ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2012 р. Справа № 37703/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Запотічного І.І., Шавеля Р.М.
при секретарі судового засідання: Ливак М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Рівнеазот» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Рівнеазот» до Державної податкової інспекції у місті Рівне про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,-
В С Т А Н О В И Л А:
03.08.2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 24.06.2009 року по 07.07.2009 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо обчислення достовірності задекларованих та повноти сплачених платежів з суб'єктами господарської діяльності, що мають ознаки фіктивності, за період з 01.01.2005 року по 31.12.2008 року. За наслідками перевірки складено акт від 10.07.2009 року №895/23-400/05607824. На підставі акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.07.2009 року №0003292342/0/23-121, яким йому визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 15280,10 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 7640,05 грн. Вважає, що висновки відповідача спростовуються даними бухгалтерського та податкового обліку.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2010 року в задоволенні адміністративного позову ВАТ «Рівнеазот» відмовлено.
Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
В апеляційній скарзі покликається на те, що висновки відповідача спростовуються даними бухгалтерського та податкового обліку, адже отримані від ТОВ «Мастерхолд» товари були не лише належним чином оприбутковані, а й використані у власній господарській діяльності. Вказує, що зобов'язання, виконані сторонами за договором, є дійсними, що підтверджує правомірність його дій щодо віднесення сплаченої ТОВ «Мастерхолд» суми в розмірі 61120,40 грн. до валових витрат підприємства.
Ухвалою суду про процесуальне правонаступництво замінено позивача Відкритого акціонерного товариства «Рівнеазот» на його правонаступника Публічного акціонерного товариства «Рівнеазот».
У ході апеляційного розгляду представник апелянта ОСОБА_2 надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.
Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що не встановлено факту передачі товарів від постачальника ТОВ «Мастерхолд» до покупця ВАТ «Рівназот», оскільки позивачем не надано актів приймання-передачі металопродукції, довіреностей, документів, що підтверджують транспортування товару, наступне зберігання та використання у власній господарській діяльності.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що постановою Рівненського міського суду від 23.02.2009р. №4-325/09 призначено у кримінальній справі №70/107-08 позапланову перевірку ВАТ "Рівнеазот" щодо обчислення достовірності задекларованих та повноти сплачених обов'язкових платежів за період з 01.01.2005р. по 31.12.2008р. при здійсненні фінансово-господарських операцій із 76-ма суб'єктами господарської діяльності, що мають ознаки фіктивності.
Дана перевірка проведена ДПІ у м.Рівне з 24.06.2009р. по 07.07.2009р., за наслідками перевірки відповідачем складено акт від 10.07.2009р. №895/23-400/05607824 року.
У ході перевірки встановлено, що ВАТ "Рівнеазот" у періоді, що перевірявся, мало господарські відносини лише з ТОВ "Мастерхолд", а з іншими, вказаними в постанові суб'єктами підприємницької діяльності, в господарських взаємовідносинах не перебувало.
За результатами перевірки ДПІ у м.Рівне зроблено висновки про порушення ВАТ «Рівнеазот», серед іншого, вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР, що призвело до заниження податку на прибуток у IV кв. 2006р. на суму 15280,10 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.07.2009р. №0003292342/0/23-121, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 22920,15 грн., у т.ч. 15280,10 грн. основного платежу та 7640,05 грн. штрафних санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ "Рівнеазот" та ТОВ "Мастерхолд" укладено договір поставки від 10.10.2006р. №1142, згідно з яким останній зобов'язався передати першому металопродукцію в асортименті згідно специфікації, загальною вартістю 149236,80 грн., у т.ч. ПДВ 24872,80 грн., на умовах ЕХW - склад постачальника, який знаходиться за адресою м.Київ, вул.Кіквідзе,1/2.
На виконання умов цього договору ТОВ "Мастерхолд" для ВАТ "Рівнеазот" виписано податкові накладні від 13.10.2006р. №1310 на загальну суму 9984 грн., у т.ч. ПДВ - 1664 грн., та від 26.10.2006 р. №2610 на загальну суму 63360,48 грн., у т.ч. ПДВ - 10560,08 грн., а також видаткову накладну від 26.10.2006р. №2610 на загальну суму 73344,48 грн., у т.ч. ПДВ. 12224,08 грн.. Податкові накладні включені до реєстру отриманих податкових накладних.
Розрахунки між суб'єктами господарювання проведені повністю у безготівковій формі відповідно до платіжних доручень від 12.10.2006р. №9823 на суму 9984 грн. (у т.ч. ПДВ 1664 грн.), від 24.10.2006р. №10371 на суму 17360,64 грн. (у т.ч. ПДВ 2893,44 грн.), від 24.10.2006 р. №10373 на суму 45999,84 грн. (у т.ч. ПДВ 7666,64 грн.).
Сума, відображена у вищевказаних видатковій накладній та податкових накладних -61120,40 грн., включена ВАТ «Рівнеазот» до складу валових витрат за IV кв. 2006 року.
Відповідно до п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон №283/97-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті Закону.
Відповідно до матеріалів кримінальної справи №70/107-08 про обвинувачення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 у вчинення злочинів, передбачених ст.ст.28 ч.2, 205 ч.2, 27 ч.5, 212 ч.З КК України, де у період 2004-2008 років вказані особи за попередньою змовою між собою, діючи умисно, перебуваючи на території міста Києва, переслідуючи мету, направлену на скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів з подальшим незаконним збагаченням, організували схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, в розкраданні державних коштів шляхом незаконного відшкодування податку на додану вартість шляхом документального оформлення фіктивних фінансово-господарських операцій між суб'єктами господарювання.
Відповідно до ч.І ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-ХIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно зі ст.1 Закону №996-ХIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №996-ХIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Міністерством фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, первинні
документи (на паперових і машиннозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники ( у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що не бере до уваги надані ВАТ «Рівнеазот» письмові докази, оскільки вважає, що вони не відповідають вимогам вищевказаних норм.
Господарські зобов'язання можуть виникати , зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.203 Цивільний кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки не встановлено факту передачі товарів від постачальника ТОВ «Мастерхолд» до покупця ВАТ «Рівназот», а позивачем не надано актів приймання-передачі металопродукції, довіреностей, документів, що підтверджують транспортування товару, наступне зберігання та використання у власній господарській діяльності. Вказаний правочин є таким, що спрямований на штучне формування позивачем валових витрат та податкового кредиту.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Рівнеазот» залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2010 року у справі №2а-5575/09 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено 03.12.2012 року.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді І.І.Запотічний
Р.М.Шавель
Судове рішення № 27789467, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-5575/09/1770. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: