Постанова № 27785943, 22.11.2012, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2012 р. Справа № 2a-1870/8207/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелети С.М.

за участю секретаря судового засідання - Вангородська Ю.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника першого відповідача Касян С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми справу за адміністративним позовом приватного підприємця ОСОБА_3 до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватний підприємець ОСОБА_3 (далі -позивач, ПП ОСОБА_3.) звернувся до суду з позовною заявою до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції (далі -відповідач, Роменська ОДПІ), в якій згідно остаточних вимог просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001331750 від 15.08.2012р., №0001351715 від 15.08.2012р.

Свої вимоги мотивує тим, що за результатами проведеної Роменської ОДПІ документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП ОСОБА_3. за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011 р. податковим органом було складено акт від 01.08.2012р. та прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Із висновками акту перевірки не погоджується, зазначає, що позивачем правомірно було сформовано суму податкового кредиту по господарським операціям із ТОВ «Ліга-Груп»щодо придбання дизельного палива, в наявності податкова, видаткова накладені, акту здачі-прийомки товару, надано до суду товарно-транспортну накладну, яка підтверджує транспортування товару. Господарські операції між ПП ОСОБА_3 та ТОВ «Ліга-Груп»мали місце, висновки податкового органу щодо відсутності реального вчинення господарських операцій вважає безпідставними, такими, що не відповідають дійсним обставинам, спростовуються наявними первинними документами.

Також не погоджується із висновками акту перевірки щодо завищення витрат на загальну суму 13673 грн., оскільки для перевірки були надані всі первинні документи, що підтверджують понесені витрати у 2011р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, спірні податкові повідомлення-рішення вважає обґрунтованими та такими, що відповідають діючому законодавству, просила суд відмовити в їх задоволенні. Зазначає, що проведеною перевіркою було встановлено завищення витрат на загальну суму 13673 грн., оскільки дана сума не була підтверджена документально, було направлено лист позивачу щодо надання письмових пояснень та документів, але жодної відповіді ПП ОСОБА_3 надано не було. Стосовно завищення суми податкового кредиту по господарським операціям із ТОВ «Ліга-Груп»зазначає, що позивачем не було надано документів, що підтверджували реальність здійснення господарських операцій, в т.ч. і докази транспортування товару.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали, суд приходить до висновку що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Роменською ОДПІ проведена планова документальна виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р., про що складено акт № 264/172-2364412357 від 01.08.2012р. (а.с.53-66).

На підставі висновків акту перевірки Роменською ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001331750 від 15.08.2012р. про збільшення суми податку з доходів фізичних осіб на суму 2050,95 грн. основного платежу, 512,74 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.14).

Також підставі висновків акту перевірки Роменською ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001351750 від 15.08.2012р. про збільшення суми податку на додану вартість на суму 40650 грн. основного платежу, 10162,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.13).

Правовою підставою для винесення спірного рішення № 0001331750 від 15.08.2012р. про збільшення суми податку з доходів фізичних осіб на суму 2050,95 грн. основного платежу, 512,74 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.14) суб'єкт владних повноважень вказав п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139, п. 177.2 ст. 177, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України (далі -ПК України).

Суд погоджується із висновками податкового органу, виходячи із наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно даних декларації ПП ОСОБА_3. про майновий стан і доходи за звітний 2011 рік задекларовано суму витрат в розмірі 1166529 грн. (а.с.125-127).

При проведенні перевірки правильності визначення витрат, безпосередньо пов'язаних із одержанням доходу (документально підтверджених), податковим органом встановлена розбіжність на суму 13673 грн., оскільки документально було підтверджено ПП ОСОБА_3. лише суму витрат в розмірі 1152856 грн., що відображено на стор.10-13 акту (а.с.58-58) .

Податковим органом було направлено запит про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження від 09.07.2012р. (а.с.95), від 13.07.2012р. (а.с.96).

Дані запити було отримано позивачем, що підтверджується матеріалами справи, але відповіді надано не було, документи перевіряю чому надані також не були. При цьому акт перевірки ПП ОСОБА_3. було підписано без зауваження, підтверджено, що надані первинні документи, які використані при проведенні перевірки, достовірні і додаткових (інших ) документів, що свідчать про господарську діяльність за період, що перевіряється, немає (а.с.66).

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до п. 177.1 ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу, а об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи -підприємця (п.п. 177.2 ст. 177 ПК України)

Пунктом 167.1 ст. 167 ПК України передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

На підставі виявлених порушень, Роменською ОДПІ правомірно було донараховано суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2050,95 грн., виходячи із суми валового доходу в розмірі1179129 грн. та документально підтвердженої суми валових витрат в розмірі 1152856 грн. (а.с.59 зворотн.стор), а також застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 512,74 грн.

Правовою підставою для винесення спірного рішення № 0001331750 від 15.08.2012р. про збільшення суми податку з доходів фізичних осіб на суму 2050,95 грн. основного платежу, 512,74 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.14) суб'єкт владних повноважень вказав п.п. 198.6 ст. 198, п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Порушення, які були підставою для винесення вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, виникли по взаємовідносинам ПП ОСОБА_3. з ТОВ Ліга-Груп»щодо отриманого 24.11.2011р.дизельного палива в кількості 27100л на загальну суму 243900грн., про що відображено на стор.18-21акту (а.с.62-63).

Із матеріалів справи вбачається, що між ПП ОСОБА_3. та ТОВ «Ліга-Груп»укладено 24.11.2011р. договір №24/11 поставки товару, а саме дизельне пальне марки ДСТУ 4840:2007 «Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови»(а.с.85-88) (далі -договір від 24.11.2011р.)

Пунктом 4.4 договору від 24.11.2011р. передбачено, що асортимент, кількість товару, ціна та вартість кожної партії товару уточнюється в момент вибірки покупцем (ПП ОСОБА_3.) на складі продавця (ТОВ «Ліга-Груп») .

Позивачем, як доказ реального здійснення господарських операції по договору від 24.11.2011р., надано рахунок №58 від 24.11.2011р. (а.с.90), накладну №58 від 24.11.2011р. (а.с.91), акт здачі-прийомки товару №5 від 24.11.2011р. (а.с.92), податкову накладну №58 від 24.11.2011р. (а.с.93), товарно-транспортна накладна №58 від 24.11.2011р. (а.с.135).

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що дані документи є підставою для формування податкового кредиту ПП ОСОБА_4, але суд не погоджується із даною позицією, виходячи із наступного.

Пунктом 198.1. ст.198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Слід зазначити, що позивачем ні під час проведення перевірки, ні під час розгляду справи в суді позивачем чи його представником не надано документів, якими було беззаперечно підтверджено факт постачання товару саме від ТОВ «Ліга-Груп»до ПП ОСОБА_3

Наявні в матеріалах справи документи, зокрема, акт здачі-прийомки товару не відповідає вимогам діючої в період здійснення господарських операцій між ТОВ «Ліга-Груп»та ПП ОСОБА_3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України,Міністерства економіки України,Міністерства транспорту та зв'язку України,Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за N 805/15496 (далі - Інструкція).

Слід зазначити, що акт здачі-прийомки товару складено між ТОВ «Ліга-Груп»та ПП ОСОБА_3, натомість ТТН, надана представником позивача під час розгляду справи, свідчить про те, що товар отримав перевізник ПП ОСОБА_5, в ній відсутня інформація стосовно пункту навантаження та розвантаження (зазначено лише назва м.Київ, м.Суми), інформація щодо зазначеного перевізника взагалі відсутня в акту здачі-прийомки товару.

Також у ПП ОСОБА_3 відсутні сертифікати відповідності на придбаний товар, тобто документ, який підтверджує, що продукція відповідає установленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством, відсутні документи, що підтверджують відвантаження товару 24.11.2011р.

Порядок приймання нафти і нафтопродуктів під час надходження автомобільним транспортом, передбачений п. 5.4 Інструкції.

Так, перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20°C відповідно до ГОСТ 3900.

Розділом 7.5 Інструкції визначений порядок відпуску нафти та нафтопродуктів автомобільним транспортом., відповідно до якого нафтопродукти відпускаються у технічно справну та чисту тару відповідно до вимог ДСТУ 4454 після пред'явлення представником вантажоодержувача доручення і свідоцтва про повірку автоцистерни (п.п.7.5.4).

Пунктом 7.5.6 Інструкції визначено, що відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Пунктами 7.5.7 -7.5.8 Інструкції передбачено, що ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства. Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.

Враховуючи наведене, вимоги даної Інструкції поширюється на ПП ОСОБА_4 і є обов'язковими та встановлюють єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів.

Документи, які б підтверджували право ПП ОСОБА_5 одержати у ТОВ «Ліга-Груп»товар від імені ПП ОСОБА_3, у позивача відсутні, на перевірку також не надані.

Відповідно п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. №88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Типові форми первинного обліку паливо-мастильних матеріалів, зокрема типова форма товарно-транспортної накладної №1-ТТН (нафтопродукт) наведена в Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів н: підприємствах і в організаціях України, затвердженого наказом Міністерства палива т енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.08 р. №281/171/578/155.

Пунктом 10.2.4 Інструкції забороняється приймати нафтопродукти на АЗС у разі неналежного оформлення або відсутності ТТН.

При розгляді справи позивачем не надано документів на підтвердження перевірки якості пального, врахування якої при прийманні Товару від ТОВ «Ліга-Груп»до ПП ОСОБА_4 передбачено положеннями п.4.6, 5.1 Договору від 24.11.2011 р. (а.с.86).

Також у ПП ОСОБА_4 відсутня Специфікація, яка є невід'ємною частиною до договору, відповідно до п. 5.2 Договору, згідно якої також номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються Постачальником (ТОВ «Ліга-Груп») у додатку до даного договору, виходячи із асортименту, погодженого сторонами у Специфікації, і яка укладається до початку поставки першої партії товару і повинна бути погоджена Покупцем (ПП ОСОБА_4.)

ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області було складено акт №1075/23-3/36449011 від 03.10.2011р. «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Ліга-Груп»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011р. по 31.08.2011р. (а.с.110-121)

Матеріалами справи підтверджується, що основний вид діяльності підприємства ТОВ «Ліга-Груп»- будівництво будівель (а.с.67-68), після проведеної ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області перевірки ТОВ «Ліга-Груп»встановлено, що згідно податкової звітності у даного підприємства відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські, торгівельні приміщення, транспорт, торгівельне обладнання, сировина, підприємство відсутнє за юридичною адресою (а.с.111-112).

Відповідно до пояснень ОСОБА_6, який значиться директором та головним бухгалтером ТОВ «Ліга-Груп»та був допитаний в якості свідка по кримінальній справі щодо фіктивного підприємництва, останній зазначив, що підприємство ТОВ «Ліга-Гуп»йому не відоме, ніякого відношення до підприємства не має, умови реєстрації підприємства не відомі, не відомо, що він є директором та головним бухгалтером ТОВ «Ліга-Груп», жодних угод ним укладено на було, будь-які фінансові документи ним не підписувалися (а.с.102-106).

Відповідно до висновку спеціаліста від 29.09.2011р. №1641, протокол загальних зборів учасників ТОВ «Ліга-Груп», довіреність від 25.05.2011р., заява форми №1ОПП, від імені ОСОБА_6, виконані іншою особою (а.с.107-108).

Таким чином, доводи позивача про те, що отриманий товар є товаром, придбаним у ТОВ «Ліга Груп»за угодою від 24.11.2011 р. не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Положеннями п.1 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержанню на момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1,3,5,6 статті 203 цього Кодексу є підставою недійсності правочину.

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно положень ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони і з належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договору даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.2 ст.З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистика та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності .

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків на відповідності їх дійсному економічному змісту.

Наслідки в бухгалтерському, відповідно в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталі платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Зокрема, якщо наведені у договорах товари (послуги) фактично не поставлялися (не надавалися), то придбання таких товарів (послуг) не відбулося.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів .

З огляду на те, що позивачем не доведено фактичного здійснення господарських операцій з придбання дизельного палива марки ДСТУ 4840:2007., суд вважає, що надані до матеріалів справи первинні документи, всупереч приписам ст..9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не відображають реального змісту господарських операцій 24.11..2011р. між ПП ОСОБА_4 та ТОВ «Ліга Груп».

Враховуючи відсутність належних доказів реальності господарських операцій з поставки ПП ОСОБА_4 товару, суд приходить до висновку, що наявність видаткових та податкових накладних, не є достатньою підставою для формування позивачем податкового кредиту в сумі 40650 грн. по даному контрагенту.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому слід зазначити, що ч. 1 ст. 72 КАС України зазначений обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач правомірно виніс оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення, а тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову приватного підприємця ОСОБА_3 до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001331750, №0001351715 від 15.08.2012р. -відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис) С. М. Гелета

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Гелета

Повний текст постанови складено та підписано 26.11.2012 року