Ухвала суду № 27819825, 14.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2012 р. Справа № 7355/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Дяковича В. П., Рибачука А. І.;

за участю секретаря судового засідання - Дяківнич Г. Й.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2009 року в справі за позовом Ковельського госпрозрахункового ринку до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2009 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Ковельського госпрозрахункового ринку до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000100023/1 від 20 липня 2009 року та № 0000110023/1 від 20 липня 2009 року, № 0000100023/3 від 02 листопада 2009 року, № 0000110023/3 від 02 листопада 2009 року.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що згідно з укладеними договорами про надання інформаційних (консультаційних) послуг № 27/06-1 від 27.06.2007 року, № 1/29-12 від 29.12.2007 року, № 1/27-06 від 27.06.2008 року, № 01/23-09 від 23.09.2008 року Волинська облспоживспілка (виконавець) консультує Ковельський госпрозрахунковий ринок (замовник) з маркетингових досліджень, юридичних питань та по веденню бухгалтерського обліку і звітності, а останнє приймає дані послуги та оплачує їх згідно з договорами. Оплата за договорами здійснювалася шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця після отримання замовником рахунків-фактури від виконавця. Акти виконаних робіт є первинними бухгалтерськими документами, які скріплені печатками сторін та є безперечним доказом надання послуг. Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2009 року позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000100023/1 від 20.07.2009 року, № 0000110023/1 від 20.07.2009 року, № 0000100023/3 від 02.11.2009 року, № 0000110023/3 від 02.11.2009 року.

Зазначену постанову мотивовано підтвердженням факту отриманням позивачем консультаційних послуг з супроводу маркетингових досліджень, юридичних послуг та послуг по веденню бухгалтерського обліку і звітності його господарської діяльності, що підтверджується первинними документами.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем -Ковельською міжрайонною державною податковою інспекцією Волинської області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не взято до уваги, що акти приймання-передачі виконаних робіт та рахунки-фактури не містять інформації щодо проведеної Волинською облспоживспілкою роботи з виконання умов договорів, види наданих послуг та їх вартість.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення такої.

Встановлено, що Ковельською міжрайонною державною податковою інспекцією Волинської області проведено планову виїзну перевірку Ковельського госпрозрахункового ринку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року, результати якої оформлено актом № 455/23/01557420 від 12 травня 2009 року.

Перевіркою встановлено порушення, зокрема, п. 5.2, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- занижено податок на прибуток за період, що перевірявся на суму 105 000 грн., а також порушення п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 82 335 грн.

На підставі згаданого акту перевірки Ковельською міжрайонною державною податковою інспекцією Волинської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000110023/1 від 20 липня 2009 року, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 123 502 грн. 50 коп., з яких 82 335 грн. -сума основного платежу та 41 167 грн. 50 коп. -застосована штрафна санкція, та податкове повідомлення-рішення № 0000100023/1 від 20 липня 2009 року, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток громадських організацій в сумі 143 707 грн. 80 коп., з яких 105 000 грн. сума основного платежу та 38 707 грн. 80 коп. -застосовна штрафна санкція.

За наслідками оскарження згаданих податкових повідомлень-рішень Ковельською міжрайонною державною податковою інспекцією Волинської області прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000100023/3 від 02 листопада 2009 року та № 0000110023/3 від 02 листопада 2009 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Здійснивши перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

В частині порушення позивачем п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»висновок відповідача обґрунтований тим, що факт надання позивачу послуг Волинською облспоживспілкою не підтверджується актами виконаних робіт, а також зазначеними в них рахунками (рахунками-фактурами), оскільки згадані акти не містять інформації походження, умов та достовірної оцінки витрат необхідних для надання консультативно-інформаційних послуг.

Висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 5.2, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємст⻴рунтується на тому, що інформаційно-консультаційні послуги за договорами № 27/06-1 від 27.06.2007 року, № 1/29-12 від 29.12.2007 року, № 1/27-06 від 27.06.2008 року, № 01/23-09 від 23.09.2008 року, укладеними між позивачем (Замовник) та Волинською облспоживспілкою (Виконавець), не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, що унеможливлює віднесення витрат на такі послуги до складу валових витрат.

