Ухвала суду № 27872300, 27.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-59/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" листопада 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б.та Шелест С.Б.,

при секретарі - Паскаль Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Автомагістраль" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Автомагістраль" до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2012 року позивач -приватне підприємство «Автомагістраль»звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ № 562 від 03.10.2011 року, виданий Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області, визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області по проведенню позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Автомагістраль»з питань дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість при здійсненні фінансово -господарських операцій з ТОВ «Асторія -Груп»за період червень -липень 2011 року, ТОВ «Магістраль -Будсервіс», ТОВ «Торговий дім «Нафтотрейд»за період липень 2011 року та складення акту № 2194/23-2/31481658 від 12.10.2011 року, скасувати податкове повідомлення -рішення № 000116230 від 27.10.2011 року, прийняте Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року та прийняти нову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року - без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що факт поставки товарів позивачу з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»документально не підтверджується, судом встановлено факт відсутності у контрагента позивача основних засобів для здійснення спірної господарської операції, факт реалізації товарів не відображено у фінансовій звітності, окрім того, відповідно до висновку спеціаліста Науково -дослідного експертно -криміналістичного центру підпис гр. ОСОБА_2, що міститься на договорі купівлі -продажу від 30.05.2011 року № 2, податкових та видаткових накладних вчинявся іншою особою.

Колегія суддів погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, Приватне підприємство «Автомагістраль»є юридичною особою, що зареєстрована 16.05.2001 року Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області з 24.05.2001 року. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

У жовтні 2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області проведено позапланову перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Асторія Груп»за період червень - липень 2011 року, ТОВ «Магістраль-Будсервіс», ТОВ «Торговий дім «Нафтотрейд»»за період липень 2011 року (акт перевірки від 12.10.2011 № 2194/23-2/31481658).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог: пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 413 987,42 грн., у т.ч. за червень 2011 року - на 161 315,24 грн., за липень 2011 року - на 252 672,18 грн.; пункту 8 Розділу ІІІ наказу ДПА України від 25.01.2011 № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за № 197/18935; частин першої та п'ятої статті 203, частин першої та другої статті 215 Цивільного кодексу України, що виявилось в укладенні угоди між позивачем і ТОВ «Асторія Груп»(договору купівлі-продажу від 30.05.2011 № 2 на загальну суму 2483924,47 грн.), яка порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства і вчинена сторонами удавано, з метою приховування сплати податків.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.10.2011 року № 0001162300, згідно з яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість»у сумі 477156,47 грн., з яких: 413987,42 грн. - за основним платежем; 63169,05 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Щодо нікчемності правочину, вчиненого позивачем та його контрагентом -ТОВ «Асторія Груп»та неправомірності формування податкового кредиту колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п/п 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями пункту 3 ст. 198 Кодексу, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (у подальшому - Закон №996) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського та податкового обліку є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ст. 9 Закону України №996 первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, товарно-транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктами 11.5, 11.6, 11.7 цих Правил встановлено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Типова форма товарно-транспортної накладної №1-ТН затверджена наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.1995 року № 488/346, згідно з якою:

- здача вантажу замовником (вантажовідправником) підтверджується підписом посадової особи із зазначенням її посади, прізвища, ім'я та по-батькові і штампом;

- прийом вантажу водієм-експедитором підтверджується підписом водія-експедитора із зазначенням його прізвища, ім'я та по-батькові;

- здача вантажу водієм-експедитором вантажоодержувачу підтверджується підписом водія;

- прийом вантажу вантажоодержувачем підтверджується підписом посадової особи вантажоодержувача із зазначенням посади, прізвища, ім'я та по-батькові і штампом.

Як встановлено судом першої інстанції факт відсутності реальної поставки товару на підставі договору купівлі-продажу від 30.05.2011 року № 2, укладеного між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»підтверджується відсутністю у позивача товарно-транспортні накладних, які свідчать про транспортування товару, а також тим, що контрагент позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Асторія Груп" не мав адміністративно-господарських можливостей для виконання зобов'язань за укладеною угодою, у нього відсутні основні засоби, факт реалізації товарів (робіт, послуг) не відображено у фінансовій звітності, керівник і головний бухгалтер цієї юридичної особи гр. ОСОБА_2, підпис якого міститься на договорі, видаткових накладних та податкових накладних, в дійсності їх не підписував.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою всебічного і повного з'ясування обставин справи під час судового засідання 22.02.2012 року суд першої інстанції витребував від позивача докази на підтвердження факту поставки товарів (копії рахунків-фактур, що є додатками до договору купівлі-продажу, акти прийому-передачі товару по якості й кількості, документи, що підтверджують транспортування товару від продавця до покупця або що підтверджують компенсацію транспортних витрат, документи складського обліку (облікові картки руху матеріальних цінностей по складу), документи, що підтверджують оплату придбаного товару і сплату сум податку на додану вартість у складі ціни товару (копії платіжних доручень або виписки по банківському рахунку позивача), копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за червень та липень 2011 року, копії податкових декларацій з податку на додану вартість за червень та липень 2011 року з додатками), зобов'язав позивача підготувати аналітичну таблицю щодо руху товарів та оплати їх вартості, а також зробив спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб підприємців, що містить дані про юридичну особу контрагента Товариство з обмеженою відповідальністю "Асторія Груп".

