Ухвала суду № 27845329, 25.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2012 р.Справа № 2а-8649/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2012р. по справі № 2а-8649/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс +"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс+", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (юридичним та фактичним правонаступником якої є відповідач по справі) №0000072201 від 10.05.2012р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що не порушував податкового законодавства, податки обчислював правильно. На його думку, спірне податкове повідомлення - рішення суперечить ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладає на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач посилався на безпідставність висновків ДПІ у Київському районі м. Харкова про непідтвердженість реальності господарських операцій з контрагентом - ТОВ "Будівництво Пан-Україна", не зважаючи на те, що за даними операціями роботи були виконані в повному обсязі, оплату вартості робіт проведено повністю, тобто господарські зобов'язання виконані належним чином, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.12 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс +" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова №0000072201 від 10.05.2012 р.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 23.03.2012 р. ДПІ у Київському районі м. Харкова була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ "Мегаполіс+" (ідентифікаційний код -32335307) по взаємовідносинах з ТОВ "Будівництво Пан-Україна" (ідентифікаційний код -34859292).

Результати перевірки оформлені актом від 26.03.2012р. №181/22-1/32335307.

10.05.2012 р. з посиланням на даний акт ДПІ у Київському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення №0000072201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 28.502,00 грн. (за основним платежем -19.001,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями) 9.501,00 грн. Фактичною підставою для винесення спірних рішень слугувало відображене в акті від 26.03.2012р. №181/22-1/32335307 судження суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ "Мегаполіс+"п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: завищення суми податкового кредиту з ПДВ за серпень, жовтень 2011р. за рахунок відображення в податковому обліку з ПДВ показників складених ТОВ "Будівництво Пан-Україна" первинних документів за нікчемними правочинами.

Одночасно встановлено, що єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження, є виключно висновки ДПІ у Московському районі м. Харкова про неможливість проведення контрагентом позивача - ТОВ "Будівництво Пан-Україна" господарської діяльності, котрі відображені в актах від 27.10.2011 р. №3087/23/34859292, від 15.11.2011 р. №126/18/34859292.

Жодних інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення не покладено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим повідомленням-рішенням №0000072201 від 10.05.2012р. порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказані рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З наявних у справі документів вбачається, що 26.05.2011р. між позивачем, ТОВ "Мегаполіс+" (в якості генпідрядника), та ТОВ "Будівництво Пан-Україна" (в якості субпідрядника) було укладено письмовий правочин у формі договору №26/05-2011-С, предметом якого є виконання електромонтажних, будівельних та ремонтних робіт на об'єктах Генпідрядника. 26.05.2011 р. між позивачем, ТОВ "Мегаполіс+" (в якості замовника), та ТОВ "Будівництво Пан-Україна" (в якості виконавця) було укладено письмовий правочин у формі договору №26/05-2011-М, предметом якого є надання для виконання робіт по реконструкції мереж зовнішнього освітлення спецтехніки.

Оглянувши зміст перелічених вище правочинів, колегія суддів відзначає, що предметом договору №26/05-2011-С є виконання будівельно-монтажних робіт, тобто здійснення господарської діяльності, яка в силу норм Закону України "Про ліцензування деяких видів господарської діяльності", Закону України "Про архітектурну діяльність", Закону України "Про основи містобудування" підлягає ліцензуванню.

У матеріалах справи маються копії ліцензій, згідно яких контрагент позивача має право на проведення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури.

За правилами Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві (затверджено постановою КМУ від 05.12.2007р. №1396; далі за текстом - Порядок №1396), Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009р. №47, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.03.2009р. за №226/16242; далі за текстом - Ліцензійні умови №47) видачі суб'єкту господарювання ліцензії на провадження господарської діяльності у сфері будівництва передує процедура перевірки відповідним суб'єктом владних повноважень - органом ліцензування відповідності такого суб'єкта господарювання визначеним законодавством організаційним, кваліфікаційним, технологічним умовам.

Матеріали справи не містять жодних доказів незаконності отримання ТОВ "Будівництво Пан-Україна" ліцензії на здійснення господарської діяльності в сфері будівництва, встановлення компетентним суб'єктом права, яким у спірних правовідносинах щодо будівельної діяльності є органи державної архітектурно-будівельної інспекції, фактів невідповідності ТОВ "Будівництво Пан-Україна" організаційним, кваліфікаційним, технологічним умовам відповідачем до суду не подано та жодних фактичних даних, які б засвідчували відсутність в дійсності об'єктів, на яких здійснювались спірні господарські операції або відсутність результатів таких господарських операцій.

Оцінивши згадані правочини за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів відзначає, що спірні правочини були укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом спірні правочини не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті, сторони спірних правочинів мають правовий статус платників ПДВ.

Таким чином, перелічені договори вірно визнані судом першої інстанції належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

Реальність господарських операцій, що були проведені в межах спірних правочинів, підтверджують наявні в матеріалах справи виписані ТОВ "Будівництво Пан-Україна"податкові накладні № 182 від 30.06.2011 р. на суму 21.646,80 грн. (у т.ч. ПДВ 3.607,80 грн.); № 186 від 30.06.2011 р. на суму 13.808,40 грн. (у т.ч. ПДВ 2.301,40 грн.); № 337 від 30.09.2011 р. на суму 3.850,80 грн. (у т.ч. ПДВ 641,80 грн.), № 187 від 30.06.2011 р. на суму 45.027,44 грн. (у т.ч. ПДВ 7.504,57 грн.) та №191 від 30.06.2011 р. на суму 29.671,18 грн. (у т.ч. ПДВ 4.945,20 грн.), а також складені між ТОВ "Мегаполіс+"та ТОВ "Будівництво Пан-Україна"довідки по вартість виконаних будівничих робіт ф №КБ-3, специфікації, акти приймання виконаних робіт ф №КБ-2 за червень 2011 р. на суму 21646,80грн. (в т.ч. ПДВ 3607,80грн.), на суму 13808,40грн. (в т.ч. ПДВ 2301,40грн.); на суму 3850,80грн. (в т.ч. ПДВ 641,80грн.), суму 45027,44грн. (в т.ч. ПДВ 7504,57грн.); на суму 29671,18грн. (в т.ч. ПДВ 4945,20грн.).

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Також наявні у справі документи засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що підтверджується платіжними дорученнямии від 10.08.2011 р. №71 на суму 140.417,00 грн., від 10.08.2011 р. №72 на суму 66.937,20 грн., від 07.10.2011 р. №14 на суму 3.850,80 грн. Внаслідок списання безготівкових коштів з банківських рахунків позивача ТОВ "Мегаполіс+" втратило право власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень до матеріалів справи не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, отримання робіт за договором №26/05-2011-С від 26.05.2011р. та отримання спецтехніки за договором №26/05-2011-М від 26.05.2011р. було необхідно ТОВ "Мегаполіс+" для виконання зобов`язань за договорами №54 від 27.05.2011 року та № 55 від 27.05.2011 року, які укладено між позивачем в якості виконавця та основним замовником -Департаментом комунального господарства Харківської міської ради, а також за договором 31509/1 від 15.09.11р., укладеним з ПАО "АКБ "Базис".

У ході розгляду справи колегією суддів встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має. Також достеменно встановлено, що мотиви фізичної відсутності об'єктів будівництва у спірних правовідносинах, невикористання робіт в господарській діяльності позивача, вартісних показників виконаних будівельних робіт, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень. Відтак, з огляду на приписи ст.ст.6 і 8 Конституції України, ст.2 і 11 КАС України колегія суддів не вбачає підстав для дослідження в ході розгляду справи цих обставин, позаяк зміна судом як фактичних, так і юридичних мотивів прийняття суб'єктом владних повноважень спірного правового акту індивідуальної дії чинним процесуальним законодавством не передбачена.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановла, що викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушення закону ґрунтується лише на мотивах актів, складених ДПІ у Московському районі міста Харкова за наслідками перевірки діяльності контрагента позивача -ТОВ "Будівництво Пан-Україна", а саме: №3087/23/34859292 від 27.10.2011 р., №126/18/34859292 від 15.11.2011 р., де відображені судження ДПІ у Московському районі міста Харкова про відсутність у згаданого контрагента можливості провадити господарську діяльність.

Втім, з цього приводу колегія суддів зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, матеріали справи не містять жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Окрім того, колегія суддів при вирішенні спору вважає за необхідне взяти до уваги приписи ч.4 ст.70 КАС України, де зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Системно аналізуючи положення Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом -Порядок №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), колегія суддів доходить висновку, що судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. А відтак, акти про неможливість проведення перевірки та акти про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вчинення платником податків порушення закону.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що викладене в акті перевірки судження відповідача про порушення ТОВ "Мегаполіс+"п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушення Податкового кодексу України при справлянні ПДВ.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 14.08.2012 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2012р. по справі № 2а-8649/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Ральченко І.М. Катунов В.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.