Ухвала суду № 27769695, 11.10.2012, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/1190/910/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Партоліна І.П.

Категорія - Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ремез П. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого -судді Ремеза П.М.,

суддів Драного О.П., Кабанової В.В.,

за участю прокурора Коваленка О.І.,

та засудженого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді у порядку апеляційного провадження кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_4 на вирок Новоархангельського районного суду від 24 липня 2012 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта середня, одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, не працює, раніше не судимий,

засуджений за ст. 286 ч.1 КК України до сплати штрафу у розмірі 3400 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Постановлено про стягнення із засудженого на користь Уманської міської лікарні 1794 грн. 04 коп. витрат на лікування потерпілого ОСОБА_4, на користь потерпілого ОСОБА_4 3 000 грн. моральної шкоди і 300 грн. витрат на правову допомогу та на користь держави судові витрати у сумі 1234 грн. 80 коп.

Суд визнав винним ОСОБА_3 у тому, що він 29 березня 2012 року близько 18 годин, керував автомобілем RENAULT Kangoo державний реєстраційний знак НОМЕР_3, та рухаючись по вул. Чапаєва в сел. Торговиця Новоархангельського району, на перехресті вулиць Чапаєва та Набережна здійснив поворот ліворуч на вул. Набережна, проте у порушення вимог п.п. 10.1 та 16.13 Правил дорожнього руху, не переконався перед зміною руху, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та перед поворотом ліворуч не надав дорогу зустрічному транспортному засобу, що рухався по рівнозначній дорозі, виїхав на зустрічну

Смугу руху, де допустив зіткнення з мотоциклом ІЖ-6-114-01, державний реєстраційний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 У результаті зіткнення, ОСОБА_4 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, які викликали тривалий розлад здоров'я на термін більше 3-х тижнів у вигляді закритого перелому правої стегнової кістки та правої променевої кістки.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_4 просять вирок суду щодо ОСОБА_3 частково змінити, через неправильне вирішення цивільного позову і збільшити розмір стягнутої із засудженого на його користь моральної шкоди до 20 000 грн. та ще 300 грн. витрат за участь адвоката в суді. При цьому вказує на те, що судом необґрунтовано зменшено до 3000 грн. заявлений ним по справі цивільний позов про стягнення із засудженого на його користь моральної шкоди у сумі 20 000 грн., при цьому суд не врахував тривалість його непрацездатності, що в результаті травми, отриманої при ДТП, йому проведена операція і в праве стегно вставлена металева пластина, яку необхідно буде вилучати через рік, після зростання перелому, що підтверджується долученою до справи довідкою з Уманської міської лікарні від 16.05.2012 року (а.с.148). Також вказує і на те, що він вже протягом 4-х місяців пересувається за допомогою милиць і його вимушена непрацездатність супроводжується щоденним моральним стражданням, оскільки він втратив можливість нормально себе обслуговувати, потребує сторонньої допомоги, що відображається на моральному кліматі в сім'ї і він вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя та побуту. Вказує і на те, що суд лише частково стягнув понесені ним витрати на адвоката в сумі 300 грн. за складання позовної заяви, проте проігнорував понесені ним витрати за участь адвоката в суді, що підтверджено наданою квитанцією до приходного касового ордеру від 24.07.2012 року (а.с.164).

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, пояснення засудженого, який також заперечив задоволення апеляції потерпілого та просив вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілого не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Висновок суду про винність ОСОБА_3 у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесне ушкодження за яке його засуджено, обґрунтований дослідженими судом доказами і являється правильним.

Так, сам засуджений ОСОБА_3, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні винним визнав себе повністю і розповів суду всі обставини за яких він вчинив даний злочин.

Крім того, його вина у судовому засіданні повністю доведена зібраними і всебічно дослідженими доказами, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд виходячи з тих доказів, які дослідив обґрунтовано визнав винним ОСОБА_3, у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження і правильно кваліфікував його дії за ст. 286 ч.1 КК України.

Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_3 суд першої інстанції в повній мірі врахував, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, що він вчинив злочин невеликої тяжкості, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину і щиро покаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завдані матеріальні збитки, по місцю проживання характеризується позитивно, не працює, на утриманні має неповнолітню дитину, а також хоч і не вказав, але фактично врахував і те, що сам потерпілий не наполягав на його суворому покаранні, а тому обґрунтовано дійшов висновку про необхідність призначення йому мінімального штрафу, передбаченого санкцією ст. 286 ч. 1 КК України, у розмірі 3400 грн.

Заявлена потерпілим моральна шкода в розмірі 20 000 грн., з урахуванням обставин зазначених, як у вироку суду, так і в апеляції потерпілого, а саме стан здоров'я потерпілого, який тривалий час пересувається за допомогою милиць, потребує сторонньої допомоги і змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, у зв'язку з чим порушено його нормальний образ життя, хоч і знайшла своє підтвердження, проте районним судом за вказаних обставин справи, її розмір обґрунтовано зменшено до 3000 грн. При цьому районний суд хоч і не вказав, але фактично врахував матеріальне становище самого засудженого, який на даний час не працює, на утриманні має неповнолітню дитину, протягом досудового слідства повністю добровільно відшкодував значну суму матеріальних збитків, що підтвердив сам потерпілий в судовому засіданні (а.с.173), а також підтверджується і наданою засудженим в апеляційному суді розпискою потерпілого від 21.05.2012 року, згідно якої він отримав від ОСОБА_3 мотоцикл марки ИЖ-Планета-5, вартістю 3000 грн. та гроші у сумі 17000 грн., як витрати на лікування та відшкодування матеріальних збитків, і претензій до засудженого немає. Тому колегія суддів вважає, що за вказаних обставин справи відсутні достатні підстави для збільшення розміру цивільного позову потерпілого в частині стягнення моральної шкоди до 20 000 грн., а також не вбачає підстав і для стягнення витрат на допомогу адвоката, як того просить у своїй апеляції потерпілий, оскільки вказане суперечить вимогам ст. 93 КПК України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляція потерпілого не підлягає задоволенню, а вказаний вирок суду слід залишити без зміни.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляцію потерпілого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Новоархангельського районного суду від 24 липня 2012 року щодо засудженого ОСОБА_3 залишити без зміни

Судді: