Постанова № 27774749, 22.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10993/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"22" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Беспалова О.О.,

суддів Губської О.А., Грибан І.О.,

при секретарі Маджар О.М

за участю представника позивача, представника відповідача -Окружної державної податкової служби, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2012 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" до Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС, Головного управління державного казначейства України в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.08.2012 року № 00000132310, № 00000142310, -

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ "Бліц-Інформ" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС, Головного управління державного казначейства України в м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС України від 01 серпня 2012 року № 00000132310; визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС України від 01 серпня 2012 року К«00000132310: стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві відшкодування податку на додану вартість за квітень 2012 року у розмірі 3 564 916,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2012 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду - скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, представниками відповідача - Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування додатку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2012 року за результатами якої було складено Акт від 20.07.2012 року № 720''40-40'23-20/20050164 (т. 1 а.с. 14-41).

Актом зафіксовані порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме: п.198.1, п,198.2, п.198.3. п.198.6 ст. 198 розділу, п.7 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість, яка не підтверджена перевіркою та підлягає зменшенню: за березень 2012 року на суму податку 4 809,00 грн., за квітень 2012 року на суму податку 623 966,00 грн.; п. 200.1., п. 200.3. ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення податку на додану вартість, яка включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та підлягає зменшенню: за березень 2012 року на суму податку 4 809,00 грн., за квітень 2012 року на суму податку 623 966,00 грн.; пп. 14.1.18. п. 14.1. ст. 14. п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми заявленого бюджетного відшкодування та підлягає зменшенню: за квітень 2012 року на суму податку 465 086,00 грн.

На підставі акта перевірки від 20.07.2012 року № 720/40-40/23-20/200501164, відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 01.08.2012 року № 0000132310, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у том числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 465 086.00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 232 543,00 грн.(т. 1 а.с.42); від 01.08.2012 року № 0000142310. яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 623 966,00 грн. гт. 1 а.с. 44).

На заперечення позивача до Акту від 20.07.2012 року відповідачем була надана відповідь від 01.08.2012 року № 5779/10/23-129, якою висновки перевірки залишено без змін.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2. ст. 198 Кодексу).

Відповідно до п. 187.8. ст. 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Пунктом 7 підрозділу 2 розділу XX Кодексу визначено, що тимчасово, до 01 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з імпорту товарів, визначених пунктом "о" частини першої статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф", а також операції з постачання цих товарів переробникам, видавництвам і підприємствам поліграфії на території України.

У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент імпорту таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.

Відповідно до пункту "о" ч. І ст. 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" від сплати мита, зокрема, звільняються до 01 січня 2015 року товари, які не виробляються в Україні, крім товарів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 4707 90 10 00, 4707 90 90 00 і ввозяться на митну територію України для використання у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, яка виробляється в Україні, та мають згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) такі коди: 3215 19 00 00 - фарба друкарська, крім чорної; 3215 1100 00 - фарба друкарська чорна; 3701 30 00 00 - тільки пластини (алюмінієві) із нанесеним на них сенсибілізованим (світлочутливим) шаром та пластини, фотополімеризаційно придатні для виготовлення друкарських форм у поліграфії, довжина будь-якого боку яких перевищує 255 мм; пластини (магнієві) із нанесеним на них сенсибілізованим (світлочутливим) шаром для виготовлення штампів для тиснення в поліграфії, довжина будь-якого боку яких перевищує 255 мм; фотоплівки плоскі (листові) для виготовлення фотоформ у поліграфії, довжина будь-якого боку яких перевищує 255 мм.; 4008 2190 00 - офсетні гумові пластини із непористої гуми, крім покриття для підлог і матів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що податковим органом не було враховано те, що пунктом 7 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України прямо передбачено перелік товарів, операції з постачання яких переробникам, видавництвам і підприємствам поліграфії на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість. Це товари, які ввозяться на митну територію України для використання у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції. А тому твердження відповідача, що операції ПрАТ «Бліц-Інформ»з постачання фабри та пластин є пільговими з огляду на те, що позивач є підприємством поліграфії, колегією суддів не приймаються.

Відповідно до пп. 14.1.181. п. Н.І. ст. 14 Кодексу, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно п.198.1, п.198.3. ст. 198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового період), а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.6 (абз. 3) ст. 198 розділу У Кодексу у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до пп. 14.1.18. п. 14.1. ст. 14 Кодексу бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно п. 200.1., п. 200.3. ст. 200 Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4. ст. 200 Кодексу).

З матеріалів справи встановлено, що позивачем до податкового кредиту квітня та березня 2012 року віднесено нараховані в податкових накладних суми податку на додану вартість на придбання від контрагентів товарів, коди яких згідно УКТ ЗЕД включені до переліку товарів, які звільнені від оподаткування у разі використання їх у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції.

При цьому позивач зазначив, що частина придбаних товарів, коди яких згідно УКТ ЗЕД включені до переліку товарів, які звільнені від оподаткування у разі використання їх у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, була використана ним на забезпечення власної видавничої діяльності і на відповідну суму було зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ.

