Ухвала суду № 27845375, 25.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1870/7847/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Зарічного споживчого товариства на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2012р. по справі № 2а-1870/7847/12

за позовом Зарічного споживчого товариства

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулося Зарічне споживче товариство з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0002211502/3406 від 09.04.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання Зарічному споживчому товариству за платежем: орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб на загальну суму 21 712,43 грн., у тому числі 14474,95 грн. - за основним платежем і 7237,48 грн. - за штрафними (фінансовими санкціями);

- №0002931502/12697 від 14.05.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання Зарічному споживчому товариству за платежем: орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб на загальну суму 21 712,46 грн., у тому числі 14474,97 грн. - за основним платежем і 7237,49 грн. - за штрафними (фінансовими санкціями);

- № 0003571502/20014 від 05.06.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання Зарічному споживчому товариству за платежем: орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб на загальну суму 21 712,46 грн., у тому числі 14474,97 грн. - за основним платежем і 7237,49 грн. - за штрафними (фінансовими санкціями).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що проведені відповідачем камеральні перевірки, результати яких оформлені відповідними актами, є протиправними, оскільки вони проведені при недотриманні вимог чинного податкового законодавства. Викладені у актах висновки та доводи на їх підтвердження не ґрунтуються на нормах податкового права, а тому також є, на думку позивача, протиправними та незаконними, що має наслідком незаконність та протиправність перелічених податкових повідомлень-рішень.

Сумським окружним адміністративним судом позовну заяву Зарічного споживчого товариства до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень залишено без руху.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Зарічне споживче товариства відповідно до законодавства України є юридичною особою приватного права, основним видом господарської діяльності якого є організація та забезпечення умов для здійснення ринкової торгівлі.

Позивач, як платник податків, перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у м. Суми , що підтверджується довідкою форми №4-01ІП.

З метою здійснення господарської діяльності позивач на підставі Договорів оренди землі, укладених з Сумською міською радою, використовує земельні ділянки комунальної власності, на яких розміщуються ринки міста Суми: по вул. СКД, по вул. Інтернаціоналістів та по вул. Привокзальній.

У березні, квітні та травні 2012 року відповідачем були проведені камеральні перевірки податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2012 рік, яка була подана позивачем 25.01.2012 року.

За результатами вказаних вище перевірок були складені Акти №1698/152/30321224 від 20.03.2012 року. №360/152/30321224 від 19.04.2012 року та №965/152/30321224 від 18.05.2012 року, згідно з висновками яких встановлено порушення п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

На підставі зазначених вище актів відповідачем були прийняті та направлені позивачеві податкові повідомлення-рішення №0002211502/3406 від 09.04.2012 року. №0002931502/12697 від 14.05.2012 року та №0003571502/20014 від 05.06.2012 року, згідно з якими позивачеві донараховано основного платежу з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб за кожний окремий перевірений період та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50% від донарахованих сум.

Податкові повідомлення-рішення №0002211502/3406 від 09.04.2012 року, №0002931502/12697 від 14.05.2012 року та №0003571502/20014 від 05.06.2012 року у відповідності з приписами ст. 56 Податкового кодексу України були оскаржені у адміністративному порядку шляхом подання окремих скарг на кожне податкове повідомлення- рішення.

Рішенням ДПС України від 30.08.2012 року №1055/0/61-12/10-2215, прийнятим за результатами розгляду усіх скарг, відмовлено у задоволенні їх вимог. Дане рішення отримане позивачем 03 вересня 2012 року.

Залишаючи позов без руху, суд першої інстанції виходив з того, що він поданий з порушенням ст.106 КАС України, а саме судовий збір за позовними вимогами в загальному розмірі 65137,35 грн. було сплачено не в повному обсязі, а лише 32,19 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

При цьому колегія суддів, ґрунтуючись на положеннях листа Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012 р. N 165/11/13-12, зазначає, що при визначенні характеру адміністративного позову як майнового необхідно враховувати наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов, поданий позивачем про скасування податкових повідомлень-рішень, носить майновий характер, відповідно при його поданні має сплачуватися судовий збір в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог по кожному оскаржуваному рішенні, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

З огляду на викладене, для відкриття провадження у справі позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 651,37 грн., але фактично ним було сплачено лише 32,19 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 24.04.12 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Зарічного споживчого товариства залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2012р. по справі № 2а-1870/7847/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.