Ухвала суду № 27844487, 01.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2012 р.Справа № 2-а-7016/09/1470

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Єщенка О.В.

суддів -Димерлія О.О.

-Зуєвої Л.Є.

за участю секретаря судового засідання -Тулби О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Ленському районі м. Миколаєва, Приватного підприємства «Авто-НІР»на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Авто-НІР»до Державної податкової інспекції у Ленському районі м. Миколаєва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2009 року, Приватне підприємство «Авто-НІР»звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленському районі м. Миколаєва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000752301/0, № 0000762301/0 від 16 червня 2009 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в період з 24 квітня 2009 року по 19 травня 2009 року, Державною податковою інспекцією у Ленському районі м. Миколаєва була проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства «Авто-НІР»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року.

За твердженням позивача, висновок податкового органу, щодо порушення Приватним підприємством «Авто-НІР»вимог податкового законодавства є помилковим, оскільки угоди укладені позивачем з ТОВ «Технопік-Юг»у судовому порядку недійсними не визнані, на час укладання угод та їх виконання, ТОВ «Технопік-Юг»не було виключено з Єдиного державного реєстру.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення де зазначив, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 04 квітня 2008 року, установчі документи ТОВ «Технопік-Юг»були визнані недійсними.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду, від 26 березня 2010 року, адміністративний позов Приватного підприємства «Авто-НІР»до Державної податкової інспекції у Ленському районі м. Миколаєва задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000762301/0 від 16.06.2009 року в розмірі 2.712,00 грн. основного зобов'язання та 1.356,00 грн. штрафних санкцій; скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000752301/0 від 16.06.2009 року в розмірі 3.391,00 грн. основного зобов'язання та 1.696,00 грн. штрафних санкцій. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Ленському районі м. Миколаєва подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Приватне підприємство «Авто-НІР»подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення в частині нарахування податковим повідомленням-рішенням № 0000752301/0 від 16.06.2009 року податку з прибутку в сумі 45.538,00 грн. та в частині нарахування штрафу в сумі 22.769,00 грн. скасувати, прийняти нову постанову, якою позов ПП «Авто-НІР»задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частинами 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом встановлено, що в період з 24 квітня 2009 року по 19 травня 2009 року, Державною податковою інспекцією у Ленському районі м. Миколаєва була проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства «Авто-НІР»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 1969/23-300-31043903 від 22 травня 2009 року, яким встановлені наступні порушення ПП «Авто-НІР»:

- п.1.32 ст. 1 п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 48929 грн. у тому числі за 1 квартал 2006 року в сумі 3925 грн., за півріччя 2006 року в сумі 5857 грн., за три квартали 2006 року в сумі 12841 грн., за 2006 рік в сумі 18417 грн., за 1 квартал 2007 року в сумі 17526 грн., за півріччя 2007 року в сумі 17526 грн., за три квартали 2007 року в сумі 25849 грн., за 2007 рік 25849 грн., за півріччя 2008 року 4663 грн., за три квартали 2008 року 4663 грн., за 2008 рік 4663 грн.;

- п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 із врахуванням вимог п.1.3 ст.1, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7, пп..9.1,9.2,9.3,9.8 ст. 9, п.10.1 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся , на загальну суму 2712 грн., у тому числі за квітень 2006 року в сумі 296 грн., за травень 2006 року 393 грн., за червень 2006 року в сумі 856 грн., за серпень 2006 року в сумі 395 грн., за вересень 2006 року в сумі 772 грн.

- п.п.п.п. 8.1.1 , 8.1.2 п.8.1 ст.8 пп. «а»пп.19.2 п.19.2 ст. 19 Закону України від 22 равня 2003 року «Про податок з доходів фізичних осіб»зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб в перевіряємо му періоді з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року на загальну суму 2340,00 грн., у тому числі у березні 2007 року-на суму 45, 00грн., в квітні 2007 року на суму 45 грн., в січні 2008 року на суму 225 грн., в лютому 2008 року на суму 225 грн., в березні 2008 року на суму 225 грн., в квітні 2008 року на суму 225 грн., в травні 2008 року на суму 225 грн., в червні 2008 року на суму 225 грн., в липні 2008 року на суму 225 грн., в серпні 2008 року на суму 225 грн., в вересні 2008 року на суму 225 грн., в жовтні 2008 року на суму 225 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 1969/23-300-31043903 від 22 травня 2009 року, Державною податковою інспекцією у Ленському районі м. Миколаєва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000752301/0 від 16 червня 2009 року, яким ПП «Авто-НІР» визначено суму податкового зобов'язання за податком на прибуток в сумі 73.394,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 48.929,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 24.465,00 грн., та № 0000762301/0 від 16 червня 2009 року, яким ПП «Авто-НІР»визначено суму податкового зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 4.068,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 2.712,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 1.356,00 грн.

Висновки акту перевірки в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість обґрунтовані тим, що у перевіряємому періоді ПП «Авто-НІР»знаходилось у господарських відносинах та включало до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з постачальником ТОВ «Технопік-Юг», по якому, 04 квітня 2008 року, визнано недійсними установчі документи та визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Під час проведення перевірки було встановлено фактичне виконання умов договору, що підтверджено відповідними видатковими накладними, а також актом прийому-передачі, рахунками, платіжними дорученнями, податковими накладними.

Вирішуючи спір в зазначеній частині, суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги довід відповідача, щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в зв'язку з Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 квітня 2008 року, якою було визнано недійсними установчі документи ТОВ «Технопік-Юг»та скасовано свідоцтво платника податку на додану вартість.

В силу ч. 2 ст. 104 ЦК України, ч. 2 ст. 33 ЗУ«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум відповідно до податкових накладних виданих ТОВ «Технопік-Юг», оскільки в силу Положення про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України № 79 від 01 березня 2000 року, свідоцтво платника податку на додану вартість діє до дати анулювання.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на час укладання угоди, її виконання, складання податкових накладних ТОВ «Технопік-Юг»був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та був зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з підпунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

З огляду на наведене, прибутковість кожної окремої операції не є обов'язковою ознакою господарської діяльності, яка може включати і окремі збиткові операції, які, хоча і були спрямовані на одержання прибутку, однак з об'єктивних причин призвели до заздалегідь незапланованих негативних фінансово-економічних наслідків.

Вирішуючи справу у цій частині, суд першої інстанції зазначив, с чим погоджується колегія суддів апеляційного суду, що надання транспортних послуг за цінами нижче собівартості носить систематичний характер. Вказані обставини знайшли своє відображення в акті перевірки (а.с. 9-15).

Крім того, на підставі аналізу наданих позивачем умов договорів з транспортного обслуговування, колегія суддів дійшла висновку що умови договорів, які стосуються порядку розрахунків та визначення вартості послуг, виключають можливість здійснення збиткових перевезень, оскільки передбачають визначення та погодження сторонами вартості кожного конкретного перевезення (а.с. 61-121), а тому систематична організація таких збиткових перевезень свідчить про порушення позивачем вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств».

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо заниження позивачем податку на прибуток в сумі 45.538,00 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дав їм належну правову оцінку.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Ленському районі м. Миколаєва, Приватного підприємства «Авто-НІР»залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Авто-НІР»до Державної податкової інспекції у Ленському районі м. Миколаєва про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Зуєва Л.Є.