Ухвала суду № 27796572, 20.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6385/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" листопада 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Міщука М.С., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Борисенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.08.2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адміністративно-складський комплекс «Кудрявський»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а :

ТОВ «Адміністративно-складський комплекс «Кудрявський»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0005442308/0 від 12.07.2007 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.08.2012 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову у повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є підставами для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Рішення загальних зборів від 03.10.07 ТОВ Київський лікеро-горілчаний завод «Столичний Стандарт»перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кудрявський», що перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва.

В період з 27.04.2007р. по 13.06.2007р. Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва була проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ Київський лікеро-горілчаний завод «Столичний Стандарт» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 31.12.2006 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки №1657/23-8/19364615 від 27.06.2007р., яким встановлено порушення ведення податкового обліку Позивачем, зокрема ч. 20 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15.09.1995р. №329/95-ВР (із змінами та доповненнями) та п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України «Про питання випуску, обігу та погашення податкових векселів (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового не денатурованого» від 22.06.2005р. №498, в результаті чого занижено суму акцизного збору за березень 2006 року на 60343 грн., завищено суму акцизного збору за квітень 2006 року на 60343 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до розрахунку за березень 2006 року в графі 13 включено суму акцизного збору в розмірі 60343, 20 грн., нараховану на продукцію, яка реалізована на експорт згідно ВМД № 973330 (дата перетину кордону 09.03.2006 року), оплата по вказаній декларації в періоді, за який надано розрахунок, надійшла не в повному обсязі, залишок коштів в сумі 13 487, 50 грн. надійшов 07.04.2006 року.

Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

За правилами пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пп. "б" п. 4.2.2, п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Як встановлено в ході розгляду справи, період, на який припадає недоплата - квітень 2006 року, а податковий період, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення - липень 2007 року.

Таким чином, правовий аналіз доказів, що наявні в матеріалах справи, з посиланням на вказані норми податкового законодавства, дає змогу прийти до висновку про те, що відповідачем не вірно визначено розмір штрафної (фінансової) санкції за встановлене в ході перевірки порушення, враховуючи наступне.

Як під час проведення контрольного заходу, так і станом на дату винесення спірного податкового повідомлення-рішення, податковим органом не взято до уваги того, що експорт був здійснений в березні 2006 року, за який надійшла переплата 21.02.2006 року, а решта суми (13487,50грн.) дійсно надійшла 07.04.2006 року.

Отже, в даному випадку до позивача має бути застосована штрафна санкція у розмірі 6739грн., яка, відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону розраховується наступним чином:

1. 13478,50 грн. (залишок коштів, що надійшов 07.04.2006) х 10% = 1348,75грн.

2. 1348,75 х 16 (податкових періодів) = 21580грн.

Однак, в даному випадку сума 21580 грн. більше 50% суми 13478,50грн., а тому, Окружний адміністративний суд м. Києва правомірно прийшов до висновку, що до позивача, з урахуванням положень пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону, дійсно підлягає застосуванню штраф в сумі 6739 грн. (13478 х 50%).

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби -відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.08.2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Міщук М.С.

Сорочко Є.О.