Постанова № 27785068, 19.11.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2a-0770/1017/12

Рядок статзвітності № 8.1.5

Код 2

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С.А.

за участю секретаря судового засідання - Лумей В.Г.,

сторони у судове засідання не з’явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБМ»про стягнення заборгованості у сумі 39452,50 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція Закарпатської області ДПС звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБМ»про стягнення заборгованості у сумі 39452,50 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, однак надав суду клопотання про розгляд даної адміністративної справи без участі представника. Адміністративний позов підтримав повністю та просив суд задовольнити його повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився повторно з невідомих причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою, внесеною до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а за таких обставин, на підставі ст. 35 КАС України, сторона вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання. Суд вважає, що спір можливо вирішити на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. А оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу не здійснюється.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В ході судового розгляду судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців відповідач знаходиться за адресою: 89423, Закарпатська область, Ужгородський район, с.Соломоново, вул.Перемоги, 27 ідентифікаційний код –32532624, що стверджується копією даного витягу наявною в матеріалах справи.

Згідно довідки податкового органу Ф. №4-ОПП від 29.11.2004 року №430 відповідач взятий на облік в Ужгородську МДПІ від 26.09.2003 року за №224, що підтверджується копією даної довідки наявною в матеріалах справи.

Станом на 14.03.2012 року за відповідачем рахується заборгованість за платежем 13050220 «орендна плата з юридичних осіб»в загальній сумі 39452,50 грн., що підтверджується копією розрахунку заборгованості наявною в матеріалах справи.

Вищевказана заборгованість у відповідача виникла у зв’язку із наступним.

Так, відповідачем самостійно було задекларовано свої грошові зобов’язання по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 39452,50 грн., шляхом подання до інспекції податкової декларації №2513 від 31.01.2011 року на 2011 рік, копія якої наявна в матеріалах справи.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки, збори, інші обов’язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Крім цього, слід зазначити, що відповідно до ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Суд зазначає, що грошове зобов’язання самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає у відповідності до п. 56.11. ст. 56 ПК України.

Відповідно до п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, самостійно зазначена відповідачем у декларації сума заборгованості у встановлений законодавством строк сплачена не була.

Також, суд зазначає, що в силу вимог п.59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Крім того суд зазначає, що Ужгородською МДПІ на підставі пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-III на адресу відповідача було направлено податкову вимогу № 1/234 від 12.08.2008 року та податкову вимогу №2/377 від 28.11.2008 року, що підтверджується копіями даних вимог наявних в матеріалах справи.

У зв'язку з неможливістю вручити податкову вимогу №1/234 від 12.08.2008 року, Ужгородською МДПІ відповідно до пп. 6.2.4 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язані платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III дана податкова вимога 23.09.2008 року була розміщена на дошці податкових повідомлень, що підтверджується актами про розміщення податкових вимог на дошку податкових повідомлень, копія якого наявна в матеріалах справи.

Що ж стосується податкової вимоги №2/377 від 28.11.2008 року, то згідно повідомлення про вручення поштового відправлення дана податкова вимога була вручена 07.04.2009 року відповідачу, що підтверджується копією поштового відправлення наявною в матеріалах справи.

Вищевказані податкові вимоги відповідачем в добровільному порядку сплачені не були.

Відповідно до п.п.20.1.18. ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Нормами п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України зазначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини, що передбачено п.95.3 ст.95 цього Кодексу.

Згідно п.95.5 ст.95 ПК України вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою органу державної податкової служби до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним органом державної податкової служби.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем станом на день розгляду даної адміністративної справи вищезазначена заборгованість не сплачена, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБМ»про стягнення заборгованості у сумі 39452,50 грн. –задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБМ»(89423, Закарпатська область, Ужгородський район, с.Соломоново, вул.Перемоги, 27 ідентифікаційний код –32532624) у банках, обслуговуючих такого платника податків в погашення податкового боргу в сумі 39452,50 грн.(тридцять дев’ять тисяч чотириста п’ятдесят дві гривні п’ятдесят копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя Гебеш С.А.