Рішення № 27769580, 11.09.2012, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/1190/2818/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Бурко Р.В.

Спори про відшкодування шкоди Доповідач Кіселик С. А.

РІШЕННЯ

Іменем України

11.09.2012 Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого судді : Кіселика С.А.

суддів : Авраменко Т.М., Суровицької Л.В.

при секретарі Слюсаренко Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 17 травня 2012 року, за позовом ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2012 року ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до відповідачів та просить суд стягнути на її користь моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.

Обґрунтувала свої вимоги тим, що на протязі останніх 17 років перебувала у фактичному шлюбі із покійним ОСОБА_7, який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Від спільного фактичного шлюбу у них народилась дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина, яка складається з домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. 23 грудня 2010 року ОСОБА_6, прийняла спадщину після смерті батька, шляхом подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини як спадкоємицею першої черги, про що свідчить копія довідки від 23.12.2010 року № 119/01-14. Після спливу шестимісячного терміну, від дня відкриття спадщини, звернулися до нотаріальної контори із вимогою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_6. Проте, у вчиненні даної нотаріальної дії було відмовлено у зв'язку з неможливістю спадкоємиці представити та долучити до матеріалів спадкової справи свідоцтва про народження покійного ОСОБА_7 та правовстановлюючих документів на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1, який залишився в спадщину після смерті ОСОБА_7 Необхідні правовстановлюючі документи знаходяться у відповідачів, які навмисно створюють перешкоди в оформленні спадщини, з метою протиправного отримання більшої частини спадщини.

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 17 травня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_5, що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 задоволено частково та стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5, що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 2 000 грн. моральної шкоди та 214 грн. 00 коп. понесених судових витрат. В решті позовних вимог відмовлено.

В судове засідання сторони, які належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, не зявилися.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, із наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Проте зазначені вимоги закону судом першої інстанції залишилися поза увагою.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Право на відшкодування моральної шкоди виникає у випадках, передбачених ст.23ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

В обґрунтування завдання моральної шкоди з боку відповідача, представник позивача зазначила, що у зв'язку із відмовою відповідачів передати позивачці документи для передачі їх нотаріусу з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_6 постійно знаходиться у нервовому напруженні, на межі нервового зриву.

Суд першої інстанції не звернувши на вищезазначене уваги, в своєму рішенні, лише процитував норми матеріального права, якими задекларовано право особи на відшкодування завданої їй моральної шкоди і при цьому не з'ясував у чому ж саме полягає моральна шкода, якими доказами підтверджується наявність такої шкоди та чи є причинний зв'язок між діями чи бездіяльністю відповідачів та наслідками, що настали, якщо такі настали.

Дослідивши в судовому засіданні наявні в справі докази, колегія суддів відзначає, що будь яких належних доказів, на підтвердження пояснень представника позивача про знаходження ОСОБА_6 у постійному напруженні та наявності у позивачки стану близького до нервового зриву, ОСОБА_5 не надала, як не надано суду і доказів щодо причинного зв'язку між відмовою відповідачів надати у розпорядження позивачки свідоцтва про народження спадкодавця та правовстановлюючих документів на домоволодіння, яке є спадковим майном.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення, судом першої інстанції, постановлено із порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Згідно вимог п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким в позові належить відмовити.

На підставі ст. 23, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст.307,309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 17 травня 2012 року скасувати.

В позові ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя:

Судді: