Постанова № 27845027, 27.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2012 р.Справа № 1570/1578/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

при секретарі: Конончук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторсировина" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2012р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторсировина" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2012р. ТОВ "Вторсировина" (далі Товариство) звернулося в суд із позовом до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС (далі ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 лютого 2012р. №0002252301.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ДПІ у відношенні позивача винесено податкове повідомлення-рішення, яким ТОВ «Вторсировина»нарахований податок на додану вартість в сумі 1 321 628грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 313 002,25грн. за порушення позивачем податкового законодавства. На підставі чого, на думку податкового органу, дії ТОВ «Вторсировина»по укладенню правочинів по суті були спрямовані на незаконне заволодіння майном держави у вигляді отримання ПДВ і не були направлені на настання реальних наслідків виконання правочинів, і за цими угодами у позивача не було підстав для формування податкового кредиту по ПДВ. Проте позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням та зазначає, що всі контрагенти позивача на підтвердження здійснення господарських операцій надавали ТОВ «Вторсировина»податкові та видаткові накладні та інші первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій із цими контрагентами, на момент здійснення господарських операцій всі контрагенти були платниками податку на додану вартість, всі господарські операції були оплачені позивачем. На підставі викладеного позивач звернувся до суду та просить задовольнити позовні вимоги та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2012р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою задовольнити всі позовні вимоги, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування постанови суду з ухваленням по справі нової постанови, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами планової виїзної перевірки товариства за період з 01.01.2010р. по 30.09.2011р. складено акт перевірки від 07.02.2012р. №10323-32272071, яким встановлено порушення ЗУ «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу, Цивільного кодексу України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. На підставі акту ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 27.02.2012р. №0002252301, яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1634630,25грн., в тому числі 1321628грн. основного зобов'язання та 313002,25грн. штрафних санкцій. Контрагентами у Товариства»за вказаний періоді були ПП «Мєчта-ЄВ», ПП «Рейсмет-Юг», ПП «Берегиня», ТОВ «БІК», ПП «Промет-М», ТОВ «Віртекс-Інвест», ПП «Расин -Груп», ПП «Контур-Прим», ПП «Авант». Оскільки позивач не спростував висновки викладені в акті перевірки, щодо правовідносин з контрагентами, не підтвердив правомірність бухгалтерського обліку, не довів реальність господарських операцій, суд вважав, що підстав для визнання спірного податкового повідомлення-рішення протиправним немає.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування усіх обставин по справі, належної оцінки доказів.

За правилами ст.159КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.198КАС України, постанову суду скасовує та приймає нову постанову суду про задоволення вимог, з наступних підстав.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ДПІ проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Вторсировина»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 30.09.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 30.09.2011р. За наслідками перевірки ДПІ складений акт від 07.02.2012р. №10323-32272071, яким встановлено порушення Товариством ЗУ «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу, ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, в результаті чого Товариству завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 3974560грн. за період березень 2010р. - грудень 2010р., завищення податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 5281259грн. за період березень 2010р. - січень 2011р., в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 1321628грн. (а.с.10-119). На підставі акту ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 27.02.2012р. №0002252301, яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1634630,25грн., в тому числі 1321628грн. основного зобов'язання та 313002,25грн. штрафних санкцій (а.с.9). Підставою для прийняття такого податкового повідомлення-рішення стало те, що позивач не надав належних документів на підтвердження реальності господарських операцій по зазначеним контрагентам. По контрагентам не надано документи, які підтверджують факт перевезення товару, податкові накладні на отримання товару, документи що підтверджують факт оплати поставленого товару, доказів про наявність умов для зберігання поставленого товару, ліцензій на право постачання металу, товарно-транспортних накладних.

Між тим, апеляційним судом встановлено, що між ТОВ «Вторсировина»(покупець) та ПП «Мєчта-ЄВ»(постачальник) укладений договір №1-12/10 від 01.12.2010р. на поставку продукції виробничо-технічного призначення, макулатури, тари паперової, харчових домішок та кондитерських виробів (в подальшому товар) (т.1 а.с.233). Між ТОВ «Вторсировина»(замовник) та ПП «Мєчта-ЄВ»(виконавець) укладений договір на надання послуг від 17.12.2010р. № 2-17/12, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги замовнику, в порядку та на умовах, визначених цим договором. За умовами п. 2.1. договору виконавець надає замовнику наступні послуги: здійснення транспортування вантажу, а саме доставка ввіреного вантажу та видача його уповноваженій особі, здійснення обробки вторинної сировини (тара паперова, макулатура), здійснення навантаження-розвантаження лома чорних та кольорових металів. Вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця та фіксується в актах про надані послуги, акт про надані послуги підписується сторонами останнім числом місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги (а.с.232). На підтвердження отриманих послуг та товару, позивачем надані податкові накладні, акт виконаних робіт (послуг), платіжні документи, видаткові накладні, які підтверджують факт оплати цих послуг (товару). Вказані документи надані до суду апеляційної інстанції і були дослідженні під час розгляду справи.

Вказані докази підтверджують реальність господарських операції, які відбулися між позивачем та ПП «Мечта-ЄВ»в січні 2011р. на суму ПДВ 69622,73грн., а тому Товариство правомірно сформувало податковий кредит по цій операції.

Посилання ДПІ на те, що оскільки ПП «Мечта-ЄВ»не задекларувала податкові зобов'язання по цим операціям, то позивач не мав право на формування податкового кредиту не є обґрунтованим, оскільки суперечить податковому законодавству.

За правилами п.п.3.1.1. п. 3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Як визначено в п.п.7.3.1 п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Виходячи з наведених норм податкового законодавства, судова колегія вважає, що позивач правомірно, у відповідності вищезазначених норм законодавства відніс до складу податкового кредиту суму по господарським операціям з П «Мечта-ЄВ».

Відповідно до договору про надання транспортних послуг №1-18/9/-тр від 18.09.2009р., між ТОВ «Вторсировина»(замовник) та ПП «Рейсмет-Юг»(виконавець), останній зобов'язується поставити ввірений вантаж та видати його уповноваженій особі, а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Оплата за перевезення товару проводиться після надання оригіналів рахунку, товарно-транспортної накладної, актів виконаних робіт (т.1а.с.218). 1.08.2007р. між ТОВ «Вторсировина»(покупець) та ПП «Рейсмет-Юг»(постачальник) укладений договір б/н, на підставі якого постачальник зобов'язаний здійснити поставку та передати у власність покупцю продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (т.1 а.с.219). На підтвердження реальності господарських операції товариством надані акти здавання-прийняття робіт (а.с.1-6), та податкова накладна від 30.04.2010р. №300430 (т.2 а.с.155). На виконання умов договору постачання №б/н від 01.08.2007р. позивачем надані видаткові накладні та податкові накладні видані ПП «Рейсмет-Юг»(т.2 а.с.7-134, 135-268).

Спростовуючи висновки ДПІ, викладені в акті перевірки, товариством до суду апеляційної інстанції надано документи на підтвердження факту оплати наданих послуг, та перевезення.

Відповідно до ч.1 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Виходячи з наведеної норми, судова колегія вважає, що позивач надав усі необхідні первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій, а як наслідок правомірність формування податкового кредиту по спірному контрагенту.

Посилання відповідача на акт Роздільнянської МДПІ Одеської області від 29.07.2010р. за №42/23-00/35279722, про неможливість проведення перевірки ПП «Рейсмет-Юг», оскільки підприємством не перебуває за фактичним місцезнаходженням (а.с.т.1 а.с.186-194), не може бути підставою для спростування реальності господарських операції у квітні, травні 2010р.

Крім того, між ТОВ «Вторсировина»(покупець) та ПП «Расинг Груп»(постачальник) укладений договір №3-1/7/10 від 01.07.2010р., на постачання продукції виробничо-технічного призначення, харчові добавки та кондитерські вироби (в подальшому товар). Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених договором (т.1 а.с.231). На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надані видаткові накладні від 28 та 29 липня 2010р. (т. 3 а.с.33-40), податкові накладні від 28 та 29 липня 2010р., видані ПП «Расинг груп»на підставі яких позивачем включено до складу податкового кредиту у липні 2010р. 111258,24грн. (т.3 а.с.25-32).

Таким чином, судовою колегією встановлено, що на підставі договору позивач придбав відповідний товар, оплатив його вартість, отримав податкову накладну, що надало йому право на включення вказаної суми 111258,24грн. до податкового кредиту.

Посилання ДПІ на акт перевірки ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області, в якому зазначено, що ПП «Расинг Груп»не задекларував податкові зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Вторсировина»на суму 111258,24грн. не може бути підставою для не включення позивачем цих сум до податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Вторсировина»(покупець) та ПП «Авант»(постачальник) укладено договір поставки товару від 24.06.2003р, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця брухт чорних металів (далі товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар - у порядку та на умовах, передбачених договором (т.1 а.с.221). Між ТОВ «Вторсировина»(покупець) та ПП «Авант»(постачальник) укладено договір від 02.11.2007р. № 02/11/07, за умовами якого постачальник бере на себе зобов'язання здійснити постачання та передати у власність покупцю продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар - в порядку та на умовах, передбачених договором (т.1 а.с.223).

Підтверджуючи реальність господарських операції та належне виконання договору, позивачем надані видаткові накладні на придбання товару, податкові накладні, що видані ПП «Авант»на підставі вказаних договорів та суми ПДВ, зазначені у вказаних податкових накладних віднесені ТОВ «Вторсировина»до складу податкового кредиту у червні 2010р. на суму 466482,86грн., у липні 2010р. на суму 566275грн., у серпні 2010р. на суму 325030,21грн., у вересні 2010р. на суму 259092грн. та у жовтні 2010р. на суму 83333,25грн. (т. 3 а.с.41-152).

Крім того надано копію ліцензії серії АВ №270729 від 10.11.2005р. про надання права ПП «Авант»здійснювати заготівлю, переробку металобрухту, чорних металів.

За правилами п.п.3.1.1. п. 3.1 ст.3 ЗУ «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Як визначено в п.п.7.3.1 п.7.3. ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Виходячи з наведеного, позивач надав усі необхідні первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій та дають право на формування податкового кредиту.

Як встановленому судом апеляційної інстанції, ТОВ «Вторсировина»укладалися відповідні договори поставки: з контрагентами ТОВ «БІК» - договір поставки № 10/12/9 від 10.12.2009р. (т.1 а.с.215), ПП «Проммет-М»- договір поставки товару від 01.08.2009р. № 1-1/8/9 (т.1 а.с.229), ТОВ «Віртекс-Інвест»договір поставки №1-26/11/10 від 26.11.2010р. (т.1 а.с.230), ПП «Контур-Прим»договір поставки товару №1-10/10/7 від 10.10.2007р. (т.1 а.с.227).

За умовами наведених договорів постачальники зобов'язуються поставити та передати у власність покупця брухт чорних та кольорових металів (далі товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар - у порядку і на умовах, передбачених договором.

Як визначено в ч.2 ст.4 ЗУ «Про металобрухт» діяльність, пов'язана із заготівлею, переробкою брухту чорних та кольорових металів і його металургійною переробкою, провадиться на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством.

Частиною 1 ст.6 ЗУ «Про металобрухт» встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють реалізацію металобрухту, повинні засвідчувати його відповідним документом про відповідність металобрухту встановленим стандартам, нормам і правилам.

Пунктом 2.6. Ліцензійних умов встановлено, що приймання промислового металобрухту від юридичних осіб оформляється актами приймання металів чорних (вторинних) і брухту та відходів кольорових металів (додатки 6, 7).

Так, до матеріалів справи додано: ліцензію серії АВ №305508 від 13.12.2006р. про право ТОВ «БІК»на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів; акти приймання металів чорних, акти походження металу, за перевіряємий період; ліцензію серії АВ №548901від 12.10.2010р. про право ТОВ «Віртекс-Інвест»на заготівлю, переробку металобрухту кольорових металів; акти приймання, акти походження брухту чорних металів за вказаний період; ліцензію серії АВ №147484 від 17.06.2008р. про право ПП «Проммет-М»на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів, приймальні акти, акти походження брухту чорних металів за вказаний період; ліцензію серії АВ №368636 від 02.10.2007р. про право ПП «Контур-Прим»на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів, акти приймання, акти про походження брухту чорних металів за вказаний період,

На підтвердження належного виконання умов договорів з контрагентами ТОВ «БІК», ПП «Проммет-М», ТОВ «Віртекс-Інвест», ПП «Контур-Прим»позивачем надані видаткові накладні та податкові накладні на приймання брухту чорних та кольорових металів, видані відповідно ТОВ «БІК»(т.4 а.с.236-249), ПП «Проммет-М»(т.5 а.с.1-5), ТОВ «Віртекс-Інвест»(т.5 а.с.14-27), ПП «Контур-Прим»(т.4 а.с.1-86).

Товариство включило до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у податкових накладних: по взаємовідносинам з ТОВ «БІК» у березні 2010 року в сумі 189456,16грн. та квітні 2010р. у сумі 120464,21грн.; по взаємовідносинам з ПП «Проммет-М»у березні 2010р. у сумі 66666,67грн. та травні 2010р. у сумі 88892,33грн.; по взаємовідносинам з ТОВ «Віртекс-Інвест»у грудні 2010р. у сумі 497475,09грн. та по взаємовідносинам з ПП «Контур-Прим»у квітні 2010р. у сумі 89733грн., у травні 2010р. на суму 36546,52грн., у червні 2010р. на суму 82311,77грн., у липні 2010р. на суму 114275,16грн., у серпні 2010р. на суму 25916,07грн. та у вересні 2010р. на суму 1085585,98грн.

За умовами п.1.4 договору № 1-27/11/8-псч від 27.11.2008р. з ТОВ «БІК»(т.1 а.с.216), п.1.4. договору №1-1/8/9 від 01.08.2009 . з ПП «Проммет-М»(т.1 а.с.229), п.1.4. договору №1-26/11/10 від 26.11.2010р. з ТОВ «Віртекс-Інвест»(т.1 а.с.230), п.1.4. договорів №1-11/07 від 01.11.2007р. та №1-10/10/7 від 10.10.2007р. з ПП «Контур-Прим»визначено, що постачальник зобов'язується на кожну партію товару надати акт про походження брухту.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження господарських операції надано ліцензії на право здійснювати операції з металобрухтом, акти про походження брухту на кожну партію товару інші первинні документи.

Відповідно до ч.1 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За правилами п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 ЗУ «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Як визначено в п.п.7.3.1 п.7.3. ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п.7.2.3. п. 7.2. ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», який був чинний у перевіряємий період, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно сформував податковий кредит по господарським операціям з названими контрагентами, оскільки надані усі первинні документі, що підтверджують реальність господарських операцій.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не дослідив усі докази, не дав їм належну оцінку, та дійшов помилкового висновку про те, що у ТОВ «Вторсировина»не було підстав для формування податкового кредиту по зазначеним контрагентам. Спростовуючи висновку ДПІ позивач надав усі необхідні первинні документи, які послужили підставою для віднесення визначених сум до податкового кредиту.

Оскільки податкове повідомлення-рішення прийнято в супереч вимогам податкового законодавства, судова колегія вважає необхідним його визнати протиправним та скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,202,207КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторсировина" -задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2012р. -скасувати.

Визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення від 27 лютого 2012р. №0002252301.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко