Ухвала суду № 27845057, 28.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2012 р.Справа № 2-а-7678/10/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого -судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного малого підприємства «Апекс»на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного малого підприємства «Апекс»до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (раніше Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000060231/0 від 14.10.2010 року,

В С Т А Н О В И В :

03 листопада 2010 року приватне мале підприємство «Апекс»звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва (далі -ДПІ у Заводському районі Миколаєва) від 14.10.2010 року № 0000060231/0, яким визначено суму податкового зобов'язання ПМП «Апекс»з ПДВ у сумі 80281,50 грн., у тому числі основний платіж -53521,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -26760,50 грн. (а.с. 4-8).

Позивач в обґрунтування позову не погодився з висновками акта перевірки про нікчемність правочинів з ТОВ «Югснаб ПГС»та ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд», вважає що між сторонами мали місце реальні господарські операції, а тому він правомірно, на підставі податкових накладних включив до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені в ціні придбаних продовольчих товарів, що придбані для використання в господарської діяльності.

Відповідач позов не визнав, посилаючись не те, що актом перевірки встановлена відсутність реальної поставки товару від ТОВ «Югснаб ПГС»та ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд»позивачу.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2011 року у задоволенні позову було відмовлено (а.с. 150-156).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням, приватне мале підприємство «Апекс»подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами перевірки був складений акт від 05.10.2010 №3414/231-00/19301922, яким встановлено відсутність поставок товарів ТОВ «Югснаб ПГС»платнику податків ПМП «Апекс»у грудні 2009 року, а також відсутність поставок товарів ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд»платнику податків ПМП «Апекс»у січні 2010 року, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Також перевіркою встановлено порушення ПМП «Апекс»п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі змінами і доповненнями (далі Закон «Про ПДВ»), в результаті чого занижено податок на додану вартість (ПДВ) на суму 53521,00 грн., у тому числі за грудень 2009 року на суму 33044,00 грн., за січень 2010 року на суму 20477,00 грн.

На підставі акта перевірки від 05.10.2010 № 3414/231-00/19301922 ДПІ у Заводському районі Миколаєва було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.10.2010 року № 0000060231/0, яким визначено суму податкового зобов'язання ПМП «Апекс»з ПДВ у сумі 80281,50 грн., у тому числі основний платіж -53521,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -26760,50 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ПМП «Апекс»є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»зі змінами та доповненнями (далі по тексту -Закон № 996-ХIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи повинні мати також обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначена згідно з Законом (п. 1.7 ст. 1 Закону «Про ПДВ»). Згідно з п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону «Про ПДВ»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 1 цього Закону, протягом звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідна наявність документів, оформлених відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону № 996-ХІV, які підтверджують факт отримання товарів, робіт (послуг) від іншої особи, а також підтвердження зв'язку понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до п. 5.7 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом ДПА України від 18.04.2008 № 266, зі змінами та доповненнями (далі по тексту -Методичні рекомендації № 266), при проведенні перевірки встановлюються та документуються факти, які свідчать про діяльність платника ПДВ з метою отримання податкової вигоди (безтоварність операції, здійснення господарських операцій з метою одержання відшкодування податку на додану вартість, звільнення від оподаткування, зменшення бази та ставки оподаткування, одержання права на залік тощо), для цілей оподаткування операції враховані платником ПДВ не відповідно до їх дійсного економічного змісту; або враховані операції, не обумовлені розумними економічними або іншими причинами, або така податкова вигода виникає не у зв'язку із здійсненням реальної господарської діяльності.

При виявленні договору, що суперечить інтересам держави та суспільства і є нікчемним, з'ясовується факт подальшого використання платником ПДВ (отримувачем) у господарській діяльності товару, який був предметом зазначеного договору, встановлюється платник ПДВ -наступний покупець вказаного товару. Такі дії вчиняються за ланцюгом придбання товару, який був предметом договору, виявленого нікчемним, до платника ПДВ, що має достатні активи для сплати податкових зобов'язань (п. 5.9 Методичних рекомендацій № 266).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону «Про ПДВ», така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Відповідно до п.п. «б»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зі змінами та доповненнями (далі по тексту -Закон № 2181-III) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули (п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ).

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується апеляційний суд.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Югснаб ПГС»з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ щодо відображення правових відносин з платниками податків-контрагентами за період з 01.12.2009 по 31.12.2009, з 01.03.2010 року по 30.04.2010 року. За результатами перевірки складено акт від 26.07.2010 № 1169/23-300/36536580, яким встановлено, зокрема, відсутність фінансово-господарської діяльності ТОВ «Югснаб ПГС», неможливість фактичного здійснення ТОВ «Югснаб ПГС»господарських операцій по причині відсутності майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій, здійснення операцій із товаром, який не придбавався, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності по причині відсутності управлінського та технічного персоналу, складських приміщень і транспортних засобів.

Перевіркою (акт від 26.07.2010 №1169/23-300/36536580) встановлено, що операції ТОВ «Югснаб ПГС»не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, виробничих потужностей та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких робіт, що свідчить про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської та економічної діяльності.

Враховуючи наведене вище, перевіркою (акт від 26.07.2010 №1169/23-300/36536580) встановлено, що ТОВ «Югснаб ПГС»здійснювалися операції без мети настання реальних наслідків. Згідно з актом перевірки від 26.07.2010 № 1169/23-300/36536580 ТОВ «Югснаб ПГС»укладалися правочини, виписувались видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт (послуг) без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, ухилення від сплати податків, в результаті чого дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Перевіркою (акт від 26.07.2010 № 1169/23-300/36536580) встановлено, що правочини, укладені ТОВ «Югснаб ПГС»у грудні 2009 року, є нікчемними відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 215, ч. 1, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Згідно з актом від 26.07.2010 року № 1169/23-300/36536580 ТОВ «Югснаб ПГС»не має власних чи орендованих складських приміщень, тобто у зазначеного платника податків не було необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності (зберігання і транспортування товарів, умовно реалізованих ПМП «Апекс»у грудні 2009 року). Відповідні документи до перевірки, до заперечень на акт перевірки та до первинної скарги ПМП «Апекс»також не надавалися.

Також ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд»з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ щодо відображення правових відносин з платниками податків за період 01.12.2009 по 31.01.2010. За результатами перевірки складено акт від 02.04.2010 № 560/23-300/36701022, яким встановлено зокрема, відсутність фінансово-господарської діяльності ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд», неможливість фактичного здійснення ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд»господарських операцій по причині відсутності майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій, здійснення операцій із товаром, який не придбавався, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності по причині відсутності управлінського та технічного персоналу, складських приміщень і транспортних засобів.

Перевіркою (акт від 02.04.2010 № 560/23-300/36701022) встановлено, що операції ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд»не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, виробничих потужностей та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких робіт, що свідчить про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської та економічної діяльності. Враховуючи наведене вище, перевіркою (акт від 02.04.2010 № 560/23-300/36701022) встановлено, що ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд»здійснювалися операції без мети настання реальних наслідків.

Відповідно до пояснень директора (засновника, головного бухгалтера) ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд»ОСОБА_1 ніякі документи фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства він не підписував, ніякого відношення до ведення фінансово-господарської діяльності не має, податкові декларації не заповнював, не підписував та до ДПІ не подавав, печатку підприємства в органах виконавчої влади не отримував. Також зазначив, що він не здійснював фінансово-господарську діяльність підприємства і не укладав будь-яких угод. Також ОСОБА_1 повідомив, що не знайомий зі службовими особами контрагентів ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд», ніколи з ними не зустрічався, печатку підприємства тримав у руках тільки один раз після виготовлення, а за адресою офісу підприємства не був жодного разу (а.с. 134-135).

Згідно з актом від 02.04.2010 № 560/23-300/36701022 ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд»не має власних чи орендованих складських приміщень, тобто у зазначеного платника податків не було необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності (зберігання транспортування товарів, умовно реалізованих ПМП «Апекс»у січні 2010 року). Відповідні документи до перевірки ПМП «Апекс»також не надавалися.

Для підтвердження правомірності включення ПМП «Апекс»сум ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд» і ТОВ «Югснаб ПГС»до складу податкового кредиту необхідна наявність документів, оформлених відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону № 996-XIV, які належним чином підтверджують факт отримання товарів, інформація щодо яких наведена у податкових накладних, а також підтвердження зв'язку понесених витрат із організацією та веденням господарської діяльності платника податку, що полягає у намірі платника податку отримати користь (прибуток, дохід) від придбаних товарів. За відсутності належним чином оформлених первинних документів платника податку, які відображають певні господарські операції, немає підстав для включення сум ПДВ, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), до складу податкового кредиту.

При цьому ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва було запропоновано МП «Апекс»надати пояснення та їх документальне підтвердження з питань відносин із ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд»і ТОВ «Югснаб ПГС»відповідно до виписаних накладних і податкових накладних та включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо). Згідно з документами, наданими ПМП «Апекс»до перевірки, не доведено доцільність витрат, здійснених підприємством в якості оплати товарів, умовно реалізованих ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд»і ТОВ «Югснаб ПГС», не доведено використання зазначених товарів у господарській діяльності ПМП «Апекс»та не надано належним чином оформлені підтверджуючі документи. Згідно з наданими до перевірки документами неможливо встановити економічну доцільність витрат ПМП «Апекс»на оплату товарів, умовно реалізованих ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд»і ТОВ «Югснаб ПГС», а саме визначити, чи направлені такі витрати на максимізацію доходів чи мінімізацію витрат, тобто на отримання прибутку в цілому.

При цьому підставою для висновку про відсутність поставок ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд»і ТОВ «Югснаб ПГС»товарів платнику податків ПМП «Апекс»у періоді, що перевірявся, стала не відсутність окремих документів (зокрема, щодо транспортування товарів від продавців покупцю), а те, що між ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд», ТОВ «Югснаб ПГС»та ПМП «Апекс»укладено правочини щодо реалізації цих товарів без мети настання реальних наслідків.

Перевіркою (акт від 05.10.2010 № 3414/231-00/19301922) встановлено відсутність поставок товарів ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд»і ТОВ «Югснаб ПГС»платнику податків ПМП «Апекс», що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

При аналізі правочинів, укладених ПМП «Апекс»з ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд»і ТОВ «Югснаб ПГС», у ході проведення перевірки здійснено дослідження документообігу, товарного потоку та інших ознак, які в сукупності можуть вказувати на відсутність поставок. Також при проведенні перевірки ПМП «Апекс»враховано те, що правові наслідки у вигляді права на податковий кредит з ПДВ можуть мати тільки реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не лише оформлення відповідних документів чи рух коштів на поточному рахунку платника податків. При встановленні неправомірності формування ПМП «Апекс»податкового кредиту з ПДВ за грудень 2009 року та січень 2010 року досліджено усі обставини, що могли б підтвердити реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких підприємством включено відповідні суми ПДВ до складу податкового кредиту, а також використання або ж призначення для використання результатів здійснення таких операцій в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. При цьому сам по собі факт сплати коштів ПМП «Апекс»не є безумовним підтвердженням того, що реалізація товарів мала місце.

У податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2009 року та січень 2010 року ПМП «Апекс»відображено результати здійснення операцій, реальність яких не підтверджена. На порушення п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про ПДВ»ПМП «Апекс»завищено податковий кредит з ПДВ за грудень 2009 року на суму 33044,37 грн. та січень 2010 року на суму 20477,33 гривень.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що перевіркою (акт від 05.10.2010 №3414/231-00/19301922) правомірно встановлено заниження ПМП «Апекс»ПДВ на суму 53521,00 грн., у тому числі за грудень 2009 року на суму 33044,00 грн., за січень 2010 року на суму 20477,00 гривень. Відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 За № 2181-III до ПМП «Апекс»правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції з ПДВ у 26760,50 гривень.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта, який на підтвердження реальності господарських операцій з постачання продуктів харчування між ПМП «Апекс»та ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд»і ТОВ «Югснаб ПГС», зазначив, що отримані від них продукти в подальшому були реалізовані Обласної лікарні відновного лікування, Госпіталю інвалідів війни, Облтубдіспансеру, оскільки згідно з договорами, укладеними між ПМП «Апекс»та Обласною лікарнею відновного лікування, Госпіталем інвалідів війни, Облтубдіспансером, постачання товару здійснюється власним спеціалізованим транспортом ПМП «Апекс»(а.с. 82-102). В той же час, як правильно встановлено судом першої інстанції, ПМП «Апекс»не має власного транспорту. Також судом вірно враховано, що позивачем не було надано доказів використання найманого транспорту.

Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який критично поставився до наданого позивачем на підтвердження реальності виконання господарських операцій надав до суду договір оренди приміщення (а.с. 103-104). З зазначеного договору вбачається, що площа орендованого приміщення складає всього 45 кв.м. та воно не обладнано холодильним обладнанням необхідним для збереження замороженої продукції та товарів що швидко псуються. Строк дії цього договору всього лише з 01.09.2009 року по 31.08.2010 року.

В той же час у відповідності з наданими позивачем документами дати отримання ним товарів від постачальників ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд»і ТОВ «Югснаб ПГС», а також дати реалізації покупцям -Обласної лікарні відновного лікування, Госпіталю інвалідів війни, Облтубдіспансеру не співпадають. Зазначене свідчить про те що певний час товар повинен був зберігатись у позивача в спеціально обладнаному складському приміщені, якого позивач не має. При цьому суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивачем не надано документів, які б підтверджували, що товар певний час знаходився у нього на складі, а також доказів того, що він одразу ж транспортував отримані у постачальників товари безпосередньо покупцям.

До того ж у відповідності з договорами № № 157, 158, 164, 218, 219, на яки посилається позивач, Обласної лікарні відновного лікування, Госпіталю інвалідів війни, Облтубдіспансеру постачались кальмари, крабові палички, арахіс, майонез, кефір, сметана, сир кисломолочний та сир твердий. Договори №№ 157,158 на постачання продукції, яка швидко псується були укладені 12.06.2009 року. Тобто, в той час, коли позивач взагалі ще не уклав договір оренди будь якого складського приміщення, а також не мав холодильного обладнанням.

В той же час, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що у відповідності до наданих позивачем накладних від ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд»і ТОВ «Югснаб ПГС»він отримував інші товари, а саме: ковбасу напівкопчену, філе куряче, стегно куряче, м'ясо свинини, яловичину, рибу свіжоморожену, печінку яловичу.

У податкових накладних, отриманих позивачем від «ВВМ-Вилиджтрейд»і ТОВ «Югснаб ПГС» зазначено що товаротранспортні витрати відсутні. Це свідчить про те, що товар від зазначених постачальників позивач повинен був перевозити самостійно, власним або орендованим транспортом. Позивач не надав документів, які б свідчили, що він перевозив цей товар.

З огляду на таке, суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги той факт, що факт постачання позивачем певних продуктів харчування Обласної лікарні відновного лікування, Госпіталю інвалідів війни, Облтубдіспансеру не може достовірно свідчити про те, що ці товари були придбані саме від ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд»і ТОВ «Югснаб ПГС».

Апеляційним судом також враховується вирок Центрального районного суду м. Миколаїва від 27 жовтня 2011 року, копію якого було надано відпозивачем, яким був визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205 (фіктивне підприємництво), ч. 2 ст.358 (підробка документів) КК України, засновник та керівник ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд»ОСОБА_1.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи позивача не спростовують висновків акту перевірки.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову приватного малого підприємства «Апекс».

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію апеляційному суду довів та обґрунтував. В свою чергу, позивач всупереч наведеним приписам не довів апеляційному суду протиправність прийнятого рішення.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Таким чином апеляційна скарга приватного малого підприємства «Апекс»задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного малого підприємства «Апекс»-залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов