Рішення № 27862062, 03.12.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" грудня 2012 р. Справа № 2/5007/1129/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Оніщук В.М. (довіреність №909/11.5.2 від 13.09.10.), Поставенський О.А. (довіреність №56/11.5.2 від 02.02.11.)

від відповідача: : Сичов Д.В. (довіреність №44/1 від 04.03.11.)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбурвод" (м. Житомир)

про стягнення 8349820,50 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 8349820,50 грн. заборгованості за кредитним договором №11 від 22.06.07, з яких:

- 2550000,00грн. заборгованості по кредиту;

- 1957675,66грн. заборгованості по сплаті процентів;

- 14000,00грн. заборгованості по сплаті комісії за внесення змін до кредитного договору;

- 176032,38грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів нарахована за період з 03.11.08 по 31.10.11;

- 129869,46грн. 3% річних час прострочення сплати процентів нараховані за період з 03.11.08 по 20.09.12;

- 2600071,13грн. 30% річних за час прострочення сплати кредиту нараховані за період з 01.12.08 по 20.09.12;

- 576537,77грн. інфляційних за прострочення сплати кредиту нараховані за період з 01.12.08 по 20.09.12;

- 339052,29грн. інфляційні за прострочення сплати процентів за користування кредитом нараховані за період з 03.11.08 по 20.09.12;

- 1585,62грн. 3% річних нарахованих за період з 13.12.08 по 20.09.12 на суму комісії;

- 4996,19грн. інфляційних за порушення строків сплати комісії нараховані за період з грудня 2008 по червень 2011 років.

23.10.12, на вимогу суду позивач надав пояснення щодо періоду, за який нарахована пеня (а.с.55-58 том 2). Зазначив, що розрахунки проведені з урахуванням суми боргу в періоді прострочення не більше ніж за шість місяців.

06.11.12 позивач подав пояснення щодо надання оригіналів документів на яких грунтуються позовні вимоги (а.с.64-65 том 2). Зазначив, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.05.2012 року по справі № 2/5007/7/12 було встановлено факт перерахування Банком кредитних коштів в загальній сумі 2800000,00грн., на підставі меморіальних ордерів, а саме: № 276_164 від 25.06.07 на 400000 грн; №ТR.43622.1 від 26.06.07 на 700000 грн.; №ТR.43622.1 від 27.06.07 на 500000 грн.; №ТR.43622.1 від 02.07.07 на 200000 грн.; №ТR.43622.1 від 04.07.07 на 149500 грн.; №ТR.43622.1 від 05.07.07 на 235000 грн.; №ТR.43622.1 від 19.07.07 на 313000 грн.; №ТR.43622.1 від 14.08.07 на 115000 грн.; № 364 від 31.07.08 на 187500 грн. оригінали яких оглянуто судом під час розгляду справи, у зв'язку з чим, дані докази не потребують доведення знову при вирішенні справи № 2/5007/1129/12 у відповідності до ст. 35 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні 27.11.12 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в засіданні суду позов не визнав посилаючись на те, що в провадженні господарського суду Житомирської області знаходиться справа №11/1042 зі спору між тими ж сторонами про стягнення заборгованості, яка виникла за кредитним договором №11 від 22.06.07, а саме: 2550000,00 грн. по кредиту, 991330,43 грн. зі сплати процентів, 933 653,42 грн. 30% річних, 252825,00 грн. інфляційних втрат, 60359,76 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 56726,97 грн. інфляційних втрат у зв'язку з порушенням строку сплати процентів, 21500,42 грн. 3% річних, нарахованих на суму прострочених процентів, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - комплекс будівель та споруд у Запорізькій обл., м. Бердянськ, вул. Бахчисарайська, буд. 5. Письмового відзиву на позов не надав. Просив суд оглянути матеріали судової справи №11/1042.

Представник позивача зазначив, що справа №11/1042 не стосується предмету даного спору.

У судовому засіданні 27.11.12 оголошувалась перерва до 03.12.12, відповідно до ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 03.12.12, представники сторін повідомили про відсутність у них додаткових пояснень та доповнень по суті спору.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк", банк, позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Укрбурвод" (надалі - позичальник, відповідач), укладено Кредитний договір №11 (а.с. 30-32), згідно п.1.1. якого, предметом Договору є надання Банком позичальникові грошових коштів (кредит) у вигляді відновлюваної "кредитної лінії" на таких умовах:

- сума кредиту 2800000,00 (два мільйони вісімсот тисяч) гривень;

- строк користування до 22 грудня 2008 року;

- плата за користування кредитом 18% (вісімнадцять) відсотків річних.

Договорами №1, №2 від 27.10.2008 р. та №3 від 21.11.2008 р. були внесені зміни до кредитного договору, згідно яких, зокрема, збільшувалася плата за користування кредитом з 01.10.2008р. до 20% річних, з 21.11.2008 р. - до 25% річних та був продовжений строк кредитування до 30.04.09 (а.с.33-36).

У відповідності до п.2.2 кредитного договору грошові кошти перераховуються банком з позичкового рахунку боржника на його банківський рахунок після підписання з банком договору щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника за кредитним договором та на підставі письмової заяви боржника про перерахування грошових коштів у п'ятиденний строк з дня отримання банком такої заяви.

Відповідно до п.8.2 кредитного договору погашення кредиту здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з банківського (поточного) рахунку відповідача на позичковий рахунок, в строк, встановлений п. 1.1 кредитного договору (з урахуванням внесених до кредитного договору змін).

Матеріалами справи підтверджено, що у період з 25.06.2007 р. по 31.07.2008 р., на виконання умов Кредитного договору №11 від 22.06.07р. позивач надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 2800000,00грн. шляхом їх перерахування з позичкового рахунку відповідача на його поточний рахунок, що підтверджується меморіальними ордерами, а саме:

- №276_164 від 25.06.2007р. на суму 400000,00 грн.;

- №ТR.43622.1 від 26.06.07 на суму 700000,00 грн.;

- №ТR.43622.1 від 27.06.07 на суму 500000,00 грн.;

- №ТR.43622.1 від 02.07.07 на суму 200000,00 грн.;

- №ТR.43622.1 від 04.07.07 на суму 149500,00 грн.;

- №ТR.43622.1 від 05.07.07 на суму 235000,00 грн.;

- №ТR.43622.1 від 19.07.07 на суму 313000,00 грн.;

- №ТR.43622.1 від 14.08.07 на суму 115000,00 грн.;

- № 364 від 31.07.08 на суму 187500,00 грн. (а.с. 37-41).

Факт надання позивачем відповідачу кредитних коштів також підтверджується рішенням господарського суду Житомирської області від 21.05.12 по справі №2/5007/7/12 по спору між тими ж сторонами.

Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору відповідач зобов'язаний повернути Банку отриманий кредит в повному обсязі, в строк та у порядку, встановленому кредитним договором.

Відповідно до договору № 3 від 21 листопада 2008р. про внесення змін до Кредитного договору кінцевий термін повернення кредиту встановлено до 30 квітня 2009р.

Відповідно до п. 8.2. Кредитного договору погашення кредиту здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з банківського (поточного рахунку) відповідача на позичковий рахунок, в строк, встановлений п. 1.1. Кредитного договору (з урахуванням внесених до Кредитного договору змін).

Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору Відповідач зобов'язаний сплатити Банку плату за користування кредитом (проценти) у розмірі та порядку, що встановлені Кредитним договором.

Відповідно до п. 8.1. Кредитного договору перерахування Банку плати за користування кредитом (процентів) здійснюється на рахунок № 20686301008887.980.2. в розмірі, що встановлений п. 1.1. Кредитного договору (з урахуванням внесених до Кредитного договору змін).

Крім того, відповідно до п. 4.5. Кредитного договору, сторони дійшли згоди про те, що Відповідач сплачує Банку комісію за внесення змін до Кредитного договору, пов'язаних із збільшенням суми кредитної лінії або строку користування кредитними коштами, розмір якої встановлюється додатковими угодами до Кредитного договору.

При підписанні договору № 3 від 21 листопада 2008р. про внесення змін до Кредитного договору, сторони дійшли згоди про те, що розмір такої комісії буде становити 0,5 процентів від суми діючого на дату внесення змін ліміту кредитування. Комісія сплачується на рахунок № 35789301008887 до 12 грудня 2008 р.

Позивач посилається на те, що всупереч умовам договору, відповідач, взяті на себе зобов'язання, належним чином не виконав, суму кредиту, процентів за користування кредитом та комісії за підписання договору № 3 від 21 листопада 2008р. про внесення змін до Кредитного договору, в порядку та у строки визначені Кредитним договором не сплатив.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, між сторонами виникли правовідносини на підставі укладеного кредитного договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача станом на 20.09.12 становить : 2550000,00грн. по простроченому кредиту, 1957675,66грн. по сплаті процентів,14000,00грн. по сплаті комісії (а.с.69,70,86-88 том 2).

Кредитний договір наразі дійсний та підлягає виконанню.

Відповідач доказів сплати вказаної заборгованості та контррозрахунку суми боргу не надав.

За несвоєчасну сплату процентів, позивач просить стягнути з відповідача пеню на підставі п.9.2 кредитного договору, що згідно розрахунку позивача, за період з 03.11.08 по 31.10.11, становить 176032,38грн. (а.с.71-73 том2).

Статтею 546 ЦК України, передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 9.2. Кредитного договору у разі несвоєчасної (неналежної) сплати плати за користування кредитом, а також плати за управління зобов'язанням по кредиту, Боржник сплачує Банку пеню у розмірі повійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з розрахунку пені, розрахунок заборгованості по сплаті відсотків проведений з моменту виникнення прострочки починаючи з жовтня 2008р. по жовтень 2011р. - розрахунки проведені з урахуванням суми боргу в періоді прострочення, виходячи зі встановлених обмежень по строку нарахування пені не більше ніж за шість місяців.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача річні та інфляційні, що згідно розрахунку позивача становить:

- 2600071,13грн. - 30 (тридцять) процентів річних за весь час прострочення сплати кредиту нараховані за період з 01.12.2008р. по 20.09.2012р. (включно) (а.с.77-78 том2);

- 129869,46 грн, - 3% річних за весь час прострочення сплати процентів за період з 03.11.2008р. по 20.09.2012р. (включно) (а.с.74-76 том 2);

- 1585,62 грн. - 3% річних, на суму комісії за внесення змін до кредитного договору у зв'язку із порушенням строку її сплати, нарахованих за період з 13.12.2008р. по 20.09.2012р. (включно) (а.с.83-85 том2);

- 576 537,77 грн. - інфляційних втрат в зв'язку з простроченням сплати кредиту за період з 01.12.2008р. по 20.09.2012р. (включно) (а.с.79-80 том2);

- 339 052,29 грн. - інфляційних втрат в зв'язку з простроченням сплати процентів за користування кредитом за період з 03.11.2008р. по 20.09.2012р. (включно) (а.с.81-82 том2);

- 4996,19грн. - інфляційних втрат, нараховані за період з грудня 2008 року по червень 2011 року, у зв'язку з порушенням строків сплати комісії за внесення змін до кредитного договору (а.с.86-88 том 2).

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Частиною другою ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 9.1. Кредитного договору встановлено, що у разі несвоєчасного повернення кредиту Позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 (тридцять) процентів річних від простроченої суми.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав.

Судом не встановлено, а сторонами не заявлено про наявність судового рішення зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати , пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача за правилами ст.49 ГПК України, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбурвод" (10000, м. Житомир, вул. Чапаєва, 7; ідентифікаційний код 01416317) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" (01004,м. Київ, бульвар Т. Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26; п/р 37399000001023 в ПАТ «ВТБ БАНК», код ЄДРПОУ 14359319):

- 2550000,00грн. заборгованості по кредиту;

- 1957675,66грн. заборгованості по сплаті процентів;

- 14000,00грн. заборгованості по сплаті комісії за внесення змін до кредитного договору;

- 176032,38грн. пені;

- 129869,46грн. 3% річних час прострочення сплати процентів ;

- 2600071,13грн. 30% річних за час прострочення сплати кредиту;

- 1585,62грн. 3% річних нарахованих на суму комісії;

- 576537,77грн. інфляційних за прострочення сплати кредиту;

- 339052,29грн. інфляційних за прострочення сплати процентів;

- 4996,19грн. інфляційних за порушення строків сплати комісії.

- 64380,00грн. витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.12.2012.

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1 в справу