На вимогу суду позивач надав суду такі документи: копію договору купівлі-продажу від 30.05.2011 року № 2; копії видаткових та податкових накладних, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»; копію оборотно-сальдової відомості по рахунку № 631; копію реєстру отриманих та виданих податкових накладних за червень липень 2011 року. Жодних інших документів (копій рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), документів щодо визначення розміру компенсації транспортних витрат, платіжних доручень про перерахування коштів (виписки по банківському рахунку) позивач суду не надав.

Окрім того, колегією суддів встановлено наступне.

У травні 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»(продавець) і позивачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу від 30.05.2011 року № 2, згідно з яким продавець зобов'язувався передати у власність покупця матеріали, асортимент, кількість, ціна яких визначена в рахунках-фактурах та/або специфікаціях до договору, що надані продавцем та являють собою невід'ємну частину цього договору, а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до умов Договору право власності на товар переходить до покупця з моменту отримання ним товару (з моменту підписання належним чином оформленої товарної накладної) (підпункт 1.3 пункту 3 договору). Поставка товару здійснюється автотранспортом продавця (підпункти 3.1, 3.2 та 3.3 пункту 3 договору).

В силу підпункту 4.2.1 Договору за відсутності обґрунтованих претензій до продавця покупець зобов'язаний прийняти товар за кількістю та якістю, скласти і підписати відповідні документи (акти прийому-передачі, накладні і т.д.).

Оплата за договором мала здійснюватись покупцем на підставі рахунків-фактур, що надані продавцем, шляхом перерахування коштів в національній валюті України на рахунок продавця (підпункт 5.1 пункту 5 Договору).

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що аналіз положень договору купівлі-продажу від 30.05.2011 року № 2 дозволяє дійти висновку, що він не містить жодних даних щодо асортименту, кількості та ціни товарів, що поставлялись Товариством з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»на користь позивача.

Окрім того позивачем не надано суду копій рахунків-фактур чи специфікацій до договору купівлі-продажу від 30.05.2011 року № 2.

Як стверджував позивач у судовому засіданні, факт передачі товару від продавця покупцю оформлювався складанням видаткових та податкових накладних.

Однак, з досліджених у судовому засіданні копій видаткових накладних неможливо встановити, що поставка товарів Товариством з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»здійснювалась саме за договором купівлі-продажу від 30.05.2011 року № 2.

Жодних документів, які б свідчили про транспортування товару від Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»до позивача власними силами або із залученням третіх осіб - перевізників позивач суду не надав, як не надав й документів, що стали підставою для компенсації транспортних витрат перевізнику, а також актів прийому-передачі товарів по кількості та якості.

На підтвердження факту використання у виробництві товарів, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп», позивач надав суду копії матеріальних звітів за червень та липень 2012 року.

Однак, дослідивши вказані документи, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вони лише підтверджують факт використання у виробництві певних матеріалів (бітумної емульсії, склокульок, фарби дорожньої тощо), але не дозволяють зробити висновок відносно постачальника цих товарів, їх вартості та обсягу поставок.

Факт придбання товарів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»відображено в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг), яка ведеться позивачем в електронному вигляді. Проте дана книга не є достатнім і переконливим доказом для встановлення факту придбання товарів, адже його створено позивачем самостійно, книга (електронний файл) не має ознак документа (відсутні підпис відповідальної особи та печатка).

На підтвердження факту розрахунків між сторонами позивач надав суду копії податкових накладних, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»за підписом гр. ОСОБА_2

Як вже зазначалось раніше, податковою службою на підставі висновку від 07.10.2011 року спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру встановлено, що від імені гр. ОСОБА_2 підпис на договорі купівлі-продажу від 30.05.2011 року № 2, податкових накладних та видаткових накладних виконано не гр. ОСОБА_2, а іншою невстановленою особою.

З приводу відображення вказаних господарських операцій у податковій звітності судом встановлено наступне.

Позивачем до складу податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року включено суму податку на додану вартість у розмірі 161315,24 грн. (обсяг придбання без ПДВ 806576,18 грн.) по податкових накладних отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»за придбання товарів, а саме: бітумна емульсія 21300 кг на загальну суму 143349,00 грн. у т.ч. ПДВ 23891,50 грн.; фарба дорожня 15000 кг, скло кульки 5000 кг, компенсація транспортних витрат 100% на загальну суму 668933,00 грн. у т.ч. ПДВ 114822,17 грн.; бітумна емульсія 20150 кг на загальну суму 135609,42 грн. у т.ч. ПДВ 22601,57 грн.

Зазначені податкові накладні позивачем включено до Розділу ІІ «Отримані податкові накладні»реєстру виданих та отриманих податкових накладних за червень 2011 року та до Розділу ІІ «Податковий кредит»розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за червень 2011 року (Додаток 5 від 21.07.2011 року № 37106).

Розрахунки між позивачем та ТОВ «Асторія Груп»у червні 2011 року не проводились.

Також, позивачем до складу податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року включено суму податку на додану вартість у розмірі 252672,18 грн. (обсяг придбання без ПДВ 1263360,87 грн.) по податкових накладних отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»за придбання товарів, а саме: холодний пластик білий 8550 кг, червоний 1554 кг, затверджував 205 кг на загальну суму 683324,45 грн. у т.ч. ПДВ 113887,41 грн.; бітумна емульсія 15000 кг на загальну суму 100950,00 грн. у т.ч. ПДВ 16825,00 грн.; пластик холодний 7200 кг, затверджував 80 кг на загальну суму 472333,60 грн. у т.ч. ПДВ 78722,27 грн.; фарба дорожня 2000 кг, скло кульки 2600 кг, компенсація транспортних витрат 100% на загальну суму 124825,00 грн. у т.ч. ПДВ 20804,17 грн.; бітумна емульсія 20000 кг на загальну суму 134600,00 грн. у т.ч. ПДВ 22433,33 грн.

Зазначені податкові накладні позивачем включено до Розділу ІІ «Отримані податкові накладні»реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2011 року та до Розділу ІІ «Податковий кредит»розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за липень 2011 року (Додаток 5 від 17.08.2011 року № 9006747).

Розрахунки між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»у липні 2011 року також не проводились.

Щодо доводів апелянта про неправомірність проведеної Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України передумовою для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки є ненадання платником податку пояснення та документального підтвердження даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Ця норма кореспондується зі змістом п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України, згідно якої органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі (ч. 4 п. 73.3 ПК України).

З метою всебічного дослідження викладених в апеляційній скарзі фактів, ухвалою від 09 жовтня 2012 року Київський апеляційний адміністративний суд, з урахуванням ч.3 ст. 2 КАС України, зобов'язав відповідача -Державну податкову інспекцію у Вишгородському районі Київської області надати: звернення ДПІ у Вишгородському районі Київської області з листами від 22.08.2011 року № 5349/10/15-202/2234, від 23.08.2011 року № 5383/10/15-202/2266 та від 16.09.2011 року № 5995/10/15-202/2456 та позивача -Приватне підприємство «Автомагістраль»надати: відповіді на звернення ДПІ у Вишгородському районі Київської області з листами від 22.08.2011 року № 5349/10/15-202/2234, від 23.08.2011 року № 5383/10/15-202/2266 та від 16.09.2011 року № 5995/10/15-202/.

На виконання вищевказаної ухвали апелянтом було надано клопотання про приєднання документів до матеріалів справи, що містило також відповіді на лист № 5349/10/15-202/2234 від 22.08.2011 року, № 5383/10/15-202/2266 від 23.08.2011 року, № 5995/10/15-202 від 16.09.2011 року, проте колегія суддів зазначає, що надані відповіді не містять додатків або хоча б переліку тих документів, які були надані позивачем контролюючому органу, а тому неможливо встановити чи були ПП «Автомагістраль» надані самі ті документи, які запитувалися контролюючим органом.

Окрім того, п. 81.1 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Натомість позивач не скористався наданим йому правом не допустити посадових осіб контролюючого органу до перевірки, а тому підстав, для визнання її такою, що проведена з порушенням норм чинного законодавства у суду апеляційної інстанції не має.

Також варто зазначити, що за результатами співставлення податкових накладних, отриманих позивачем від Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп», з даними реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за червень та липень 2012 року, судом встановлено, що у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за червень 2011 року не відображено дві податкових накладних, а саме: від 15.06.2011 № 61511 на загальну суму 683324,45 грн. у т.ч. ПДВ 113887,41 грн. та від 30.06.2011 № 63014 на загальну суму 100950,00 грн. у т.ч. ПДВ 16825,00 грн.

Під час судового розгляду в суді першої інстанції представник позивача не зміг надати суду пояснень з приводу причин відсутності первинних документів (рахунків-фактур, товарно-транспортних документів, документів чи розрахунків щодо компенсації транспортних витрат, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), платіжних доручень про перерахування коштів (виписки по банківському рахунку), відсутністю факту відображення в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за червень 2011 року двох податкових накладних. В матеріалах справи також відсутні документи, які б підтверджували ці обставини.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Автомагістраль" - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, 255 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Автомагістраль" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року -залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.