Ухвала суду № 27796125, 21.11.2012, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110, м. Київ, МСП, вул. Солом'янська, 2-А

Справа № 22ц/2690/12163-2012 Головуючий у 1-й інстанції: Калініченко О.Б.

Доповідач: Прокопчук Н.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі : Головуючого: Прокопчук Н.О.

суддів: Мазурик О.Ф.,Росік Т.В.

при секретарі: Мурзі М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,третя особа : Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання спільним сумісним майном подружжя і поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1,третя особа : Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання права приватної особистої власності на майно

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 червня 2012 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2012 року позивачка звернулася до відповідача із позовом про визнання спільним сумісним майном подружжя,поділ спільного сумісного майна подружжя та визнання права власності. Зазначала,що з 1999 3 року вони із відповідачем проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. 27.11.2004 року шлюб між ними був зареєстрований,а ІНФОРМАЦІЯ_2 року в них народився син ОСОБА_3. У цьому ж році відповідач вдочерив її доньку ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1. За час проживання однією сім'єю ними було придбано легковий автомобіль АУДІ-6,2001 року випуску та двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Під час шлюбу придбані автомобіль ЗІЛ,2002 року випуску та апартаменти в м. Алушта АРК Крим. Посилаючись на те,що зазначене майно придбано за їх з відповідачем спільні кошти і вона має право на 1\2 частину цього майна ,просила поділити це майно між сторонами,визнавши за кожним з них право власності на 1\2 частину апартаментів у м. Алушта,решту майна виділити у власність відповідача,стягнувши з нього на її користь грошову компенсацію у розмірі 400 000 грн.

У квітні 2012 року позивачка вточнила позовні вимоги,до раніше заявлених доповнилавимогами :- про визнання автомобіля Ауді та двокімнатної квартири АДРЕСА_1 спільним майном сторін;- про припинення її права власності на автомобіль ЗІЛ та змінила розмір грошової компенсації з 400 000 грн. на 488 298 грн.

У червні 2012 року позивачка уточнила позовні вимоги і остаточно просила : визнати спільним сумісним майном :автомобіль Ауді-6 і кв. №70 по бул. Лепсе ,38 в у м. Києві; поділити майно ,що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя наступним чином : визнати право власності на половину цінних паперів вартістю 176 952 грн. в кількості 1460 штук,які перебувають на зберіганні в АКБ «Укрсоцбанк» за нею; визнати за ОСОБА_2 право власності на: автомобіль Ауді,вантажний автомобіль ЗІЛ,квартиру № АДРЕСА_1; припинити її право власності на автомобіль ЗІЛ; зобов'язати ОСОБА_2 сплатити їй різницю при розподілі майна в сумі 400 000 грн.; стягнути на її користь судові витрати.

Не погодившись із таким позовом відповідач подав зустрічну позовну заяву про визнання права особистої приватної власності на майно. Зазначав,що майно набуте до реєстрації шлюбу,а саме автомобіль Ауді та двокімнатна квартира АДРЕСА_1 є його особистою власністю і придбані за його особисті кошти . Апартаменти в м. Алушта ще не прийняті до експлуатації, тому не можуть бути предметом поділу. Ним дійсно було про інвестовано будівництво квартири Б-4-29.2 на четвертому поверсі в будівлі № 16 по вул. Набережній у м. Алушта шляхом укладання договору купівлі-продажу цінних паперів загальною кількістю 2 920 штук по ціні 121.20 грн. кожна на загальну суму 359 904 грн. Для оплати цінних паперів позивачкою 26.06.200 року було оформлено кредит у розмірі 70 000 дол. США,однак цей кредит він сплатив у повному обсязі за рахунок коштів отриманих від продажу належної йому особисто на праві приватної власності квартири. Не заперечував залишення автомобіля ЗІЛ, придбаного під час шлюбу на ім.'я позивачки,їй у власність та користування. Просив визнати автомобіль Ауді, двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та цінні папери в кількості 2920 штук,емітовані НВП «Пластополімер» на загальну суму 353 904 грн. його особистою власністю, а автомобіль ЗІЛ - особистою власністю позивачки.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 19.06.2012 року первісний позов задоволено частково. В рахунок поділу спільного майна подружжя виділено ОСОБА_1 та визнане за нею право власності на вантажний автомобіль ЗІЛ, модель 5301 БО,2002 року випуску,д.р.н. НОМЕР_3 У задоволенні позову в інший частині відмовлено.

Зустрічний позов задоволено у повному обсязі. Визнано за ОСОБА_2 право приватної особистої власності на цінні папери в кількості 2920 штук,емітовані Науково-виробничим підприємством «Пластополімер» ( код ЄДРПОУ 25135942), код випуску UА НОМЕР_1, номінальною вартістю 40.50 грн. на загальну суму 353 904 грн.,розміщені на ім.'я ОСОБА_2 на рахунку у цінних паперах №073055,відкритому 27.06.2007 року в Публічному акціонерному товаристві акціонерний банк «Укргазбанк». Визнано за ОСОБА_2 право приватної особистої власності : на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на легковий автомобіль Ауді-6,2001 року випуску,державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Визнано особистим зобов'язанням ОСОБА_2 обов'язки позичальника за кредитним договором № 05-Ф/11-09 від 16.06.2011 року .

Вирішено питання про відшкодування судових витрат.

Не погодившись із таким рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення первісного позову у повному обсязі та відмову у задоволенні зустрічного позову. Посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права,принципу диспозитивності ,що призвело до ухвалення необґрунтованого, на її думку, та незаконного рішення. Зазначає,що судом безпідставно не ураховано,що до реєстрації шлюбу вони проживали із відповідачем однією сім'єю, вона постійно працювала й мала дохід,кошти витрачалися на їх з відповідачем потреби та придбання майна,яке є їх спільною власністю і на 1\2 частину якого вона має право за законом.

В суді апеляційної інстанції позивачка апеляційну скаргу підтримала з підстав наведених в ній.

Відповідач та його представник вважали апеляційну скаргу безпідставною,зазначали ,що судом надано правильну оцінку поданим сторонами доказам та ухвалене законне та обгрунтоване рішення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 27.11.2004 року .Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 19.12.2011 року їх шлюб розірвано.

До реєстрації шлюбу сторін на ім.'я відповідача було придбано : -11.04.2003 року автомобіль Ауді А6,державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ; - 27.05.2003 року - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 ( т.1 а.с.78-79,98).

Ураховуючи ,що позивачкою належними та допустимими доказами не доведено ,що вказане майно придбане в наслідок спільної праці сторін та її участі у придбанні цього майна ,суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання автомобіля Ауді А6 та квартири особистою власністю відповідача, виходячи з положень ст.13 КпШС України та ст.ст.17,19 ЗУ «Про власність»,які діяли на час придбання майна .

Доводи апеляційної скарги про наявність у позивачки щомісячного доходу та посилання на те,що вона займалася облаштуванням спірної квартири,таких висновків суду не спростовують ,оскільки не свідчать про те,що сторони до реєстрації шлюбу мали спільні кошти ,про частку позивачки у спільних коштах або використання її особистих коштів на придбання зазначеного майна.

Поданим позивачкою доказам ,а саме довідкам ДПІ про її доходи , розписці про отримання позивачкою коштів у борг та показам свідків щодо спільного проживання сторін, судом першої інстанції надана належна правова оцінка з якою колегія суддів погоджується.

Судом встановлено, що 22.01.2005 року на ім.'я позивачки був придбаний вантажний автомобіль ЗІЛ,вартість якого нею визначена в 50 000 грн. з чим відповідач погодився .

19.06.2007 року між НПП «Пластополімер» та відповідачем був укладений договір бронювання квартири для передачі у власність № 19/06-07-12, згідно з п. п. 1.1-1.4, 4.1-4.6 якого відповідач набуває право власності на апартаменти в м. Алушта АРК Крим шляхом передачі цінних папери (облігацій) до НПП «Пластополімер» для їх погашення.

25.06.2007 року за укладеним відповідачем договором купівлі-продажу цінних паперів № 313/07-Бв ним були придбані цінні папери в кількості 2920 шт., емітовані Науково-виробничим підприємством «Пластополімер», код випуску UA5251359420, номінальною вартістю 40,50 грн., на загальну суму 353 904 грн., які були розміщені на ім'я відповідача на рахунку в ПАТ «Укрсоцбанк».

Відповідно до умов цього договору купівлі-продажу цінних паперів ОСОБА_2 прийняв на себе зобов'язання оплатити лот облігацій протягом трьох днів ( п.3.3).

За кредитним договором № 2606/0607/88-002 укладеним 26.06.2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та позивачкою,остання отримала кредит в розмірі 70 000 дол. США. На забезпечення виконання кредитного договору відповідачем була передана в іпотеку належна йому на праві особистої власності квартира АДРЕСА_1

Згідно з кредитним договором № 126/2007 від 26.06.2007 року укладеним між ВАТ АБ «Укргазбанк» та відповідачем, ОСОБА_2, в один день із позивачкою, також був отриманий кредит в розмірі 79 200 дол. США. На забезпечення виконання зобов'язань за цим договором ним було передано у заставу квартиру № 70 по бул. Лепсе,38 В у м. Києві.

За отримані кошти , ОСОБА_2 проведено оплату облігацій.

25.07.2007 року зобов'язання за кредитним договором позивачки виконані повністю,а за кредитним договором відповідача - частково , за рахунок коштів отриманих відповідачем від продажу 25.07.2007 року належної особисто йому квартири АДРЕСА_1

Та обставина ,що договір купівлі-продажу вказаної належної відповідачу квартири відбувся за 100 000 доларів,як зазначено у розписці ( т.1 а.с.98-99). , підтверджується квитанціями №№ U77-7,49-1 від 25.07.2007 року про сплату кредитів саме в цей день і в такій сумі.

Наявність у сторін інших коштів на погашення кредитів позивачкою належними та допустимими доказами не доведено,тому доводи апеляційної скарги про неправильність висновків суду в цій частині є безпідставними.

Ураховуючи встановлені обставини,суд першої інстанції зробив правильний висновок про те,що 69 415 дол. США сплачених відповідачем в погашення боргу позивачки перед банком є його особистими коштами, а придбані ним цінні папери - його особистою власністю.

Отже, спільним майном сторін є автомобіль ЗІЛ,вартістю 50 000 грн. та кошти сплачені у погашення кредитів за рахунок спільних коштів подружжя в загальному розмірі 42 174,60 грн.,які відповідно до положень ст. 70 СК України належать сторонам в рівних частках.

Виходячи з того ,що автомобіль оформлений на ім.'я позивачки та є неподільною річчю,суд обґрунтовано виділив його їй у власність ,провівши зарахування належних сторонам компенсацій в порядку взаємозаліку.

Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 303,307,308 ,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення ,але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги

Головуючий :

Судді:

.