Ухвала суду № 27847194, 06.12.2012, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/10448/12 Справа № 437/3108/12 Головуючий у 1 й інстанції - Завальнюк О.О. Доповідач - Дерев'янко О.Г. Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2012 ріку Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - Дерев'янка О.Г.

суддів - Красвітної Т.П., Черненкової Л.А.

при секретарі - Качур Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2012 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»(далі за текстом ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2011 року ПАТ «Дельта Банк»звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідачки, в обґрунтування якого зазначив про те, що 20.06.2007 року між ТОВ «Комерційний Банк «Дельта», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк»та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 003-03060-200607, відповідно до умов якого банк відкрив відповідачці картковий рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті з лімітом кредитної лінії що розраховується банком самостійно.

У зв'язку з порушенням своїх зобов'язань за договором ОСОБА_2 виникла заборгованість, яку позивач просив суд стягнути з відповідачки в розмірі 10479,20 грн. станом на 09.04.2012 року, судові витрати 214 грн. 60 коп.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2012 року з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 10479,20 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 214,60 грн.

Додатковим рішенням суду першої інстанції від 06.09.2012 року зазначено, що стягненню з відповідач на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором в розмірі 10479,20 грн., яка складається з: тіла кредиту 5461,84 грн., заборгованості по відсоткам 4363,57 грн., заборгованість за комісіями 653,79 грн., пені 450 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та закриття провадження по справі у зв'язку з закінченням строку позовної давності з тих пiдстав, що судом першої інстанції при ухваленні рішення порушено норми матерiального права.

Перевiривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегiя суддiв вважає, що скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних пiдстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

20 червня 2007 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено кредит договір № 003-03060-200607 (далі за текстом Договір), відповідно до п. 1.3 Договору відповідачці було відкрито кредитну лінію на загальну суму 30000,00 грн., шляхом перерахування зазначеної суми картковий рахунок № НОМЕР_1, із сплатою відсотків за користування кредитом п. 2.5, пені за порушення строків п. 2.6. (а.с.5-8).

Відповідно до п.2.12. Договору, держатель зобов'язаний здійснювати оплату послуг, які надаються Банком при здійсненні розрахунково-касового обслуговування рахунку, в розмірі,строки та порядку, визначеним Правилами та Тарифами.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, відповідачка підтвердила те, що з підписанням цього Договору держатель засвідчує, що він ознайомлений з Правилами, Тарифами та погоджується вважати їх обов'язковими до застосування до відносин, які виникли на підставі цього Договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Задовольняючи позов банку, суд правильно виходив з того, що позичальник не виконав умови кредитного договору, а тому повинен відповідати перед кредитором.

В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В своїх запереченням ОСОБА_2 жодним чином не спростовує факт наявності в заборгованості за кредитом, не надає суду будь-яких доказів, які б підтверджували факт повного чи часткового виконання ним своїх зобов'язань по договору.

Приведений позивачем розрахунок заборгованості по кредитному договору відповідає саме наявним фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав вважати його неналежним не вбачається, жодних спростувань його правомірності не приведено.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи, а вимоги щодо закриття провадження по справі у зв'язку з нібито закінченням строків позовної давності не ґрунтуються на законі.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 209,218,303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді: