Постанова № 27814194, 08.11.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2012 р. 16 год.20 хв.Справа № 2-а-1550/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Кургузовій Т.М.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача - Єрашова І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_4) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000161702 від 11.01.2012 року щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 69181,25 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 55345,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 13836,25 грн.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, оскільки отримання від ПП "Фіто Сервіс Плюс" матеріалів для друку відповідає основній діяльності ФОП ОСОБА_4, зібрана ДПІ в акті перевірки та довідках інформація про контрагента ПП "Фіто Сервіс Плюс" базується на його податковій звітності без використання первинних документів, що не може бути підставою для висновку щодо нікчемності правочинів, укладених ФОП ОСОБА_4 з ПП "Фіто Сервіс Плюс". Позивач вказує, що відсутність у ПП "Фіто Сервіс Плюс" основних засобів не позбавляє права платника податку на формування податкового кредиту на підставі отриманих від постачальника товару податкових накладних. Позивач також зазначає про відсутність повноважень у податкового органу щодо встановлення нікчемності або недійсності правочинів, а тому правочин між ФОП ОСОБА_4 та ПП "Фіто Сервіс Плюс" є правомірним, оскільки його недійсність не встановлена судом.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідач надав суду письмові заперечення, згідно яких зазначає, що спірне податкове повідомлення - рішення прийнято у відповідності до вимог діючого законодавства, оскільки згідно наявних матеріалів перевірки позивача та його контрагента не підтверджено реальність здійснених господарських операцій у перевіряємому періоді, що позбавляє право платника податку на віднесення до податкового кредиту податку на додану вартість, отриманого від такого постачальника. Внаслідок встановлених порушень податкового законодавства, позивачем неправомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ, отримані згідно податкових накладних ПП "Фіто Сервіс Плюс", що стало підставою для визначення суми грошового зобов'язання з ПДВ, адже постачальником ФОП ОСОБА_4 надавались видаткові та податкові накладні без мети реального настання правових наслідків, чим спричиняли заниження об'єкту оподаткування, несплату податків, тощо. Таким чином, господарська операція по формуванню податкового кредиту ФОП ОСОБА_4 за рахунок ПП "Фіто Сервіс Плюс" є нікчемною, оскільки відсутні докази її реального вчинення, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вказані заперечення та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог, виходячи із наступного.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію ОСОБА_4 зареєстрована як фізична особа - підприємець Виконавчим комітетом Херсонської міської ради 07.09.2007 року номер запису 24990000000021414. Є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва НОМЕР_3 від 18.09.2007 року.

Основним видом діяльності ФОП ОСОБА_4 є виробництво інших виробів з паперу та картону, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Херсонській області від 07.12.2007 року.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 23.12.2011 року по 27.12.2011 року на підставі наказу від 23.12.2011 року № 3173 старшим державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби ІІ рангу, відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ОСОБА_5, згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентом-постачальником ПП "Фіто Сервіс Плюс" за січень, лютий, березень та квітень 2011 року, за результатами якої був складений акт від 27.12.2011 року № 4533/17-2/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки).

В ході проведення перевірки ФОП ОСОБА_4 було використано копії первинних документів щодо підтвердження взаємовідносин з ПП "Фіто Сервіс Плюс", акт від 23.03.2011 року № 10/15-2/36671297 документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Фіто Сервіс Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "Уфер" за січень 2011 року; довідка від 21.07.2011 р. № 213/15-2/36671297 документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП "Фіто Сервіс Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "Нафта Рефайнінг Маркетинг", ПП "Альгіріс", ПП "Телетон" за лютий 2011 року; довідка від 21.07.2011 р. № 214/15-2/36671297 документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП "Фіто Сервіс Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП "ІНФЕРНО" та ПМБРТП "ГАРАНТ" за березень 2011 р.; довідка від 22.06.2011 року №166/15-2/36671297 документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП "Фіто Сервіс Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "Дівітек", ТОВ "Євромета" за квітень 2011 року.

Згідно інформації, викладеної у вищеперелічених актах перевірки ПП "Фіто Сервіс Плюс" та довідках, встановлено відсутність у ПП "Фіто Сервіс Плюс" необхідних умов для здійснення підприємницької діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), у зв'язку з чим посадова особа ПП "Фіто Сервіс Плюс" не могла фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, місцезнаходження майна. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ПП "Фіто Сервіс Плюс" до підприємств-покупців.

Вищевказане слугувало відповідачу підставою для висновку за вищевказаним актом перевірки щодо наступних порушень:

- ч.1 ст. 201, ч. 1-6 ст. 203, ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_4 при придбанні товарів. Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України;

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_4 неправомірно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 55345,34 грн., визначений від вартості товару згідно податкових накладних, отриманих від ПП "Фіто Сервіс Плюс". Такий товар був предметом нікчемного правочину та документи, що фіксують факт здійснення господарських операцій, визнані недійсними. Вищевказані порушення призвели до завищення суми податкового кредиту у деклараціях з податку на додану вартість за січень, лютий, березень та квітень 2011 року на загальну суму 55345,34 грн.;

- п. 177.2 ст. 177, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_4 включено до складу валових витрат вартість придбання товарно-матеріальних цінностей від ПП "Фіто Сервіс Плюс" на загальну суму 276726,70 грн. у січні, лютому, березні та квітні 2011 року. Підприємцю рекомендовано зменшити витрати, записані в книзі обліку доходів та витрат на суму 276726,70 грн. придбаних товарно-матеріальних цінностей у ПП "Фіто Сервіс Плюс".

На підставі вказаних висновків акту перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 11.01.2012 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 69 181,25 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 55 345,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 13 836,25 грн.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту встановлений статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пунктів 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 вищевказаного Закону, на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з акту перевірки, протягом січня, лютого, березня, квітня 2011 року ПП "Фіто Сервіс Плюс" було здійснено поставку на адресу ФОП ОСОБА_4 матеріалів для друку на загальну суму 326 822,00 грн., в тому числі ПДВ 55 345,34 грн., що підтверджується податковими накладними, перелік яких наведений в акті перевірки. Під час перевірки отримано письмові пояснення ФОП ОСОБА_4, що письмова угода щодо поставки товару між ФОП ОСОБА_4 та ПП "Фіто Сервіс Плюс" не укладалась, виконання поставки оформлено податковими накладними.

На підтвердження виконання поставки товару від ПП "Фіто Сервіс Плюс" позивачем надано до матеріалів справи копії видаткових та податкових накладних, згідно яким також встановлено документальне оформлення поставки ПП "Фіто Сервіс Плюс" на адресу ФОП ОСОБА_4 протягом січня - квітня 2011 року матеріалу для друку, перелік яких наведено в видаткових накладних, всього на загальну суму 326 822,00 грн., в тому числі ПДВ 55345,34 грн.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що ФОП ОСОБА_4 самостійно найманим транспортом доставляла товар в місце його використання по мірі необхідності. Даний товар використовувався при виготовленні поліграфічної продукції, зокрема етикеток на продукцію для винодільних заводів, маслозаводів, що в повній мірі відповідає господарській діяльності позивача. Однак, на вимогу суду не може надати докази оприбуткування та списання вказаного товару при виготовленні поліграфічної продукції, оскільки фізична особа-підприємець при здійсненні господарської діяльності проводить спрощений її облік шляхом відображення в книзі доходів і витрат суми лише витрат по придбанню товару у ПП "Фіто Сервіс Плюс".

Таким чином, факт здійснення поставки товару позивач підтверджує видатковими та податковими накладними, виписаними ПП "Фіто Сервіс Плюс", та пов'язаністю отриманого товару з видами діяльності приватного підприємця.

Однак, суд вважає, що для підтвердження господарської операції при наявності сумніву у податкового органу щодо можливості її здійснення контрагентом - постачальником, недостатньо наявність у покупця лише видаткової та податкової накладних, оскільки відсутність інших документів унеможливлює надати оцінку реальності здійснення господарської операції з урахуванням її специфіки, тобто умов перевезення, зберігання товару та подальшого його використання позивачем у підприємницькій діяльності.

Зазначені обставини є предметом доказування і підлягають обов'язковому встановленню, оскільки мають значення для вирішення справи.

Обов'язкове встановлення факту поставки, як підстави для включення сум ПДВ, вказаних в податкових деклараціях, до податкового кредиту відповідає правовій позиції Верховного Суду України по такій категорії спорів, висловленій, зокрема в постанові від 22.10.2010 р. у справі за позовом Приватного підприємства «Балтімор» до ДПІ у Кіровоградській області, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Згідно зі статтею 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Частиною 1 ст. 69 цього Кодексу встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (частина 2 цієї статті).

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 зазначила, що працює у ФОП ОСОБА_4 майстром - технологом, проте з якого часу та в якому порядку оформлені її трудові відносини з підприємцем повідомити суду не змогла. Свідок не змогла визначити свої функціональні обов'язки та пояснити якими внутрішніми нормативними документами вона керується при виготовленні поліграфічної продукції, які складові використовуються у вказаному виробництві продукції, яким чином і в залежності від яких нормативних показників нею формується замовлення щодо придбання матеріалу для друку.

Представник позивача ОСОБА_2 пояснив, що він безпосередньо займається закупкою та збутом продукції, яка необхідна у підприємницькій діяльності ФОП ОСОБА_4 Пошук підприємств - постачальників та підприємств - покупців здійснює через мережу Інтернет, після чого зв'язується по телефону з їх представниками та при досягненні вигідних умов поставки укладаються угоди у письмовій або усній формах. Таким порядком було знайдено ПП "Фіто Сервіс Плюс" та отриманий від вказаного підприємства матеріал для друку.

Суд також зазначає, що з метою офіційного з'ясування обставин у справі, за ініціативою суду викликався у судове засідання в якості свідка керівник ПП "Фіто Сервіс Плюс" ОСОБА_7, проте в судове засідання не прибув, передавши через представника позивача письмові пояснення від 24.07.2012 року щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_4, та документальне підтвердження щодо наявності трьох найманих працівників та орендованого нежитлового приміщення. Інших доказів на спростування доводів податкового органу, викладених в акті перевірки та довідках ДПІ, щодо даних ПП "Фіто Сервіс Плюс", суду надано не було.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд вважає, що сам факт наявності у позивача видаткових та податкових накладних не може бути підставою для формування позивачем податкового кредиту, за встановлення відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

При цьому, суд погоджується з позицією позивача щодо безпідставності висновку відповідача, покладеного в основу оскарженого податкового повідомлення-рішення, про нікчемність укладених позивачем з ПП "Фіто Сервіс Плюс" на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України, виходячи з наступного.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ч. 2 ст. 215 цього Кодексу визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаного договору поставки, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Суд також зауважує, що посилання відповідача, в обґрунтування своїх висновків про завищення позивачем податкового кредиту, на інформацію зібрану податковим органом стосовно ПП "Фіто Сервіс Плюс", викладену в акті перевірки та довідках, та на дані комп'ютерної автоматизованої інформаційні системи ДПІ, є не належними доказами, оскільки відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Проте, суд відзначає, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Наявні у справі документи не підтверджують зміну активів та зобов'язань ФОП ОСОБА_4, за наслідками виконання ПП "Фіто Сервіс Плюс" господарського договору, реальність здійснення якого не визнається відповідачем. Навіть, якщо позивач звільнений від ведення бухгалтерського обліку господарської діяльності, проте це не позбавляє його права надати суду докази щодо наявності у нього виробничих та трудових ресурсів, зокрема обладнання, за допомогою якого здійснюється діяльність по виготовленню поліграфічної продукції, у тому числі документальне підтвердження обліку використання витратних матеріалів, отриманих від ПП "Фіто Сервіс Плюс".

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що надані позивачем документи підтверджують тільки факт документування операції з придбання у ПП "Фіто Сервіс Плюс" товару.

Отже, якщо фактичного здійснення господарської операції не відбулось, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому, суд погоджується з позицією позивача, що порушення ПП "Фіто Сервіс Плюс" податкового законодавства щодо не відображення в податковому обліку певної господарської операції або визнання податкової звітності недійсною не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Однак, суд зауважує, що позивач, як суб'єкт господарювання при здійсненні своєї підприємницької діяльності на свій ризик, повинен бути обізнаним з колом суб'єктів, які на постійній основі працюють на ринку щодо купівлі - продажу товарів, мають налагоджені зв'язки з виробниками певної категорії товарів, поважають ділову репутацію своїх контрагентів шляхом надання для підтвердження своєї добросовісної діяльності рішення судів щодо оскарження дій податкового органу або їх посадових осіб при встановлені неправдивої інформації стосовно їх фінансово-господарської діяльності.

Суд вважає, що у даних спірних правовідносинах позивач діяв без належної обачності та обережності, і в сукупності з іншими доказами приймає до уваги інформацію ДПІ про відсутність у ПП "Фіто Сервіс Плюс" необхідних умов для ведення господарської діяльності (відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби).

У письмових поясненнях керівника ПП "Фіто Сервіс Плюс" відсутні докази щодо спростування доводів ДПІ про відсутність ПП "Фіто Сервіс Плюс" за юридичною адресою, що підтверджує факт того, що за адресою, яка зазначена в договорах, видаткових та податкових накладних які надані позивачем до матеріалів справи, постачальник - ПП "Фіто Сервіс Плюс" фактичну діяльність не здійснював.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сам по собі факт оформлення документів не є безумовним свідченням того, що поставка товару мала місце, тому наявні у справі документи дають підстави для визнання того, що господарська операція між ФОП ОСОБА_4 та ПП "Фіто Сервіс Плюс" фактично не була здійснена, а позивач вказане не спростував належним чином.

Оцінюючи подані сторонами докази та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд, з'ясувавши докази, наявні в матеріалах справи, приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

У задоволені позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19 листопада 2012 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.1