Постанова № 27771263, 20.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12850/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"20" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київфундаментбуд»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2012 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби до Приватного акціонерного товариства «Київфундаментбуд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фізична особа -підприємець ОСОБА_2, про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із поданням до Приватного акціонерного товариства «Київфундаментбуд», в якому просить суд накласти умовний адміністративний арешт на майно Приватного акціонерного товариства «Київфундаментбуд»(код ЄДРПОУ 33056977), адреса: АДРЕСА_1.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2012 року подання Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2012 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні подання.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі договору купівлі -продажу від 13 листопада 2006 року №13-11/06-1 відповідач придбав у ТОВ «АРМ Груп-Україна»Гусеничний екскаватор NEW HOLLAND KOBELKO SK210-6E (номер двигуна НОМЕР_1, серійний номер НОМЕР_2) (а.с. 66 -73).

24.03.2009 року між позивачем та відповідачем складений акт опису активів, самостійно виділених платником податків для продажу №3 (від 25.03.2009 р. №5576/10/24-104), відповідно до якого відповідачем передано органу державної податкової служби зазначений Екскаватор гусеничний SK210-6E для спрямування останнього на погашення податкового боргу (а.с. 33).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на запит органу державної влади щодо боржника ЗАТ «Київфундаментбуд»(33056977) №32106087 від 11.07.2011 р., під записом 8 вказано, що в податковій заставі перебувають активи платника податків згідно Акту опису від 25.03.2009 р. №5576/10/24-104 (термін дії 26.03.2014 р.). Стягувачем зазначено ДПІ у Оболонському районі м. Києва (код 26088825, 04213, м. Київ, вул. Героїв Сталінграду, 58) (а.с. 35 -39).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.12.2011 року, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2012 року, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва до Закритого акціонерного товариства «Київфундаментбуд»задоволені, надано дозвіл на реалізацію описаних активів Закритого акціонерного товариства «Київфундаментбуд»(а.с. 7 -11).

15 серпня 2012 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва проведена перевірка стану збереження майна ПрАТ «Київфундаментбуд», за наслідками якої складено акт від 15.08.2012 року №4.

Актом перевірки встановлено, що майно підприємства, яке описано в заставу згідно акту опису №3 від 24.03.2009 року, а саме Екскаватор гусеничний SK210-6Е «КОБЕЛКО»27.01.2011 року, було передано в оренду ФОП ОСОБА_2 на один рік; станом на час здійснення перевірки екскаватор знаходиться в користуванні ФОП ОСОБА_2 (зворотній бік а.с. 12).

18.09.2012 року від виконуючого обов'язки начальника головного відділу податкової міліції державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС на ім'я начальника ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС було направлено звернення про застосування адміністративного арешту до ПрАТ «Київфундаментбуд», оскільки останній порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі.

18.09.2012 року о 17 год. 00 хв. начальником Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС було винесено Рішення №8 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків -ПрАТ «Київфундаментбуд».

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою звернення органу державної податкової служби з поданням до суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відповідача є відчуження останнім Екскаватора гусеничного, SK210-6E, який був предметом опису для продажу, з метою погашення податкового боргу.

Задовольняючи подання, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем відчужено майно без відповідного погодження з позивачем.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 92.1 ст. 92 Податкового кодексу України платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом. Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової служби, а також у разі, якщо орган державної податкової служби впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

Відповідно до п. 92.2 ст. 92 Податкового кодексу України у разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою органу державної податкової служби зобов'язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою органу державної податкової служби за умови часткового погашення податкового боргу.

Відповідно до пп. 94.2.1 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі.

Зміст наведених норм свідчить, що письмовому узгодженню з податковим органом підлягають операції як з відчуження майна, так і надання його в оренду, тоді як буквальне тлумачення підпункту 94.2.1 пункту 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України свідчить про те, що підставою для застосування арешту активів платника податків, який має податковий борг, є відчуження ним активів без такого узгодження.

Як на підставу для застосування арешту, орган державної податкової служби посилається на факт надання відповідачем ФО-П ОСОБА_2 на підставі договору від 27.01.2011 року №5 в оренду гусеничного екскаватора марки: NEW HOLLAND SK210-6ES, який перебував у податковій заставі, без узгодження цієї операції з податковим органом (а.с. 13).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Отже, з аналізу зазначених норм Цивільного кодексу України вбачається, що передача майна в оренду не є тотожнім визначенню відчуженню власником свого майна.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що надання платником податків, який має податковий борг, майна, що перебуває у податковій заставі, в оренду не є підставою для застосування арешту активів такого платника податків.

Разом з цим, колегія суддів зауважує, що відповідно до пункту 92.2 статті 92 Податкового кодексу України у разі оренди майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою органу державної податкової служби зобов'язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.08.2012 року порушено провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Київфундаментбуд»введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; зупинено виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів, строк виконання яких настав до введення мораторію); зупинено заходи спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення проведення мораторію (а.с. 64 -65).

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків -сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Тому, колегія суддів приймає до уваги посилання апелянта на ухвалу Господарського суду м. Києва від 27.08.2012 року про порушення провадження у справі про банкрутство, якою зупинено заходи спрямовані на забезпечення виконання відповідачем зобов'язань щодо сплати податків, в тому числі застосування адміністративного арешту майна такого платника.

Оскільки ухвала Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі про банкрутство винесена 27.08.2012 року, а рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків №8 начальником Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС було винесено 18.09.2012 року, відповідно останній не мав право виносити таке рішення після ухвали Господарського суду м. Києва.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано задовольнив подання Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п. 4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є порушення норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні подання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київфундаментбуд»задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2012 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні подання відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 26.11.2012 року)

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.