Рішення № 27790973, 21.11.2012, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа № 22-ц/2690/15996/2012 Головуючий у 1 інстанції: Коробенко С.В.

Доповідач: Шебуєва В.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2012 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,

суддів Українець Л.Д., Оніщука М.І.,

при секретарі Товарницькій А.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2, на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 01 серпня 2012 року в справі за позовом заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», до ОСОБА_2, третя особа: Міністерство фінансів України, про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 01 серпня 2012 року задоволено позов заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» (далі - ПАТ «АКБ «Київ»), до ОСОБА_2, третя особа: Міністерство фінансів України, про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «АКБ «Київ» заборгованість в сумі 289 042,37 дол. США та 187 811,16 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 3 219,00 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову ПАТ «АКБ «Київ». Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, суд безпідставно відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, а звернення заступника прокурора Голосіївського району м.Києва до суду в інтересах ПАТ «АКБ «Київ» не відповідає вимогам ст. 45 ЦПК України, Закону України «Про прокуратуру» та Конституції України, оскільки останнє є самостійним суб'єктом господарювання. Суд безпідставно не застосував строки позовної давності щодо вимог позивача про стягнення пені, комісії за обслуговування кредиту та процентів. Вважає наданий позивачем розрахунок комісії за обслуговування кредиту неправильним та таким, що не відповідає умовам договору. Звертає увагу суду на те, що позивачем не заявлялася вимога про сплату пені в порядку 530 ЦК України, а сума заборгованості за процентами за кредитним договором, на яку нараховується пеня, зазначена з врахуванням сум по яким минув строк позовної давності. Оскільки банком не було направлено досудову вимогу боржнику про дострокове погашення заборгованості та за відсутністю графіка погашення кредиту, позовні вимоги про дострокове стягнення кредитної заборгованості є безпідставними. Також, посилається на те, незаконне стягнення на користь ПАТ «АКБ «Київ» пені в іноземній валюті та безпідставну відмову у зменшенні розміру пені відповідно до ст. 551 ЦК України.

В апеляційній інстанції представник ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Представники прокурора Голосіївського району м.Києва, ПАТ «АКБ «Київ», Міністерства фінансів України просять відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 березня 2008 року між АКБ «Київ» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №28, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 190 000 доларів США на строк з 25 березня 2008 року по 24 березня 2019 року для фінансування будівництва квартири №58 загальною площею 94,90 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 6-8).

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору №28 кінцевим терміном повернення кредиту та сплати відсотків за його користування є 24 березня 2019 року.

Згідно з п. 1.4., 3.2. кредитного договору позичальник за користування кредитом сплачує кредитодавцю 13,8 % річних. Нарахування відсотків здійснюється на фактичний залишок заборгованості позичальника за кредитом. Сплата відсотків здійснюється щомісячно шляхом внесення позичальником готівки (або перерахування грошових коштів) на рахунок НОМЕР_2 не пізніше 25 числа звітного місяця в АКБ «Київ».

Відповідно до п. 3.4. договору позичальник здійснює погашення кредиту не пізніше 25 числа звітного місяця в АКБ «Київ», на рахунок НОМЕР_4 згідно Додатку №1, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 4.3.7. договору комісія за супроводження кредиту в розмірі 0,5% від середньоденного залишку на позичковому рахунку нараховується щомісячно на рахунок НОМЕР_3 та сплачується позичальником не пізніше 25 числа звітного місяця в АКБ «Київ», при цьому сума, що підлягає сплаті, визначається у національній валюті за офіційним курсом на день нарахування.

Додатковою угодою №1 від 24 липня 2008 року між сторонами було викладено п. 3.4. договору у такій редакції: «Позичальник здійснює погашення кредиту в кінці терміну визначеному в п. 1.3 цього договору в АКБ «Київ», МФО 322498 на рахунок № НОМЕР_4 згідно Додатку №2, що є невід'ємною частиною цього Договору» (а. с. 11-13).

У зв'язку з порушенням позичальником ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором заступник прокурора Голосіївського району м.Києва в інтересах ПАТ «АКБ «Київ» подав позов про стягнення достроково заборгованості за договором, що відповідно до наданих розрахунків станом на 01 лютого 2012 року становить 289 042,37 дол. США та 187 811,16 грн. та складає: 188 360,00 дол. США заборгованості за кредитом, 77 426,28 дол. США простроченої заборгованості по процентам, 23 256,09 дол. США пені за несвоєчасне повернення процентів, 187 811,16 грн. простроченої заборгованості за комісією по обслуговуванню кредиту (а. с. 14-16).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з положень ст. ст. 526, 625, 651, 1050, 1054 ЦК України та з того, що ОСОБА_2 не порушує взяті на себе зобов'язання по черговій сплаті процентів та комісії по кредиту. Реалізація банком права на дострокове стягнення заборгованості за кредитними договором узгоджується з вимогами Закону та умовами укладеного договору. В основу рішення, судом покладено розрахунок заборгованості, наданий позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, 99,936931402% статутного капіталу ПАТ «АКБ «Київ» внаслідок його капіталізації відповідно до Постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2009 року №566 «Про капіталізацію акціонерного комерційного банку «Київ» належить державі, управління корпоративними правами банку здійснюється Мінфіном. Тому капіталізований державою Банк відноситься до суб'єктів господарювання державного сектору економіки, звернення прокуратури Голосіївського району м. Києва до суду в інтересах ПАТ «АКБ «Київ» відповідає вимогам ст. 45 ЦПК України, Закону України «Про прокуратуру» та Конституції України. При цьому, прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

Посилання апелянта на відмову суду зупинити провадження по справі до вирішення по суті пред'явленого в липні 2012 року позову ОСОБА_2 до ПАТ «АКБ «Київ» про визнання недійсним кредитного договору не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позову про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором. Право ПАТ «АКБ «Київ» вимагати повернення кредиту і сплати позичальником відсотків за час користування кредитом у разі недотримання позичальником строків повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, неустойки, визначених кредитним договором передбачене п. 4.2. укладеного між сторонами договору. При цьому, ОСОБА_2 не оспорює факт порушення нею зобов'язання по сплаті процентів за кредитом відповідно до п. 1.4., 3.2. договору та Графіку платежів за договором, що є додатком №2 до кредитного договору від 25 березня 2008 року.

Посилання апелянта на те, що банком не було пред'явлено до ОСОБА_2 досудової вимоги про погашення заборгованості за кредитом та сплату пені не спростовують правильності висновків суду.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду щодо суми заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 Суд не застосував положення щодо строків позовної давності до вимог про стягнення пені (неустойки) за наявності відповідної заяви сторони у справі, а також безпідставно стягнув на користь ПАТ «АКБ «Київ» пеню в доларах США.

Так, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) відповідно до ст. 258 ЦК України застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Правова природа неустойки така, що строк позовної давності щодо її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю) за яким нараховується неустойка, окремо. Право на позов про стягнення неустойки за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Заява про застосування позовної давності подана суду представником відповідача ОСОБА_2 27 червня 2012 року (а.с.55-56).

Як вбачається з матеріалів справи, з позовом до суду заступник прокурора в інтересах ПАТ «АКБ «Київ» звернувся 27 березня 2012 року. Відтак, стягненню підлягає пеня, обрахована позивачем за рік, що передує зверненню до суду з відповідним позовом.

Відповідно до п.5.1. кредитного договору у випадку недотримання позичальником строків погашення кредиту та/або нарахованих відсотків за його користування, визначених пп. 1.3., 3.2., 3.4. позичальник сплачує кредитодавцю пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання щодо погашення кредиту та сплати відсотків за його користування.

Згідно з ч. 2 ст. 546 ЦК України пеня є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.

Отримання пені згідно зі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19 лютого 1993 року, ст. 192 ЦК України не є валютною операцією, на здійснення якої ПАТ «АКБ «Київ» має відповідний дозвіл (генеральну ліцензію), а тому банк не має права отримувати штрафні санкції за порушення договірних зобов'язань в іноземній валюті, розрахунок пені має бути проведено банком в гривні.

Таким чином, відповідно до п. 5.1. кредитного договору, наданих позивачем розрахунків, з врахуванням курсу валют станом на день прострочення кожного платежу, у зв'язку з яким пов'язується нарахування пені, з ОСОБА_2 на користь ПАТ «АКБ «Київ» підлягає стягненню 163 278,15 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованої з 27 березня 2011 року по 01 лютого 2021 року в межах року, що передує зверненню до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Істотними обставинами в розумінні вказаної норми можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Відповідачкою не доведено наявності таких істотних обставин, що є підставою для зменшення судом розміру нарахованої пені.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на пропуск позивачем строків позовної давності щодо вимог про стягнення процентів за користування кредитом та комісії за його обслуговування. Так, згідно з п. 1.3., 6.1. кредитного договору №28 кінцевим терміном повернення кредиту та сплати відсотків за його користування є 24 березня 2019 року, цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до остаточного виконання сторонами зобов'язань по ньому.

Доводи апеляційної скарги про неправильність розрахунку заборгованості за комісією за обслуговування кредиту є необґрунтованими. Власних розрахунків заборгованості за кредитним договором відповідачка протягом розгляду справи суду не надала.

Враховуючи викладене, з ОСОБА_2 на користь ПАТ «АКБ «Київ» підлягає стягненню за кредитним договором №28 від 25 березня 2008 року 188 360,00 дол. США заборгованості за кредитом, 77 426,28 дол. США заборгованості по процентам, 187 811,16 грн. заборгованості по комісії за супроводження кредиту, 163 278,15 грн. пені, а всього: 265 786,28 дол. США та 351 089,31 грн.

За результатами розгляду апеляційної скарги рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 01 серпня 2012 року підлягає зміні в частині визначення розміру грошової суми, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ПАТ «АКБ «Київ».

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2, задовольнити частково.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 01 серпня 2012 року змінити в частині визначення розміру грошової суми, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ».

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» (код ЄДРПОУ 14371869) заборгованість за кредитним договором №28 від 25 березня 2008 року, що станом на 01 лютого 2012 року складає 188 360,00 дол. США заборгованості за кредитом, 77 426,28 дол. США заборгованості по процентам, 187 811,16 грн. заборгованості по комісії за супроводження кредиту, 163 278,15 грн. пені, а всього: 265 786,28 дол. США та 351 089,31 грн.

В іншій частині рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 01 серпня 2012 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді