Вирок № 27826619, 05.06.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/10955/12

Провадження №: 1/2601/824/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2012 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Дроздової Н.В.,

при секретарі -Денисюк І.І.,

з участю прокурора -Матолич М.Р.,

захисника -ОСОБА_1,

потерпілої -ОСОБА_2,

представника цивільного позивача -ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві

кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з повною вищою освітою, на момент скоєння злочину працюючого в ТОВ «Вінчіторе пекеджинг солюшнз», на посаді менеджера, на теперішній час не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

встановив:

03.01.2012 року приблизно о 17.54 годині, ОСОБА_4 керуючи технічно справним автомобілем марки «Шкода Октавія»д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по проїзній частині вул. Добрий Шлях, у напрямку перехрестя з вул. Голосіївської в м. Києві, будучи неуважним та не правильно зреагувавши на зміну дорожньої обстановки, порушив п. 2.3.б) Правил дорожнього руху України, під'їжджаючи до перехрестя вул. Добрий Шлях та вул. Голосіївська та здійснюючи поворот ліворуч на вул. Голосіївську у напрямку Площі Голосіївської на зелений сигнал світлофорного об'єкту для руху транспортних засобів, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, чим порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України, під'їжджаючи до розмітки регульованого пішохідного переходу позначеного горизонтальною розміткою 1.14.3 Правил дорожнього руху України, не надав дорогу пішоходу ОСОБА_2, яка маючи перевагу у русі, закінчувала перехід проїзної частини вул. Голосіївської, по пішохідному переходу, на зелений сигнал світлофорного об'єкту для руху пішоходів, зліва на право по ходу його руху, чим порушив п. 4.16 а) п. 16.2 та п. 18.2 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2

Внаслідок ДТП, пішохід ОСОБА_2, згідно висновку експерта № 81/Е від 16.02.2012 року, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому проксимального епіметафізу правої малогомілкової кістки. Локалізація, морфологія вищевказаного ушкодження, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинене воно тупим предметом, могло утворитись в термін та за обставин, які мали місце 03.01.2012 року при транспортній травмі (травма внаслідок зіткнення автомобіля, що рухався, з пішоходом). Таким чином, між подіями транспортної травми від 03.01.2012 року та спричиненням ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, є причинно -наслідковий зв'язок. Вищевикладене тілесне ушкодження за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Згідно висновку експерта № 53/ат від 19.03.2012 року встановлено, що в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля марки «Шкода Октавія»д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_4 повинен був керуватися вимогами п. 16.2 Правил дорожнього руху України. В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, в діях водія марки «Шкода Октавія» д.Н.З. НОМЕР_1, ОСОБА_4 з технічної точки зору, експертом вбачаються невідповідності вимогам п. 16.2 Правил дорожнього руху України.

Порушення водієм ОСОБА_4 вказаних вище пунктів Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками, згідно яких:

2.3.б) Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

4.16.а) Пішохід має право на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора;

16.2. На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

18.2. На регульованих пішохідних переходах і перехрестях при сигналі світлофора чи регулювальника, що дозволяє рух транспортним засобам, водій повинен дати дорогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

В ході судового слідства підсудний ОСОБА_4, свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та показав суду про те, що 03.01.2012 року приблизно о 17.15 годині він зі своєю сім'єю, а саме жінкою та малолітньою дитиною на автомобілі «Шкода Октавія»д.н.з. НОМЕР_1, яка належить йому, їхали до лікарні на огляд дитини. Він був за кермом, його жінка сіла на заднє пасажирське сидіння з правої сторони, а дитина знаходилась на задньому пасажирському сидінні за сидінням водія, у спеціальному авто-кріслі для дітей. Після чого, вони на вказаному вище технічно справному автомобілі виїхали з двору будинку, де проживають, на проїзну частину вул. Добрий Шлях у напрямку перехрестя з вул. Голосіївська в м. Києві.

Після зупинки на світлофорі, так як горів червоний сигнал світлофору для транспортних засобів, він подивився ліворуч та праворуч і розпочав рух свого автомобіля прямо у напрямку Голосіївської площі, так як нікого не було. Він увімкнув першу швидкість та проїхавши приблизно 13 метрів від попередньої повної зупинки свого автомобіля, зі швидкістю приблизно 10 км/год, почув незвичайний шум з передньої лівої частини автомобіля, наче тряпчаною сумкою хтось вдарив по залізу. Він одразу застосував екстрене гальмування та зупинившись, увімкнув аварійний сигнал, після чого поставивши автомобіль на ручні гальма, вийшов з салону автомобіля. Вийшовши з салону автомобіля, він побачив жінку, яка стояла поряд з автомобілем з лівої сторони та яка пояснила, що вона вагітна і що він збив її своїм автомобілем. Він відвіз цю жінку до лікарні, де потерпілій, надали необхідну першу допомогу, і з лікарні вже було викликано працівників ДАІ, де з його участю було складено протокол огляду дорожньо-транспортної пригоди.

Щиро розкаявся у вчиненому, повністю визнав завдану матеріальну та моральну шкоду, просив суд не карати його суворо, оскільки у нього на утриманні жінка, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, та малолітня дитина.

Цивільний позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 цивільний позов по відшкодуванню матеріальної шкоди на загальну суму 380 грн. 92 коп. та моральну шкоду, компенсацію якої вони оцінили в 50.000 грн., підтримали повністю, обґрунтовуючи, тим, що на момент ДТП вона була вагітною, змушена була терпіти біль в зв'язку з переломом ноги, оскільки перебувала в стані вагітності \5 місяців\, і не могла вживати знеболювальні засоби, вагітність із-за травми проходила з ускладненнями, лікувалася на стаціонарі та вдома . Крім того, вона мала на утриманні малолітню дитину, догляд за якою взяв на себе чоловік. В теперішній час у неї двоє малолітніх дітей, які потребують її догляду, а стан здоров'я після травми погіршився. Не наполягала на суровій мірі покарання підсудному, оскільки він розкаявся, злочин вчинив не навмисне, та має малолітню дитину.

За згодою сторін згідно ст. 299 ч. 3 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі як покази представника потерпілої, свідків та інших доказів, що були зібрані в ході досудового слідства стосовно фактичних обставин справи, оскільки підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують його особу, та надійшов до висновку про те, що дії підсудного ОСОБА_4 за ст. 286 ч. 1 КК України кваліфіковано правильно, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочинів невеликої тяжкості, обставини вчинення злочину, наслідки від вчинення злочину, а саме: наїзд на пішохода, що спричинило останній тілесні ушкодження середньої тяжкості, дані про особу підсудного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, згідно з даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, за місцем роботи характеризується позитивно, обставин, що обтяжують покарання судом не виявлено, обставини, що пом'якшують покарання є щире каяття підсудного, тому суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу.

Крім того, беручи до уваги обставини вчинення злочину, його наслідки, особу підсудного, суд вважає за можливе не призначати ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_2 підлягає задоволенню в повному обсязі в зв'язку з визнанням його підсудним.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Долю судових витрат слід вирішити у відповідності до вимог ст. 93 КПК України.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень в дохід держави без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 компенсацію матеріальної шкоди у розмірі 381 грн. та компенсацію моральної шкоди у розмірі 50000 \п'ятдесят тисяч\ грн.

Речовий доказ по справі:

Автомобіль «Шкода Октавія»д.н.з. НОМЕР_1, який передано на зберігання ОСОБА_4, залишити за належністю у останнього.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 судові витрати по справі: за проведення експертизи № 53/ат від 19.03.2012 року 735,60 грн. на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в місті Києві р/р № 31253272210699 в УДК у Київській області, МФО 821018 код 25575285 (з приміткою (11521) «За проведення експертизи та дослідження»).

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 -скасувати.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя Н.В. Дроздова