08.2003р. позивачу було передано: будинок корпус 3 (інвентарний №400003) вартістю 1375120 грн., будинок корп 3 (інвентарний №400003) вартістю 11640 грн. за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням від 15.10.2003р. господарського суду міста Києва додаткове рішення від 10.07.2003р. переглянуто за нововиявленими обставинами та визнано право власності Виробничого об'єднання «Київський радіозавод»із зазначенням присвоєних Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»літер та площ на об'єкти нерухомого майна, зокрема: корпус 3 площею 815 кв.м (літери М, М`) по АДРЕСА_1

30.10.2003р. Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»видано реєстраційне посвідчення про право колективної власності Виробничого об'єднання «Київський радіозавод»на об?єкти нерухомого майна (літери М, М`, літера 97, літера 61а, літера У, літера 101-В, літера Ф, літера 101-Б, літера 96, загальною площею -1956,8 кв.м) по АДРЕСА_1

Наразі, постановою від 01.07.2004р. Вищого господарського суду України у справі №30/438 рішення від 02.10.2002р., додаткове рішення від 10.07.2003р., а також рішення від 15.10.2003р. скасовані, справу направлено на новий розгляд.

Під час нового розгляду рішенням від 28.12.2004р. господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою від 09.02.2005р. Київського апеляційного господарського суду, по справі №30/438-2/344 за позовом Виробничого об'єднання «Київський радіозавод»до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», Відкритого акціонерного товариства «Київський радіозавод»про визнання права власності та спонукання до виконання дій та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Київський радіозавод»до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», Виробничого об'єднання «Київський радіозавод»про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна первісний позов задоволено частково, визнано право власності Виробничого об'єднання «Київський радіозавод», зокрема, на корпус 3а, корпус 3 (частина), розташовані за адресою: АДРЕСА_1; зустрічний позов задоволено частково.

При цьому, постановою від 16.06.2005р. Вищого господарського суду України вказані судові акти скасовано, у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Зважаючи на зміст акту від 08.08.2003р. приймання-передавання нерухомого майна у власність Відкритого акціонерного товариства «Київський радіозавод», приймаючи до уваги скасування судових рішень у справі №30/438-2/344, якими право власності було визнано за відповідачем 1, Публічне акціонерне товариство «Київський радіозавод»звернулося до господарського суду міста Києва з розглядуваним позовом (з урахуванням уточнень позовних вимог, що надійшли до господарського суду 30.08.2011р.).

Крім того, в обґрунтування своїх вимог позивач також посилається на акт від 08.08.2003р., зміст висновку №1029 від 20.05.2005р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги «Правозахист», згідно якого право власності Приватного акціонерного товариства «Київський радіозавод» на спірні об'єкти нерухомості нормативно та документально підтверджується.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, з урахуванням вказівок, наданих Вищим господарським судом України у постанові від 03.10.2012р., суд дійшов висновку, що вимоги Приватного акціонерного товариства «Київський радіозавод»не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецендентної практики Європейського суду з прав людини закріплює засади поваги до права власності та забороняє безпідставне позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених нормами міжнародного права.

Згідно із ч.2 ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Аналогічні положення передбачені статтею 321 Цивільного кодексу України.

За приписами ст.12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

За змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно із ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 вказаного Кодексу та ч.2 ст.20 Господарського кодексу України способом захисту прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача. Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.

За змістом ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України та ст.1 Господарського процесуального кодексу України необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача, а також -належності обраного способу судового захисту.

Як вказувалося судом вище, 07.08.2003р. Національним космічним агентством України видано Наказ №170 «Про перетворення Державного підприємства «Київський радіозавод» у Відкрите акціонерне товариство «Київський радіозавод» шляхом корпоратизації.

На виконання зазначеного Наказу Національним космічним агентством України та Відкритим акціонерним товариством «Київський радіозавод»08.08.2003р. складено акт приймання-передавання нерухомого майна у власність Відкритого акціонерного товариства «Київський радіозавод», який згідно із п.2 Наказу Національного космічного агентства України №137 від 31.05.2005р. є невід'ємною частиною Наказу №170 від 07.08.2003р.

У відповідності до позицій 405 та 406 акту від 08.08.2003р. позивачу було передано: будинок корпус 3 (інвентарний №400003) вартістю 1375120 грн., будинок корп 3 (інвентарний №400003) вартістю 11640 грн. за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно із Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженим Постановою №158 від 02.03.1993р. Кабінету Міністрів України, інвентаризації підлягає все майно державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майно державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), чи їх окремих структурних підрозділів, включаючи об'єкти невиробничого призначення, діючі об'єкти, об'єкти та предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану, а також зараховані чи не зараховані з різних причин на баланс.

Головною метою інвентаризації є визначення фактичної наявності й стану майна з даними бухгалтерського обліку, врегулювання інвентаризаційних різниць та відображення результатів інвентаризації у передаточному балансі.

На підставі результатів інвентаризації складається перелік майна, що підлягає приватизації, яке у подальшому за актом передається у власність товариства, і є правовстановлюючим документом.

За висновками суду, розбіжності щодо ідентифікації майна, допущені при складанні розподільчих або передавальних балансів, є наслідком помилки при здійсненні інвентаризації майна, що унеможливлює встановлення юридичного факту здійснення корпоратизації конкретного об'єкту.

Юридичними фактами визнаються обставини, з якими пов'язано виникнення, зміна або припинення правовідносин. Без встановлення існування юридичного факту неможливе виникнення, зміна або припинення правовідносин.

Тобто, здійснення корпоратизації майна проводиться у порядку та органами, визначеними законом, та за відсутності правовстановлюючого документу про корпоратизацію об'єкту, у суду відсутні правові підстави для визнання звіту про оцінку, доданого до матеріалів справи, правовстановлюючим документом та документом, що підтверджує набуття права власності, що зумовило б виникнення у Публічного акціонерного товариства «Київський радіозавод» права власності на частину будинку корпусу 3-3А (площею 7148 кв.м, поз.405 та 406 за актом від 08.08.2003р., інв.№ 400003), розташованого за адресою: АДРЕСА_1

Аналогічний за змістом висновок міститься в постанові №30/348-2/344 від 16.06.2005р. Вищого господарського суду України за позовом Виробничого об'єднання «Київський радіозавод» до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», Відкритого акціонерного товариства «Київський радіозавод» та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Київський радіозавод» до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», Виробничого об'єднання «Київський радіозавод»про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, що в сукупності з іншими доказами спростовує доводи позивача про наявність в нього права власності на спірний об'єкт. Названа постанова від 16.06.2005р. у справі №30/348-2/344 вступила в законну силу з дня її прийняття і не переглядалась у Верховному Суді України.

Відповідно до п.2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом №7/5 від 07.02.2002р. Міністерства юстиції України, для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

До переліку правовстановлюючих документів, визначених Додатком 1 до зазначеного Положення, не входить ні звіт про оцінку майна, ні висновок спеціаліста-експерта, ні акт приймання-передачі майна, тому зазначені документи не можуть бути сприйняті судом в якості належних та допустимих доказів наявності у позивача права власності на спірне майно.

За висновками суду, відсутність у позивача правоустановчих документів на частину будинку корпусу 3-3а площею 7148 кв.м (поз.405 та 406 за актом інв.№400003), розташованого за адресою: 02099, АДРЕСА_1, виключає правомірність звернення Публічного акціонерного товариства «Київський радіозавод» з позовом про визнання права власності в порядку норм ст.392 Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до вказаної норми за захистом своїх прав на майно може звертатися саме власник.

При цьому, слід зазначити, що позивач, формулюючи прохальну частину позовної заяви та уточнюючи її, не зазначив, стосовно якої саме частини будинку по вул.Бориспільській, 9 у м.Києві Публічним акціонерним товариством «Київський радіозавод»заявлені вимоги щодо визнання права власності, оскільки вказана позивачем площа 7148 кв.м не має свого конкретного документального визначення.

Так, за технічною документацією (витяг з технічного паспорту) за відміткою -корпус 3-3а (цех 106) обліковується у загальному розмірі 9722 кв.м, а саме: виробнича площа - 4191 кв.м; допоміжні площі - 2318 кв.м; енергетичне господарство - 6579 кв.м і т. д.

В таблиці розподілення площі корпусу 3-3а (цех 106) не визначено площі в розмірі 7148 кв.м, за якою позивач індентифікує будівлю, та на частину якої просить суд визнати право власності.

При цьому, Публічне акціонерне товариство «Київський радіозавод»зазначило, що претензій до відповідача 1 відносно підвального приміщення та приміщення дільниці гальвано-хімічного покриття, які відностяться до корпусу 3-3А, він не має, оскільки ці площі продано Приватному підприємству «Ювента Гласс».

