Постанова № 27843273, 05.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2012 р. справа № 2а-0470/2756/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Олефіренко Н.А. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінаміс»на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінаміс»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінаміс»звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська згідно якого просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000162301/0 від 15.02.2011 року та податкове повідомлення-рішення №0000172301/0 від 15.02.2011 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що документи надані позивачем в підтвердження здійснення господарських операцій, не можуть визнаватися як первинні, тому позовні вимоги є безпідставними.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, оскільки суд не дослідив всі необхідні матеріали по справі; на невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки суд дійшов висновку про наявність заборгованості позивача перед перевізниками не зважаючи на наявність відповідних документів, порушення норм матеріального права, а саме неправильне застосування п.п.5.3.9, п.5.1, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та пояснення представника відповідача, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги посилаючись на необґрунтованість доводів позивача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ "Трансавтолюкс", ПП "Луганське Оса", ТОВ "ТК Таурус" було укладено договори транспортування: № 02/0810ТР від 02.08.2010 року (т.1. а.с.29); № 01/10/09 -4 від 01.10.2009 року (т.1 а.с.21), № 01/10/10-4 від 01.01.2010 року (т.1 а.с.25) відповідно до яких перевізник був зобов'язаний за рахунок замовника організувати перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Розрахунки за отримані послуги ТОВ "Вінаміс" станом на 30.09.2010 року не здійснено; по Кт.631 обліковується заборгованість перед підприємствами - перевізниками у загальній сумі 841052, 40 грн.

Матеріалами перевірки, проведеної відповідачем, та з огляду на матеріали справи не встановлено наявності чітко встановленої форми розрахунків за послуги транспортування, відсутній встановлений між сторонами розрахунок розміру перевізної плати.

Надані позивачем товарно-транспортні накладні мають чисельні порушення з огляду на положення пп.8.25, 8.26, п.8, пп.11.9, п.11, пп.13.1, 13.2 п.13 Наказу Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року із змінами та доповненнями.

Так в наданих позивачем товарно-транспортних накладних не зазначено: вид пакування (п.9), кількість місць (п.10), спосіб визначення маси (п.11), клас вантажу (п.13), маса брутто (п.14), виконавці вантажно-розвантажувальних операцій (п.15), спосіб вантажно-розвантажувальних операцій (п.п.16, 17), час вибуття, прибуття, простою (п.п.18,19,20).

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем суду документи в підтвердження фактів здійснення господарських операцій не можуть бути визнані первинними, тому є безпідставним віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту транспортних послуг у сумі 841 052,4 грн., що не підтверджуються первинними бухгалтерськими документами.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що повноважними особами податкового органу було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.10.2008 року по 30.09.2010 року.

По результатам вказаної перевірки відповідачем було складено акт № 179/231/36206435 від 03 лютого 2011 року (далі - Акт № 179/231/36206435), у якому зазначено, що ТОВ «Вінаміс»було порушено:

- п.4.1 ст.4, п.п. 4.1.1 п 4.1 ст.4, п.5.1., п. 5.9 ст.5, п.п. 11.2.1 п.11.2, пп. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 року зі змінами та доповненнями (далі -Закон № 334/94-ВР), що призвело до заниження податку на прибуток всього на загальну суму 133 587,00 грн;

- пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР) згідно якого позивачем завищено суми податкового кредиту по операціям з транспортуванням товарів, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 143 750,00 грн.

За підсумками проведеної перевірки відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми «Р»від 15 лютого 2011 року:

- № 0000162301/0 про встановлення порушення: п.4.1 ст.4, п.п. 4.1.1 п 4.1 ст.4, п.5.1., п. 5.9 ст.5, п.п. 11.2.1 п.11.2, пп. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону № 334/94-ВР, та яким було збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Вінаміс»за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 167 323,75 грн. в тому числі, за основним платежем в сумі +133 587,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 33 736,75 грн. (далі - податкове повідомлення-рішення № 0000162301/0);

- № 0000172301/0 про встановлення порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР, та яким було збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Вінаміс»за платежем: податок на додану вартість в розмірі 180 537,50 грн., в тому числі, за основним платежем в сумі +143 750,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 36 787,50 грн. (далі - податкове повідомлення-рішення № 0000172301/0).

Згідно Акту № 179/231/36206435 приводом виникнення зазначених порушень стало безпідставне віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту транспортних послуг отриманих позивачем згідно договору транспортування: № 02/0810ТР від 02.08.2010 року укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансавтолюкс", (т.1. а.с.29); № 01/10/09 -4 від 01.10.2009 року укладеного з Приватним підприємством "Луганське ОСА" (т.1 а.с.21); № 01/10/10-4 від 01.01.2010 року укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК Таурус" (т.1 а.с.25).

За позицією позивача, з якою не погодився суд першої інстанції, витрати на оплату транспортних послуг відносяться до складу валових витрат, оскільки підтверджуються документально. Крім того за наявності всіх необхідних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, у ТОВ «Вінаміс»є право й на податковий кредит з ПДВ, підставою для нарахування якого є податкові накладні, які видані особами які надавали транспортні послуги, та які оформлені відповідно до вимог підпункту 7.2.3 пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 року № 165.

Згідно позиції відповідача, з якою погодився суд першої інстанції, позивачем безпідставно віднесено вартість послуг по транспортуванню товарів до складу валових витрат та податкового кредиту, оскільки надані позивачем під час перевірки документи на підтвердження реальності господарської операції з транспортування товарів не відповідають вимогам, що пред'являються до первинних документів. Крім того розрахунки за отримані послуги ТОВ "Вінаміс" станом на 30.09.2010 року не здійснено; по Кт 631 обліковується заборгованість перед підприємствами - перевізниками у загальній сумі 841052, 40 грн.

Така позиція податкового органу видається колегії суддів помилковою в силу наступного.

Згідно з підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2. ст.7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

В матеріалах справи містяться відповідні податкові накладні, що були видані позивачу платниками податку: ТОВ "Трансавтолюкс", ПП "Луганське Оса", ТОВ "ТК Таурус" та є підставою для нарахування податкового кредиту (т.2 а.с.126-137).

Згідно п. 5.1. ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пункту 1.32. ст.1 Закону № 334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3. ст.5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону №334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Між ТОВ «Вінаміс»(замовник) та ТОВ «Трансавтолюкс», ПП «Луганське Оса», ТОВ «ТК Таурус»(виконавці) підписані акти прийому-передачі наданих послуг на суму 841052,40 грн., що мають в даному випадку підтвердження виконання господарської операції.

Дата підписання акту є датою фактичного отримання платником податку послуг, що відповідає вимогам підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 вказаного Закону.

Стаття 11 «Правила ведення податкового обліку»Закону № 334/94-ВР не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були би обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Тому такі документи мають відповідати вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року № 88, де чітко визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних та зведених облікових документів, які необхідні для надання цим документам юридичної сили, та які дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(далі - Закон №996-ХІV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час проведення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пункту 2 статті 9 цього ж Закону первинні бухгалтерські документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналізуючи викладені норми колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду щодо невизнання товарно-транспортних накладних позивача як первинних документів, оскільки товарно-транспортні накладні містять в собі всі обов'язкові реквізити (т.2 а.с.148-250, т.3 а.с.1-186).

Крім того, зазначення виду пакування, кількість місць, спосіб визначення маси, клас вантажу, маса брутто, виконавці вантажно-розвантажувальних операцій, спосіб вантажно-розвантажувальних операцій, час вибуття, прибуття, простою в транспортних заявках позивача замість товарно-транспортних накладних не є обставиною, яка б свідчила про не ведення або неналежне ведення позивачем обліку товару.

Крім того колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відсутності розрахунків за отримані послуги ТОВ «Вінаміс»станом на 30.09.2011 року, оскільки факт розрахунків з постачальниками послуг ТОВ «Вінаміс»підтверджується додатковими угодами до договорів транспортування (т.1 а.с.60,62,63), які визначають порядок та строки розрахунків з постачальниками, квитанціями (т.1 а.с.65,66) та актами прийому передачі векселів (т.1 а.с.61, 64) .

Зазначені обставини свідчать про те, що державною податковою інспекцією рішення, що оскаржуються позивачем, прийняті не на підставах та не у спосіб, що передбачені Законом № 334/94-ВР та Законом № 168/97-ВР, тобто рішення відповідача, що оскаржуються позивачем, не відповідають критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які визначені частини 3 статті 2 КАС України.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової постанови про задоволення позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 15 лютого 2011 року: №0000162301/0 на суму 167 323,75 грн., №0000172301/0 на суму 180 537,50 грн..

На підставі викладеного, керуючись пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202, статтею 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінаміс»-задовольнити. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року по справі №2а/0470/2756/11-скасувати та прийняти нову.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінаміс»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень -рішень - задовольнити.

Рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15 лютого 2011 року №0000162301/0 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінаміс»в частині визначення податкових зобов'язань у розмірі 167 323,75 грн. -визнати протиправним та скасувати.

Рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15 лютого 2011 року №0000172301/0 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінаміс»в частині визначення податкових зобов'язань у розмірі 180 537,50 грн. -визнати протиправним та скасувати.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу -з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено -8 червня 2012 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров