Ухвала суду № 27843620, 29.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3776/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Миргородської об»єднаної державної податкової інспекції Полтавської області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миргородм»ясо»до Миргородської об»єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання нечинною та скасування податкової вимоги, визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миргородм»ясо»(далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Миргородської об»єднаної державної податкової інспекції Полтавської області (далі -Відповідач) про визнання нечинною та скасування податкової вимоги №20 від 08.02.2012 року, визнання протиправними дій по складанню податкової вимоги №20 від 08.02.2012 року та її вручення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2012 року задоволено позовні вимоги щодо скасування податкової вимоги №20 від 08.02.2012 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами планової виїзної перевірки Позивача з питань з дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.03.2010 року по 31.12.2010 року Відповідачем 11.04.2011року складено акт №400/23-420/36909569/105.

27.09.2011 року Відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0000702301 та №0000692301, а 26.04.2011 року - №0000232301.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувалися Позивачем в адміністративному порядку.

Позивач повідомив Відповідача про факт оскарження ним вказаних рішень та надав копії позовних заяв у встановлений законодавством термін. Листом від 13.01.2012 року Позивач також повідомляв Відповідача про те, що всі суми податку на додану вартість оскаржуються ним у судовому порядку.

08.02.2012 року Відповідач виніс податкову вимогу №20 від 08.02.2012 року про сплату основної суми податкового боргу в розмірі 13 071,77 грн., фінансових санкцій в розмірі 3 533,00 грн., а всього на суму 166 044,44 грн.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до визначення пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) податкова вимога -це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податковий борг -це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу).

У відповідності до пп.56.1, 56.2 ст.56 Кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно п.56.15 ст.56 Кодексу скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

За правилами абз.4 п.56.18 ст.56 Кодексу при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції про скасування податкової вимоги №20, винесеної податковим органом 08.02.2012 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Миргородської об»єднаної державної податкової інспекції Полтавської області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Бужак Н.П.