Ухвала суду № 27819856, 14.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2012 р. Справа № 8346/10 /9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Дяковича В. П., Рибачука А. І.;

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коватехбуд»до Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2009 року Закарпатським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Коватехбуд» до Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області про визнання незаконним та скасування припису державного інспектора Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області ОСОБА_1 щодо припинення робіт по будівництву гідроспоруд на землях водного фонду (в межах русла річки Уж та прибережної захисної смуги) в районі с. Забрідь № 04-0909 від 04 вересня 2009 року.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що в приписі не зазначено жодного нормативного акта порушеного позивачем при проведенні робіт. Крім того, державному інспектору Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області не надано права зупинення роботи підприємства.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано припис Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області від 04.09.2009 року № 04-0909 щодо припинення робіт по будівництву гідроспоруд на землях водного фонду в межах русла річки Уж та прибережної захисної смуги в районі с. Забрідь Великоберезнянського району товариством з обмеженою відповідальністю «Коватехбуд».

Зазначену постанову мотивовано тим, що із змісту припису неможливо встановити, які дії позивача є винними (відхилення від проекту, здійснення робіт без відповідного дозволу). Крім того, відповідачем не доведено, що позивачем проводились роботи з порушенням проектних вимог, що призвело до масової загибелі водних живих ресурсів.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем -Головним державним управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що доданими до матеріалів справи актами, висновки яких не спростовано, зафіксовано, що позивачем під час виконання робіт допущено порушення природоохоронного законодавства. Позивачу перед початком виконання робіт потрібно було отримати дозвіл в порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 557 від 12 липня 2005 року.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності, в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Встановлено, що 03 вересня 2009 року старшим державним інспектором Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області видано директору товариства з обмеженою відповідальністю «Коватехбуд»припис № 04-0909 про припинення роботи по будівництву гідроспоруд на землях водного фонду (в межах русла річки Уж та прибережної захисної смуги) в районі с. Забрідь що здійснюється з порушенням природоохоронного законодавства та надання проектної документації в Управління Закарпатдержрибоохорони до 07 вересня 2009 року.

У даному приписі зазначено, що станом на 03.09.2009 року на території Забрідської сільської ради в р. Уж проводяться роботи по будівництву гідроспоруд (дамби, розчистка русла, зміна течії русла річки Уж технікою, що належить ТОВ «Коватехбуд», директором якого є ОСОБА_2; роботи проводяться в руслі р Уж, в якій знаходяться чотири одиниці техніки (2 екскаватори, 2 бульдозери) які своїми діями приводять до погіршення існування водних живих ресурсів. На даній ділянці знаходились зимувальна яма, нерестилище риб. Під час проведення робіт було знищена рибу (в тому числі і червонокнижні); роботи проводяться згідно проекту виданого водним господарством «Реконструкція берегоукріплення на р. Уж в с. Забрідь Великоберезнянського району, шифр 25439926-503\1.1 ПЗКДК. Проектом передбачено розчистку русла для збільшення пропускної можливості та створення стійкого русла, вирівнювання берегової лінії; в процесі роботи техніка заходила неодноразово в воду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Здійснивши перевірку оскаржуваного припису на предмет відповідності вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначено Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Статтею 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Компетенцію спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів визначено ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Зокрема, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів, впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Постановою Кабінету Міністрів України № 42 від 24 січня 2007 року затверджено Положення про Державний комітет рибного господарства України, відповідно до якого Державний комітет рибного господарства України (Держкомрибгосп) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики. До основних завдань Держкомрибгоспу віднесено здійснення державного управління, регулювання та контролю у сфері охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

Згідно із п. 6 Положення про Державний комітет рибного господарства України посадові особи Держкомрибгоспу та його спеціальних органів, що здійснюють державний контроль у сфері охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, мають право, зокрема, безперешкодно відвідувати територію і приміщення підприємств, установ та організацій, що здійснюють добування і переробку водних живих ресурсів у водах під юрисдикцією України, а також гідротехнічні споруди, території природно-заповідного фонду України для перевірки дотримання законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, а також інші права, передбачені законом.

28 вересня 1996 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1192 про затвердження Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства (далі -Тимчасовий порядок), який регулює відносини у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, ведення рибного господарства та здійснення рибальства.

Згідно із п. 40 Тимчасового порядку органи рибоохорони Мінрибгоспу, що забезпечують охорону, відтворення і державний контроль використання водних живих ресурсів відповідно до законодавства, мають право, зокрема, давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень в охороні, використанні і відтворенні водних живих ресурсів, а також без перешкод відвідувати підприємства, установи, організації, українські та іноземні судна, плавучі засоби, що здійснюють добування і переробку риби, інших водних живих ресурсів у зоні юрисдикції України, гідротехнічні споруди, а також території природно-заповідного фонду України з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

Пунктом 46 Тимчасового порядку визначено, що під час здійснення господарської та іншої діяльності, проведення будь-яких видів робіт на рибогосподарських водоймах, у прибережних захисних смугах і водоохоронних зонах, на континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні України повинні передбачатися і здійснюватися користувачами заходи щодо збереження належного екологічного стану і умов відтворення водних живих ресурсів, забезпечення недоторканності місць нересту, зимівлі, нагулу цінних видів риб та інших місць, що становлять особливу цінність для їх охорони і відтворення.

Відповідно до п. 49 Тимчасового порядку під час здійснення господарської та іншої діяльності, яка може завдати шкоди водним живим ресурсам, забороняється, зокрема: без погодження з органами рибоохорони Мінрибгоспу, Мінекобезпеки та іншими заінтересованими органами виконавчої влади проводити днопоглиблювальні, вибухові, берегоукріплювальні та гідротехнічні роботи, будувати греблі, моли, хвилерізи та інші споруди на водних об'єктах, перегороджувати гирла лиманів, захаращувати і загороджувати русла річок, проток, каналів, скидати з лиманів і озер воду, видобувати в морях, поверхневих водах і прибережних смугах піщано-гравійну суміш та інші корисні копалини, скидати у водні об'єкти та прибережні смуги (зони) грунт, складувати тверді відходи та інші матеріали, здійснювати акліматизацію та переселення водних живих ресурсів.

Згідно із п. 50 Тимчасового порядку, під час розміщення, проектування, будівництва і введення в експлуатацію нових, реконструкції та розширення діючих підприємств, споруд та інших об'єктів на рибогосподарських водоймах, а також під час проведення різних видів робіт на цих водоймах та у їх прибережних смугах (зонах) за погодженням з органами Мінрибгоспу в проектах і кошторисах повинні бути передбачені і здійснюватися заходи щодо збереження водних живих ресурсів та середовища їх існування, а під час будівництва гребель - і заходи щодо використання створюваних водосховищ з метою ведення рибного господарства.

Аналізуючи наведені правові норми, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність у відповідача права давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень в охороні, використанні і відтворенні водних живих ресурсів, зокрема щодо зупинення (тимчасово) діяльності підприємств.

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що обов'язковою передумовою видачі припису є встановлення факту порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

На думку суду апеляційної інстанції, висновки суду першої інстанції щодо відсутності таких порушень є невірними виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається з акту огляду місцевості та перевірки дотримання вимог законодавства по охороні водних живих ресурсів № 290-10/09 від 29 жовтня 2008 року, складеного начальником Ужанського відділу Закарпатдержрибоохорони, річка Уж є державним рибогосподарським водним об'єктом з широкою придатковою системою з гірських річок та потічків, землі водного фонду межують з землями запасу, державними землями, первинним користувачем виступає Ужгородське міжрайонне управління водного господарства.

Іхтіологічна характеристика зазначеного водного об'єкта наступна: в переважній більшості населений рідкісними, цінними і зникаючими видами представників іхтіофауни, в тому числі 10 занесені до «Червоної книги», основні представники: підуст, вусач, головень, окунь, щука, судак, сом, лосось дунайський, чоп великий-малий, харіус, форель, умбра, пічкур дунайський та інші.

Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області 21 серпня 2009 року державному підприємству «Об'єднана дирекція будівництва водогосподарських об'єктів Закарпатської області»надано дозвіл № 1530 на виконання будівельних робіт з реконструкції берегоукріплення р. Уж в с. Забрідь Великоберезнянського району відповідно до проектної документації, затвердженої та зареєстрованої рішенням Забрідської сільської ради Великоберезнянського району від 26 червня 2009 року № 21, наказом забудовника № 31 від 14 серпня 2009 року, погоджено головним архітектором Великоберезнянського району від 28 липня 2009 року. Будівельні роботи проводяться товариством з обмеженою відповідальністю «Коватехбуд».

29 серпня 2009 року виконуючим обов'язки заступника начальника управління Закарпатдержрибоохорони ОСОБА_3 складено акт огляду місцевості та перевірки дотримання вимог законодавства по охороні водних живих ресурсів № 3009/09-1, відповідно до якого, в ході проведення обстеження ділянки місцевості околиці с. Забрідь, Великоберезнянського району р. Уж (русло річки, прибережна захисна смуга) встановлено проведення робіт в русловій частині річки та прибережній захисній смузі та виявлено наступні порушення законодавства: проведено механізовані роботи по перекриттю основного русла річки Уж; створено штучний прокоп для проходження води (нове русло); старе русло засипане разом з водними живими ресурсами гравійною сумішшю з використанням техніки; роботи проводились у водній частині (техніка перебувала у воді); документація на робочу об'єкті на момент перевірки відсутня. Зібрано на місці робіт риби за видами: головень -20 шт., лящ -5 шт. та інші.

03 вересня 2009 року посадовими особами Закарпатдержрибоохорони складено акти огляду місцевості та перевірки дотримання вимог законодавства по охороні водних живих ресурсів № 21 та № 03/09/091 якими в ході проведення обстеження ділянки місцевості околиці с. Забрідь, Великоберезнянського району р. Уж також встановлено заподіяння шкоди живим водним ресурсам внаслідок господарською діяльності.

Крім того, 03 вересня 2009 року посадовими особами Закарпатдержрибоохорони складено акт збору водних живих ресурсів для розрахунку збитків водним живим ресурсам внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства № 03/09/092.

Роботи на ділянці, що обстежувалась проводились товариством з обмеженою відповідальністю «Коватехбуд».

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вищевказані акти є носіями доказової інформації, які в подальшому використовуються контролюючим органом для прийняття відповідного рішення. Підстав вважати дані акти недопустимим джерелом доказів не встановлено.

Таким чином, суд апеляційної інстанції констатує, що товариством з обмеженою відповідальністю «Коватехбуд»під час здійснення господарської діяльності щодо реконструкції берегоукріплення р. Уж в с. Забрідь Великоберезнянського району порушено вимоги пунктів 46, 49, 50 Тимчасового порядку.

Постанова Кабінету Міністрів України № 557 від 12 липня 2005 року, якою затверджено Порядок видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, яким визначено механізм видачі дозволу на будівельні, днопоглиблювальні роботи, видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду не спростовує висновків суду апеляційної інстанції щодо необхідності дотримання вимог Тимчасового порядку, зокрема в частині погодження робіт з органами рибоохорони Мінрибгоспу.

Вимоги оскаржуваного припису не виходять за межі наданих відповідачу повноважень у сфері охорони водних живих ресурсів.

Отже, оскаржуваний припис -прийнято згідно із вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області задовольнити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року в справі № 2а-3760/09/0770 -скасувати.

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Коватехбуд»до Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування припису -відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. П. Дякович

А. І. Рибачук