Рішення № 27803422, 29.11.2012, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 1111/6916/12

2/1111/1666/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2012 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого - судді Мягкого О.В.

при секретарі Шиптенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

до Ленінського районного суду м. Кіровограда звернувся позивач з даним позовом вказавши, що 01.03.2007 між філією Кіровоградське обласне управління ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 110, згідно з яким останньому наданий кредит в сумі 90535 доларів США на 84 місяці з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 01.03.2014, з відсотковою ставкою 12 % річних. Всупереч умовам вказаного договору ОСОБА_1 безпідставно припинив сплачувати основний кредит та відсотки за його користування. Внаслідок порушення термінів сплати основного боргу та відсотків за користування кредитом станом на 13.07.2011 виникла заборгованість у позичальника ОСОБА_1 перед позивачем, яка становить 96 657,77 дол. США, з яких: основний борг 34 489 дол. США, прострочений борг 33 548,11 дол. США, відсотки 594,29 дол. США, пеня на прострочений борг та на прострочені відсотки 223 402,05 грн. В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору 01.03.2007 між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та позивачем укладений тристоронній договір поруки № 120, відповідно до якого ОСОБА_3 зобов'язався відповідати за зобов'язаннями, що походять з кредитного договору № 110 від 01.03.2007 солідарно та у тому ж обсязі, що і ОСОБА_1 Також в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору 01.03.2007 між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії-Кіровоградське обласне управління укладений тристоронній договір поруки № 119, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язався відповідати за зобов'язаннями, що походять з кредитного договору № 110 від 01.03.2007 солідарно та у тому ж обсязі, що і ОСОБА_1 Просив стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість в сумі 770 497,76 грн. та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача зявлені вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені в позові, просила їх задовольнити, а також зазначила, що договірні відносини між філією Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не припинились, існують по теперішній час, договори кредиту та поруки не розірвані, а отже і обов'язки визначені даними договорами діють. Втрата заставного майна та відсутність у боржника коштів для погашення заборгованості по кредиту не є підставою для відмови від виконання зобов'язань за кредитним договором.

Представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.02.2010 стягнуто з Страхової компанії «Альфа-Гарант» на користь ВАТ «Ощадбанк» 431 800 грн. страхового відшкодування. В задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 110 від 01.03.2007 року відмовлено. Зазначене рішення суду набрало законної сили. Даним рішенням встановлено, що придбаний ОСОБА_1 в кредит автомобіль викрадений і на момент настання страхового випадку ОСОБА_1 не мав заборгованості за кредитним договором і отримання страхового відшкодування було достатнім для погашення кредитної заборгованості. Крім того, банку завдана шкода не ОСОБА_1, а страховою компанією як надавачем послуг. Просила відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи приходить до наступного:

Судом встановлено, що 01.03.2007 між позивачем ВАТ «Державний ощадний банк України» та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 110, згідно з умовами якого банк надав відповідачеві кредит з лімітом 90535 доларів США на придбання автомобіля Тойота Ленд Круизер строком на 84 місяці з кінцевим строком повернення кредиту не пізніше 01.03.2014, з відсотковою ставкою 12 % річних. Відповідач зобов'язався повернути кредит у відповідності з графіком повернення кредитних коштів, що є додатком до кредитного договору. Викладене свідчить про наявність між сторонами договірних відноси, що походять із кредитного договору та регулюються нормами глави 71 ЦК України.

Позивач свої зобов'язання, передбачені кредитним договором виконав в повному обсязі, видавши відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти готівкою в сумі 90535 дол. США. Згідно з договором купівлі-продажу від 27.02.2007 відповідачем ОСОБА_1 придбаний за кредитні кошти автомобіль Тойота Ленд Круизер (Лексус RX 470). 01.03.2007 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 укладений договір застави автомобіля, яким забезпечено виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором № 110. На виконання п. 3.2.1 Договору застави між Кіровоградською філією СК «Альфа-Гарант», ОСОБА_1 та Кіровоградським обласним управлінням ВАТ «Державний ощадний банк України» укладений договір добровільного страхування наземного транспортного засобу, що є предметом застави.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 01.03.2007 року між ОСОБА_1, ВАТ «Державний ощадний банк України», ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладені тристоронні договори поруки № 119 та № 120, відповідно до яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов'язалися відповідати за зобов'язаннями, що походять з кредитного договору № 110 від 01.03.2007 солідарно та у тому ж обсязі, що і ОСОБА_1 З викладеного вбачається що між позивачем та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 існують договірні відносини, що походять із договору поруки та регулюються нормами параграфу 3 глави 49 ЦК України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виходячи із положень статей 598, 599, 559 ЦК України зобов'язання за кредитним договором, відповідно, за договорами поруки не є припиненими, оскільки зобов'язання не є виконаним або припиненим в будь-який інший спосіб. Твердження відповідача з цього приводу є необґрунтованими.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.02.2010 у справі за позовом прокурора Ленінського району в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, страхової компанії «Альфа-Гарант» про стягнення страхового відшкодування та зустрічним позовом ОСОБА_1 до СК «Альфа-Гарант» про стягнення страхового відшкодування, ВАТ «Державний ощадний банк України» про визнання договорів такими, що припинені, стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант» на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» 431 800,0 грн. страхового відшкодування. В задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 110 від 01.03.2007 відмовлено. Визнано таким, що припинено Договір застави автомобіля Тойота Ленд Круизер 4.7, д/н НОМЕР_1, укладений 1.03.2007 та зареєстрований в реєстрі за № 1068. Рішення суду набрало законної сили.

Зазначеним рішенням встановлені такі обставини: придбаний ОСОБА_1 автомобіль 28.09.2007 викрадений в м. Городок Львівської області, у зв'язку з чим порушена кримінальна справа за фактом незаконного заволодіння автомобілем Тойота Ленд Круизер 4,7 державний номер НОМЕР_1. Укладеним Договором добровільного страхування наземного транспортного засобу визначено вигодонабувачем в сумі заборгованості за кредитним договором від 01.03.2007 Кіровоградське обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України». Згідно з п. 1.5.5 умов страхування (додаток №2) страховик зобов'язаний здійснювати виплату страхового відшкодування виключно на підставі письмового повідомлення вигодонабувача, який розпоряджається страховим відшкодуванням в межах заборгованості за кредитним договором. Підтвердження повідомлення ОСОБА_1 про настання страхового випадку є переписка керуючого Кіровоградської обласної філії ТДВ СК «Альфа-Гарант» з начальником Кіровоградського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України», яка мала місце 02.10.2007, зокрема, на запит ТДВ СК «Альфа-Гарант» вигодонабувачем направлена інформація з питань, які вимагалися страховиком. В поясненнях страхової компанії міститься інформація про повідомлення страхувальника про настання страхового випадку 28.09.2007. Пунктом 15 Умов страхування передбачений обов'язок страховика при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в обсязі та в строки передбачені договором. Проте в порушення умов Договору виплата страхового відшкодування не здійснена. На момент настання страхового випадку ОСОБА_1 не мав заборгованості за кредитним договором. Вигодонабувач не вчинив дій, направлених на отримання страхового відшкодування, і лише 27.02.2008 на адресу ТДВ СК «Альфа-Гарант» направив претензію. Отримавши відповідь на претензію 18.03.2008 вигодонабувач мав підстави для звернення з позовом до суду, проте своїм правом не скористався. Оскільки на момент настання страхового випадку боржник не мав заборгованості за кредитним договором, вчинення вигодонабувачем дій, встановлених Договором страхування та отримання страхового відшкодування було б достатнім для погашення кредитної заборгованості. Крім того, Банку завдана шкода не ОСОБА_1, а страховою компанією, як надавачем послуг.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Вказана норма кореспондується з викладеною в ст. 990 ЦК України.

Виходячи зі викладеного змісту рішення ПАТ «Державний ощадний банк України», як вигодонабувачем за договором страхування, своєчасно не стягнуті кошти в сумі 431 800,0 грн. з СК «Альфа-Гарант» в якості страхової виплати внаслідок не вчинення дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства та випливають із суті зобов'язання та звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Заява про виплату страхового відшкодування, у відповідності з Умовами страхування № 06-3VZ/1 (додаток № 2 до Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу, що є предметом застави від 01.02.2007 № 06-3VZ/18-143-01231) банком на адресу страхової компанії не подавалася.

У відповідності із п. 10 Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу, що є предметом застави від 01.02.2007 № 06-3VZ/18-143-01231, пунктами 1.5, 1.7, 4.1 (додаток № 2 до договору страхування), СК «Альфа-Гарант» зобов'язана здійснити виплату страхового відшкодування протягом 25 робочих днів з моменту отримання від страхувальника останнього із всіх необхідних документів, перелік яких визначений в розділі 5 цих умов. Виходячи зі змісту рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.02.2010 необхідні документи надані ОСОБА_1 до СК «Альфа-Гарант» 09.10.2007, відповідно остання мала здійснити страхову виплату в строк до 12.11.2007.

Виходячи з пояснень представника позивача та розрахунку заборгованості (а.с. 6-10) грошові кошти в сумі 431 800,0 грн., стягнуті з СК «Альфа-Гарант» на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» на підставі зазначеного судового рішення, надійшли на рахунки останнього в період з 24.01.2011 по 13.07.2011: 24.01.2011 - 72228,54 грн. (зараховані банком в еквіваленті - 9060,96 дол. США на погашення відсотків), 09.03.2011 - 72295,89 грн. (зараховані банком в еквіваленті - 9069,41 дол. США на погашення відсотків), 28.03.2011 - 72069,75 грн. (зараховані банком в еквіваленті - 9041,04 дол. США на погашення відсотків), 20.04.2011 - 69 569,81 грн. (зараховані банком в еквіваленті - 856,81 дол. США (6829,98 грн.) на погашення відсотків, 8 619,94 дол. США (68 713,0 грн.) - на погашення кредиту), 20.05.2011 - 71 902,59 грн. (зараховані банком в еквіваленті - 1680,24 дол. США (13393,87 грн.) на погашення відсотків, 7339,83 дол. США (58508,72 грн.) - на погашення кредиту); 13.07.2011 - 71 966,57 грн. (зараховані банком в еквіваленті - 752,68 дол. США (5999,91 грн.) на погашення відсотків, 8275,43 дол. США (65966,76 грн.) - на погашення кредиту).

Статтями 57-61 ЦПК України визначені засади доказування цивільного провадження, так, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Досліджуючи розрахунок суми заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 01.03.2007 № 110 судом відзначається, що сума заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідачів, розрахована станом на 13.07.2011 та становить 770 497,76 грн. (96 657,77 дол. США), та складається з: заборгованості за кредитом - 274 932,95 грн. (34 489,92 дол. США), простроченої заборгованості за кредитом - 267 425,40 грн. (33 548,11 дол. США), відсотки - 4 737,36 грн. (594,29 дол. США), пені на прострочений борг та прострочені відсотки - 223 402,05 грн. (28025,45 дол. США).

Сума відсотків за договором складає 44 135,35 дол. США, з якої погашено - 43 541,06 дол. США: позичальником - 5 306,79 дол. США (з 03.04.2007 по 04.09.2007), за рахунок коштів відшкодованих СК «Альфа-Гарант» з 24.01.2011 по 13.07.2011 в сумі 38 234,27 дол. США. Зазначена сума відсотків нарахована в період з 01.03.2007 по 13.07.2011. Пеня на прострочений борг та прострочені відсотки в сумі 223 402,05 грн. (28 025,45 дол. США) нарахована в період з 03.07.2007 по 01.11.2007 (дату виплати страхового відшкодування) в сумі 24,80 дол. США, в період з 01.11.2007 по 12.07.2011 в сумі - 28 000,65 дол. США.

Аналіз розрахунку заборгованості вказує на те, що наведена сума заборгованості за відсотками та пенею нараховувалася банком на заборгованість за кредитом, яка фактично не стягувалася банком зі страхової компанії внаслідок власної вини. Після стягнення із СК «Альфа-Гарант» коштів в сумі 431 800,0 грн., останні спрямовані на погашення заборгованості за відсотками в сумі 242 880,94 грн. та 188 919,06 грн. на погашення заборгованості за кредитом і зараховувалися в погашення заборгованості у валюті долар США за курсом 7,97.

Станом на 01.11.2007 заборгованість за кредитним договором складала 83 952,78 дол. США (423 961,53 грн., 01.11.2007 встановлений НБУ курс валюти гривні до дол. США складав - 505 гривень за 100 дол. США.): кредит 82 990,47 дол. США, відсотки - 912,09 дол. США (7270,58 грн.), пеня - 50,22 дол. США (400,35 грн.). Однак, у розрахунку заборгованості суми такої станом на 01.11.2007, так і на інші дати наведені позивачем у гривні, за курсом до дол. США - 7,97, а не встановленому НБУ на дати вказані у розрахунку.

Крім того, суми страхового відшкодування - 431 800,0 грн., на момент виникнення у позивача права на її отримання, вистачило для погашення всієї заборгованості за кредитним договором - 423 961,53 грн.

Викладені обставини у їх сукупності свідчать про неналежність наданого позивачем розрахунку заборгованості, як доказу суми боргу відповідачів. Інші належні та допустимі доказів суми боргу позивачем не надані, внаслідок чого суд позбавлений можливості встановити дійсну суму заборгованості відповідачів за зобов'язанням, відповідно, обов'язок останніх з виконання такого. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову, та відсутність підстав для його задоволення.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

в задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда Мягкий