Ухвала суду № 27790619, 20.11.2012, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1915/4475/2012Головуючий у 1-й інстанції Вийванко О.М. Провадження № 22-ц/1990/1329/12 Доповідач - Дикун .І.Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2012 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Дикун С.І.

суддів - Парандюк Т. С., Стефлюк О. Д.,

при секретарі - Матусів Ю.Б.

з участю представника ПАТ "Дельта Банк" Іванюк Т.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 серпня 2012 року по справі за позовною заявою публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 29 серпня 2012 року позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»(далі- ПАТ) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 705442,71 грн., сплачений судовий збір у розмірі 3 219,00 грн..

Не погодившись із вказаним рішенням суду ОСОБА_2 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування вимог апелянт вказує, що суд прийшов до безпідставного висновку щодо задоволення позовних вимог банку, посилаючись на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами отримання права вимоги за кредитним договором №196-009/ФКВ-08 від 22.05.2008 року. Також апелянт зазначає, що позивачем не доведено, а судом не встановлено не тільки обставини юридичної чинності Додатку №2 до договору від 30.06.2010 року, так як відсутні докази нотаріального посвідчення, але і безпосередньо сама наявність та зміст вказаного документу та включення до нього кредитного договору №196-009/ФКВ-08 від 22.05.2008 року.

Апелянт, будучи належно повідомленим про розгляд справи судом, в судове засідання апеляційного суду не з'явився.

Представник банку апеляційної скарги не визнав, рішення суду вважає законним та обгрунтованим.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що 22.05.2008 р. між TOB «Український промисловий банк»та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 196-009/ФКВ-08 згідно з умовами якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 75 000,00 дол. США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,00 % річних на строк з 22 травня 2008 року по 17 травня 2028 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит частинами і сплатити відсотки та виконати інші зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі.

Із заяви на видачу готівки №3000/24 від 22 травня 2008 року вбачається, позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі 75000,00 дол. США, на терміни і на умовах, передбачених у кредитному договорі.

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором, відповідач має загальну заборгованість у розмірі 705442,71 грн., яка складається з: 544 381,81 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 145 544,38 грн. - заборгованість за відсотками; 15516,52 грн. -комісія.

Пунктом 4.2 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язався здійснювати повернення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом, комісій, штрафних санкцій та інших платежів за цим договором у передбачені цим договором строки.

Відповідно до п. 1.5, 2.6, 2.7 Договору, проценти за користування Кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання до дня його повернення. Проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця. Нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту по 20 (двадцяте) число (включно) кожного наступного місяця за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту шляхом внесення готівкових коштів у касу банку або шляхом безготівкового перерахування з поточного рахунку позичальника.

Пунктами 1.7, 2.10 Договору, щомісячна комісія за управління кредитом складає 0,1 % відсоток річних. Нарахування комісії за управління Кредитом здійснюється щомісячно у валюті кредиту (для кредитів у національній валюті) або у гривневому еквіваленті по офіційному курсу НБУ на день нарахування (для кредитів в іноземній валюті). Нарахована комісія сплачується позичальником у національній валюті по 20 (двадцяте) число (включно) кожного наступного місяця, що слідує за місяцем її нарахування та одночасно з остаточним поверненням кредиту шляхом внесення готівкових коштів у касу Банку або шляхом безготівкового перерахування на рахунок Банку.

Відповідно до п. 6.2 Договору, Банк має право вимагати повного виконання кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником та/або його поручителями умов цього Договору та договорів, укладених у забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором, а Позичальник зобов'язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати надіслання Банком відповідної вимоги повернути суму заборгованості по Кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції, інші платежі за цим Договором, а також відшкодувати збитки, завдані Банку, у випадках, передбачених пп. а - ж, в тому числі і в випадку порушення Позичальником строків платежів, що встановлені Договором.

30.06.2010 року між ПАТ «Дельта Банк», TOB «Український промисловий банк»та Національним банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, та додатки до нього.

П 1.7 договору від 30.06.2010 р. «Кредитні та Забезпечувальні Договори»- кредитні та забезпечувальні договори, укладені Укрпромбанком з Боржниками, права вимоги за якими передані в заставу Національному банку і забезпечують виконання Укрпромбанком кредитних зобов'язань перед Національним банком, та підлягають передачі на підставі цього Договору. Перелік кредитних та забезпечувальних договорів наведений в Додатку № 2 до цього договору.

Пунктами 4.1., 4.3 даного договору передбачено, що «В порядку, в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, Укрпромбанк цим передає (відступає) Дельта Банку Права Вимоги за Кредитними та Забезпечувальними Договорами, що забезпечують виконання Кредитних Зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях». «Дельта Банку у власність переходять (відступаються) Права Вимоги за зобов'язаннями визначеними в пп. 1.7., 4.1. цього Договору, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу прав.

Як вбачається з додатку №2 до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку № б\н від 30.06.2010 р. перелік кредитних та забезпечувальних договорів, кредитний договір № 196-009/ФКВ-08 від 22.05.2008 р. підлягає передачі до "Дельта Банку".

15.04.2011 р. на адресу ОСОБА_2 направлено лист-попередження за № 4144 , яким повідомлено про перехід права вимоги за кредитним договором № 196-009/ФКВ-08 до ПАТ «Дельта Банк».

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За вимогами ст. ст. 6,627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Із статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання та сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно із вимогами статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та встановлений договором розмір нарахованих процентів.

Відповідно до ст. 514, 516, 517 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання йому доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Задовольняючи позовні вимоги банку, суд дійшов висновку, що ПАТ «Дельта Банк»набув права вимоги від ОСОБА_2 по спірному кредитному договору від 22.05.2008 р., оскільки договір про передачу активів та кредитних зобов'язань "Укрпромбанку" на користь "Дельта Банку", та додатки до нього, від 30.06.2010 р. між ПАТ «Дельта Банк», TOB «Український промисловий банк»та Національним банком України, укладено відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідача було письмово повідомлено про заміну кредитора у зобов'язанні. Оскільки відповідач неналежно виконував зобов'язання, в результаті чого виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 705442,71 грн. , то судом підставно стягнута зазначена сума з відповідача на користь позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, як таким, що відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що 15.04.2011 року ПАТ "ДельтаБанк" письмово повідомив боржника ОСОБА_2 про перехід до нього права вимоги за кредитним договором №196-009/ФКВ-08. Договором про передачу Активів та кредитних зобов'язань "Укрпромбанку" на користь "ДельтаБанку", а також самим кредитним договрором №196-009/ФКВ-08 від 22.05.2008 року не визначено порядку передачі документів боржнику, що підтверджують перехід права вимоги у разі заміни кредитора. А тому, посилання апелянта, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами отримання права вимоги за кредитним договором №196-009/ФКВ-08 від 22.05.2008 року, колегія суддів не приймає до уваги.

Крім того, 20.09.2010 року відповідачем на рахунок позивача внесено 1255,00 грн в рахунок погашення заборогованості за спірним договором, що свідчить про визнання відповідачем прав нового кредитора.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 307; 308; 315; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області С.І. Дикун