Під час судового розгляду справи позивач не зазначив з урахуванням змісту технічного паспорту, яка саме частина корпусу 3-3А є предметом позовних вимог.

За висновком суду, позовні вимоги, що уточнені позивачем при новому розгляді справи за заявою від 30.08.2011р. так і не набули свого фактичного виразу, тобто, залишилась невизначеність, по якій саме частині будинку-корпусу №3-3а (цех 106), що складає площу 7148 кв.м, заявлено позов про визнання права власності.

Позовні вимоги про зобов'язання Приватне підприємство «Ювента Гласс» негайно звільнити приміщення корпусу 3-3А стосуються частини площею 2903,8 кв.м, яка також не набула свого конкретного виразу.

Крім того, посилання позивача на висновок №1029 від 20.05.2005р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги «Правозахист», за змістом якого зазначено, що право власності Приватного акціонерного товариства «Київський радіозавод»на спірні об'єкти нерухомості нормативно та документально підтверджується, судом до уваги не приймається, з огляду на таке:

За вимогами ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

Статтею 36 вказаного Кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Не може розглядатись як судова експертиза у розумінні статті 1 Закону України «Про судову експертизу» та статті 41 Господарського процесуального кодексу України дане вченими тлумачення законодавчих актів, пов'язане з наявністю у цих актах неясностей, неузгодженостей, суперечностей чи інших недоліків. Документ, виданий за результатами тлумачення вченими правової норми, доказового значення не має і посилатись на нього в обґрунтування рішення не можна. Не може вважатись актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву «висновок судового експерта»або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи (п.2 постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»).

За таких обставин, висновок №1029 від 20.05.2005р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги «Правозахист»не приймається судом в якості належного та допустимого доказу наявності у позивача права власності на спірне майно з урахуванням відсутності у матеріалах справи правоустановчих документів на право власності Публічного акціонерного товариства «Київський радіозавод» на частину будинку корпусу 3-3а площею 7148 кв.м (поз.405 та 406 за актом інв.№400003), розташованого за адресою: 02099, АДРЕСА_1.

При цьому, зміст висновку №1029 від 20.05.2005р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги «Правозахист»спростовується вищенаведеними висновками суду.

Одночасно, при розгляді спору про визнання за позивачем права власності на частину будинку корпусу 3-3а площею 7148 кв.м (поз.405 та 406 за актом інв.№400003), розташованого за адресою: 02099, АДРЕСА_1, судом враховано наступне:

За змістом ст.151 Цивільного кодексу Української РСР 1963р. в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.224 вказаного нормативно-правового акту за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч.1 ст.128 Цивільного кодексу Української РСР 1963р. право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Як було зазначено судом вище, 27.12.2002р. адміністративно-виробничу будівлю, літера М`, загальною площею 5495,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 було відчужено Державним підприємством «Виробниче об'єднання «Київський радіозавод»Приватному підприємству «Ювента Гласс»за біржовою угодою №57-02/12 (договір купівлі-продажу нерухомості).

Згідно із рішенням від 23.05.2003р. господарського суду міста Києва по справі №24/318 за позовом Приватного підприємства «Ювента Гласс»до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»про спонукання вчинити державну реєстрацію позов задоволено: визнано право власності Приватного підприємства «Ювента Гласс»на об'єкт нерухомості -адміністративно-виробничу будівлю (корпус №3а), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (літера М`).

Також, рішенням від 18.10.2007р. господарського суду міста Києва у справі №3/335 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Київський радіозавод»до Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Київський радіозавод», Приватного підприємства «Ювента Гласс»про визнання недійсною біржової угоди №57-02/12 (договір купівлі-продажу нерухомості) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Згідно із ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст.11 вказаного нормативно-правового акту підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

26.01.2010р. Приватне підприємство «Ювента Гласс»(продавець) уклало з ОСОБА_1 (покупець) договір купівлі-продажу нежитлового приміщення.

За приписами п.1.1 вказаного договору продавець продає, а покупець купує нежитлові приміщення (в літері М) корпусу 3-А, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та складаються з наступних приміщень:

- нежилі приміщення 1-го поверху (в літері М) корп.3А: (група приміщень №2) -приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, загальна площа цих приміщень становить 92,5 кв.м;

- нежилі приміщення в літері М, корп.3А: (група приміщень №1) - приміщення 1-го поверху №№33, 34, 35, 36, 37, 103, приміщення (антресоль) №№121, 122, 123, 124, загальна площа цих приміщень становить 770,9 кв.м

- загальна площа усіх приміщень, що відчужуються становить 863,4 кв.м, що складає 21/100 частину від нежитлової будівлі (в літері М), загальна площа 4136, кв.м.

У п.6.3 договору від 26.01.2010р. сторони погодили, що право власності на об'єкт продажу виникає у покупця з моменту державної реєстрації цього договору.

Відповідно до листів №41559 (И-2012) від 08.11.2012р., №42716 (И-2012) від 20.11.2012р. Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»по нежитловому фонду за адресою вул.Бориспільська, 9 на праві власності зареєстровано: адміністративно-виробничу будівлю корпусу №3а (літера М`) (площа не вказана) за Приватним підприємством «Ювента Гласс»; нежитлові приміщення (літера М) корп.3-а, загальною площею 863,4 кв.м за ОСОБА_1

Тобто, на теперішній час власниками майна, що було відчужено Державним підприємством «Виробниче об'єднання «Київський радіозавод», є Приватне підприємство «Ювента Гласс»та ОСОБА_1

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. у справі за заявою №48553/99 «Совтрансавто-Холдинг»проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999р. у справі за заявою №28342/95 «Брумареску проти Румунії»встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі «Шмалько проти України»(заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17.05.2005р. по справі «Чіжов проти України»(заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

В силу ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» згадані судові рішення Європейського суду з прав людини є джерелом права для національного суду.

Приймаючи до уваги принцип правової певності, встановлений у викладених вище рішеннях Європейського суду з прав людини, які в силу частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є приоритетним джерелом права для національного суду, судом встановлено, що на момент укладання договору купівлі-продажу від 27.12.2002р. Державне підприємство «Виробниче об'єднання «Київський радіозавод»не знало та не могло знати про ті обставини, що постановою від 16.06.2005р. Вищого господарського суду України буде змінено судове рішення господарського суду міста Києва у справі №30/438-2/344, на підставі якого відповідачем 1 було набуто право власності на спірне майно.

При цьому, наступне скасування судового рішення, на виконання якого особі було передано майно, не позбавляє набувача майна передбачених ч.2 ст.388 Цивільного кодексу України гарантій неможливості відібрання в нього набутого майна. Вказана позиція викладена в ухвалі від 12.12.2007р. Верховного Суду України та постанові від 25.12.2008р. по справі №1/7-ПД-08 Вищого господарського суду України.

Наразі, рішення від 18.10.2007р. господарського суду міста Києва у справі №3/335, яким відмовлено у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Київський радіозавод»про визнання недійсною біржової угоди №57-02/12 (договір купівлі-продажу нерухомості), а також рішення від 23.05.2003р. у справі №24/318, яким визнано право власності Приватного підприємства «Ювента Гласс»на об'єкт нерухомості -адміністративно-виробничу будівлю (корпус №3а), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (літера М`), за поясненнями учасників судового спору, наданими у судовому засіданні 28.11.2012р., не скасовані у встановленому законом порядку та є чинними.

За таких обставин, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів визнання недійними біржової угоди №57-02/12 від 27.12.2002р., договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 26.01.2010р. у встановленому законом порядку та з визначених законом підстав, суд, з урахуванням змісту ст.204 Цивільного кодексу України, приймає вказані правочини як правомірні та як такі, що є належною підставою набуття права власності на визначені договорами об'єкти.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, вимога позивача про визнання права власності Публічного акціонерного товариства «Київський радіозавод»на частину будинку корпусу 3-3а площею 7148 кв.м (поз.405 та 406 за актом інв.№400003), розташованого за адресою: 02099, АДРЕСА_1, залишається судом без задоволення.

З огляду на висновки суду щодо відсутності у позивача права власності на спірне майно, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання Приватне підприємство «Ювента Гласс» негайно звільнити частину будинку корпусу 3-3а площею 2903,8 кв.м (поз.405 та 406 за актом інв.№400003), розташованого за адресою: 02099, АДРЕСА_1, для здійснення Публічним акціонерним товариством «Київський радіозавод»своїх прав володіння та користування.

З урахуванням викладених обставин також підлягають залишенню без задоволення позовні вимоги про спонукання Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»вчинити державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна частину будинку корпусу 3-3а площею 7148 кв.м (поз.405 та 406 за актом інв.№400003), розташованого за адресою: 02099, АДРЕСА_1. Вказані вимоги є похідними від вимог про визнання права власності, у задоволенні яких за висновками суду слід відмовити. Крім того, у матеріалах справи взагалі відсутнє звернення позивача до відповідача 3 про проведення державної реєстрації права власності.

Всі інші доводи та міркування сторін не прийняті судом до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, позов Публічного акціонерного товариства «Київський радіозавод», м.Київ до Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Київський радіозавод», м.Київ, Приватного підприємства «Ювента Гласс», м.Київ, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», м.Київ про визнання права власності, витребування майна та спонукання до вчинення дій, залишається судом без задоволення у повному обсязі.

Клопотання №765/1371 від 29.10.2012р. позивача про призначення судової економічної експертизи та залучення експерта до участі у справі, залишається судом без задоволення, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

За змістом Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Аналогічні положення містить п.1 листа №01-8/2651 від 27.11.2006р. Вищого господарського суду «Про деякі питання призначення судових експертиз».

Тобто, необхідною передумовою вчинення вказаної процесуальної дії є встановлення судом тих обставин, що факти, які входять до предмету доказування по справі, не можуть бути встановлені іншими засобами доказування окрім використання спеціальних знань при проведенні судової експертизи.

Наразі, вирішення питання про те, яка частина будинку корпусу 3-3а (інв.№400003), розташованого за адресою: АДРЕСА_1, була передана Державному підприємству «Київський радіозавод»і у подальшому внесена до статутного фонду Публічного акціонерного товариства «Київський радіозавод», а яка частина залишилась у Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Київський радіозавод», відноситься до повноважень господарського суду шляхом надання в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України оцінки представленим учасниками судового процесу документам та не потребує використання спеціальних знань.

Таким чином, клопотання №765/1371 від 29.10.2012р. позивача про призначення судової експертизи та залучення експерта до участі у справі залишено судом без задоволення як безпідставне.

Клопотання №765/1373 від 05.11.2012р. позивача про витребування у Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»технічного паспорту будинку корпусу 3-3а, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (інв.№400003) суд залишає без задоволення, враховуючи наступне:

Порядок витребування судом доказів в господарському процесі регламентовано приписами ст.38 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до норм вказаної статті, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ. Господарський суд може витребувати докази також до подання позову як запобіжний захід у порядку, встановленому статтями цього Кодексу.

Проте, позивачем не надано доказів, які б свідчили про неможливість самостійного надання витребуваних документів, зокрема, позивачем до матеріалів справи не представлено доказів звернення до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»з метою отримання технічного паспорту будинку корпусу 3-3а, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (інв.№400003), а також відмови відповідача 3 у задоволенні відповідної заяви.

Крім того, судом враховано, що у матеріалах справи наявний технічний паспорт від 27.07.2011р. на нежитлову будівлю по вулиці Бориспільській, 9 (літера М`).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, клопотання №765/1373 від 05.11.2012р. позивача про витребування доказів залишено судом без задоволення як таке, що не відповідає приписам ст.38 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання Публічного акціонерного товариства «Київський радіозавод», викладене у позовній заяві, про забезпечення позову шляхом встановлення заборони відповідачам вчиняти будь-які дії (в тому числі, відчуження), що стосуються предмету спору, а також клопотання №765/701 від 02.07.2009р. позивача про забезпечення позову у вигляді встановлення заборони відповідачу (Приватному підприємству «Ювента Глас») продавати або іншим чином відчужувати спірний об'єкт нерухомого майна, залишаються без задоволення, враховуючи висновки суду про відмову у позові.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Залишити без задоволення у повному обсязі позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київський радіозавод», м.Київ до Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Київський радіозавод», м.Київ, Приватного підприємства «Ювента Гласс», м.Київ, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», м.Київ про:

- визнання права власності Публічного акціонерного товариства «Київський радіозавод» на частину будинку корпусу 3-3а площею 7148 кв.м (поз.405 та 406 за актом інв.№400003), розташованого за адресою: 02099, АДРЕСА_1;

- зобов'язання Приватне підприємство «Ювента Гласс» негайно звільнити частину будинку корпусу 3-3а площею 2903,8 кв.м (поз.405 та 406 за актом інв.№400003), розташованого за адресою: 02099, АДРЕСА_1, для здійснення Публічним акціонерним товариством «Київський радіозавод»своїх прав володіння та користування;

- спонукання Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»вчинити державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна частину будинку корпусу 3-3а площею 7148 кв.м (поз.405 та 406 за актом інв.№400003), розташованого за адресою: 02099, АДРЕСА_1.

У судовому засіданні 28.11.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 03.12.2012р.

Суддя М.О.Любченко