Ухвала суду № 27767378, 02.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р.

справа № 2а-2094/10/1170

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря – Пасічника Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року у справі № 2а-2094/10/1170 за Приватного підприємства «Арніка і К»до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення рішення, -

в с т а н о в и В:

Приватне підприємство «Арніка і К» вернулося до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнень (а.с.88), просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 03.06.2010 року № 0000311520/3, яким до підприємства застосовано штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасне подання декларацій з ПДВ. Позивач вважає протиправним застосування фінансових санкцій, оскільки податкові декларації та інша податкова звітність були подані вчасно до ДПІ за місцем реєстрації підприємства відповідно до чинного законодавства.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог. Апеляційна скарга фактично обґрунтована порушенням судом першої інстанції вимог Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначено строки подання декларацій з ПДВ.

У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з’явились, у зв’язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 29.01.2010 року повноважними особами Кіровоградської ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку ПП «Арніка і К» з питань своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої складено акт №43/30330600/15-20 від 29.01.2010 року.

В зазначеному акті зроблено висновок про порушення позивачем вимог:

- абз. "а" п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами",

- підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", а саме, напротязі 2008 року та до жовтня 2009 року, незважаючи на перевищення суми обсягу оподатковуваних поставок, зазначену у підпункті 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", позивач застосовував звітний (податковий) період, що дорівнює кварталу.

Такі висновки податкового органу обґрунтовані тим, що позивач на протязі 2008 - 2009 років подаючи звітність з податку на додану вартість застосовував податковий період, що дорівнює кварталу. Так, декларацію за березень 2008 року (подано як декларацію за І квартал 2008 року), декларацію за червень 2008 року (подано як декларацію за II квартал 2008 року), декларацію за вересень 2008 року (подано як декларацію за III квартал 2008 року), декларацію за грудень 2008 року (подано як декларацію за IV квартал 2008 року), декларацію за березень 2009 року (подано як декларацію за І квартал 2009 року), декларацію за червень 2009 року (подано як декларацію за II квартал 2009 р.), декларацію за вересень 2009 року (подано як декларацію за III квартал 2009 р.). Тобто, підприємство, відповідно до пп.7.8.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», обрало звітний період для подачі податкової звітності - квартал. В той же час, перевіркою встановлено, що загальний обсяг оподатковуваних поставок у підприємства протягом минулих дванадцяти місячних податкових періодів перевищував 300000грн. (без урахування ПДВ). Вказані обставини вказують на обов’язок платника самостійно перейти на місячний податковий період, чого підприємством зроблено не було. З цих підстав, ДПІ дійшла висновку про те, що декларації з ПДВ за березень, червень, вересень, грудень 2008 року, березень, червень, вересень 2009 року подані з порушенням строків, які визначені Законом України «Про податок на додану вартість»для подання податкової звітності.

За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.02.2010 року №0000311520/0, на підставі якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1190,00 грн.

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням-рішення від 02.02.2010 року №0000311520/0, звернувся із скаргою від 10.02.2010 року про скасування даного рішення до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді. Рішенням Державної податкової інспекції у м.Кіровограді від 26.02.2010 року вих. 3808/10/25-018 «Про результати розгляду первинної скарги»податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

Не погодившись із рішенням відповідача від 26.02.2010 року, позивач звернувся із скаргою від 02.03.2010 року про скасування вищезазначеного рішення до Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області, яка своїм рішенням податкове повідомлення-рішення залишила без змін, скаргу позивача без задоволення.

Не погодившись із рішенням ДПА у Кіровоградській області від 30.04.2010 року, позивач звернувся із скаргою від 11.05.2010 року до Державної податкової адміністрації України. Державної податкової адміністрації України рішенням від 28.05.2010 року «Про результати розгляду скарг»податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скарга позивача без задоволення.

За результатами адміністративного оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення від 02.02.2010 року №0000311520/0, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 03.06.2010 року №0000311520/3.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно застосував квартальних податковий період подання податкової звітності, у зв’язку з тим, що ним не перевищено обсягу оподаткованих операцій, визначеного у підпункті 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість».

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до пп.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, платник податку, обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі дванадцять місячних податкових періодів не перевищував суми, зазначеної у підпункті 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, може вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.

У разі якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду обсяг оподатковуваних операцій платника податку перевищує суму, зазначену у підпункті 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.

Отже, вказаною нормою права визначено як право платника податку вибрати квартальний податковий період для подання податкової звітності так і обов’язок перейти на місячний податковий період, у разі перевищення обсягу оподатковуваних операцій, який визначено пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 названого Закону.

Відповідно до п.1.1 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»оподатковувана операція –операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

Згідно із п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Суд першої інстанції правильно вказав на те, що оподатковуваними операціями, у розумінні Закону України «Про податок на додану вартість», є операції які оподатковуються за ставкою «20»та «0»відсотків від об’єкта оподаткування.

Таким чином, встановивши той факт, що об’єм оподатковуваних операцій у позивача, за перевірений період, не перевищував 300000грн. (без урахування ПДВ), що передбачений пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість», суд першої інстанції обґрунтовано вказав на протиправність висновків ДПІ про обов’язок позивача перейти на місячний податковий період і як наслідок на протиправність застосування до позивача спірних штрафних санкцій. При цьому, судом першої інстанції правомірно вказано на те, що операції, які не є об’єктом оподаткування (п.3.2 ст.3 Закону) та операції, що звільняються від оподаткування (ст..5 Закону), не відносяться до оподатковуваних операцій, а відтак не повинні враховуватися при визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій, який визначено пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість».

З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року у справі № 2а-2094/10/1170 –без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк