Рішення № 27857073, 06.12.2012, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

Справа №2018/1887/12/07 Головуючий

Провадження №22-ц/2090/7730/2012 1-ї інстанції: Зуб Г.А. Категорія: кредитні Доповідач: Трішкова І.Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Трішкової І.Ю.,

суддів: Пилипчук Н.П., Кірсанової Л.І.,

при секретарі - Асєєвій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м.Харкова від 17 жовтня 2012 року по справі за позовом ПАТ "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Перший український міжнародний банк" в особі Харківської філії ПАТ "ПУМБ", третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИЛА:

02.02.2012 року ПАТ «ПУМБ»звернувся з позовом, у якому просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 5170325 від 28.12.2006 року в загальному розмірі 52 447.07 доларів США та 8 624.82 гривень.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що 28.12.2006 року між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ», та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 5170325, за умовами якого позивач зобов'язався видати відповідачу ОСОБА_2 кредит у розмірі 46 400.00 доларів США, а ОСОБА_2 зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредит частинами в розмірах, в порядку та строки, визначені Кредитним договором. Але з 28.07.2010 року ОСОБА_2 не виконує умов договору та не сплачує проценти за користування кредитом, а з 28.12.2008 року не виконує зобов'язання щодо своєчасної сплати кредиту. Тому заборгованість ОСОБА_2 станом на 06.01.2012 року по сплаті процентів становить 7393,34 доларів США, по сплаті кредиту -45053,73 доларів США. Оскільки ОСОБА_2 порушив зобов'язання, встановлені кредитним договором, на суму заборгованості нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за яким сплачується пеня, за кожен день прострочення, тобто нарахована пеня на суму 8624,82 гривні.

10.04.2012 року відповідачем за первісним позовом ОСОБА_2 було подано зустрічний позов, в якому ОСОБА_2 просив визнати недійсним кредитний договір № 5170325 від 28.12.2006 року, укладений між ним та ЗАТ «ПУМБ», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ». ОСОБА_2 підставою для визнання кредитного договору недійсним вказує, що даний договір є таким, що суперечить законодавству України, оскільки не відповідає нормам закону, зокрема і Закону України «Про захист прав споживачів».

Крім того, ОСОБА_2 подав позовну заяву, в якій просив визнати виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 1146 за договором іпотеки № 5170363 від 28.12.2006 року таким, що не підлягає виконанню. В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що 28.12.2006 року між ЗАТ "ПУМБ" та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 5170325, за умовами якого позивач зобов'язався видати відповідачу ОСОБА_2 кредит у розмірі 46 400.00 доларів США. З 2010 року у ОСОБА_2 виникли тимчасові матеріальні труднощі, у зв'язку з чим він не зміг належним чином виконувати умови договору. За заявою ПАТ «ПУМБ» 19.05.2011 року ПН ХМНО ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис, відповідно до якого звернено стягнення на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, передану в іпотеку за договором іпотеки № 5170363 від 28.12.2006 року та за рахунок коштів від продажу якої ПАТ «ПУМБ»необхідно задовольнити вимоги в розмірі 50400 доларів США та 2500 гривень. 25.06.2011 року старшим державним виконавцем ВДВС Харківського районного управління юстиції Бондаренко О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса № 1146 від 19.05.2011 року. Позивач ОСОБА_2 вважає, що виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушення чинного законодавства України, порушує його права як власника квартири.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 17 жовтня 2012 року задоволений позов ПАТ "ПУМБ".

На користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 стягнута заборгованість за кредитним договором № 5170325 від 28.12.2006 року у сумі 8624 гривні 82 коп. та 419 209 гривень 43 коп., а всього 427 934 гривні 25 коп., а також судові витрати у сумі 3219 гривень , тобто по 1609 гривень 50 коп. з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні основного позову і задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, які суд вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; невірне застосування норм матеріального та процесуального права і їх порушення.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлені наступні обставини

28.12.2006 року між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ», та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 5170325, за умовами якого позивач зобов'язався видати відповідачу ОСОБА_2 кредит у розмірі 46 400.00 доларів США. а ОСОБА_2 зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредит частинами в розмірах, в порядку та строки, визначені Кредитним договором. Згідно меморіального валютного ордеру № 267089807 від 28.12.2006 року ОСОБА_2 шляхом перерахування грошових коштів на рахунок № НОМЕР_1 отримав 46400 доларів США, що еквівалентно 234320 грн..

28.12.2006 року між ЗАТ «ПУМБ»та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 5183841.

02.12.2011 року ПАТ «ПУМБ»направлено вимогу № 4109/114 від 30.11.11 року ОСОБА_2 з вимогою у тридцяти денний строк з моменту отримання даної вимоги повернути всю суму кредиту та проценти за користування кредитом, 16.01.2012 року таку ж вимогу направлено ОСОБА_3

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданої ПАТ «ПУМБ», станом на 06.01.2012 року заборгованість по кредиту складає 42483.63 доларів США, по сплаті процентів - 9963.44 доларів США, а всього 52447.07. Окрім того, відповідно до ст.. 5 Кредитного договору за неналежне виконання зобов'язання нарахована пеня за період з 05.01.2011 року по 05.01.2012 року у розмірі 8624.82 гривні.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що ОСОБА_2 порушив зобов'язання за кредитним договором № 5170325 від 28.12.2006 року та прострочив його виконання, що надало підставу банку вимагати дострокового повернення кредиту, процентів та нараховувати пеню.

Рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором є законним і обгрунтованим.

Але судова колегія не може погодитись з рішенням суду в частині відмові у позові ОСОБА_2 про визнання договору недійсним з підстав пропуску строку.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" роз'яснено, що суд може відмовити у задоволенні позову, якщо строк звернення з позовом пропущено без поважної причини, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Суд не з'ясував доведеність позовних вимог про визнання договору недійсним, а тому передчасно ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову з підстав пропущення строку звернення до суду.

ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на порушення вимог Закону України "Про захист прав споживачів" при укладанні кредитного договору, оскільки позичальник перед укладанням договору не отримав повну інформацію щодо умов договору, а також невідповідність пунктів договору чинному законодавству.

Статтею 8 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодавець зобов'язаний застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, якщо іпотечним договором цей обов'язок не покладено на іпотекодержателя. Вигодонабувачем за кредитним договором є банк, тому він зацікавлений в страхуванні предмету іпотеки, а тому відповідач не був обмежений у виборі страхової компанії з переліку страхових компаній, схвалених банком на день укладання кредитного договору.

Не знайшли свого підтвердження доводи ОСОБА_2 про невідповідність перерахованої на картковий рахунок валюти, оскільки суду наданий договір про відкриття карткового рахунку, з якого вбачається про перерахування коштів у іноземній валюті.

Щодо права банку отримувати комісійну винагороду за надання кредиту, то право банку на встановлення процентної ставки і комісійної винагороди за надану послугу встановлюється ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Зміна банком процентної ставки в односторонньому порядку передбачена кредитним договором, ОСОБА_2 погодився з таткою умовою договору, тому зазначена обставина не може бути підставою для визнання кредитного договору недійсним.

Таким чином, ОСОБА_2 в судовому засіданні не довів наявність підстав для визнання кредитного договору недійсним, а тому в позові необхідно відмовити у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Також судова колегія не погоджується з висновками суду про недоведеність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

28.12.2006 року між ЗАТ «ПУМБ»та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № 5170363. посвідчений приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_7, зареєстрованому в реєстрі за № 2305. Предметом договору стала квартира АДРЕСА_1, яка передана в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № 5170325 від 28.12.2006 року.

19.05.2011 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис, згідно якого звернено стягнення на квартиру АДРЕСА_1. На підставі виконавчого напису нотаріуса 25.06.2011 року старшим державним виконавцем ХРУЮ Бондаренко О.М. відкрито виконавче провадження № 27300121.

Відповідно до п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється постановою Кабінетом Міністрів України від 29.06.1999 за № 1172 - до нього входить нотаріально посвідчені договори іпотеки.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або вставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

ОСОБА_2 наполягає на тому, що вимога про необхідність погасити заборгованість перед вчиненням виконавчого напису йому не направлялась. Така вимога банку була направлена тільки 30.11.2011 року, в той час як виконавчий напис вчинений 19.05.2011 року. Суми, які зазначені у вимозі, та у виконавчому напису -різняться.

Доказів своєчасності направлення вимоги і безспірності договору іпотеки суду не надано.

Таким чином, ОСОБА_2 довів, що документ, відповідно до якого був вчинений виконавчий напис, не є безспірним, а тому такий виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню.

Суд першої інстанції не звернув уваги на зазначене, а тому необгрунтовано відмовив ОСОБА_2 у задоволенні зазначених позовних вимог.

З огляду на наведене, судова колегія вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та ухвалити нове, яким зазначені позовні вимоги задовольнити. в задоволенні позовних вимог повністю відмовити.

Керуючись ст.ст.303,307,309,314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м.Харкова від 17 жовтня 2012 року в частині відмови у зустрічному позові ОСОБА_2 про захист прав споживачів та про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, скасувати.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про захист прав споживачів відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований у реєстрі за №1146, за договором іпотеки № 5170363 від 28.12.06 року про стягнення зі ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 50400,48 доларів США та 2500 грн..

Рішення апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий:

Судді: