Рішення № 27812705, 19.11.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-3847/12

2609/13462/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

19 листопада 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Калініченко О.Б.

при секретарі - Войцеховській М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача 19.05.2012 року звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь ПАТ «Банк Форум»за Кредитним договором №0336/08/01-CLLv від 11.07.2008 року заборгованість станом на 28.03.2012 року в розмірі 440474,31 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 3517495,70 грн., і 658348,35 грн. пені, та судові витрати.

В позові посилається на те, що між АКБ «Форум», правонаступником якого є позивач, та відповідачем 11.07.2008 року був укладений Кредитний договір №0336/08/01-CLLv, на підставі якого банк надав відповідачу кредит у сумі 375000,00 доларів США зі сплатою 13,5 % річних за користування кредитними коштами та кінцевим терміном повернення кредиту - 11.07.2018 року.

На порушення умов кредитного договору позичальник не виконує зобов'язання по своєчасному поверненню кредитних коштів, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надавши суду заяву з проханням слухати справу у його відсутність. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, у разі неявки відповідача проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, надіславши до суду клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись згідно з п.1 ч.1 ст.169 ЦПК України на поважність причини неявки, т. я. він перебуває на лікарняному, на підтвердження чого надав копію лікарняного листа.

Разом з тим, відповідно до п.1 ч.1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки. Проте, відповідачем був повідомлений завчасно про розгляд справи, що також підтверджується його клопотанням.

Крім того, ч.3 ст.169 ЦПК України передбачає, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). При цьому поважність причин повторної неявки не має правового значення.

Тож, враховуючи, що відповідачем раніше вже подавалася заява про відкладення справи, яка була задоволена, суд приходить до висновку, що подане клопотання є інструментом маніпулювання з метою затягування розгляду справи, оскільки, враховуючи час перебування справи в провадженні суду, відповідач так і не надав своїх заперечень проти пред'явлених вимог, та не виклав наявність суттєвих обставин, які б мали значення для вирішення справи та були б пов'язані з її вирішенням.

Згідно зі ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд, дослідивши письмову заяви представника позивача та відповідача, яким надана копія лікарняного з визначенням періоду звільнення від роботи лише 14.11.2012 року, що викликає сумніви у його достовірності та не свідчить про поважність причини неявки в судове засідання 19.11.2012 року, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

За правилами ст.ст.1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку

Судом встановлено, що 11.07.2008 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №0336/08/01-CLLv, на підставі якого банк надав відповідачу кредит у сумі 375000,00 доларів США зі сплатою 13,5 % річних за користування кредитними коштами та кінцевим терміном повернення кредиту по 11.07.2018 року.

Проте, додатковою угодою від 12.11.2008 року укладеною між сторонами до кредитного договору №0336/08/01-CLLv від 11.07.2008 року за користування кредитними коштами в сумі 10 000,00 доларів США(другий транш) встановлена плата у розмірі 16,00% річних, а додатковою угодою від 22.12.2008 року відсоткову ставку за користування кредитними коштами встановлено у розмірі 13,68% річних.

Крім того, додатковою угодою від 27.05.2009 року за користування кредитними коштами в сумі 30 000,00 доларівСША (третій транш) встановлена плата у розмірі 17,00% річних, а додатковою угодою від23.06.2009 року за користування кредитними коштами в сумі 13 000,00 доларів США (четвертий транш) встановлена плата у розмірі 17,00% річних.

Встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за Кредитним договором в повному обсязі, що підтверджується заявами на видачу готівки №203236 від 11.07.2008 р. на суму 200000,00 доларів США, №269041 від 09.09.2008 р. на суму 24000,00 доларів США, №270978 від 11.09.2008 р. на суму 11000,00 доларів США, №281977 від 24.09.2008 р. на суму 14000,00 доларів США, №302744 від 09.10.2008 р. на суму 40000,00 доларів США, №332578 від 05.11.2008 р. на суму 20000,00 доларів США, №337205 від 12.11.2008 р. на суму 10000,00 доларів США, №377962 від 22.12.2008 р. на суму 10000,00 доларів США, №200633 від 27.05.2009 р. на суму 30000,00 доларів США, №232353 від 23.06.2009 року на суму 13000,00 доларів США, копії яких міститься в матеріалах справи.

Згідно з п.2.3. Кредитного договору ліміт кредитування за кредитною лінією зменшується згідно з графіком, який встановлено в додатку 1 до договору, що є невід'ємною частиною кредитного договору, шляхом сплати позичальником коштів на відкритий йому позичковий рахунок. Також відповідно до п.2.6 кредитного договору позичальник зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитними коштами, щомісячно, не раніше 1-го та не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами.

Так, як встановлено судом, з моменту отримання кредитних коштів відповідачем проведено погашення кредиту в сумі 17 136, 07 доларів США, а починаючи з червня 2010 року відповідач не виконує своїх зобов'язань за кредитним договором в частині своєчасного повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами та штрафних санкцій, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 28.03.2012 року, чим відповідно порушує умови кредитного договору.

У зв'язку із зазначеними обставинами та на підставі Кредитного договору банком з метою досудового врегулювання спору було направлено 07.02.2012 року вимогу за вих. №370/3.5.1 щодо погашення заборгованості. Однак відповідач, отримавши її 09.02.2012 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з підписом зазначеної особи, ніяких дій для виконання взятих на себе зобов'язань до цього часу не вчинив.

Відповідно до п.2.4. Кредитного договору несплата позичальником процентів в установлений термін є підставою для вимоги дострокового повернення коштів, стягнення процентів, неустойки та є підставою для дострокового звернення банком стягнення на майно.

Згідно з п.3.2.2 Кредитного договору банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань.

Таким чином, оскільки у передбачені строки позичальник зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує, тому утворилась прострочена та дострокова заборгованість, яка станом на 28.03.2012 року становить в сумі 440474,31 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 3517495,70 грн. та включає в себе: прострочену заборгованість по поверненню кредитних коштів -75965,73 доларів США; поточну заборгованість по поверненню кредитних коштів -278898,23 доларів США; прострочену заборгованість за нарахованими процентами -81848,85 доларів США; поточну заборгованість за нарахованими процентами -3761,50 доларів США; а також заборгованість по нарахованій пені в розмірі 658348,35 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають наслідки, встановлені законом або договором. Боржник відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Таким чином, суд вбачає, що пред'явлені до відповідача вимоги є законними та обґрунтованими.

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане в гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом, чи іншим нормативно-правовим актом.

Ст. 192 ЦК України передбачено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України є грошова одиниця України -гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до умов Кредитного договору позичальник зобов'язалася сплачувати кредит і проценти за користування ним у строки, в розмірі та валюті кредиту, як це було визначено договором. При цьому слід зазначити, що під час виконання судового рішення про стягнення заборгованості в гривні при тому, що право вимоги у позивача враховується в іноземній валюті, виникне курсова різниця, оскільки курс долара США до гривні на день виконання рішення суду (платежу) буде різним, і, таким чином, банку не буде повернута така ж сума грошових коштів, яку позичальник отримав у власність.

Отже, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення заборгованості по кредиту в іноземній валюті та вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за №0336/08/01-CLLv від 11.07.2008 року станом на 28.03.2012 року в розмірі 440474,31 доларів США та 658348,35 грн. та згідно зі ст.88 ЦПК України сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 3219,00 грн.

Керуючись Кредитним договором №0336/08/01-CLLv від 11.07.2008 року, ст.ст. 509, 525- 527, 530, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3-4, 10-11, 57-61, 88, 169, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»заборгованість станом на 28.03.2012 року за Кредитним договором №0336/08/01-CLLv від 11.07.2008 року, що включає: прострочену заборгованість по поверненню кредитних коштів -75965,73 доларів США, поточну заборгованість по поверненню кредитних коштів -278898,23 доларів США, прострочену заборгованість за нарахованими процентами -81848,85 доларів США, поточну заборгованість за нарахованими процентами -3761,50 доларів США, пеню в розмірі 658348,35 грн.; та судовий збір у розмірі 3219,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: