Ухвала суду № 27874508, 27.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10580/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-торг»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-торг»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 23 липня 2012 №0003082270,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 вересня 2012 року у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-торг»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 23 липня 2012 №0003082270 відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що наявні в матеріалах справи докази щодо порушення кримінальної справи, протоколи допиту свідків є лише припущеннями щодо протиправних дій суб'єкта господарювання, оскільки обвинувального вироку щодо фіктивного відприємництва та ухилення від сплати податків не постановлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 27 червня 2012 року по 05 липня 2012 року ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «Техно-торг»з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Екліпт», ТОВ «КА «Паріс», ТОВ «Оріон Лідер», ТОВ «Експотера», ТОВ «Праймторг», ПП «Браш», ТОВ «Каріте»за період з 01 серпня 2010 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт від 05 липня 2012 року №196/1-22-70-35791183.

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, відповідачем встановлено відсутність необхідних умов у ТОВ «Екліпт», ТОВ «КА «Паріс», ТОВ «Оріон Лідер», ТОВ «Експотера», ТОВ «Праймторг»для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), що дає підставу стверджувати про неможливість здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «Техно-торг»та вищезазначеними контрагентами щодо надання послуг або поставки товарів.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме п.п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 5828875,00 грн.

На підставі акту перевірки №196/1-22-70-35791183 від 05 липня 2012 року ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»№0003082270 від 23 липня 2012 року, яким за порушення п.п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6943054,75 грн., в тому числі 5828875,00 грн. за основним платежем та 1114179,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягає, оскільки за відсутності факту придбання товарів (робіт, послуг) або в разі якщо придбані товари (роботи, послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Як вбачається з вищенаведеної норми, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та його контрагентами укладено договори купівлі-продажу: №01/01/11 від 01 січня 2011 року з ТОВ «Екліпт», №01/04/11 від 01 квітня 2011 року з ТОВ «КА Паріс», №01/20/11 від 20 липня 2011 року з ТОВ «Оріон Лідер», №3008/11 від 30 серпня 2011 року з ТОВ «Експортера», №01/30/11 від 30 травня 2011 року з ТОВ «Праймторг», за якими постачальники зобов'язувалися передати (поставити) в обумовлені строки позивачу, як покупцю, товар (електронну техніку), а останній, в свою чергу, зобов'язувався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Позивачем для підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за вищезгаданими договорами купівлі-продажу були надані виписані контрагентами податкові та видаткові накладні, що дають право на податковий кредит.

Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що надані позивачем документи не є належними доказами здійснення фінансово-господарських операцій, оскільки згідно бази даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України щодо ТОВ «Екліпт», ТОВ «КА «Паріс», ТОВ «Оріон Лідер», ТОВ «Експотера», ТОВ «Праймторг»та актів перевірок зазначених товариств, встановлено відсутність будь-яких даних про наявність складських приміщень, трудових ресурсів, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; згідно податкової звітності у підприємств відсутнє виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина та матеріали для здійснення господарської діяльності.

Згідно договорів купівлі-продажу постачальники зобов'язані передати позивачу товар за адресою: м.Київ, вул.Фрунзе, 82, однак, згідно договору суборенди нежитлового приміщення №111-Д від 01 грудня 2011 року, наданого позивачем до позову, нежитлове приміщення площею 392 кв.м за вищезазначеною адресою передано позивачу відповідно до акту приймання-передачі від 01 грудня 2011 року. Враховуючи, що позивачем товар від контрагентів отримувався в тому числі і до 01 грудня 2011 року, з матеріалів справи не вбачається, за якою адресою проводилось приймання-передача товару, яким способом даний товар доставлявся до місця передачі або вивозився з приміщення за адресою, що зазначена в договорі.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Проаналізувавши надані позивачем первинні бухгалтерські документи, суд дійшов висновку, що вони не відповідають вимогам ст.9 вищенаведеного Закону, оскільки у частині видаткових накладних відсутні прізвища, ім'я, по батькові та посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, місце складання видаткових накладних.

Позивачем також не надано документів первинного обліку, які б засвідчували факт отримання товарів на складі матеріально відповідальною особою позивача, облік руху товарів на складі у розрізі кожного окремого найменування товару у день завершення кожної операції отримання або відпуску товарів, а також документів, які б засвідчували зберігання товару на складі з оформленням відповідних карток. Такі документи складаються на кожну партію товарів для контролю за надходженням та відпуском за кількістю, масою, ґатунками, вартістю товарів, отриманих як окрема партія за єдиним транспортним документом, а також документів, що підтверджують відпускання товарів зі складу, узагальнені підсумки руху товарів на складі протягом певного календарного періоду, дані перевірок (інвентаризації) тощо.

Крім того, в провадженні СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС перебуває кримінальна справа №56-3089, порушена прокуратурою Печерського району м.Києва за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами, вчиненого повторно шляхом створення ряду підприємств (в тому числі, ТОВ «Екліпт», ТОВ «КА «Паріс», ТОВ «Оріон Лідер», ТОВ «Експотера», ТОВ «Праймторг»), за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. В ході досудового слідства встановлено, що ТОВ «Екліпт», ТОВ «КА «Паріс», ТОВ «Оріон Лідер», ТОВ «Експотера», ТОВ «Праймторг», які мають ознаки фіктивності, залучені до схеми мінімізації податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою одержання доходів злочинним шляхом; допитані в якості свідків керівники зазначених підприємств пояснили, що не здійснювали фінансово-господарську діяльність та не підписували первинні документи.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС №0003082270 від 23 липня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6943054,75 грн., в тому числі 5828875,00 грн. за основним платежем та 1114179,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій, прийнятого відповідачем на підставі акту перевірки №196/1-22-70-35791183 від 05 липня 2012 року, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, натомість, позивачем не доведено реальність виконання господарських зобов'язань за договорами з ТОВ «Екліпт», ТОВ «КА «Паріс», ТОВ «Оріон Лідер», ТОВ «Експотера», ТОВ «Праймторг»та використання їх в господарській діяльності позивача, внаслідок чого відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-торг»-залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 вересня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 04 грудня 2012 року.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.