Постанова № 27821600, 03.09.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-13675/11/0170/16

03.09.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Горошко Н.П. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби- Малишева Тетяна Володимирівна, довіреність № 97/10/10-024 від 03.03.12;

представник відповідача, Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда"- Кус Юлія Леонідівна, довіреність № б/н від 30.07.12;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Александров О.Ю. ) від 25.01.12 у справі № 2а-13675/11/0170/16

за позовом Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби (вул. Дм. Ульянова, 2б, м.Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97416)

до Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда" (вул. Фрунзе, 28, м.Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97400)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року Державна податкова інспекція в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби звернулась з адміністративним позовом до Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда", уточнивши позовні вимоги просила стягнути з Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда" кошти з наступних рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу по сплаті податку на доходи найманих працівників у розмірі 81 123, 23 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25 січня 2012 року в задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби до Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда" про стягнення - відмолено.

На зазначене судове рішення від позивача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні на задоволенні апеляційної скарги наполягав, просив рішення суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлення від 11.08.2011 року, виданого Державною податковою інспекцією у м. Євпаторія, державним податковим ревізором проведена планова виїзна перевірка державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, про що була складена довідка №167/17-01 про результати перевірки №2079/23-2/32679507 від 19.09.2011 року. В ході перевірки встановлено порушення п.п 16.3.5 п.16.3 статті 16 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 р. №889-VI, п.п. 168.4.7 п.168.4 статті 168 Податкового кодексу України, донараховано пеню за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб у сумі 81123,23 гривні.

На час звернення з адміністративним позовом до суду податковий борг відповідача збільшився, тому позовні вимоги були заявлені на суму податкового боргу, який виник після направлення податкової вимоги і який, відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового Кодексу України підлягає сплаті. Також матеріалами справи, а саме карткою особового рахунку, підтверджується безперервне існування податкового боргу з моменту формування податкової вимоги № 108 від 25.03.2011 року по теперішній час.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що надіслання податкової вимоги платнику податку на кожну суму податкового боргу є обов'язковим для здійснення податковим органом його стягнення у судовому порядку.

Проте, з таким висновком не погоджується судова колегія виходячи з наступного.

Згідно з п.п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У підпункті 59.5 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Отже, ані Податковий кодекс України, ані Наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року №1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу.

Тому, орган державної податкової служби не повинен повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податковою торгу.

У разі якщо сума податкового боргу, зазначеного у поданні про стягнення податкового боргу більша ніж сума податкового боргу, зазначеного в податковій вимозі, яка була надіслана платнику податків, орган державної податкової служби має надати суду документальне підтвердження того, що податковий борг збільшився після надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги.

При цьому згідно з пунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України не сплачена платником податків у встановлений цим Кодексом строк сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуваннями штрафних санкцій за їх наявності), а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, стають податковим боргом.

Якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого.

Аналогічну правову позицію визначив Вищий адміністративний суд України в постанові від 21.03.2012 у справі №К/9991/71410/11 та Інформаційному Листі від 12.04.2012 №1044/11/13-12.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято у порушення норм матеріального та процесуального права, а отже підлягає скасуванню з прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби у повному обсязі.

Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1ст.198, п.1, п.4 ч.1ст.202, ч.2ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби - задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Александров О.Ю. ) від 25.01.12 у справі № 2а-13675/11/0170/16 - скасувати.

3. Прийняти по справі нове рішення.

"Позовні вимоги Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда" 81123,23 грн. в рахунок погашення податкового боргу по сплаті податку на доходи найманих працівників.

Стягнути з Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда" судовий збір у розмірі 811,20 грн."

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 вересня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова