Рішення № 27839857, 27.11.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" листопада 2012 р. Справа № 3/5007/1192/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

при секретарі судового засідання: Кобилінському К.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Пирков П.О. - директор ПП "Світло-Технічні Системи" - паспорт серії НОМЕР_2 вид. Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Світло-Технічні Системи" (м.Київ)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м.Коростишів, Житомирська область)

про стягнення 38726,63 грн.

24 жовтня 2012 року позивач - Приватне підприємство "Світло-Технічні Системи" звернувся до господарського суду із позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 38726,63 грн. заборгованості згідно Договору суборенди №SR-1212/01 від 12.12.2008 року, з яких: 32 000, 00 грн. основного боргу, 4138, 04 грн. - сума інфляційних нарахувань, 2588, 58 грн. - 3% річних з простроченої суми.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, визначених у позові, просить суд його задовольнити.

Відповідач в засідання суду не з'явився, як вбачається із матеріалів справи, до господарського суду повернулися ухвали суду від 25.10.12р., 06.11.12р. з відміткою органу зв'язку про причини невручення "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 44-46, 54-55).

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 року особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Окрім того, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки згідно ч. 3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд створив сторонам у справі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України та за відсутності відповідача.

В засіданні суду 27.11.12р. господарським судом представнику позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи , господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2008р. між Приватним підприємством "Світло-технічні системи" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був укладений Договір №SR-1212/01 суборенди нежилого приміщення, згідно умов якого відповідач отримав у тимчасове платне користування площі у нежилому приміщенні, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, для здійснення останнім господарської діяльності у відповідності до цільового призначення об'єкту суборенди (надалі за текстом - Договір №SR-1212/01 від 12.12.08р.).

За Актом №0102/001 приймання-передачі нежилого приміщення від 01.02.2009р. позивач передав, а відповідач прийняла відповідно до Договору суборенди №SR-1212/01 від 12.12.2008р. нежиле приміщення, які знаходяться на другому поверсі за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 21,5 кв.м. (а.с. 17).

Строк суборенди об'єкту суборенди за договором встановлюється з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі об'єкта суборенди і триває до закінчення терміну дії Договору, або повернення об'єкту суборенди (п. 3.3. Договору №SR-1212/01 від 12.12.08р.

Додатковою угодою №1 в новій редакції від 01.02.2009р. до Договору №SR-1212/01 від 12.12.08р. сторони визначили орендну плату за користування об'єктом суборенди в наступному розмірі:

- для нежитлових площ, що становлять 2 кв. м. - із розрахунку 240, 00 грн. включаючи ПДВ за 1 кв. м. за місяць;

- для нежилових площ, що становлять 19, 5 кв. м. - із розрахунку 520, 00 грн. включаючи ПДВ за 1 кв. м. за місяць.

Загальний розмір орендної плати встановлюється в розмірі 8850, 00 грн., разом з ПДВ - 10620, 00 грн. на місяць (а.с. 19).

Додатковою угодою №2 до Договору №SR-1212/01 від 12.12.2008р. сторони визначили розмір орендної плати за березень 2009р. у розмірі, разом з ПДВ - 9558, 00 грн. (а.с. 20).

Додатковою угодою №3 від 30.06.2009р. до Договору №SR-1212/01 від 12.12.08р. сторони вивели з об'єкту суборенди нежитлове приміщення площею - 2 кв.м. з 30.06.2009р. (а.с. 21).

Так, 30.06.2009р. за Актом №3006/001 приймання-передачі (повернення) нежилого приміщення відповідачем повернуто нежитлове приміщення в площі 2 кв.м. (а.с. 22).

01.07.09р. сторонами викладено Додаток №1 до Договору №SR-1212/01 від 12.12.08р. в новій редакції, згідно якої орендна плата за користуванням об'єктом суборенди з 01.07.09р. встановлюється в розмірі 400, 00 грн. з ПДВ за 1 кв.м. на місяць. Загальний розмір орендної площі 19, 5 кв.м. встановлювався в розмірі 6500, 00 грн., разом з ПДВ - 7800, 00 грн. на місяць (а.с. 23).

Додатковою угодою №4 до Договору до Договору №SR-1212/01 від 12.12.08р. ситорони домовились про виведення з об'єкту суборенди нежитлової площі - 3,5 кв.м. з 09.08.2009р., що підтверджується Актом приймання-передачею (повернення) нежилого приміщення від 09.08.09р. (а.с. 24, 26).

10 серпня 2009р. сторони виклали Додаток №1 в новій редакції, згідно якої орендна плата об'єкту суборенди з 10.08.2009р. становить разом з ПДВ - 6400, 00 грн. на місяць (а.с. 25).

Передача об'єкту суборенди, строк дії суборенди, гарантійний платіж, орендна платаправа та обов'язки сторін повернення об'єкту суборенди, відповідальність сторін, строк дії договору передбачено розділами 3-9,11 Договору №SR-1212/01 від 12.12.08р.

11.11.2009р. сторони домовились про продовження дії Договору №SR-1212/01 від 12.12.08р. до - 31.12.2010р. згідно Додаткової угоди №5 (а.с. 27).

Додатковою угодою №6 до Договору №SR-1212/01 від 12.12.08р. від 31.03.2010р. сторони домовились про припинення дії Договору №SR-1212/01 від 12.12.08р. з 31.03.21р. та повернення об'єкту суборенди шляхом підписання Акту приймання-передачі №3103/001 від 31.03.10р. (а.с. 28-29).

Пунктом 5.5. Договору №SR-1212/01 від 12.12.08р. передбачено, що орендна плата за кожен місяць сплачується суборендарем у повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендаря передплатою не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється такий платіж.

Так, відповідачем частково сплачено орендну плату, станом на 31.03.2010р. надано позивачу гарантійний лист в якому відповідач зобов'язалася виплатити заборгованість протягом шести місяців з дня припинення дії договору №SR-1212/1 від 12.12.08р. (а.с. 50).

Однак орендна плата відповідачем не сплачувалась у визначений останньою шестимісячний термін, внаслідок чого виникла заборгованість в період з листопада 2009р. по березень 2010р. у сумі 32000, 00 грн., що підтверджується розрахунком позивача, актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.12.09р., 31.01.10р., 28.02.21р. (а.с. 3-32).

Окрім матеріально-правової вимоги щодо стягнення боргу за суборенду приміщення в розмірі 32 000,00 грн., позивач просить стягнути з відповідача суму інфляції в розмірі 4138, 04 грн. та 3% річних з простроченої суми в розмірі 2588, 58 грн.

Відповідач свої зобов'язання щодо сплати коштів за надані послуги суборенди та належним чином не виконав, що зумовило позивача звернутись до господарського суду з позовом про захист порушеного права.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності за правилами ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Договір суборенди нежилого приміщення №SR-1212/01 від 12.12.08р., укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За нормами ч. 2 ст. 793 ЦК України передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Судом встановлено, що між сторонами спору укладено договір суборенди на менший термін, що, в свою чергу, не потребує обов'язку нотаріального посвідчення.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами, а зобов'язання, що виникає з його укладення має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (525, 526 ЦК України).

Належне виконання зобов'язання - це виконання зобов'язання, обумовленого, насамперед, в договорі чи акті цивільного законодавства способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особі.

У зв'язку з цим, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, за загальним правилом, не допускається, крім випадків, передбачених законом або самим договором (ст.193 ГК У, ст. 525 ЦКУ).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, передав відповідачеві у користування об'єкт суборенди на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору суборенди №SR-1212/01 від 12.12.08р. з урахуванням внесених до нього додатків, а відповідач не виконав умови даного Договору щодо сплати орендної плати за користування приміщенням для здійснення останнім господарської діяльності.

Оскільки відповідач допустив неналежне виконання грошового зобов'язання, тому в даному випадку застосуванню підлягають ст.229 ГК України та 625 ЦК України, відповідно до яких боржник у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

При цьому, частина перша статті 229 ГК України та частина перша ст.625 ЦК України встановлюють виняток із загального правила статей 218 ГК України та 614 ЦК України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість як стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання, так і стягнення сум, право на яке виникає у кредитора на підставі ч.2 ст.625 ЦК України. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Таким чином, матеріально-правова вимога про стягнення основного боргу в сумі 32 000, 00 грн. підлягає задоволення в повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 625 ГПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд вважає, що позивачем правомірно заявлені вимоги щодо врахування індексу інфляції до суми боргу та 3% річних з простроченої суми з огляду на наступне.

Позивачем заявлено до стягнення інфляційні в сумі 4138, 04 грн. згідно розрахунку, наведеного в позовній заяві.

При обрахуванні сум інфляційних витрат судом приймається до уваги, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться „ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, №265 „Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Нарахування індексу інфляції у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, має місце "дефляція" (дорожчання гривні), а не її знецінення. Тому неприпустимо при розрахунку інфляційних за великий безперервний період прострочення сплати боргу пропускати ті місяці, в яких мала місце "дефляція", оскільки це призводить до руйнування ланцюга розрахунків, а відтак, до відхилення розрахункової величини інфляції від фактичної.

Тобто, незастосування "ланцюгового" методу при підрахунку суми інфляційних призводить до надлишкового нарахування інфляційних на користь позивача.

Перевіривши нарахування інфляційних, господарський суд погоджується із розрахунком позивача щодо стягнення інфляційних у сумі 4138, 04 грн. та вважає за необхідне його задовольнити.

Позивачем заявлено до стягнення також 3% річних з простроченої суми за вищезазначений період, яка становить 2588, 58 грн. Перевіривши розрахунок 3% річних з простроченої суми, господарський суд вважає за необхідне задовольнити його в заявленому розмірі на суму 2588, 58 грн.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у повному обсязі та належним чином довів обгрунтованість позовних вимог як за складом, так і за розміром. Натомість, відповідач зазначеного - не спростував, на день розгляду спору доказів повної або часткової сплати відповідачем коштів до господарського суду не надходило.

У частині 2 ст. 49 ГПК України зазначено наступне: якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, які зумовили необхідність звернення позивача з позовом до суду, судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі.

На підставі ст.ст. 525, 526, 614, 625, 629, 759, 762, 793 ЦК України, ст.ст. 193, 218, 229 ГК України, керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Світло-Технічні Системи" (104074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, ідентифікаційний код 32380192):

- 32000,00 грн. основного боргу;

- 4138,04 грн. інфляційних витрат;

- 2600,58 грн. 3% річних;

- 1653,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "04" грудня 2012р.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1-у справу

2- позивачу Приватному підприємсту "Світло-технічні системи" (04108, м. Київ, а/с 114) та на адресу м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6

3- відповідачу (АДРЕСА_2) рек. з повідомл.