Рішення № 27882029, 26.11.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.11.12 р. Справа № 5006/8/153/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.

при помічнику судді Несвіт О.О.

розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», м. Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія»,

м. Донецьк

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватного акціонерного товариства «Джей Ті Інтернешнл Україна», м. Київ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Заугольної Анастасії Євгенівни, м. Донецьк

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фесенко Сергія Станіславовича, м. Донецьк

про: стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 4241,34 грн., пені в сумі 194,68 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватного акціонерного товариства «Джей Ті Інтернешнл Україна»: Сучкова І.О. - за довір. від 20.11.2012 р.

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Заугольна Анастасія Євгенівна: Заугольна А.Є. - особисто

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фесенко Сергій Станіславович: Фесенко С.С. - особисто

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Українська охоронно-страхова компанія», м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м. Донецьк про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 4241,34 грн., пені в сумі 194,68 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.10.2012 р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Джей Ті Інтернешнл Україна»,

м. Київ, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Заугольну Анастасію Євгенівну, м. Донецьк, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фесенко Сергія Станіславовича, м. Донецьк.

В об?ґрунтування позовних вимог п?озивач посилається на страховий сертифікат до д?оговору добровільного комплексного страхування № КМ.ДМт06-01.667/10,ДВ12-01.668/11, Дот02-01.669/12 від 08.11.2010 р., посвідчення водія на Заугольну Анастасію Євгенівну, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ААС 569375, довідку ДАЇ

№ 8816590, постанову Калінінського районного с?уду м. Донецька від 29.05.2011 р. по адміністративній справі № 3-1858/11, висновок експерта від 06.06.2011 р. № 179, страховий акт № КА98-11, протокол огляду транспортного засобу від 03.06.2011 р., платіжне доручення від 16.02.2012 р. № 3713 та від 01.08.2011 р. № 2655, заяву на виплату страхового відшкодування від 17.05.2012 р. № 1522, рахунок на оплату № ВРМ0000576 від 16.12.2011 р., заказ-наряд № ВРМ0000093від 16.12.2011 р., акт виконаних робіт від 16.12.2011 р. № ВРМ0000093, наказ від 01.11.2010 р. № 208К, подорожній лист № 22/05 від 26.05.2011 р., правовстановлюючі документи тощо.

23.11.2012 р. на адресу суду від Калінінського районного суд?у м. Донецьк надійшла адміністративна справа № 3-1858/11 щодо притягнення до адміністративної відповідальності Фесенко Сергія Станіславовича.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву не надав, хоча повідомлявся про судові засідання належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою визначеною у якості місцезнаходження за матеріалами справи.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Джей Ті Інтернешнл Україна», надала пояснення по суті спору, яким підтвердила факт знаходження в трудових відносинах з Заугольною А.Є. на момент ДТП та факт отримання суми страхового відшкодування від позивача.

Третя особа без само?стійних вимог на предмет спор?у на стороні позивача - Заугольна Анастасія Євгенівна, надала пояснення з приводу ДТП, що сталося 26.05.2011 р.

Третя особа без само?стійних вимог на предмет спор?у на стороні відповідача Фесенко Сергій Станіславович, надав пояснення з приводу ДТП, що сталося 26.05.2011 р.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неодноразова неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача і не надання ним певних документів у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для подальшого зволікання із вирішенням спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

26.05.2011 р. о 18 год. 00 хв. у м. Донецьку по вул. Шевченко, 41, у зв'язку з порушенням Фесенко Сергієм Станіславовичем Правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «Сузуки», державний номер АН0061ВЕ, під керуванням Фесенко Сергія Станіславовича та автомобілю марки «Форд», державний номер АА8681СВ, що належить Приватному акціонерному товариству «Джей Ті Інтернешнл Україна», яким на правових підставах керувала Заугольна Анастасія Євгенівна. Дані факти засвідчені в довідці відділення ДАІ № 8816590. Заугольна А.Є. на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди знаходилась в трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством «Джей Ті Інтернешнл Україна», про що свідчить наказ про прийняття на роботу від 01.11.2010 р.

№ 208 К. В момент дорожньо-транспортної пригоди Заугольна А.Є. виконувала трудові обов'язки, про що свідчить подорожній лист № 22/05, виданий приватним акціонерним товариством «Джей Ті Інтернешнл Україна» 26.05.2011 р. на транспортний засіб марки «Форд», державний номер АА8681СВ.

Судом при розгляді справи були досліджені матеріали адміністративної справи № 3-1858/11, які надійшли від Калінінського районного суду м. Донецька.

Постановою Калінінського районного суду м. Донецька від 29.05.2011 р. по адміністративній справі № 3-1858/11 Фесенко Сергія Станіславовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 340,00 грн.

Таким чином, винною у скоєнні ДТП особою, згідно матеріалів справи, в тому числі постанови Калінінського районного суду м. Донецька від 29.05.2011 року по справі є Фесенко С.С.

Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» та Приватним акціонерним товариством «Джей Ті Інтернешнл Україна» було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № КМ.ДМт06-01.667/10,ДВ12-01.668/11, Дот02-01.669/12 від 08.11.2010 р. (далі по тексту - Договір).

Строк дії Договору з 12.12.2010 р. до 11.12.2011 р.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент скоєння ДТП пошкоджений у ДТП автомобіль марки «Форд», державний номер АА8681СВ був застрахованим.

Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача).

Об'єктом страхування є, в тому числі, автомобіль ««Форд», державний номер АА8681СВ.

Розмір франшизи за кожним видом страхового ризику визначено п. 5.1.2 вказаного Договору.

Абзацом 2 ч. 1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Преамбулою Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що цей Закон визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Відповідно до частини 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до висновку експерта від 06.06.2011 р. № 179 вартість матеріального збитку, що визначена як сума вартості відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобілю марки «Форд», державний номер АА8681СВ становить 4034,97 грн. (у т.ч. ПДВ).

Відповідно до страхового акту № КА98-11, зазначена подія була визнана страховою та сума страхового відшкодування (сума виплати) склала 3839,34 грн.

На підставі договору? добровільного страхування т?ранспортного засобу № КМ.ДМт06-01.667/10,ДВ12-01.668/11, Дот02-01.669/12 від 08.11.2010 р., страхового акту № КА98-11, Приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія», м. Київ зд?ійснено виплату страхового в?ідшкодування в сумі 3839,34 грн. на користь Приватного акціонерного товариства «Джей Ті Інтернешнл Україна» - власника автомобіля, що? підтверджується платіжним д?орученням № 3713 від 16.02.2012 р.

Таким чином, внаслідок настання ДТП, позивач по справі зазнав витрат із сплати суми страхового відшкодування за Договором у загальному розмірі 3839,34 грн.

Згідно статті 27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ст. 1191 цього ж кодексу, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а остання звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1187 Цивільного кодексу України та пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного рухові автомобіля).

Слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

26.05.2011 р. о 18 год. 00 хв. у м. Донецьку по вул. Шевченко, 41, у зв'язку з порушенням Фесенко Сергієм Станіславовичем Правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «Сузуки», державний номер АН0061ВЕ, під керуванням Фесенко Сергія Станіславовича та автомобілю марки «Форд», державний номер АА8681СВ, що належить Приватному акціонерному товариству «Джей Ті Інтернешнл Україна», яким на правових підставах керувала Заугольна Анастасія Євгенівна, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Вина Фесенко С.С. підтверджена матеріалами адміністративної справи № 3-1858/11.

Таким чином, шляхом дослідження всіх матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що ДТП сталося саме з вини Фесенко С.С.

Відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільна відповідальність Фесенко С.С. була застрахована в ПрАТ «Міська страхова компанія», на підставі полісу серії АА № 339321, згідно якого ліміт відшкодування за майнову шкоду складає 50000,00 грн., франшиза 0,00 грн.

Отже, на момент скоєння ДТП відносно автомобілю марки «Сузуки», державний номер АН0061ВЕ, існував діючий поліс.

Посилаючись на той факт, що автомобіль марки «Сузуки», державний номер АН0061ВЕ було застраховано у відповідності до приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПрАТ «Міська страхова компанія», позивач звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу від 17.05.2012 р. № 1522. Проте, відповідач відповіді на претензія не надав, кошти не перерахував.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, що діяла у спірний період) - далі Закон, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 цього ж Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п.12.1 ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА 339321 розмір франшизи встановлений в сумі

0,00 грн.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що до позивача по справі, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право регресного позову до страховика (відповідача по справі), який застрахував відповідальність особи, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду.

Однак, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем сума спричиненої шкоди, пов'язаної з відновлювальним ремонтом була заявлена без урахування зносу, яка відповідно до звіту експертного автотоварознавчого дослідження становить 4289,34 грн. (вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу автомобіля), що суперечить приписам ст. 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Таким чином, вимоги позивача про відшкодування шкоди підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 3584,97 грн., виходячи з розрахунку 4034,97 грн. - 0,00 грн. - 450,00 грн., де 4034,97 грн. - вартість відновлюваного ремонту з урахуванням зносу, 0,00грн. - розмір франшизи за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА 339321, 450,00 грн. - розмір франшизи за договором добровільного страхування транспортних засобів № КМ.ДМт06-01.667/10,ДВ12-01.668/11, Дот02-01.669/12 від 08.11.2010 р.

До складу позовних вимог також включені витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 402,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Як встановлено судом, для визначення вартості матеріальної шкоди завданої автомобілю "Форд" позивачем було замовлено та оплачено вартість експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 402,00 грн. Оплата вказаної суми підтверджується платіжним дорученням № 2655 від 01.08.2011 р.

Витрати щодо огляду та визначення вартості відновлювального ремонту не входять до складу витрат, які повинні відшкодовуватися в порядку регресу в розумінні

ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, в сумі 402,00 грн., задоволенню не підлягають.

Однією з позовних вимог є вимога про стягнення 194,68 грн. пені, нарахованої позивачем (страховиком) на суму страхового відшкодування, від виплати якого ухиляється інший страховик (відповідач) в порядку регресу.

Однак, слід зазначити, що Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (спеціальними законами), які застосовуються до спірних правовідносин, не передбачено розмір неустойки (пені) у разі звернення страхової компанії з регресним позовом до іншої страхової компанії, відповідальної за шкоду, заподіяну винуватцем ДТП, а договірні відносини між сторонами відсутні, відтак, відсутні і правові підстави для стягнення пені.

Наведене випливає з вимог ст.547 та п.1 ч.2 ст.551 ЦК України, відповідно до яких правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З матеріалів справи не вбачається, судами не встановлено та сторонами не доведено укладення між сторонами у справі письмового правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки (пені), а розмір пені договором або актом цивільного законодавства у спірних регресних правовідносинах сторін також не встановлено, що виключає правові підстави для стягнення 194,68 грн. пені.

Водночас, згідно з п.37.2 ст.37 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Таким чином, положення п.37.2 ст.37 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не розповсюджується на правовідносини між сторонами у даній справі, оскільки останні (сторони) є страховиками, а у вищевказаній нормі чітко йдеться про обов'язок страховика сплатити саме на користь страхувальника (потерпілої особи) або ж вигодонабувача пеню в разі прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика.

Відповідно до ст.992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Таким чином, як вже було зазначено, виходячи зі змісту норм ст.992 ЦК України та п.37.2 ст.37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) право на стягнення пені у розмірі, встановленому законом або договором, належить лише страхувальнику або вигодонабувачу.

Разом з тим, згідно з ч.1 ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним з видів забезпечення виконання зобов'язань є неустойка (ч.1 ст.546, ч.ч.1.3 ст.549 ЦК України).

Однак, ані Цивільним кодексом України, ані Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не встановлено, що виконання регресного зобов'язання відповідальної особи перед страховиком забезпечується неустойкою (пенею).

За таких обставин, для позадоговірних (регресних) зобов'язань у сфері страхування чинне цивільне законодавство не передбачає можливість забезпечення виконання таких зобов'язань шляхом встановлення неустойки, а договірні відносини між сторонами з цього приводу відсутні.

З огляду на вказані обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, нарахованої на суму страхового відшкодування, не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193 Господарського кодексу України, Закону України „Про страхування", Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33,35, 43, 44, 49, 82-85, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», м. Київ про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 4241,34 грн., пені в сумі 194,68 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м. Донецьк (83053, м. Донецьк?, вул. Краснооктябрьська, б. 111, код ЄДРПОУ 30244124) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська охоронно?-страхова компанія» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, р/р 265093014654 в АБ «Старокиївський банк» в м. Києві, МФО 321477, ЄДРПОУ 23734213) шкоду, завдану дорожн?ьо-транспортною пригодою в по?рядку регресу в розмірі 3584,97 грн., судовий збір в сумі 1300,72 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 26.11.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суддя Бокова Ю.В.