Щодо використання основної частини товарів, коди яких згідно УКТ ЗЕД включені до переліку товарів, які звільнені від оподаткування у разі використання їх у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, то позивачем було надані докази використання вказаних товарів при наданні поліграфічних послуг, а не у видавничій діяльності.

Статтею 2 Закону України «Про видавничу справу»визначено поняття «видавничої справи»- сфера суспільних відносин, що поєднує в собі організаційно-творчу та виробничо-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, зайнятих створенням, виготовленням і розповсюдженням видавничої продукції. Складовими частинами видавничої справи є: видавнича діяльність - сукупність організаційних, творчих, виробничих заходів, спрямованих на підготовку і випуск у світ видавничої продукції; виготовлення видавничої продукції - виробничо-технологічний процес відтворення визначеним тиражем видавничого оригіналу поліграфічними чи іншими технічними засобами; розповсюдження видавничої продукції - доведення видавничої продукції до споживача як через торговельну мережу, так і іншими способами.

Статтею 1 Закону України «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні»визначено, що книжкова продукція - сукупність книжкових видань, випущених видавцем (видавцями) або призначених до випуску. Книжкове видання - видання, особливістю матеріальної структури якого є скріплення аркушів у корінці з обкладинкою чи оправою.

Разом з тим, позивачем було надано копії договорів на виготовлення поліграфічної продукції, зокрема, з ДП «Оріфлейм косметікс», TOB «Видавничі ініціативи», ДП «Кондитерська корпорація Рошен», TOB «Корунд Плюс», ЗАТ «Крафт Фудз Україна», ДП «Сантрейд», TOB «Росфлекс», СЗАТ «СПН-Медіа», TOB «Петро», TOB «Мрії збуваються», TOB «Стіролбіофарм», ПрАТ «Конті». TOB «Фактор», TOB «Рефлекс». ЗАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч», ЗАТ «Вінницябитхим», ПАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич», ПрАТ «Ерлан», TOB «Слобожанський миловар», ПАТ «Орлан», ІП «Кока-Кола Береріджіз Україна», SRL LAB moi, TOB «Проктор Енд Гембл Україна», ДП «Табачна компанія Хамадей», ПАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна», TOB «Успот Лтд.»з яких вбачається, що позивачем надавались послуги з виготовлення різноманітної поліграфічної продукції, окрім видавничої та книжкової продукції.

Також позивачем було надано копії накладних на передачу у виробництво товарно-матеріальних цінностей (фарби, пластин) на виробництво товарно-матеріальних цінностей; зведені таблиці витрат на виробництво продукції та надання послуг з яких вбачається використання товарів, коди яких згідно УКТ ЗЕД включені до переліку товарів, які звільнені від оподаткування у разі використання їх у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, у діяльності з виробництва різноманітних упаковок, коробок, етикеток, каталогів та іншої поліграфічної продукції; копії накладних на видачу поліграфічної продукції, яка виготовлена згідно з наданими договорами про надання поліграфічних послуг за квітень 20 12 року.

З огляду на це, колегія суддів вважає доведеним факт «нецільового»(у розумінні п.7 підрозділу 2 розділу XX ПК України) використання позивачем товарів, коди яких згідно УКТ ЗЕД включені до переліку товарів, які звільнені від оподаткування у разі використання їх у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, при наданні послуг з виготовлення поліграфічної продукції позивачем.

Щодо вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України відшкодування податку на додану вартість за квітень 2012 року колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідачем у п. 4 Висновку Акту від 20.07.2012 року було зазначено, що висновки щодо достовірності заявленого ПрАТ «Бліц-Інформ»бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в розмірі 3 099 830,00 грн. по декларації за квітень 2012 року будуть здійснені після проведення заходів передбачених чинним законодавством.

Разом з тим, судом першої інстанції зазначену вимогу позивача розглянуто не було. Також відповідачем не було надано жодних пояснень щодо проведення будь-яких заходів, про які було зазначено, не було надано обґрунтувань необхідності проведення зазначених заходів, не надано жодних доказів щодо проведення вказаних заходів, а також не надано висновків щодо достовірності заявленого позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що позивачем обґрунтовано заявлено вимогу щодо стягнення бюджетного відшкодування за квітень 2012 року, а тому вона підлягає задоволенню.

Згідно з ч. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія): з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи, свідчить про те, що відповідач, під час прийняття оскаржуваних рішень, діяв не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції невірно дійшов висновку про те. що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Вищевикладене спростовує висновки суду першої інстанції, щодо правомірності дій відповідача, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202. 205, 207. 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2012 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" до Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС, Головного управління державного казначейства України в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.08.201 2 року № 000001323 10, № 000001423 10 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2012 року - скасувати.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС України від 01 серпня 2012 року № 000001323 10.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС України від 01 серпня 2012 року № 00000132310.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві відшкодування податку на додану вартість за квітень 2012 року у розмірі 3 564 916,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.