Постанова № 27843213, 04.12.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р. Справа№ 5011-69/9179-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Авдеєва П.В.

Куксова В.В.

при секретарі судового засіданні - Марченко Ю.І.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 04.12.2012 року по справі № 5011-69/9179-2012 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства «Перемишлянитеплоенерго», м. Перемишляни, Львівська область, на рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2012 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 22.10.2012 року) по справі № 5011-69/9179-2012 (суддя -Стасюк С.В.)

за позовом комунального підприємства «Перемишлянитеплоенерго»,

м. Перемишляни, Львівська область

до дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії

«Нафтогаз України»

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Перемишлянитеплоенерго» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про:

- зобов'язання дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» визнати заборгованість комунального підприємства «Перемишлянитеплоенерго» з пені, штрафних та фінансових санкцій (три проценти річних та індекс інфляції) за договором № 06/09-1/44 БО-21 від 23.09.2009 року у розмірі 19 871,95 грн., як таку, що підлягає списанню відповідно до Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року № 894;

- зобов'язання дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» списати заборгованість комунального підприємства «Перемишлянитеплоенерго» з пені, штрафних та фінансових санкцій (три проценти річних та індекс інфляції) за договором № 06/09-1/44 БО-21 від 23.09.2009 року у розмірі 19 871,95 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.10.2012 року у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, позивач, комунальне підприємство «Перемишлянитеплоенерго», м. Перемишляни, Львівська область, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що судом не взято до уваги те, що списання заборгованості проводиться на підставі протоколів комісії з питань списання заборгованості, а не судового рішення, яке набрало законної сили на момент чинності Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2012 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011 69/9179-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Яковлєв М.Л., судді: Авдеєв П.В., Куксов В.В.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2012 року по справі № 5011-69/9179-2012 відновлено комунальному підприємству «Перемишлянитеплоенерго», м. Перемишляни, Львівська область, строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження і призначено перегляд рішення на 04.12.2012 року.

Дочірньою компанію «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на підставі ст. 96 ГПК України не надано до суду відзиву на апеляційну скаргу.

Перед початком судового засідання представником відповідача було подано довіреність, однак у судове засідання, призначене на 04.12.2012 року о 10:15, до 10:30 не з'явився.

Представники позивача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомили.

Учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Враховуючи викладене, а також наявність в матеріалах справи всіх необхідних для перегляду рішення доказів, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутністю представників сторін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2012 року по справі № 5011-69/9179-2012 - скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та досліджено господарським судом Львівської області, 29.09.2009 року між дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та комунальним підприємством «Перемишлянитеплоенерго» укладено договір № 06/09-1/44-БО-21, відповідно до умов якого (п. 1.1) дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» здійснювала постачання комунальному підприємству «Перемишлянитеплоенерго» природного газу протягом жовтня - грудня місяців 2009 року (п. 2.1. Договору) та січня - квітня місяців 2010 року (п. 2.1. Договору у редакції від 21.12.2009 року, - згідно з Додатковою угодою).

Факт постачання дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» природного газу (досліджено у справі № 5015/2505/11) підтверджують щомісячні двосторонні Акти передавання приймання, відповідно до яких вартість отриманого комунальним підприємством «Перемишлянитеплоенерго» газу складає 2872 486,20 грн., однак грошові зобов'язання з оплати газу (п. 6.1. Договору) виконано лише частково (у сумі 2 850 557,75 грн.), сума боргу складає 21 928,45 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.06.2011 року у справі № 5015/25052/11 (а.с. 8-9) позов задоволено повністю та стягнуто з комунального підприємства «Перемишлянитеплоенерго» на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» суму боргу 21 928,45 грн., пеню у сумі 1 682,88 грн., 3 % річних від простроченого платежу у сумі 2 329,19 грн. та інфляційні втрати у сумі 15 859,88 грн., а також державне мито у розмірі 418,00 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236,00 грн.

На виконання вищезазначеного рішення господарського суду Львівської області, позивач (комунальне підприємство «Перемишлянитеплоенерго») сплатив на користь відповідача (дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України») суму основної заборгованості у розмірі 21 928,45 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 736 від 31.01.2012 року (а.с. 10) та № 737 від 31.01.2012 року (а.с. 11).

12.05.2011 року прийнято Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» (Закон), який набрав чинності 04.06.2011 року.

Відповідно до ст. 1 Закону його дія поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» та її дочірні підприємства ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз» та ДП «Енергоринок».

Відносини сторін, що виникли у зв'язку з виконанням договору № 06/09-1206БО-18 є такими, на які поширюється дія норм зазначеного закону.

Відповідно до п. 2.2 ст. 2 Закону на умовах, визначених законом, підлягають списанню заборгованість з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

На виконання вказаного Закону, діючи згідно з постановою КМ України № 894 від 08.08.2011 року, якою затверджено «Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію», наказом директора КП «Перемишлянитеплоенерго» від 12.09.2011 року № 43 (а.с. 12) створено комісію з питань списання заборгованості за природний газ та протоколом комісії від 20.09.2011 року (а.с.13) вирішено заборгованість КП «Перемишлянитеплоенерго» перед ДК «Газ У країни» по договору № 06/09-1144 БО-21 в сумі 19 871,95 грн. (пеня, 3% річних та інфляційні втрати) списати та відобразити в бухгалтерському обліку підприємства.

Про що повідомленням від 28.09.2011 року № 108 (а.с. 14) було повідомлено відповідача, до повідомлення було додано протокол про списання заборгованості та наказ про створення відвідної комісії.

24.05.2012 року на адресу відповідача було направлено вимогу про списання заборгованості в сумі 19 871,95 грн. (а.с. 15), до якої долучено два примірники акту звіряння взаємних розрахунків. Відповідач отримав вказану вимогу 30.05.2012 року, що стверджується поштовим повідомленням про вручення відправлення (а.с. 16).

Однак, зазначена вимога залишена без задоволення та до даного часу відповідачем не підписано акту звірки взаємних розрахунків.

У зв'язку з зазначеним, КП «Перемишлянитеплоенерго» звернулось до господарського суду з позовом в якому просить суд зобов'язати ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» визнати заборгованість з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції) за договором від 23.09.2009 року № 06/09-1144 БО-21 у сумі 19 871,95 грн., як таку, що підлягає списанню відповідно до Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року № 894 та списати зазначену заборгованість.

Відмовляючи у позові суд першої інстанції виходив з того, що сторони не дотримались норм Закону України "Про деякі питання списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та постанови Кабінету Міністрів України № 894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Крім того, зазначено, що оскільки рішення про стягнення з позивача штрафних санкцій на дату набрання чинності Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" було відсутнє, то й штрафних санкцій, нарахованих по спірному договору, на цю дату також не існувало, а відповідно до пункту 7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 % річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, щодо стягнення яких до набрання чинності Законом розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.

Таким чином, для списання заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій по якій відсутнє судове рішення, що набрало законної сили, передбачена спеціальна процедура - підписання відповідних договорів між учасниками процедури списання, а оскільки між позивачем та відповідачем договори щодо списання заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій не укладались, то заборгованість позивача перед відповідачем зі штрафних та фінансових санкцій у визначеному Законом України "Про деякі питання списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" порядку списана не була.

Однак, з зазначеним не може погодитись колегія суддів з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» передбачено, що дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» та її дочірні підприємства ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз»та ДП «Енергоринок».

Оскільки, як встановлено під час розгляду справи № 5015/2505/11 нараховані штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язання по сплаті за поставлений природний газ передбачених договором № 06/09-1/44 БО від 23.09.2009 року, то сума у 19 871,95 грн. підлягає списанню в силу положень п. 2.2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Заперечення відповідача з приводу відсутності вказівки щодо безумовного списання заборгованості за природний газ та необхідності згоди ДК «Газ України» на списання зазначеного боргу суд відхиляє, оскільки відповідно до ст. 7 Господарського кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами, а згідно зі ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» не передбачає отримання згоди ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» на списання заборгованості з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції) про які зазначено у п. 2.2 закону, положення закону є обов'язковими до застосування, що не залежить від волі підприємства-кредитора.

Згідно з положеннями п. 2.5 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2011 року № 894.

З урахуванням наведеного, вимоги позивача щодо зобов'язання ДК «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» визнати заборгованість комунального підприємства «Перемишлянитеплоенерго» з пені, штрафних та фінансових санкцій (три проценти річних та індекс інфляції) за договором № 06/09-1/44 БО-21 від 23.09.2009 року у розмірі 19 871,95 грн., як таку, що підлягає списанню відповідно до Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року № 894, суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача списати заборгованість комунального підприємства «Перемишлянитеплоенерго» перед ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» з пені, штрафних та фінансових санкцій (три проценти річних та індекс інфляції) за договором № 06/09-1/44 БО-21 від 23.09.2009 року у розмірі 19 871,95 грн. також підлягають задоволенню з огляду на наявність спору між сторонами в цій частині та виходячи із встановлених вище обставин справи.

Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 08.11.2012 року № 10/003-12 та від 20.09.2012 року № 5011-22/3771-2012.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

У відповідності до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2012 року прийнято після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права, і є таким що не відповідає нормам закону.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2012 року у справі № 5011-69/9179-2012 - підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на скасування апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу комунального підприємства «Перемишлянитеплоенерго», м. Перемишляни, Львівська область, на рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2012 року у справі № 5011-69/9179-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2012 року у справі № 5011-69/9179-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

3. Зобов'язати дочірню компанію «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»визнати заборгованість комунального підприємства «Перемишлянитеплоенерго»з пені, штрафних та фінансових санкцій (три проценти річних та індекс інфляції) за договором № 06/09-1/44 БО-21 від 23.09.2009 року у розмірі 19 871,95 грн., як таку, що підлягає списанню відповідно до Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року № 894.

4. Зобов'язати дочірню компанію «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»списати заборгованість комунального підприємства «Перемишлянитеплоенерго»з пені, штрафних та фінансових санкцій (три проценти річних та індекс інфляції) за договором № 06/09-1/44 БО-21 від 23.09.2009 року у розмірі 19 871,95 грн.

5. Стягнути з дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ЄДРПОУ 32587579) на користь комунального підприємства «Перемишлянитеплоенерго»(81200, Львівська область, м. Перемишляни, вул. Привокзальна, 13, ЄДРПОУ 22368249) 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

6. Стягнути з дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ЄДРПОУ 32587579) на користь комунального підприємства «Перемишлянитеплоенерго»(81200, Львівська область, м. Перемишляни, вул. Привокзальна, 13, ЄДРПОУ 22368249) 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп. судового збору за перегляд рішення в апеляційній інстанції.

7. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

8. Матеріали справи № 5011-69/9179-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Яковлєв М.Л.

Судді Авдеєв П.В.

Куксов В.В.