Вирок № 27838576, 19.11.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 1-176/12

В И Р О К

Іменем України

19.11.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Бойко О.В.,

при секретарі - Малоголовко О.В.,

з участю прокурора - Здрака С.В.,

потерпілого - ОСОБА_1,

представника потерпілого - ОСОБА_2,

захисників - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який уродженець м.Костянтинівка, Донецької області, українець, громадянин України, із вищою освітою, не одружений, не працює , ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст.121 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, який уродженець м.Києва, українець, громадянин України, із вищою освітою, не одружений, має на утриманні малолітню дитину, працює товарознавцем в ТОВ «Сектор», ідентифікаційний номер НОМЕР_2, раніше не судимий в силу ст.89 КК України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст.263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_5, вчинив організацію спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1

Так, він у невстановлений слідством день та час у серпні 2010 року, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2, зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_6, якому, під час спільного розпиття спиртних напоїв, розповів про те, що його покинула дівчина, з якою він зустрічався, а саме ОСОБА_7 і винен у цьому ОСОБА_1, з яким остання знову почала зустрічатися, після тимчасового розірвання стосунків. У ході цієї ж розмови у підсудного ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень з мотивів помсти ОСОБА_1, після чого він вступив у злочинну змову з підсудним ОСОБА_6, та розробив план злочинних дій, спрямований на нанесення у зв'язку з особистими неприязними стосунками тілесних ушкоджень ОСОБА_1 Відповідно до розробленого ОСОБА_5 плану злочинних дій, підсудний ОСОБА_6 мав вилити на ОСОБА_1 заздалегідь придбану соляну кислоту. При цьому, ОСОБА_5 надав ОСОБА_6 інформацію щодо зовнішнього вигляду, місця проживання ОСОБА_1 та номер транспортного засобу, на якому пересувається останній.

У подальшому, підсудний ОСОБА_6, у відповідності до заздалегідь розробленого плану злочинних дій, в період часу з серпня 2010 року до січня 2011 року здійснював спостереження за будинком АДРЕСА_5, в якому проживав потерпілий ОСОБА_1, періодично доповідаючи про результати спостереження ОСОБА_5

16.02.11року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, підсудний ОСОБА_6, реалізуючи розроблений ОСОБА_5 план злочинних дій, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_5, на грунті неприязних відносин до останнього, вилив на шкірні покрови обличчя ОСОБА_1 заздалегідь придбану у невстановлених слідством час, місці та особи хімічну речовину - сірчану та азотну кислоту, які попередньо змішав у скляній банці.

Відповідно до висновку експерта № 784/е від 02.09.11 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10 нанесено тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинило розлад здоров'я на строк понад 21 добу.

Крім цього, 19 лютого 2011 року близько о 15 годині в АДРЕСА_4 під час особистого огляду ОСОБА_6, який проводився у його власному автомобілі НОМЕР_3, у нього було виявлено та вилучено предмет, який згідно висновку експерта № 126-вкд від 09.03.11, являється нарізною вогнепальною зброєю, пістолетом системи Токарєва (ТТ), частковий номер НОМЕР_5, калібром 7, 62 мм та придатний для стрільби з шістьма бойовими патронами калібру 7,62 мм.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав частково та повідомив, що у 2010 році на його дні народження знайомий ОСОБА_5 розповів про свою дівчину ОСОБА_7. Пізніше ОСОБА_5 розповідав про вагітність своєї дівчини, про аборт та про те, що у неї є залицяльник ОСОБА_1, що його дуже пригнічує. Він ні про що не повідомляючи ОСОБА_5, вирішив помститися ОСОБА_1 за образу свого товариша ОСОБА_5. Біля двох місяців він спостерігав за ОСОБА_1, з'ясовуючи можливість та форму помсти. Десь за місяць до вчинення злочину придбав на авторинку банку з кислотою, яку розвів з дистильованою водою та зберігав неподалік будинку ОСОБА_1, щоб в подальшому вилити її на ОСОБА_1. Такий спосіб помсти він обрав, оскільки спостерігаючи за ОСОБА_1, бачив, що той зустрічається з декількома дівчатами одночасно та хотів, щоб все виглядало як жіноча помста. В день вчинення злочину він побачив ОСОБА_1 з ОСОБА_7 і вирішив вчинити злочин. Коли ОСОБА_1 провів ОСОБА_7 додому і повертався, він взяв вищевказану кислоту, вийшовши назустріч ОСОБА_1, та вилив вміст банки йому в обличчя, хоча цілився в груди. Після цього одразу втік з місця злочину. Через декілька днів був затриманий працівниками міліції. Наполягає на тому, що ОСОБА_5 не просив його вчиняти злочин та не знав про його наміри. Наміру спричиняти потерпілому тяжкі тілесні ушкодження він не мав.

Крім того, пояснив, що 19.02.2011 року приблизно о 13.00 годині він перебував в АДРЕСА_3, де до нього підбігли три невідомі особи, які представились працівниками міліції і одразу кинули його на заднє сидіння автомобіля його брата «ГАЗ 31105». На цьому автомобілі всі поїхали в АДРЕСА_4, де один з працівників міліції поклав йому за пояс штанів пістолет, що в подальшому був вилучений. При цьому заявив, що ніколи не мав при собі пістолета, не носив його та не використовував.

Підсудний ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину не визнав та показав, що з березня 2009 року він був начальником Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві. З ОСОБА_7 познайомився навесні 2009 року і у них зав'язались спочатку дружні стосунки, які потім переросли в близькі. Вони разом відпочивали, їздили на знайомство з батьками. Однак, згодом ОСОБА_7 заявила, що відновила стосунки з ОСОБА_1, для помсти. В травні 2011 року ОСОБА_7 повідомила про свою вагітність від нього -ОСОБА_5, а потім зробила аборт. Про це все він розповідав ОСОБА_6, з яким підтримував дружні стосунки. В кінці липня 2011 року вони остаточно розірвали стосунки з ОСОБА_7 і вона йому стала не цікавою. Наголосив, що не організовував вчинення злочину та, навіть, не знав про наміри ОСОБА_6.

Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_6 частково визнав свою вину а ОСОБА_5 взагалі не визнав вину, їх вина по епізоду спричинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_1 доводиться наступними доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні пояснив, що 16.02.2011 року він проводив ОСОБА_7 додому, з якою у них були близькі стосунки. Повертаючись додому, він побачив чоловіка, в руках у якого щось було, потім той чоловік пішов йому назустріч і вилив йому рідину в обличчя, від чого він, як йому здалося, на деякий час втратив свідомість. Прийшовши до тями швидко зайшов в під'їзд, попросив консьєржку викликати швидку та міліцію, а сам пішов додому та вмив обличчя водою. Швидка відвезла його спочатку в лікарню до окуліста, оскільки він став погано бачити, а потім в опіковий центр. Додав, що лікування продовжується досі та йому було проведено ряд пластичних операцій про що він надавав медичну документацію. Від ОСОБА_7, він чув, що ОСОБА_5 їй погрожував і вона його боялася. Обличчя нападника він не бачив та впізнати не зможе, ворогів не мав, хто міг вчинити напад не знає.

- показаннями свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні пояснив, що він лікар підстанції № 5 ШМД. 16.02.2011 року був черговим і приблизно о 23.30 год. був отриманий від диспетчера виклик за адресою АДРЕСА_6. Диспетчер повідомив, що «чоловік кричить, щось погано». О 23 год. 55 хв. вони прибули за викликом. У ОСОБА_1 був неприродний колір обличчя, відчувався кислий запах. Потерпілий повідомляв, що його облили якоюсь речовиною, можливо кислотою. Вони надали першу медичну допомогу, після чого повезли його до Жовтневої лікарні на огляд до окуліста. Після огляду доставили постраждалого до опікового центру КМKJI № 2, що розташований по вул. Краківській.

- показаннями свідка ОСОБА_9, яка в судовому засіданні пояснила, що вона завідуюча опіковим відділенням санаторію «Авангард». 27.04.11 до санаторію на лікування поступив ОСОБА_1 з діагнозом хімічні опіки голови та шиї. Стан хворого був задовільний, діагноз післяопікові поля та гіпертрофічні рубці в області шиї та обличчя. На післяопіковій зоні була пересажена шкіра. Виписаний ОСОБА_1 із санаторію був 20.05.11.

- показаннями свідка ОСОБА_10, який в судовому засіданні пояснив, що він заступник головного лікаря з хірургії КМКЛ № 2, ОСОБА_1 проходив курс лікування в КМКЛ № 2 з 17.02.2011 по 04.04.2011 та він наглядав за лікувальним процесом, який здійснював ОСОБА_11 У ОСОБА_1 були виявлені хімічні опіки рук та голови. Під час огляду хворого черговий лікар виявив у ОСОБА_1 опіки 6% кожних покривів, однак після того, як ОСОБА_1 здійснено первинну хімічну обробку виявилось збільшення площі ураження хімічною речовиною до 9 %. Лікарем під час первинного огляду хворого встановлено середній стан тяжкості, однак після ведення хірургічної обробки та консультації офтальмологів лікарем було виявлено збільшення площі ураження хімічною речовиною, часткову втрату зору, а тому здійснено виправлення у графі «діагоз»та поставлено запис «тяжкий стан».

- показаннями свідка ОСОБА_12, яка в судовому засіданні пояснила, що 20.02.2011 року приблизно о 16 год. 20 хв. її співробітники міліції запросили в якості понятої. При цьому співробітники міліції пояснили, що будуть проводити огляд місця події підвального приміщення будинку АДРЕСА_7. Перед початком огляду роз'яснили права, було виявлено та вилучено білу каністру ємністю 5 літрів із залишками рідини прозорого кольору, одну пару перчаток із пошкодженими пальцями та кришку від каністри, а також бухгалтерську документацію. Вилучені речі були поміщені в пакети та коробки і опечатані. Вона не впевнений, але заходячи напередодні до цього підвального приміщення, оскільки є працівником ЖЕКу, по службовим справам, каністри з рідиною на вказаному місці, де її вилучили, не було.

- показаннями свідка ОСОБА_13, яка була понятою 20.02.2011 року при огляді місця події та в судовому засіданні дала аналогічні покази показам свідка ОСОБА_12

- показаннями свідка ОСОБА_14, який також був понятим 20.02.2011 року при огляді місця події та в судовому засіданні дав аналогічні покази показам свідка ОСОБА_12 та ОСОБА_13 Він не впевнений, але заходячи напередодні до цього підвального приміщення, по службовим справам, каністри з рідиною на вказаному місці, де її вилучили, не було.

- показаннями свідка ОСОБА_15, який в судовому засіданні пояснив, що він лікар -анастезіолог КМНЛ № 2. ОСОБА_1 поступив до лікарні 17.02.11 об 01 год. 35 хв. в тяжкому стані. Згідно історії хвороби ОСОБА_1 та того, що він фактично побачив у нього були наступні ушкодження: хімічні опіки голови та кістей ІІ-ІІІ АБ ступеня 7 відсотків поверхні тіла, хімічні опіки очей ІІ-ІІІ ступеня. Також ОСОБА_1 перебував у легкому опіковому шоці, що відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості затвердженого Наказом МОЗ № 370 від 04.07.07 (п.3.2) відносяться до тяжких травм. Про обставини отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 відомо лише із ЗМІ.

- показаннями свідка ОСОБА_11, який в судовому засіданні дав пояснення аналогічні поясненням ОСОБА_15

- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_16, який працює лікарем-анастезіологом КМКЛ №2;

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_17, який під час досудового слідства пояснив, що він завідуючий відділом опіків очей Інституту ім. Філатова), ОСОБА_1 поступив до інституті Філатова 05 квітня 2011 року з діагнозом хімічні опіки очей, шкіри повік та лиця 3 ступеня в стадії рубцювання: лейкома, виворот нижньої повіки. Відповідно до запису у картці 20 квітня 2011 року ОСОБА_1 виписався з лікарні. Лікуючим лікарем ОСОБА_1 був ОСОБА_18 Відповідно до записів у історії хвороби ОСОБА_1 у нього були наступні пошкодження: хімічні опіки очей, виворіт вік, опіки шкіри повік III А ступеню. На момент закінчення лікування в Інституті ім. Філатова загальний стан ОСОБА_1 був задовільний. Також, проводилось медикаментозне лікування шкірних покровів ОСОБА_1 Про обставини отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 йому відомо лише те, що опубліковано у засобах масової інформації

Том 7 а.с.60;

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_19, який під час досудового слідства пояснив, що він лікар-офтальмолог Інституту ім. Філатова. ОСОБА_1 поступив до інституту Філатова 05 квітня 2011 року з діагнозом хімічні опіки очей, шкіри, повік та лиця 3 ступеня в стадії рубцювання: лейкома (помутніння рогівки), виворот нижньої повіки. Вказана особа перебувала на денному стаціонарі і він був його лікуючим лікарем. На момент закінчення лікування в Інституті ім. Філатова загальний стан ОСОБА_1 оцінювався як задовільний. Після виписки ОСОБА_20 рекомендовано нагляд лікаря та проходження повторного курсу лікування в Інституті ім. Філатова через 2-4 місяці. Особисто йому ОСОБА_1 нічого з приводу обставин отримання ним тілесних ушкоджень не говорив. Згідно запису у медичній карті встановлено, що його облили кислотою

Том 7а.с.56;

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_21, яка під час досудового слідства пояснила, що вона помічник прокурора Солом'янського району м. Києва, у яких відносинах ОСОБА_7 перебувала з ОСОБА_5 їй не відомо, проте у неї склалось таке враження, що ОСОБА_5 залицявся до ОСОБА_7

Том 7а.с.98;

- показаннями свідка ОСОБА_22, яка в судовому засіданні пояснила, що вона молодший медичний працівник підстанції № 5 КМСШМД. 16.02.2011 о 23 год. 39 хв. вони отримали виклик від диспетчера за адресою: АДРЕСА_6. Диспетчер говорив, що «чоловік кричить, щось погано». О 23 год. 55 хв. вони прибули на виклик. З під'їзду будинку № 164 вийшла консьєрж та пояснила, що чоловіку погано і його чимось облили, після чого він побіг до себе в квартиру. Як тільки вони підійшли до ліфту двері відкрились і звідти вийшов чоловік, який був переляканий та повідомив, що його облили якоюсь рідиною, можливо кислотою. Від чоловіка відчувався кислий запах, вони почали надавати першу медичну допомогу, а саме омивати його обличчя та руки водою, обробили обличчя та видимі шкірні покрови «Пантенолом», поставили йому крапельницю та вкололи знеболювальне з метою попередити шоковий стан.

- показаннями свідка ОСОБА_23, який в судовому засіданні пояснив, що 20.02.2011 біля 22:00 він та ОСОБА_24 йшли додому і проходили поряд з Броварським райвідділом міліції, де до них підійшли працівники міліції і запросили до участі в якості понятих в проведенні дії відтворення обстановки та обставин події. Їх провели в службовий кабінет. Перед початком роз'яснили права та обов'язки. Також, ОСОБА_6 були роз'яснені його права та обов'язки. Після цього ОСОБА_6 було запропоновано пояснити та показати всі відомі йому обставини, що стосуються виливання хімічної рідини в обличчя ОСОБА_1 16.02.11 о 23:30 по АДРЕСА_5. ОСОБА_6 пояснив, що чоловік на ім'я ОСОБА_23 запропонував винагороду в сумі 20 000 доларів США та вилити в обличчя ОСОБА_1 сірчану кислоту. Потім ОСОБА_6 добровільно запропонував поїхати на місце події, де він більш детально зможе показати обставини вчинення злочину. Після цього всі учасники слідчої дії направились в м. Київ. Приїхавши в ОСОБА_14 на АДРЕСА_5, ОСОБА_6 показав на місце біля тротуару на проїзній частині біля будинку № 162 і сказав, що на даному місці він залишав свій автомобіль, коли приїжджав слідкувати за потерпілим. Далі показав, що 16.02.11 приблизно о 20 год. 30 хв. він приїхав до будинку АДРЕСА_5 в м. Києві. Приблизно о 23 годині з будинку вийшов потерпілий разом з дівчиною. Після того як вони попрощались, ОСОБА_1 пішов у «Сільпо». Далі ОСОБА_6 пояснив та показав, що він побачив, як до будинку йде ОСОБА_1 і пішов йому на зустріч. Порівнявшись з ним, ОСОБА_6 вилив йому в обличчя сірчану кислоту і почав тікати. В ході проведення слідчої дії ОСОБА_6 всі показання давав добровільно, фізичного чи психологічного примусу зі сторони співробітників міліції чи інших осіб не було.

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_24, який під час досудового слідства дав показання аналогічні показанням ОСОБА_23

Том 8 а.с.43

- показаннями свідка ОСОБА_25, який в судовому засіданні пояснив, що він в.о. начальника ВКР Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві, колишній начальник ТВМ-4 Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5 користувався номерами телефонів: НОМЕР_6 та НОМЕР_7. Декілька разі він бачив разом ОСОБА_5 та ОСОБА_7. Які між ними були стосунки сказати не може.

- показаннями свідка ОСОБА_26, який в судовому засіданні пояснив, що він о/у СКР ТВМ-4 ОСОБА_24 янського РУГУ МВС України в м. Києві, з ОСОБА_5 познайомився в 2009 році, коли прийшов працювати о/у СКР ТВМ-4. У них були суто ділові стосунки. Щодо ОСОБА_7, то з нею він знайомий не був. Можливо він її бачив візуально, однак не звертав на це уваги. Зі слів інших співробітників ТВМ-4 йому було відомо, що нібито ОСОБА_7 певний час зустрічалась з ОСОБА_5 Також, зі слів йому було відомо, що вона працювала в прокуратурі Солом'янського району Києва.

- показаннями свідка ОСОБА_27, яка в судовому засіданні пояснила, що вона чергова будинку АДРЕСА_6 16.02.11 приблизно о 23 годині перебувала в службовому приміщенні біла виходу з парадного, почула чоловічий крик, який лунав на вулиці, при цьому на подвір'я не виходила, оскільки не придала цьому значення. Приблизно через три хвилини до парадного ввійшов мешканець будинку ОСОБА_1, кинув куртку, та направився до туалету. Вона почула, як він відкрив кран, а їй крикнув, щоб вона викликала карету швидкої медичної допомоги та міліцію, що вона і зробила. В цей час ОСОБА_1 знаходився у туалеті, де вмивав обличчя водою. При цьому вона побачила, що обличчя ОСОБА_1 білого кольору, інших слідів тілесних ушкоджень не помітила. На запитання, що трапилось, ОСОБА_1 відповів, що його облили кислотою. Карета швидкої медичної допомоги приїхала через 15-20 хв. Протягом вказаного періоду часу ОСОБА_1 кричав від болю. Після приїзду лікарів, чоловіка помістили до карети швидкої медичної допомоги.

- показаннями свідка ОСОБА_28, який в судовому засіданні пояснив, що працює о/у СКР ТВМ -4 Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Про злочин нічого не знає. Йому відомо, що у ОСОБА_5 з ОСОБА_7 були близькі стосунки. ОСОБА_6 декілька разів бачив в приміщенні ТВМ-4, коли той приходив до ОСОБА_5.

- показаннями свідка ОСОБА_29, який в судовому засіданні пояснив, що він працює о/у СКР ТВМ-4 Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві. З ОСОБА_5 познайомився в 2008 році , коли його колективу представили як начальника ТВМ-4. ОСОБА_7 він знав візуально, знав що вона працює в прокуратурі Солом'янського району м. Києва. Декілька разів бачив її в приміщенні ТВМ-4, яка спілкувалась з ОСОБА_5 З розмов між співробітниками ТВМ було відомо, що нібито вона зустрічається з ОСОБА_5

- показаннями свідка ОСОБА_30, який в судовому засіданні пояснив, що він помічник прокурора Солом'янського району м. Києва. Приблизно у кінці 2009 на початку 2010 року він почав помічати, що Начальник ТВМ-4 Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5 періодично заходить до кабінету ОСОБА_7 У спілкуванні з ОСОБА_7 остання повідомила, що ОСОБА_5 до неї залицяється.

- показаннями свідка ОСОБА_31, який в судовому засіданні пояснив, що був включений в групу, що проводила обшук в квартирі ОСОБА_6. Ті події вже не пам'ятає. За результатом обшуку складалася процесуальні документи, які конкретно і про що -не пам'ятає.

- показаннями свідка ОСОБА_32, який в судовому засіданні пояснив, що він працює о/у в ОВС ВВБ в м. Києві СВБ ГУБОЗ МВС України. 22.02.11 приблизно о 19.30 год. перебував неподалік свого місця роботи разом зі своїм колегою ОСОБА_33 Зателефонував заступник начальника ВВБ в м. Києві СВБ ГУБОЗ МВС України ОСОБА_34 та повідомив про те, що їм необхідно здійснити перевірку з приводу дотримання службової дисципліни та законності співробітниками ТВМ № 4 Солом'янського РУ ГУМВС в м. Києві. Вони прибули до приміщення ТВМ № 4, та пройшли до кабінету начальника територіального відділу ОСОБА_5 В подальшому прибув заступник начальника ВВБ в м. Києві СВБ ГУБОЗ МВС України ОСОБА_34 та о/у ВВБ ОСОБА_35 і запропонували ОСОБА_5 проїхати до слідчого відділу УБОЗ України в м. Києві, на що останній надав добровільну згоду. Будь-яких заходів фізичного, психологічного тиску, а також спецзасобів до ОСОБА_5 не застосовувалось.

- показаннями свідка ОСОБА_33, який в судовому засіданні пояснив, що він працює о/у в ОВС ВВБ в м. Києві СВБ ГУБОЗ МВС України та надав аналогічні покази показам свідка ОСОБА_32

- показаннями свідка ОСОБА_36, який в судовому засіданні пояснив, що він працює на посаді о/у Ірпінського МРВ УБОЗ ГУМВС України в Київській області. Зранку 19 лютого 2011 року надійшла оперативна інформація про те, що у гр-на ОСОБА_6 є вогнепальна зброя - пістолет, який він постійно носить при собі. Також його інформатор повідомив, що ОСОБА_6 може бути причетний до нанесення тілесних ушкоджень заступнику голови Київської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 Пізніше ОСОБА_6 написав явку з повинною про вчинення ним злочину відносно заступника голови Київської обласної державної адміністрації ОСОБА_1, самостійно та добровільно, без будь - якого на нього впливу;

- показаннями свідка ОСОБА_7, який в судовому засіданні надав аналогічні показання показанням свідка ОСОБА_36

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_38, який під час досудового слідства пояснив, що 16.02.11 його донька ОСОБА_7 була вдома, а потім поїхала до ОСОБА_1. Це було приблизно о 20 год. 30 хв. Десь о 23 годині чи о 23:30 ОСОБА_7 повернулась додому і через хвилин 10-15 хвилин на її телефон хтось подзвонив. Після короткої розмови по телефону вона сказала, що скоро буде та вийшла з дому. Усе відбулось дуже швидко, тому він не встиг запитати, куди вона йде. Приблизно через 15 хвилин ОСОБА_7 зателефонувала на мобільний телефон та сказала «Папа я скоро не буду», на його запитання, чому, вона повідомила, що ОСОБА_1 (ОСОБА_1) облили кислотою. Щодо вагітності доньки показав, що про вагітність від ОСОБА_5 нічого не знає. Наскільки йому відомо, вагітна донька від ОСОБА_1. На даний час ОСОБА_7 ніяких відносин з ОСОБА_5 не підтримує. Зі слів ОСОБА_7, ОСОБА_5 деякий час намагався приділяти ОСОБА_7 знаки уваги, проте спілкування вони припинили біля року тому.

том 7а.с.84;

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_39, яка на досудовому слідстві дала свідчення, що 16.02.11 року їй зателефонувала ОСОБА_7 та повідомила, що ОСОБА_1 облили кислотою. Подробиць даної події не повідомляла. В основному про обставини заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень їй стало відомо з засобів масової інформації. Про вагітність від ОСОБА_5 вона нічого не знає. Наскільки їй відомо, батьком дитини ОСОБА_7 є ОСОБА_1

том 7а.с.89;

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_40, який на досудовому слідстві показав, що він лікар-інтерн підстанції № 5 КМСШМД, та дав пояснення аналогічні поясненням ОСОБА_8

Том 7а.с.25;

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_41, яка на досудовому слідстві показала, що ОСОБА_5 вона бачила один раз. Наприкінці лютого 2010 року її донька ОСОБА_7 проходила лікування в обласному кардіоцентрі. ОСОБА_7 повідомила, що до неї приїхав знайомий, з яким вона підтримувала дружні стосунки - ОСОБА_5. Про вагітність від ОСОБА_5 нічого не знає. Наскільки їй відомо батьком дитини її доньки ОСОБА_7 є ОСОБА_1.

том 7а.с.79;

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_42, який під час досудового слідства дав аналогічні покази показам свідка ОСОБА_7 та ОСОБА_36.

том 7а.с.155;

- Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_43, який під час досудового слідства пояснив, що приблизно о 17 годині 22.02.2011 в Києві до нього підійшов невідомий чоловік, який представився працівником міліції та запросив його прийняти участь в якості понятого. Заступник начальника відділу СУ ГУМВС України в м. Києві, ознайомивши усіх учасників слідчої дії з їх правами та обов'язками, запропонував ОСОБА_6 уважно оглянути пред'явлені йому чотири фотознімки осіб чоловічої статі та повідомити, чи не відомі йому особи, які зображені на цих фото знімках. Оглянувши уважно надані йому фото знімки, ОСОБА_6 вказав , що на фото № 3 зображено громадянина на ім'я ОСОБА_5. При цьому він повідомив, ця особа, тобто ОСОБА_5, попросив вилити на обличчя «ухажора»його дівчини - ОСОБА_1, поруч з будинком, де мешкає останній, кислоту, для того, щоб нанести ОСОБА_1 тілесні ушкодження, що ОСОБА_6 і зробив. Після цього було складено протокол упізнання особи по фотознімкам, в якому в повному обсязі було відображено усі обставини проведення слідчої дії. Після ознайомлення з протоколом, усі учасники слідчої дії поставили свої підписи. Під час проведення зазначеної вище слідчої дії ОСОБА_6 поводив себе впевнено, адекватно, та у нього склалось враження, що він, перебуваючи в нормальному стані фізичного та психічного здоров'я, без будь-якого примусу, добровільно давав пояснення, які об'єктивно було внесено до протоколу.

Том 8 а.с.106;

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_7, яка під час досудового слідства пояснила, що 16.02.2011 біля 21 год. 00 хв. поїхала додому до ОСОБА_1 , де перебувала до 23 год., після чого ОСОБА_1 провів її до автомобіля і вона поїхала до себе, через деякий час після того як вона приїхала додому їй зателефонував ОСОБА_1, повідомив, що йому погано і попросив приїхати. Коли приїхала до ОСОБА_1, то побачила працівників міліції, що обличчя у ОСОБА_1 жовте, очі закриті і він тремтів. Вона запитала, що трапилось, на що лікарі відповіли «облили кислотою». Потім вони усі поїхали до Жовтневої лікарні, звідки їх направили до лікарні № 2 по вул. Краківській, де ОСОБА_1 поклали до реанімації. Вона познайомилась з ОСОБА_5 близько двох років тому, перебуваючи на посаді помічника прокурора Солом"янського району Києва, підтримували дружні відносини. Пізніше ОСОБА_5 почав приділяти їй знаки уваги. На залицяння ОСОБА_5 вона неодноразово наголошувала йому, що любить ОСОБА_1, а з ним хоче просто підтримувати дружні стосунки. Одного разу навесні 2010 року, ОСОБА_5 повівся неадекватно та пригрозив помститися ОСОБА_1 за все. В червні 2010 року вона припинила з ОСОБА_5 будь-яке спілкування. Тільки іноді ОСОБА_5 їй дзвонив і говорив якісь нісенітниці

Том 7а.с.68;

- показаннями свідка ОСОБА_44, який в судовому засіданні пояснив, що він працює о/у СКР ТВМ-4 Солом'янського РУ ГУ МВС України в м.Києві, ОСОБА_5 знає по роботі. З ОСОБА_7 познайомився теж у зв'язку з виконанням службових обов'язків. Знав, що ОСОБА_5 і ОСОБА_7 перебували у тісних стосунках, зустрічались. ОСОБА_5 був щасливим, а після розриву стосунків дуже переживав, навіть схуд.

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_45, який на досудовому слідстві дав аналогічні покази показам свідка ОСОБА_43

Том 8а.с.104;

- показаннями експерта ОСОБА_46, який в судовому засіданні підтвердив свій висновок в повному обсязі. Зазначив, що згідно п. 4.6 Правил судово -медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, в тому числі передбачає визначення за критерієм тривалості розладу здоров'я, строки лікування та тривалість розладу здоров'я між собою не перебувають ні в якому зв'язку. Таким чином можна констатувати, що ведучим критерієм визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_1 є саме критерій тривалості розладу здоров'я, який перевищує 21 добу, що підтверджується вивченням медичної документації і за таких обставин кваліфіковані як ушкодження середнього ступеню. Ніяких інших критеріїв, які б дозволяли визначати ступінь тяжкості у даному випадку не існує. Експерт не вправі оцінювати тілесні ушкодження як знівечення, оскільки це не є медичним поняттям. Щодо судження про невиправність пошкоджень -такий висновок може бути зроблений лише за відсутності даних щодо проведених оперативних втручань. В даному випадку, під час проведення цієї експертизи були вичерпні дані, які свідчили б про те, що потерпілому вже були виконані оперативні втручання, у тому числі трансплантація власної шкіри. Ця обставина повністю виключала звичайний перебіг загоювання отриманих ушкоджень у ділянці обличчя у відстроченому періоді. Під час та у відстроченому періоді у ОСОБА_1 після спричинених виявлених ушкоджень не були зафіксовані жодні дані, які є загрозливими для життя, вичерпний перелік яких зазначений у п. 2.12 та 2.13 названих Правил;

- протоколом огляду місця події від 17.02.11, що був проведений біля будівлі № 162 по вул. Горького в м. Києві, згідно даних якого зафіксовано та оглядалося місце злочину.

т. 1 а.с. 104-111;

- протоколом огляду місця події від 17.02.11, що був проведений біля будівлі АДРЕСА_5, згідно даних якого оглядалося місце злочину, в ході чого вилучалися сліди взуття.

т. 1 а.с. 113-115;

- протоколом огляду місця події від 20.02.11, що був проведений в підвальному приміщенні по АДРЕСА_7 в ході якого виявлено та вилучено білу каністру ємністю 5 літрів із залишками рідини прозорого кольору, одну пару перчаток із пошкодженими пальцями та кришку від каністри, а також бухгалтерську документацію.

т.1 а.с. 172-177;

- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_6 від 20.02.11, в ході якого останній, в подробицях, відтворив на місці обставини нанесення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_1 16.02.11 біля будівлі АДРЕСА_6.

т.8 а.с. 35-41;

- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання за участю ОСОБА_6 від 22.02.11, в ході якого ОСОБА_47 впізнав особу на фотокартці № 3 як ОСОБА_5 на замовлення якого вилив на ОСОБА_1 16.02.11 біля будівлі АДРЕСА_6 кислоту.

т.8 а.с. 95;

- роздруківкою телефонних з'єднань з прив'язкою до місцевості по номеру телефону НОМЕР_8 який належав ОСОБА_6 та відповідно до якої останній перебував у вечірній час в зоні покриття базової станції, яка розташована в будинку АДРЕСА_8 що підтверджує факт стеження останнім за ОСОБА_1

т.4 а.с. 132-181;

- роздруківкою телефонних з'єднань з прив'язкою до місцевості по номеру телефону НОМЕР_9, який належав ОСОБА_6 та відповідно до якої останній перебував 16.02.11 о 21:42 та 22:08 (час здійснення дзвінків) в зоні покриття базової станції, яка розташована в будинку АДРЕСА_8, що підтверджує факт нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень саме ОСОБА_6

т.4а.с. 211-240;

- роздруківкою телефонних з'єднань з прив'язкою до місцевості по номеру телефону НОМЕР_6, який належав ОСОБА_5 та відповідно до якої останній постійно підтримував зв'язок з ОСОБА_6

т.5 а.с. 7-100;

- роздруківкою телефонних з'єднань з прив'язкою до місцевості по номеру телефону НОМЕР_7, який належав ОСОБА_5 та відповідно до якої останній постійно підтримував з ОСОБА_6 зв'язок.

т.5 а.с. 107-191;

- висновком судово-хімічної експертизи № 57хс від 22.02.11, відповідно до якого на окулярах наданих на дослідження (належать ОСОБА_1) виявлено нашарування сірчаної і азотної кислот.

т. 3 ас. 9-10;

- висновком судово-хімічної експертизи № 58хс від 22.02.11, відповідно до якого на уламках скла наданих на дослідження виявлені нашарування сірчаної і азотної кислот.

т.3 а.с. 18-19;

- висновком судово-хімічної експертизи № 59хс від 22.02.11, відповідно з даними якого на тампоні наданому на дослідження виявлено нашарування сірчаної і азотної кислот.

т. 3 ас. 27-28;

- висновком судово-хімічної експертизи № 63хс від 25.02.11, згідно з даними якого на брюках, куртці, майці та футболці наданих на дослідження (належать ОСОБА_1) виявлено нашарування сірчаної і азотної кислот.

т.3 а.с. 35-36;

- висновком судово-хімічної експертизи № 62хс від 23.02.11, згідно з даними якого на внутрішній поверхні кулька наданого на дослідження виявлено нашарування сірчаної і азотної кислот.

т. 3 а. с. 55-56;

- висновком судово-хімічної експертизи № 66хс від 23.02.11, згідно з даними якого подана в каністрі безбарвна рідина містить соляну і азотну кислоти.

т. 3 а.с. 60-61;

- висновком судово-хімічної експертизи № 67хс від 23.02.11, відповідно до якого на рукавичках наданих на дослідження виявлено нашарування сірчаної і азотної кислот.

т.3 а.с. 65-66;

- висновком судово-медичної експертизи № 784/е від 02.09.11, згідно з даними якого тілесне ушкодження заподіяне ОСОБА_1 відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості.

т.3 а.с. 160-168;

- речовими доказами -чоловічими окулярами зі слідами речовини; уламками прозорого скла від пляшки із слідами речовини; пакетом з полімерного матеріалу жовтого та білого кольорів з написом «Універсам Київ», тампоном зі змивом речовини; пластмасовою каністрою білого кольору ємністю 5 літрів з кришкою червоного кольору, з наклейкою «Соляна кислота тех»; двома рукавичками чорного кольору правою і лівою з нашивками чорного кольору, що мають сліди пошкоджень; курткою з тканини коричневого кольору, що застібається на пластмасовий замок типу блискавка , кросівками, правим та лівим, ношеними, забрудненими, чорного кольору , майкою з тканини білого кольору, навиворіт, ношеною, забрудненою; футболкою з тканини синього кольору з малюнком і написом жовтого кольору.

т.2а.с. 6-7;

- речовими доказами - компакт-диском CD-R »з записом з камер спостереження ТЦ «Сільпо»та 2-ма компакт-дисками DVD-RW »з відеозаписом допиту ОСОБА_5

т.2 а.с. 104-107, 112;

- речовими доказами - сім-картою оператора мобільного зв'язку «МТС»НОМЕР_10; сім-картою оператора мобільного зв'язку «МТС»НОМЕР_11; сім-картою оператора мобільного зв'язку «ЮМС»НОМЕР_12; сім-картою оператора мобільного зв'язку «ЮМС»НОМЕР_13; сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар»НОМЕР_14; мобільним телефоном «Нокіа»модель 6300 ІМЕІ НОМЕР_15; мобільним телефоном «Нокіа»модель 1280 ІМЕІ НОМЕР_16; мобільним телефоном «Нокіа»модель 6700с-1 ІМЕІ НОМЕР_17; мобільним телефоном «Самсунг DUOS»ІМЕІ НОМЕР_18 та НОМЕР_19 пластиковою карткою з отвором для сім-картки оператора мобільного зв'язку «Білайн»(SIM № НОМЕР_20).

т.1 а.с. 246-247;

- висновком додаткової судово -медичної експертизи № 1731/Е від 06.11.2012 року, згідно з даними якої тілесне ушкодження заподіяне ОСОБА_1 відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу.

т.12 а.с.106-124;

- матеріалами дізнання.

По епізоду носіння, зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу ОСОБА_6, його вина доводиться наступними доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_36, який в судовому засіданні пояснив, що він працює о/у Ірпінського МРВ УБОЗ ГУМВС України в Київській області. Зранку 19 лютого 2011 року надійшла оперативна інформація про те, що у гр-на ОСОБА_6 є вогнепальна зброя - пістолет, який він постійно носить при собі. Також його інформатор повідомив, що ОСОБА_6 може бути причетний до нанесення тілесних ушкоджень заступнику голови Київської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 Він з ОСОБА_42 приїхали до будинку АДРЕСА_4, куди під'їхав автомобіль «Волга»біло-кремового кольору, яким керував чоловік, по прикметам схожий на того, якого описав інформатор. Коли чоловік виходив з автомобіля, вони з ОСОБА_42 підійшли до нього, та виявили у ОСОБА_6 позаду за поясом штанів предмет, схожий на «ТТ». Вони його не стали вилучати, а повідомили про виявлення зброї в Вишгородський РВ ГУ МВС України в Київській обл. До прибуття слідчо-оперативної групи вони застосували до ОСОБА_6 спецзасіб - наручники, щоб він не зміг втекти чи спробувати викинути зброю. Хвилин через 20 на місце прибула слідчо-оперативна група Вишгородського райвідділу, яка зафіксувала факт вилучення у ОСОБА_6 пістолета. Також було оглянуто автомобіль, на якому приїхав ОСОБА_6, і в його сумці та в салоні автмобіля було вилучено десь 10 мобільних телефонів з активованими СИМ-картками. Потім ОСОБА_6 вони доставили до приміщення Ірпінського міжрайонного відділу УБОЗ ГУ МВС України в Київській обл., де відібрали від нього пояснення. Також, ОСОБА_6 написав явку з повинною про вчинення ним злочину відносно заступника голови Київської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 ОСОБА_6 свідчення давав самостійно та добровільно, без будь - якого на нього впливу.

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_48, який під час досудового слідства пояснив, що 19 лютого 2011 року, близько 15 години він та ще одна дівчина, в м. Вишгороді, Київської області, був присутнім в якості понятого при огляді автомобіля НОМЕР_4 та водія автомобіля. В їх присутності, при добровільній згоді водія вищевказаного автомобіля, міліціонери оглянули салон та багажник. На задньому сидінні було виявлено та вилучено документи, складені у файли, шкіряну сумку, до якої прикріплена флешка марки »та всередині знаходилось 10 мобільних телефонів різних марок зі скретч-картками різних операторів, пакет поліетиленовий з різними ключами від вхідних дверей, шкіряний гаманець з різними візитками та пластиковими картами, шкіряна книжка з посвідченням водія й свідоцтвами про реєстрацію ТЗ та медичною довідкою. В багажнику автомобіля працівниками міліції було виявлено та вилучено державний номерний знак НОМЕР_21. Всі речі працівниками міліції було поміщено до поліетиленових пакетів, кінці яких зв'язано нитками та скріплено аркушами паперу з пояснювальним написом, де він та інша понята поставили підписи. Під час особистого огляду водія даного автомобіля у нього за спиною, було знайдено предмет чорного кольору, ззовні схожий на пістолет, при огляді якого, в ньому було виявлено шість предметів схожих на патрони, які в подальшому працівники міліції теж упакували та опечатали з пояснювальним написом й підписами його та іншого понятого.

том 10 а.с.49-51;

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_49, яка під час досудового слідства надала покази аналогічні показам ОСОБА_48

том 10 а.с.52-54;

- протоколом огляду від 19.02.2011 , в ході якого вилучений у ОСОБА_6 предмет, ззовні схожий на пістолет.

том 10 а.с. 5-8;

-висновком балістичної експертизи від 09.03.2011 № 26-ВКД, згідно з даними якої наданий на дослідження предмет вилучений у гр. ОСОБА_6 являється нарізною вогнепальною зброєю, пістолетом системи Токарева (ТТ), частковий номер НОМЕР_5, калібром 7,62 мм., надані на дослідження шість патронів являються стандартними бойовими патронами калібру 7,62 мм до пістолетів системи «Токарева»(ТТ), а також можуть використовуватись для стрільби із пістолетів-кулеметів «ППД», «ППШ», «ППС»; для стрільби придатні, які приєднано до матеріалів кримінальної справи як речові докази.

-матеріалами дізнання.

Судом не приймається позиція підсудного ОСОБА_5 про те, що він не вчиняв вказаного злочину та немає до нього відношення. На думку суду, таку тактику підсудний обрав, маючи на меті уникнути покарання за фактично вчинені дії.

Вказане спростовується зазначеними доказами, а також явкою з повинною ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 134), в якій він зазначив, що саме на замовлення ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_1 тілесне ушкодження, яка приймається судом до уваги.

На думку суду, ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив участь ОСОБА_5 у вчиненні цього злочину, оскільки вони перебувають між собою у дружніх стосунках.

Про причетність до вказаного злочину стверджував також і ОСОБА_5 (явка з повинною (т. 1 а.с. 138 -141), яка прийнята судом до уваги як доказ його вини.

Судом не встановлено, що під час написання вказаних явок, до ОСОБА_5 або ОСОБА_6 були застосовані недозволені методи дізнання і інформація викладена в них не відповідає дійсності.

На думку суду на причетність до вказаного злочину і ОСОБА_5 вказує і встановлений в судовому засіданні мотив, а саме -помста, який логічно випливає із стосунків які складалися між ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 Саме розрив стосунків між ОСОБА_7 та ОСОБА_5, та відновлення відносин ОСОБА_7 з ОСОБА_1 образили почуття ОСОБА_5, зруйнувало його життєві плани, і спонукали його до організації злочину.

Покази ОСОБА_6 в судовому засіданні, про те, що він на власний розсуд, лише бажаючи помститися за друга, вчинив злочин відносно ОСОБА_1 виглядає не логічно. Стосунки між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, як вбачається з матеріалів справи та з'ясовано в судовому засіданні, не були настільки близькими, щоб ОСОБА_6 перейнявся розривом стосунків між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, та самостійно прийняв рішення нанести тілесні ушкодження. ОСОБА_6 і ОСОБА_5 мали товариські стосунки і якби його дії не були узгоджені із позицією ОСОБА_5, останній міг би їх припинити, чого ОСОБА_6 не бажав допустити.

Потерпілий ОСОБА_1, користуючись своїм правом, передбаченим ч. 4 ст. 277 КПК України, після зміни обвинувачення прокурором та застосування кримінального закону, який передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, відносно ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 122 КК України, ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 122 КК України підтримав обвинувачення в раніше пред'явлених межах, а саме щодо ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 121 КК України, наполягав на визнанні винними ОСОБА_5 та ОСОБА_6 саме у вчиненні цього злочину, за яке призначити покарання відповідно до вимог диспозиції статті.

Судом перевірялося вказане обвинувачення потерпілого, однак, на думку суду, воно не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні. Були проаналізовані висновки судово -медичної та додаткової судово -медичної експертиз, згідно з даними яких діями ОСОБА_6 та ОСОБА_5 потерпілому було завдано саме середньої тяжкості тілесне ушкодження. Це підтвердив і експерт ОСОБА_51, який був безпосередньо допитаний в судовому засіданні.

Ст. 121 КК України, передбачає умисне тяжке тілесне ушкодження. Злочин має матеріальний склад, а отже, при кваліфікації дій обвинувачених за вказаною статтею враховуються саме наслідки злочину.

Про наявність такої кваліфікації як замах на умисне тяжке тілесне ушкодження могли б вказувати саме дії вчиненні обвинуваченим по досягненню злочинного результату та його умисел направлений саме на це. Однак, під час досудового слідства та в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 вказував, що не мав на меті нанести ОСОБА_1 саме тяжке тілесне ушкодження. Він придбав кислоту, яку в подальшому вилив на потерпілого. При придбанні вказував, що йому необхідна саме соляна кислота, яку йому продали і яку, в подальшому, він ще й розвів водою, на його думку, зменшивши таким чином її концентрацію. В подальшому вилив її на ОСОБА_1 та не з'ясовував, які ушкодження при цьому наніс. Не перешкоджав, будь-яким чином, потерпілому зменшити наслідки впливу кислоти.

В своїх первинних свідченнях ОСОБА_5, визнаючи домовленість із ОСОБА_6 на спричинення тілесного ушкодження ОСОБА_1 обумовлював із ОСОБА_6 придбання соляної кислоти, яка за своєю дією на потерпілого мала б завдати менш травмуючого впливу.

З огляду на принцип змагальності, що закріплений в ст. 16-1 КПК України 1960 року, прокурор, а у випадку відмови від обвинувачення -потерпілий або його представник, повинні довести вину підсудного, з посиланням на відповідні докази та належним обґрунтуванням.

Вказані твердження ОСОБА_6 та ОСОБА_5 досудовим слідством не спростовані, а отже немає доказів, які б вказували, що він мав умисел саме на спричинення тяжкого тілесного ушкодження.

Не спростував ці твердження і потерпілий ОСОБА_1, або його представник, які підтримували обвинувачення у раніше пред'явлених межах.

Більше того, представник потерпілого фактично підтримуючи обвинувачення у раніше пред'явлених межах, наполягав на тому, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 фактично вчинили закінчений злочин, а саме вже спричинили своїми діями потерпілому тяжке тілесне ушкодження, при цьому воно полягало у непоправному знівеченні обличчя.

Судом досліджувалися матеріали кримінальної справи, оголошувався обвинувальний висновок і не було встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пред'являлось обвинувачення у вчиненні закінченого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і саме за ознакою -непоправне знівечення обличчя. Про неправильність кваліфікації потерпілий ОСОБА_1 під час досудового слідства не зауважував, не зауважував він і під час ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, при попередньому судовому засіданні і при судовому слідстві.

Таке переконання у представника потерпілого з'явилося лише після зміни обвинувачення прокурором.

Однак, діючим КПК України, потерпілому не надано право змінювати обвинувачення в кримінальній справі, він має право лише підтримувати обвинувачення в раніше пред'явлених межах.

Під тілесним ушкодженням розуміється протиправне і винне заподіяння шкоди здоров'ю іншої особи, коли порушена анатомічна цілісність та фізіологічні функції тканини чи органів потерпілого в результаті посягання на його здоров'я.

Характер і тяжкість тілесних ушкоджень визначаються судово -медичною експертизою на підставі «Правил судово -медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»затверджених наказом МОЗ від 17 січня 1995 року № 6.

Вищезазначеними висновками судово -медичних експертиз зафіксовано у ОСОБА_1 саме середньої тяжкості тілесне ушкодження, а у суду немає підстав не приймати до уваги висновки фахівців, які мають спеціальні знання в галузі медицини та визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Вказані висновки узгоджуються з умислом підсудних.

З огляду на це, суд вважає, що дії підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були спрямовані саме на нанесення ОСОБА_1 умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження і тому змінює кваліфікацію та вважає, що

ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений за ч.3 ст.27, ч.1 ст.122 КК України, а саме організацію спричинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я ;

ОСОБА_6 вчинив злочини, передбачені ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 122, ч.1 ст.263 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я і носіння, зберігання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу.

При цьому судом не були кваліфіковані дії ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 263 КК України, за ознакою -зберігання бойових припасів, оскільки таке обвинувачення ОСОБА_6 органом досудового слідства не пред'являлося.

При призначенні підсудному ОСОБА_5 міри покарання, суд враховує наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який класифікується як злочин середньої тяжкості;

- особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває;

- його відношення до скоєного, а саме не визнав вину та не розкаявся.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_5 , судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного ОСОБА_5 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 122 КК України, у виді позбавлення волі.

При цьому, відповідно до ст. 73 КК України, оскільки підсудному ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід -взяття під варту, попереднє ув'язнення йому необхідно зарахувати в строк відбуття покарання, при цьому допустити обчислення покарання у днях.

При призначенні підсудному ОСОБА_6 міри покарання, суд враховує наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорії середньої тяжкості;

- особу винного, який раніше не судимий в силу ст.89 КК України, позитивно характеризується, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину;

- його відношення до скоєного, а саме визнав частково вину.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_6, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_6, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного ОСОБА_6 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 122, ч.1 ст.263 КК України, у виді позбавлення волі.

Оскільки, підсудний ОСОБА_6 вчинив декілька злочинів, передбачених різними статтями кримінального кодексу, то остаточне покарання необхідно йому призначити відповідно до ч. 1, 2 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про амністію»від 08.07.2011 року (надалі Закон) необхідно звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України:

в) осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку;

Порядок застосування судом вказаного Закону України «Про амністію»викладений в статтях 6,8 названого законодавчого акту.

Судом встановлено, що підсудний ОСОБА_6 вчинив злочини середньої тяжкості та на день набрання чинності чим Законом мав дитину ОСОБА_52 ІНФОРМАЦІЯ_11 (свідоцтво НОМЕР_22 від 02.09.1999 року), протягом 1998-2010 року амністія до нього не застосовувалася. Будь-яких перешкод для застосування акту амністії судом не встановлено.

З урахуванням викладеного підсудний ОСОБА_6 підлягає звільненню від кримінального покарання за вчинені ним злочини, передбачені ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 122 КК України та ч. 1 ст. 263 КК України, внаслідок акту амністії.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 81 КПК України.

Судові витрати покласти на підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_5.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.1 ст.122 КК України і призначити йому покарання за цією статтею -1 (один) рік 8 (вісім) місяців 28 (двадцять вісім) днів позбавлення волі.

Зарахувати засудженому ОСОБА_5 в строк відбуття покарання, строк перебування його під вартою з 23.02.2011 року по 19.11.2012 року, включно.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5, до вступу вироку в законну силу, змінити із тримання під вартою у Київському СІЗО № 13 УДПСУ в м. Києві та Київській області на підписку про невиїзд та звільнити його з-під варти негайно, в залі суду.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 122, ч.1 ст.263 КК України і призначити йому покарання :

- за ч. 2 ст. 27, ч.1 ст.122 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ч.1 ст.263 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточно ОСОБА_6 покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_6 від покарання у виді 3 років позбавлення волі, за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 122 КК України, у зв'язку із застосуванням до нього п. «в»ст. 1 Закону України «Про амністію»від 08.07.2011 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_6, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін -підписку про невиїзд.

Речові докази: - чоловічі окуляри зі слідами речовини; уламки прозорого скла від пляшки із слідами речовини; пакет з полімерного матеріалу жовтого та білого кольорів з написом «Універсам Київ», тампон зі змивом речовини; пластмасова каністра білого кольору ємністю 5 літрів з кришкою червоного кольору з написом: «Соляна кислота тех»; дві рукавички чорного кольору права і ліва з нашивками чорного кольору, що мають сліди пошкоджень; куртка з тканини коричневого кольору, що застібається на пластмасовий замок типу блискавка , кросівки, правий та лівий, ношені, забруднені, чорного кольору , майка з тканини білого кольору, навиворіт, ношена, забруднена; футболка з тканини синього кольору з малюнком і написом жовтого кольору, ношена., сім-карта оператора мобільного зв'язку «МТС»НОМЕР_10; сім-карта оператора мобільного зв'язку «МТС»НОМЕР_11; сім-картка оператора мобільного зв'язку «ЮМС»НОМЕР_12; сім-картка оператора мобільного зв'язку «ЮМС»НОМЕР_13; сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар»НОМЕР_14; пластикова картка з отвором для сім-картки оператора мобільного зв'язку «Білайн»(SIM № НОМЕР_20), що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів слідчого відділу прокуратури м. Києва - знищити.

- Мобільний телефон «Нокіа»модель 6300 ІМЕІ НОМЕР_15; Мобільний телефон «Нокіа»модель 1280 ІМЕІ НОМЕР_16; Мобільний телефон «Нокіа»модель 6700с-1 ІМЕІ НОМЕР_17; Мобільний телефон «Самсунг DUOS»ІМЕІ НОМЕР_18 та НОМЕР_23, що зберігаються в кімнаті речових доказів прокуратури м. Києва -повернути власнику - ОСОБА_5.

- компакт-диск CD-R «VERBATIM»з відеозаписом з камер спостереження ТЦ «Сільпо»та 2 компакт-диски DVD-RW «VERBATIM»з відеозаписом допиту ОСОБА_5, що зберігаються в матеріалах кримінальної справи - зберігати при матеріалах кримінальної справи;

-пістолет системи Токарєва (ТТ) та шість патронів до нього, що зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Вишгородського РВ ГУМВС України в Київській області - знищити.

Стягнути із засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на р/р №31253272210699 код №25575285 МФО 821018 (Отримувач платежу: ГУДКУ в Київській області для НДЕКЦ при ГУМВС в м. Києві) код послуги - 11012, з приміткою послуги експерта - по 2194 грн. 92 коп.

Стягнути із засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на р/р №31253272210699 код №25575285 МФО 821018 (Отримувач платежу: ГУДКУ в Київській області для НДЕКЦ при ГУМВС в м. Києві) код послуги - 10900, з приміткою послуги експерта - по 576 грн. 24 коп.

Стягнути із засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на р/р №31253272210699 код №25575285 МФО 821018 (Отримувач платежу: ГУДКУ в Київській області для НДЕКЦ при ГУМВС в м. Києві) код послуги - 11021, з приміткою послуги експерта - по 316 грн. 44 коп.

Стягнути із засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на р/р №31253272210699 код №25575285 МФО 821018 (Отримувач платежу: ГУДКУ в Київській області для НДЕКЦ при ГУМВС в м. Києві) код послуги - 11022, з приміткою послуги експерта - по 316 грн. 44 коп.

Стягнути із засудженого ОСОБА_6 на р/р №31250272210700 код №25574713 МФО 821018 (Отримувач платежу: УДК в Київській області для НДЕКЦ ГУМВС України в Київській області) за балістичне дослідження - 1216 грн. 16 коп.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення .

Суддя О.В.Бойко