Ухвала суду № 27855991, 26.11.2012, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/579/2012

Категорія 31

Головуючий у 1 інстанції Шамотайло О.В.

Суддя-доповідач Томин О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої: Томин О.О.,

суддів: Пнівчук О.В., Шишка А.І.,

секретаря: Бобика Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Коломийського МВ УМВС України в Івано-Франківській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, ОСОБА_3 про стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області та Коломийського МВ УМВС України в Івано-Франківській області моральної та матеріальної шкоди в розмірі 38582,5 грн., стягнення з ОСОБА_3 моральної та матеріальної шкоди в розмірі 24964,24 грн., а всього заподіяної злочином шкоди в розмірі 63546,74 грн., за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.09.2012 року,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.09.2012 року позов ОСОБА_2 до Коломийського МВ УМВС України в Івано-Франківській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, ОСОБА_3 про стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області та Коломийського МВ УМВС України в Івано-Франківській області моральної та матеріальної шкоди в розмірі 38582,5 грн., стягнення з ОСОБА_3 моральної та матеріальної шкоди в розмірі 24964,24 грн. - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 14964 грн. 24 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 5000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього стягнуто 19964 грн. 24 коп. В задоволенні решти вимог - відмовлено.

________________

Справа №0907/579/2012 Головуючий у 1 інстанції - Шамотайло О.В.

Провадження №22ц/0990/2280/2012 Суддя-доповідач - Томин О.О.

Категорія 31

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави 214 грн. 60 коп. судових витрат із зарахування в спеціальний фонд Державного бюджету України.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення суду першої інстанції незаконне та необґрунтоване, постановлене судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з'ясування обставин, які мають значення для вирішення справи.

На його думку, суд першої інстанції, задовольняючи позов в сумі 14964 грн., не взяв до уваги, що вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області вартість викрадено майна на час скоєння злочину становила 21275 грн. Крім того, суд безпідставно не витребував кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, якою, на його думку, доводиться вина органу досудового слідства в заниженні вартості викрадених будівельних матеріалів. Також в процесі розгляду справи не було вияснено у відповідача Коломийського МВ УМВС, чому для визначення вартості викраденого та відновлення господарських споруд не призначали товарознавчу та будівельно-технічну експертизи, чому слідство оцінювало вартість матеріалів як за товар, що був у вжитку, та чому до викраденого не включено 600 м.п. арматури та стовпи із огорожі. Тому просить рішення місцевого суду скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що у листопаді 2008 року, лютому, травні 2009 року та травні 2010 року ОСОБА_3 було вчинено таємне викрадення майна, яке належало ОСОБА_2, шляхом проникнення в новозбудований будинок, який знаходиться по АДРЕСА_1.

Вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.11.2010 року ОСОБА_3 визнано винним за ст. 185 ч. 3 КК України, застосовано ст. 69 КК України та призначено покарання один рік шість місяців позбавлення волі. Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою до набуття вироком законної сили та взято під варту з залу суду. Речові докази - будівельні матеріали повернуто потерпілому ОСОБА_2, коня чорної масті та підводу зеленого кольору повернуто - ОСОБА_4 (а.с. 9 - 11).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Моральна шкода, згідно ст. 1167 ЦК України, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Ст. 61 ЦПК України визначено, що вирок у кримінальній справі, який набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст. 1177 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.

Постановляючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем не доведено жодної вимоги до Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області та Коломийського МВ УМВС України в Івано-Франківській області, а в судовому засіданні здобуто достатньо доказів того, що діями ОСОБА_3 заподіяно ОСОБА_2 моральну та матеріальну шкоду. Таким чином, заподіяна шкода підлягає відшкодуванню за рахунок винної особи та в межах суми, яка заявляється саме до неї.

При визначенні розміру заподіяної матеріальної шкоди, суд, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 11 ЦПК України) та заявлених позивачем вимог про відшкодування ОСОБА_3 14964 грн. 24 коп. матеріальної шкоди, обґрунтовано взяв до уваги вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.11.2010 року, яким підтверджується спричинення ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди, а також врахував повернення позивачу викрадених матеріалів на суму 3355 грн. 76 коп. (а.с. - 2). Крім того, правом на зміну суми позову протягом розгляду справи ОСОБА_2 не скористався.

Що стосується відшкодування моральної шкоди, то відповідно до ч. 1, 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Визначаючи потерпілому моральну шкоду у розмірі 5000 гривень суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що така шкода потерпілому завдана і її розмір узгоджується з вимогою ст. 23 ЦК України та відповідає принципам розумності і справедливості.

Заподіяння шкоди у будь-який інший спосіб Коломийським МВ УМВС України в Івано-Франківській області, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області позивач не довів, а тому його позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.09.2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча Томин О.О.

Судді: Пнівчук О.В.

Шишко А.І.