Ухвала суду № 2780652, 21.11.2007, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ справи 11-а- 2436 Головуючий 1 інстанції - Умнова О.В.

Категорія ст. 236-7 КПК України Доповідач - Бачурін О.В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Полтавцевої Г.А.

суддів -Журавля О.О., Бачуріна О.В.

за участю прокурора - Карпука Ю.А.

адвоката - ОСОБА_1

скаржника -ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 21 листопада 2007 року апеляцію директора ПП "Офір" ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 18.10.2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

18.10.2007 року Печерський районний суд м. Києва залишив без задоволення скаргу директора ПП "Офір" ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого - криміналіста відділу Управління СБУ у м. Києві Гапонюка О.І. від 5 вересня 2007 року про порушення кримінальної справи за фактом заволодіння службовими особами ПП "Офір" чужим (державним) майном за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах за ознаками злочину передбаченого ч.5 ст. 191 КК

2

України. Приймаючи таке рішення, районний суд виходив з того, що для порушення справи були всі необхідні приводи і підстави, визначені ст. 94 КПК України, а

Постанова винесена з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_2 звернулася з апеляцією і просить скасувати постанови суду і слідчого, посилаючись на порушення судом норм кримінально-процесуального законодавства, які регламентують терміни розгляду скарги, передбачені ст. 236-8 КПК України, а також на невірність визначення приводів та підстав для винесення постанови про порушення справи тому, що на даний час заявлені суми бюджетного відшкодування підприємством не отримані, і на невідповідність висновків суду та слідчого вимогам Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки достовірність нарахування сум бюджетного відшкодування неодноразово перевірялась податковим органом і порушень встановлено не було, що підтверджується довідками ДПІ № 84/23-50/32854673 від 17.04.2006 року, № 95/23-50/32854673 від 11.05.2006 року, №172/23-50/32854673 від 13.07.2006 року, №190/23-50/32854673 від 18.08.2006 року №221/23-50/32854673 від 26.09.2006 року та постановою Господарського суду м. Києва від 30.01.2007 року. На цей час повідомлення-рішення №0001492310/0, №0001502310/0, прийняті за результатами акту перевірки №118/23-60/32854673 від 18.06.2007 року оскаржуються в адміністративному порядку, тобто податковий процес узгодження не закінчено, що стосується привласнення податків.

Заслухавши доповідача, скаржницю та її адвоката, які підтримали апеляцію в повному обсязі, прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали по справі, колегія суддів вважає апеляцію обґрунтованою з наступних підстав.

Розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й

3

заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Районний суд не виконав в повному обсязі вимоги ст. 236-8 КПК України і погодився з тим, що приводами та підставами були матеріали перевірки обґрунтованості відшкодування ПДВ з державного бюджету України, в яких є дані про те, що службові особи ПП "Офір" придбали за передплатою на суму 268349000, 76 грн. каучук у підприємця-фізичної особи ОСОБА_3, заявили до відшкодування з державного бюджету України податок на додану вартість у сумі 35422942, 0 грн., яку ДТП у Святошинському районі м. Києва підтвердила в повному обсязі. Після цього, службові особи ПП "Офір", на підставі недостовірних актів податкових перевірок, незаконно отримали державне майно у вигляді податкових векселів, наданих до Київсьої регіональної митниці на суму 23363844, 53 грн. Разом з тим, перевіркою встановлено, що ПФО ОСОБА_3 не здійснював відвантаження товару на адресу ПП "Офір", а перерахував кошти фіктивним суб'єктам підприємницької діяльності.

Але такий висновок не відповідає фактичним обставинам справи тому, що сума, яка підлягала відшкодуванню з бюджету, платнику не перерахована, тобто вона не потрапила із державного бюджету до підприємства, службові особи якого, в тому числі ОСОБА_2 , не могли присвоїти її, розтратити або заволодіти шляхом зловживання службовим становищем.

Відповідно до ст. 98 КПК України

Постанова про порушення кримінальної справи виноситься при наявності приводів та підстав, зазначених у ст. 94 КПК України.

Підставами для порушення справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

В матеріалах справи немає будь-яких даних, які б підтвердили заволодіння службовими особами ПП "Офір" чужим (державним) майном в особливо великих розмірах, тобто відсутні ознаки злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

4

Таким чином, суд прийшов до помилкового висновку про наявність приводів і підстав для винесення постанови, тоді як такі дані в наданих матеріалах відсутні.

Відповідно до ст. 367 КПК України, невідповідність висновків суду матеріалам справи є підставою для скасування постанови.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає необхідним задовольнити апеляцію, скасувати постанови суду та слідчого і в порушенні кримінальної справи відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2007 року, якою відмовлено в задоволенні скарги директора ПП "Офір" ОСОБА_2, і постанову старшого слідчого-криміналиста СВ Управління СБУ у м. Києві від 05.09.2007 року про порушення кримінальної справи за фактом заволодіння службовими особами ПП "Офір" чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, скасувати та відмовити в порушенні кримінальної справи відносно тих же осіб за тими ж ознаками злочину.