Згідно з п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 7.4.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із підпунктом 7.4.5 пункту 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно із п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування є реальність господарських операцій та реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній діяльності.

Відповідно до п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, в тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахування обмежень установлених п. п. 5.3, 5.7 вказаної статті.

Підпунктом 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, до складу валових витрат звітного періоду включається лише ті витрати, які пов'язані з виробничою діяльністю та підтверджені відповідними документальними доказами. Відсутність однієї із зазначених умов не дає платнику податків включати суми витрат до валових витрат бази оподаткування податку на прибуток.

Між Ковельським госпрозрахунковим ринком (Замовник) та Волинською облспоживспілкою (Виконавець) укладено Договори № 27/06-1 від 27.06.2007 року, № 1/29-12 від 29.12.2007 року, № 1/27-06 від 27.06.2008 року, № 01/23-09 від 23.09.2008 року.

Відповідно до згаданих договорів Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується йому надати відповідно до умов договору спеціальну інформацію (кваліфіковану консультацію), а замовник зобов'язується прийти послуги та оплатити їх.

Згідно із п. 2.1 Договорів Виконавець надає Замовнику наступні інформаційні (консультаційні) послуги: консультаційні послуги в області маркетингових досліджень (можливості та перспективи ведення комерційних операцій з галузей діяльності підприємства, ступінь розвитку комерційної інфраструктури, попит на продукцію, перспективи його розвитку, відомості про потенційних споживачів, консультації з питань заготівель, виробництва, громадського харчування та ринкової діяльності); юридичні послуги (підготовка проектів договорів, що укладаються замовником з іншими підприємствами та громадянами, участь у розгляду питань про дебіторську або кредиторську заборгованість, що є на балансі підприємства, консультації, заключення, довідки з правових питань, інформування замовника про нове законодавство, організація спільно з іншими підрозділами вивчення нормативних актів, що стосуються діяльності замовника, здійснення представництва інтересів замовника в суді, а також в інших органах при розгляді правових питань), послуги по веденню бухгалтерського обліку та звітності (консультації з питань нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів, консультації по питаннях складання та здачі звітів про результати фінансово-господарської діяльності підприємства державним установам та організаціям, а також облспоживспілці, надання допомоги по виконанню рішень та здійсненню заходів щодо розмежування та закріплення власності, організація навчання працівників бухгалтерської служби).

Крім цього, пунктом 2.2. Договорів визначено, що інформація (консультація) обов'язково включає в себе надання замовнику рекомендацій з приводу удосконалення та організації своєї діяльності в межах предмету консультування.

На підставі рахунків-фактур виданих Волинською облспоживспілкою Ковельським госпрозрахунковим ринком оплачено надані послуги, що підтверджується платіжними дорученнями, внаслідок чого сторонами Договорів складено акти прийому-передачі виконаних робіт, а Волинською облспоживспілкою видано податкові накладні (А. с. 49-126).

Видані Волинською облспоживспілкою податкові накладні відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».

Реальність надання Волинською облспоживспілкою послуг згідно із Договорами № 27/06-1 від 27.06.2007 року, № 1/29-12 від 29.12.2007 року, № 1/27-06 від 27.06.2008 року, № 01/23-09 від 23.09.2008 року та необхідність отримання таких послуг для забезпечення господарської діяльності позивача, як вірно встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи (А. с. 127-233).

Враховуючи підтвердження реальності здійснених між позивачем та Волинською облспоживспілкою господарських операцій суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі виданих Волинською облспоживспілкою за наслідками таких господарських операцій належним чином оформлених податкових накладних.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що понесені позивачем витрати на оплату послуг наданих відповідно до укладених з Волинською облспоживспілкою договорів пов'язані з його виробничою діяльністю та підтверджені відповідними документальними доказами.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2009 року в справі № 2а-19232/09/0370 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено -з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. П. Дякович

А. І. Рибачук

Ухвалу складено в повному обсязі 19 листопада 2012 року