Ухвала суду № 27872309, 27.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7229/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.,

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дівіко»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дівіко»про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дівіко»про стягнення податкового боргу у розмірі 108348,45 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2012 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідачем були подані декларації з податку на додану вартість №107190 від 19.05.2011 р., №9011456707 від 18.11.2011 р., №9013766253 від 18.01.2012 р., №9005319403 від 14.02.2012 р., №9028221867 від 21.05.2012 р., якими з урахуванням уточнюючого розрахунку №9029953983 від 29.05.2012 р. були визначені податкові зобов'язання на загальну суму 5952,10 грн.; також відповідачу була нарахована пеня на суму 70,58 грн.

Також, відповідачем були подані декларації з податку на прибуток №137668 від 06.08.2009 р., №202729 від 05.11.2009 р., №263482 від 04.02.2010 р., №46524 від 20.04.2010 р., №122779 від 06.08.2010 р., №190748 від 08.11.2010 р., №233179 від 17.01.2011 р., №81866 від 19.04.2011 р., №9010671106 від 09.11.2011 р., №231658 від 20.02.2012 р., якими визначи податкові зобов'язання на загальну суму 11342,00 грн., також відповідачу була нарахована пеня на суму 3429,72 грн.

Загальна сума самостійно визначених податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток з урахуванням пені складає 20792,32 грн.

Також, відповідачу на підставі акту перевірки від 04.08.2011 року №87/22-02-32594848 за порушення законодавства у сфері ЗЕД визначені податкові зобов'язання податковим повідомленням -рішенням від 16.08.2011 року №0000632202 на суму 86874,05 грн., податковим повідомленням -рішенням від 16.08.2011 року №0000642202 на суму 680,00 грн.; загальна сума податкового зобов'язання складає 87874,05 грн.

Згідно розрахунку податкового боргу ТОВ «ТД «Дівіко»станом на 25.09.2012 року та облікових карток платника податку на додану вартість та податку на прибуток станом на 26.09.2012 року, за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 108348,45 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що зазначений борг у зв'язку із несплатою підлягає стягненню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Оскільки податкові декларації з податку на прибуток також були подані протягом 2009 -2010 років, то спірні правовідносини повинні врегульовуватись Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Так, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, розрахунку, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 ст. 5 зазначеного Закону передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Аналогічні норми також передбачені Податковим кодексом України, який набрав чинності 01.01.2011 року.

Так, відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення -рішення від 16.08.2011 року №0000632202 та №0000642202 направлені відповідачу поштою та не оскаржені.

Відповідно до п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу відповідачу були направлені податкові вимоги від 15 листопада 2004 року №1/2830 та від 10 січня 2005 року №2/26, які також отримані відповідачем поштою.

Отже, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли, про що свідчать матеріли справи.

Таким чином, враховуючи, що на час звернення органом державної податкової служби відповідачем податковий борг не сплачений, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дівіко»залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 03.12.2012 року)

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.