Ухвала суду № 27850399, 03.12.2012, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 216/280/12р.

У Х В А Л А

03 грудня 2012 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.

при секретарі Хонькович Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2012 року Мурованокуриловецьким районним судом було винесено ухвалу про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме житловий будинок по АДРЕСА_1, що належить на праві власності заявнику - ОСОБА_1.

05 листопада 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування заходу забезпечення позову, та зазначив, що його дружина ОСОБА_3 є власником ? частки будинку, що належить їм на праві спільної сумісної власності. Накладення арешту на житловий будинок порушує гарантовані законом її права співвласника на вільне володіння користування і розпорядження майном.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк»в судове засідання не з'явився. Завідуюча Мурованокуриловецький відділенням ПАТ КБ «ПриватБанк»подала суду заперечення на заяву про скасування забезпечення позову (а.с. 164) та ксерокопію апеляційної скарги на ухвалу Мурованокуриловецького районного суду від 05 листопада 2012 року про затвердження мирової угоди у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права на ? частину житлового будинку та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, якою право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_3 (а.с. 165-167).

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 заявила, що на підставі ст. 60 СК України дружина ОСОБА_1 є власником ? частини житлового будинку Тому арешт житлового будинку порушує гарантовані законом права співвласника на вільне володіння, користування і розпорядженням майном і матиме несприятливі для неї наслідки у вигляді матеріальних витрат. Крім того, на виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 боргу, ВДВС уже накладено арешт на житловий будинок. Одночасно зауважила, що договір іпотеки, який укладено в забезпечення кредитного договору між ОСОБА_1 на ПАТ КБ «ПриватБанк»не посвідчений нотаріально, а тому є нікчемним.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Коментована стаття передбачає три способи скасування забезпечення позову в ході розгляду цивільної справи у суді першої інстанції. Перший шлях скасування забезпечення позову полягає у тому, що суд, який розглядає цивільну справу, може скасувати ухвалу про забезпечення позову. Ініціаторами скасування забезпечення можуть бути як особи, що беруть участь у справі, так і сам суд (суддя). Підставою до скасування є зміна умов, що існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову.

21 березня 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк»звернулося до суду з вимогою в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки -будинок по АДРЕСА_1 та земельну ділянку біля нього шляхом продажу, та виселити відповідача та інших осіб, які проживають у житловому будинку, зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України (а.с. 3-5).

В судовому засіданні 05 вересня 2012 року представник ПАТ КБ «ПриватБанк»Сауляк Є.В. подав заяву про уточнення позовної вимоги, поставивши вимогу до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 140873 гривні 40 копійок (а.с. 88-89).

Під час розгляду цивільної справи представник позивача ПАТ КБ «Приват Банк»Сауляк Є.В. подав суду клопотання про накладення арешту на нерухоме майно (а.с. 101-102). Ухвалою суду від 11 вересня 2012 року було накладено арешт на будинок по АДРЕСА_1 (а.с. 104).

Рішенням суду від 14 вересня 2012 року позов задоволено і з ОСОБА_1 стягнено на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»суму заборгованості по договору кредиту станом на 18 січня 2012 року в розмірі 140873 гривні 40 копійок, а також судові витрати в сумі 1408 гривень 73 копійки (а.с. 123-124). Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 23 жовтня 2012 року (а.с. 144-146) рішення Мурованокуриловецького районного суду змінено, а позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк»задоволено частково: з ОСОБА_1 стягнено на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»суму заборгованості по договору кредиту станом на 18 січня 2012 року в розмірі 123113 гривень 17 копійок, а також судові витрати в сумі 1231 гривня 13 копійок. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду від 5 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права на ? частину житлового будинку та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя затверджено мирову угоду, а якою сторони визнали, що у їхній спільній сумісній власності перебуває нерухоме майно, що знаходиться у АДРЕСА_1, і що ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 у власність нерухоме майно -житловий будинок у АДРЕСА_1, і отримав грошову компенсацію вартості його частки у спільному майні, що становить 20 тисяч гривень (а.с. 168-169).

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування (п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року.

Відповідач-боржник ОСОБА_1 не надав суду доказів про те, що він виконав рішення апеляційного суду Вінницької області від 23 жовтня 2012 року, а позивач-стягувач ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу на ухвалу Мурованокуриловецького районного суду від 05 листопада 2012 року про затвердження мирової угоди, якою одноосібне право власності на будинок АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_3 (а.с. 165-167).

Таким чином, заява ОСОБА_1 про скасування забезпечення позову є завчасною і необґрунтованою.

Керуючись ст. 154 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову як необгрунтовану.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: __