Постанова № 27767376, 04.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2012 р.

справа № 2а-0470/12790/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря –Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року у справі № 2а/0470/12790/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будгарантсервіс»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська про визнання дій протиправними, -

в с т а н о в и В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будгарантсервіс»звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати дії ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Будгарантсервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року - неправомірними; визнати незаконними дії відповідача щодо висновків викладених в акті перевірки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Постанова суду мотивована тим, що перевірку проведено за відсутності законодавчо визначених підстав для такої перевірки. Крім цього, суд вказав на неправомірність висновків перевіряючих осіб ДПІ щодо визнання нікчемними правочинів, які укладалися позивачем у перевіряємому періоді.

Не погоджуючись з постановою суду ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з’ясування обставин справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог. Апеляційна скарга, зокрема, обґрунтована тим, що перевірка позивача призначена та проведена відповідно до вимог Податкового кодексу України, а висновки посадових осіб ДПІ, які зроблено в Акті перевірки, відповідають фактичним обставинам, що такою перевіркою встановлено.

У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з’явились, у зв’язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що відповідно до наказу начальника ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська проведено позапланову документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Будгарантсервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року.

За результатами перевірки складено акт №1266/233/37373588 від 01.08.2011 року, в якому зроблено висновок про відсутні умови для ведення господарської, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно ч. 1 ст. 203, ст. 228 ЦК України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, а саме, користувачів податкового кредиту з податку на додану вартість, отриманого від ТОВ «Будгарантсервіс»у травні 2011 року та контрагентів, які відображені у складі податкового кредиту ТОВ «Будгарантсервіс»у травні 2011 року.

За наслідками перегляду судового рішення суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності у податкової служби підстав для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки.

Так, відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначеними статтями 77 та 78 ПК України.

Статтею 77 Податкового кодексу України визначено порядок проведення документальних планових перевірок, а ст..78 ПК України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Оскільки, відповідачем проведено документальну позапланову перевірку, то останній мав керуватися вимогами ст..78 ПК України, якою визначено як порядок так і підстави для проведення такого виду перевірки.

Відповідно до пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, підставами для проведення документальної позапланової перевірки, згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, є: по–перше, виявлення податковим органом фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства (встановлюються за допомогою перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації); по-друге, не надання платником податків відповіді на обов’язковий запит ДПІ.

Вказуючи на неправомірність проведення перевірки суд першої інстанції зазначив те, що податковою службою не надано доказів направлення позивачу запиту про надання інформації та її документального підтвердження, а відповідно не надано доказів і не надання позивачем відповіді на обов’язків запит ДПІ, що б слугувало однією з підстав для проведення позапланової документальної перевірки.

Вказані висновки суду першої інстанції підтверджуються матеріалами справи, які не містять зазначених доказів. В апеляційній скарзі ДПІ не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, натомість доказів того, що податковою службою дотримано вимог пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, не надає та про їх існування не зазначає.

Таким чином, враховуючи те, що відповідно до ч.2 ст.71 КАС України обов’язок доказування правомірності прийнятого рішення (дій, бездіяльності) покладено на суб’єкта владних повноважень, суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо проведення перевірки.

В той же час, суд апеляційної інстанції не може погодитись з рішенням суду першої інстанції в частині визнання протиправними дій ДПІ щодо висновків викладених в акті перевірки.

З позовної заяви вбачається, що фактично підставою для таких вимог стали висновки перевіряючих осіб, які викладені в Акті перевірки та які зводяться до того, що позивачем укладено правочини, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені цими правочинами.

Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що заявляючи вимоги у такий спосіб позивач фактично просить визнати протиправними доводи (позицію) податкового органу з приводу аналізу встановлених результатів перевірки. При цьому, суд не врахував, що захисту підлягають порушенні або оспорюванні права особи. Між тим, самі висновки перевіряючих осіб, які викладено в акті перевірки, не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи. Зроблені в акті перевірки висновки можуть, в подальшому, стати підставою для прийняття рішення (вчинення дій) податковим органом, які, в свою чергу, і можуть бути предметом оскарження, і саме під час встановлення правомірності та обґрунтованості такого рішення (вчинення дій) має бути надано правову оцінку тим висновкам (доводам), які стали підставою для прийняття рішення (вчинення дій) суб’єктом владних повноважень.

Позивачем не надано доказів того, що за результатами проведеної перевірки ДПІ приймалися будь-які рішення, зокрема податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобов’язань, учинялися будь-які дії, зокрема, внесення до облікових даних платника податків відомостей про його податкові зобов’язання, враховуючи висновки, які зроблено в Акті перевірки.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції про встановлення обставин, які свідчать про порушення прав позивача та наявності підстав для захисту таких прав у спосіб, як визнання протиправними дій відповідача щодо зроблених висновків в акті перевірки.

За таких обставин, рішення суду в цій частині, не можливо визнати законними і обґрунтованим, з огляду на відсутність встановлених судом обставин, які б свідчили про порушення прав позивача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з’ясуванні обставин, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для часткового скасування постанови суду.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст..ст.202, 205, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська –задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року у справі №2а/0470/12790/11 у частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська щодо висновків викладених в акті перевірки №1266/233/37373588 від 01.08.2011р. – скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволені позову в цій частині заявлених вимог.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк