Ухвала суду № 27846847, 29.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7274/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Блажівська Н.Є.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції в Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пластилін»до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державна податкова інспекція в Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби України подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Еліт Консалт»за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року.

За результатами перевірки було складено акт перевірки № 111/22-30/33154389 від 18.04.2012 року, в якому встановлено порушення ст.ст. 203, 215, 216, 228, 236 Цивільного кодексу України та порушення п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 55 100 грн.

На підставі акта перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 00001192230 від 28 квітня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 68 875 грн., в тому числі за основним платежем на суму 55 100 грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 13 775 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Пластилін»та ТОВ «Еліт Консалт»було укладено усний договір поставки. Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт Консалт»було поставлено поліетилен МRM 3804 (powder) 25 в кількості 14500 кг. по ціні 19,00 грн. на загальну суму 33060,00 грн. з ПДВ.

За результатами поставки товару виписано рахунок-фактуру від 4 серпня 2011 року №СФ-00000854, сторонами підписано видаткову накладну від 4 серпня 2011 року № РН-0000832.

За результатами поставки ТОВ «Еліт Консалт»виписано податкову накладну від 4 серпня 2011 року № 168 на загальну суму 330600,00 грн. в тому числі ПДВ -55100,00 грн.

Оплата за здійснений товар підтверджується банківськими виписками (а.с.131-134).

Згідно письмових пояснень директора позивача, з поліетилену, що придбавався у ТОВ «Еліт Консалт», було виготовлено на замовлення покупців та реалізовано товар у кількості 4184 одиниці, на який затрачено 13063 кг поліетилену, решта поліетилену була використана у наступних періодах. Порядок та кількість витраченого поліетилену придбаного у ТОВ «Еліт Консалт»для виготовлення в майбутньому товарів для отримання економічної вигоди підтверджується копіями з книги обліку запасів поліетилену.

Подальша реалізація товару, що виготовлена, згідно пояснень представника позивача підтверджується договором поставки від 1 квітня 2010 року, укладеним між ТОВ «Пластилін»та ТОВ «Епіцентр К», згідно якого постачальник (ТОВ «Пластилін») зобов'язується поставляти на склад покупця товари згідно заявок.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом першої інстанції було правильно встановлено, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є або придбання ним послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, або сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у позивача наявні всі первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ «Еліт Консалт», що підтверджує реальність господарських операцій. Дані первинні документи відповідають вимогам чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент здійснення вказаних правовідносин, ТОВ «Еліт Консалт»було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платник податку та йому присвоєно індивідуальний податковий номер.

Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Еліт Консалт», який на момент здійснення господарської діяльності був зареєстрований як платник податку на додану вартість, то податкове повідомлення-рішення винесено податковим органом безпідставно.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.