Ухвала суду № 27842542, 30.11.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2515/26/2012 Провадження № 22-ц/2590/3233/2012 Головуючий у I інстанції - Деркач О.Г.Категорія - цивільна Доповідач - Скрипка А. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСкрипки А.А.суддів:Бобрової І.О., Лакізи Г.П.при секретарі:Руденко О.М.за участю:ОСОБА_5, його представника - ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційними скаргами: - ОСОБА_5, - ОСОБА_7 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, агенства нерухомості „Контактика" в особі директора ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення завдатку та штрафних санкцій за відмову від укладення договору купівлі-продажу квартири,

в с т а н о в и в:

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 серпня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 кошти в сумі 19 900 грн. 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 199 грн. 00 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн. 00 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги позову в повному обсязі. В доводах апеляційної скарги зазначено, що оскаржуване рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Апелянт вказує, що суд першої інстанції невірно застосував норми ч. 1 статті 570 Цивільного кодексу України та встановив, що кошти, які були передані ОСОБА_9, являються не завдатком, а авансовим платежем. Апелянт вважає, що судом не прийнято до уваги п. 2 укладеного між ним та продавцем ОСОБА_7, представником якої є ОСОБА_9, попереднього договору, згідно якого у випадку невиконання договору з вини продавця( відмова підписання основного договору купівлі - продажу) продавець зобов'язується повернути завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги ту обставину, що відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, завдаток є одним із видів забезпечення виконання зобов'язань. ОСОБА_5 також не погоджується з відмовою суду у відшкодуванні матеріальних збитків в розмірі 565 грн. 83 коп., понесених ним під час отримання документів для укладення договору купівлі - продажу.

ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить апеляційний суд постановити нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким стягнути 19900 грн. та судові витрати з належних відповідачів, звернувши стягнення на грошові кошти, які знаходяться в агентстві нерухомості „Контактика". Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 зазначають, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тій обставині, що попередній договір був укладений від її імені неуповноваженою особою, про що свідчить відсутність в договорі посилання на укладений договір або довіреність про те, що ОСОБА_9 є її представником та уповноважений укладати попередній договір з отриманням завдатку. Апелянт вважає, що довіреність від 30.11.2010 року прав підписувати попередній договір ОСОБА_9 не надавала. У зв'язку з вказаними обставинами ОСОБА_7 вважає себе неналежним відповідачем по справі, оскільки кошти, які отримав ОСОБА_9, знаходяться в агентстві нерухомості „Контактика", і апелянт вказані грошові кошти ніколи не отримувала. Крім того, відповідно до п. 3.1.9 укладеного ексклюзивного договору про надання послуг від 30.11. 2010 року право підписати, а не укласти договір завдатку надавалось агентству нерухомості „Контактика", як виконавцю за договором про надання послуг, а не ОСОБА_9 Апелянт зазначає, що в п. 3.1.10 ексклюзивного договору вказано, що отриманий від покупця завдаток залишається у виконавця, яким є агентство нерухомості „Контактика", до підписання договору купівлі - продажу між замовником і покупцем. Таким чином, на думку апелянта, ОСОБА_9 та агентство нерухомості „Контактика", які діяли в інтересах ОСОБА_7 та отримали від ОСОБА_5 грошові кошти, є належними відповідачами по справі, і саме вони повинні повернути позивачу отримані від нього грошові кошти.

В судове засідання апеляційного суду відповідачі - агентство нерухомості '' Контактика'', ОСОБА_9, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, згідно повідомлень про вручення поштових відправлень ( а. с. 124, 135, 136), не з'явились. Відповідно до приписів ч. 2 статті 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг ОСОБА_5 та ОСОБА_7, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, а рішення суду першої інстанції, - залишенню без змін, оскільки судом першої інстанції його постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Як встановлено в ході судового розгляду даної справи та підтверджується її матеріалами, 07.12.2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, в особі представника за довіреністю ОСОБА_9, був укладений попередній договір, за умовами якого ОСОБА_9 одержав завдаток у сумі 2500 дол. США, що еквівалентно 19900 грн., від позивача в рахунок належних з нього 29000 дол. США за договором купівлі - продажу об'єкту нерухомості (трикімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1), який повинен бути укладений в строк до 25.02.2011 року (а. с. 13).

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.01.2011 року, ОСОБА_7 є власником трикімнатної квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину (а. с. 64).

У визначений попереднім договором строк договір купівлі - продажу не було укладено, що визнається сторонами.

Відповідно до п. 2 попереднього договору, у разі порушення продавцем прийнятих на себе зобов'язань (відмови підписати основний договір купівлі-продажу) продавець зобов'язується повернути завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку.

Пунктом 3 вказаного попереднього договору встановлено, що у випадку невиконання договору з вини покупця (відмови від укладення договору купівлі-продажу) завдаток залишається продавцю.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2010 року ОСОБА_7 (як замовник) та агентство нерухомості „Контактика" (як виконавець) уклали ексклюзивний договір про надання послуг, відповідно до якого замовник доручив виконавцю виконати комплекс послуг, направлених на пошук покупця об'єкту нерухомості, а саме трьохкімнатної квартири № 24, по проспекту Перемоги, 46 в м. Чернігові за ціною не нижче 23 9100 грн., що еквівалентно 30 000 дол. США. П. 3.1.9. даного договору встановлено, що за згодою з замовником, виконавець має право від імені замовника підписувати договір завдатку з покупцем. П. 3.1.10 зазначає, що отриманий від покупця завдаток залишається у виконавця до підписання договору купівлі-продажу між замовником та покупцем (а. с. 11 - 12).

Відповідно до довіреності від 30.11.2010 року, ОСОБА_7 уповноважила ОСОБА_9 бути її представником з питань, пов'язаних з отриманням необхідних документів для укладення договору купівлі-продажу вказаної вище квартири. Згідно вказаної довіреності, ОСОБА_9 було надано право представляти та отримувати необхідні довідки, посвідчення , документи та дублікати документів у всіх підприємствах та установах, робити від імені ОСОБА_7 заяви, розписуватися за неї і здійснювати всі дії, пов'язані з виконанням даного доручення (а. с. 62).

Згідно з додатковою домовленістю № 1 від 30.11.2010 року, СПД ОСОБА_8 та ОСОБА_7, як замовник, уклали домовленість, що у відповідності до п. 3.1.9 договору замовник надає свою згоду на підписання попереднього договору і отримання завдатку представнику ОСОБА_9 у зв'язку з неможливістю участі особисто. Вказана додаткова домовленість № 1 підписана виконавцем та замовником ОСОБА_7 25 грудня 2010 року (а. с. 67).

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції вказав, що сума коштів, яку ОСОБА_5 сплатив, в попередньому договорі зазначається як завдаток (а.с.5). Проте, проаналізувавши вказаний договір, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що платіж, який позивачем було здійснено на користь відповідача ОСОБА_7, є авансом. При цьому суд першої інстанції вірно виходив з правового аналізу приписів статті 570 Цивільного кодексу України, які регламентують поняття завдатку. Зокрема, з положень вказаної норми закону чітко випливає, що завдаток може існувати лише в тому випадку, коли сторони уклали договір і ним передбачається матеріальне зобов'язання однієї сторони перед іншою стороною.

В даному випадку між позивачем та відповідачем було укладено угоду про бажання в майбутньому здійснити купівлю квартири. Самого договору купівлі - продажу квартири, який би позивача матеріально зобов'язував перед відповідачем та який би міг забезпечуватись завдатком, укладено не було. Таким чином, сторони домовилися укласти договір купівлі - продажу нерухомості, але не оформили його нотаріально, і в даному випадку суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що платежі, внесені в рахунок виконання договору, визнаються авансовими і повертаються в тому розмірі, в якому надавались, навіть якщо сторони прямо назвали вказаний платіж завдатком і передбачили відповідні правові наслідки.

За даних обставин доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 не спростовують вірного по суті висновку суду першої інстанції відносно того, що сплачені позивачем грошові кошти не можуть бути визнані завдатком. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що 2500 доларів США, сплачені позивачем відповідачу ОСОБА_7, в особі її представника ОСОБА_9 в рахунок виконання договору, є авансом і повинні бути повернуті в тому розмірі, в якому вони передавалися. Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком, передбачені приписами статті 571 Цивільного кодексу України , в даному випадку не застосовуються.

Аванс, на відміну від завдатку, є лише способом здійснення платежу, він не забезпечує виконання зобов'язання та в кожному випадку підлягає поверненню у розмірі, в якому він надавався, незалежно від вини обох сторін чи її відсутності. За даних обставин є безпідставним посилання ОСОБА_5 на лист, датований 02.03.2011року, в якому ОСОБА_7 повідомляє, на підставі яких обставин вона відмовилась продавати квартиру ( а. с. 137), як на доказ того, що сплачена ним сума за попереднім договором від 07. 12. 2010 року є завдатком.

Також суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що саме з відповідача ОСОБА_7 підлягають стягненню на користь позивача 19 900 грн., оскільки агентство нерухомості „Контактика" та ОСОБА_9, на підставі п. 3.1.9., п. 3.1.10. ексклюзивного договору про надання послуг від 30.11.2010 року ( а. с. 11-12) та додаткової угоди до нього ( а. с. 67), при укладанні попереднього договору, діяли від імені та в інтересах ОСОБА_7

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 відносно того, що судом першої інстанції не прийнято до уваги п. 2 укладеного сторонами попереднього договору та відносно того, що суд невірно застосував норми ч. 1 статті 570 Цивільного кодексу України, встановивши, що кошти, які були передані ОСОБА_9, являються не завдатком, а авансовим платежем, не можуть бути підставою для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. Зокрема, по справі встановлено, що 09.12.2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, в особі її представника за довіреністю ОСОБА_9, був укладений попередній договір, за умовами якого ОСОБА_9 одержав завдаток у сумі 2500 дол. США, що еквівалентно 19 900 грн., від позивача в рахунок належних з нього 29000 дол. США за договором купівлі - продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, який повинен бути укладений в строк до 25.02.2011 року. Проте, у визначений попереднім договором строк, договір купівлі - продажу не було укладено, і вказана обставина не заперечувалась сторонами.

Виходячи з правового аналізу приписів статті 570 Цивільного кодексу України, яка регламентує поняття завдатку, необхідно зробити висновок, що внесення завдатку, як способу виконання може бути лише у випадку наявності зобов'язання, яке мало б випливати з договору купівлі-продажу квартири, укладеного між сторонами. У тих випадках, коли сторони домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, як в даному випадку, не посвідчили нотаріально та не зареєстрували договір про купівлю - продаж квартири, у зв'язку з яким було передано завдаток, сплачені в рахунок виконання договору платежі вважаються авансовими і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавались, навіть якщо попереднім договором вказані суми були визначені як завдаток. Враховуючи ту обставину, що в даному випадку в подальшому договір купівлі-продажу квартири між сторонами укладений не був, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що передана ОСОБА_5 сума в розмірі 19900 грн. є авансом, який підлягає поверненню позивачу.

Твердження апелянта ОСОБА_5 відносно неправомірної відмови суду у відшкодуванні матеріальних збитків, понесених ним під час отримання витягів з державного реєстру, оплати звіту з оцінки квартири та направленням рекомендованих листів також не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи, оскільки вказані витрати, понесені позивачем, не можуть вважатися матеріальними збитками, відповідно до норм цивільного законодавства, зокрема положень статей 611, 1166 Цивільного кодексу України.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 відносно того, що попередній договір був укладений від її імені не уповноваженою на вчинення таких дій особою - ОСОБА_9, про що свідчить, на думку апелянта ОСОБА_7, відсутність в договорі посилання на укладений договір або довіреність відносно того, що ОСОБА_9 є її представником та уповноважений укладати попередній договір з отриманням завдатку, а також те, що довіреність від 30.11.2010 року права підписувати попередній договір ОСОБА_9 не надавала, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, агентство нерухомості „Контактика" (як виконавець) на підставі п. 3.1.9. та п. 3.1.10. ексклюзивного договору про надання послуг від 30.11.2010 року ( а. с. 11- 12) , за згодою з ОСОБА_7 (як замовника) мало право від її імені підписувати договір завдатку з покупцем, отриманий від покупця завдаток залишається у виконавця до підписання договору купівлі-продажу між замовником та покупцем. 13.11. 2010 року ОСОБА_7 уповноважила ОСОБА_9 бути її представником в питаннях, пов'язаних з отриманням необхідних документів для укладення договору купівлі-продажу квартири, правом розписуватися за ОСОБА_7 і здійснювати всі дії, пов'язані з виконанням даного доручення, що підтверджується відповідною довіреністю (а. с. 62). Крім того, додатковою домовленістю № 1 від 30.11.2010 року, яку ОСОБА_7 підписала 25. 12. 2010 року, СПД ОСОБА_8 та ОСОБА_7, як замовник, уклали домовленість, що згідно з п. 3.1.9 договору замовник дає згоду на підписання попереднього договору і отримання завдатку представником ОСОБА_9 у зв'язку з неможливістю участі особисто (а. с. 67). Згідно матеріалів справи, 22.02.2012 року ОСОБА_7 уповноважила ОСОБА_9 бути представником її інтересів у судах будь - якої ланки з усіма правами, про що свідчить відповідна довіреність (а. с. 54). За даних обставин, приймаючи до уваги положення ч. 1 статті 237, статті 239 Цивільного кодексу України, доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 відносно того, що вона не уповноважувала відповідачів підписувати жодних договорів від свого імені, спростовуються вищевказаними матеріалами справи. ОСОБА_9 та агенство нерухомості „Контактика", укладаючи попередній договір, діяли від імені та від інтересах ОСОБА_7 на підставі наданих нею повноважень на здійснення вказаних дій.

Таким чином, є вірним по суті висновок рішення суду першої інстанції відносно того, що відповідач по справі ОСОБА_7 зобов'язана повернути позивачу ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 19900 грн., що є еквівалентом 2 500 доларів США, які були сплачені в якості авансу відповідно до попереднього договору від 07.12.2010 року.

Разом з тим, ОСОБА_7 не позбавлена можливості після виконання рішення суду звернутись з відповідним позовом на захист свого права.

Враховуючи вищенаведене, у апеляційного суду відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, ухваленого на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі п. 1 ч. 1 статті 7 Закону України „Про судовий збір" ОСОБА_5 необхідно повернути надміру сплачену суму судового збору у розмірі 43 грн., відповідно до квитанції № 79/160 від 19 жовтня 2012 року (а. с. 127).

Керуючись статтями : 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 серпня 2012 року залишити без змін.

Повернути ОСОБА_5 надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 43 грн. відповідно до квитанції № 79/160 від 19 жовтня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: