Рішення № 27792146, 15.11.2012, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 412/10334/2012

2/412/4522/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2012 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Демидової С.О.

при секретарі Соцковій В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на ? частку квартири,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що йому на підставі свідоцтва про право власності належить 5/8 частин квартири АДРЕСА_1, а відповідачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом 3/8 частини спірної квартири. 16 січня 2012 року рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська позовні вимоги ОСОБА_2 про усунення перешкод в здійсненні права власності на житло, вселення і визначення порядку користування квартирою, зобов*язання вчинити певні дії - частково задоволено, а саме: усунути перешкоди для користування квартирою ОСОБА_2 та вселити останнього в спірну квартиру в іншій частині позовних вимог відмовлено. В зв*язку з тим, що сторони не мають можливості користуватися спірною квартирою, оскільки у них постійно виникають сварки та конфлікти, а спірна квартира має лише дві житлові кімнати площею 19,2 кв.м та 13.8 кв.м, виділення відповідачу в користування навіть меншої кімнати площею 13,8 кв.м значно погіршить і звузить права позивача, оскільки відповідачу на праві власності належить тільки 3/8 частини спірної квартири, що становить 12,375 кв.м. що значно менше ніж встановлена законодавством норма, тому позивач просить суд припинити право власності відповідача на 3/8 частини, визнати право власності на 3/8 частини за ОСОБА_1 та стягнути на користь відповідача грошові кошти за його частку в розмірі 16 883, 25 грн.

В судовому засідання позивач та його представник просили задовольнити позовні вимоги посилаючись на обставини викладенні в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на відсутність конфлікту між сторонами.

Вислухавши пояснення сторін, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягаючими задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Не визначення або оспорювання.

Відповідно ст.. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 28 жовтня 1996 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належала АДРЕСА_1 /а.с. 12/. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 /а.с.4/, після її смерті відкрилася спадщина. Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24 червня 2011 року ОСОБА_2 належить на праві власності 3/8 частини АДРЕСА_1 /а.с.5/. На підставі свідоцтва про вправо на спадщину за законом від 24 червня 2011 року ОСОБА_1 належить 1/8 частини спірної квартири /а.с.9/ .

16 січня 2012 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська винесено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 про усунення перешкод в здійсненні права власності на житло, вселення і визначення порядку користування квартирою, зобов*язання вчинити певні дії -задоволено частково, а саме: усунути перешкоди для користування квартирою ОСОБА_2 та вселити останнього в спірну квартиру в іншій частині позовних вимог відмовлено /а.с.23-25/.

Відповідно ст. 321 ЦК України, право власності непорушно, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні, власник може бути позбавлений права власності або обмежений в його здійсненні тільки у випадках і порядку, встановленому законом, примусове відчуження об*єктів права власності може бути застосоване лише як виняток по мотивах суспільної необхідності на підставах і в порядку встановленому законом, і за умови попереднього і повного відшкодування вартості.

Згідно ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке істотне припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членів його сім*ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок.

Об'єкт права власності (спірна квартира) є житловим приміщенням, тому режим мешкання в нім регулюється нормами Житлового кодексу України.

Відповідно до ст. 9 ЖК України, ніхто не може бути обмежений в праві користування житловим приміщенням інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом, житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони використовуються проти їх призначення або з порушенням прав інших громадян.

В зв'язку з можливим користуванням спірною квартирою у сторін постійно виникають сварки, конфлікти, вказаний факт підтвердив в судовому засіданні позивач та встановлено рішенням суду від 16 січня 2012 року, яке набрало чинності 27 січня 2012 року, також вказаним рішенням встановлено, що спірну квартиру не можливо поділити, оскільки площа житлових кімнат становить 13,5 кв.м., та 19.2 кв.м., що є значно більше ніж частка відповідача у спірній квартирі.

Згідно ст. 61 ЦПК України обставини встановленні судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Виник спір стосовно власності у вказаному житлі в добровільному порядку спір не вирішено і позивач вимушений був звернутися з позовом до суду.

Відповідно квитанції № NON5С44056 від ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 вніс на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі 16 883,25 грн.

Враховуючи вищевикладене суд вважає можливим припинення право власності відповідача на вказане спірне житло, оскільки його частка є не значною, в нього 3/8 часток, квартира має загальну площу 53,3 кв. м., житлову площу 33,0 кв. м., в квартирі дві ізольованих житлових кімнати і на частку відповідача не можливо виділити для мешкання одну з цих кімнат, позивач іншого постійного житла не має, спільне володіння і користування майном є неможливе.

У позовній заяві та в судовому засіданні позивач ставить питання про виділення йому всієї спірної квартири та виплати грошової компенсації відповідачу, оскільки частка відповідача є незначною і не може бути виділена в натурі, а спільне володіння та користування майном є неможливе, суд вважає за можливе припини право власності відповідача на 3/8 частини та визнати право власності на 3/8 частки за позивачем. Крім того виплатити ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 16 883, 25 грн. внесені позивачем на депозитний рахунок суду.

На підставі викладено, керуючись ст.. 10, 11 , 60, 130, 174, 212-215 ЦПК України,- суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на 3/8 частини в АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/8 частини в АДРЕСА_1.

Виплатити ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 16 883, 25 грн. внесені ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.О. Демидова