Ухвала суду № 27767351, 02.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р. справа № 2а-3381/10/1170 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря - Пасічника Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромет і К»та Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 березня 2011 року у справі №2а-3381/10/1170 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромет і К»до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агромет і К» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Олександрійської ОДПІ: №0000771710/0 від 18.06.2010 р, №0000771710/1 від 03.09.2010 р. щодо визнання податкового зобов'язання за платежом: донарахування по прибутковому податку в розмірі 257 740,05 грн.; №0000652310/0 від 29.06.2010р., №0000652310/1 від 03.09.2010 р. щодо визначення податкового зобов'язання з платежом: податок на прибуток підприємств у розмірі 7 057 551, 10 грн.; №0000632310/0 від 29.06.2010р, №0000632310/1 від 03.09.2010р. щодо визначення податкового зобов'язання за платежом: податок на додану вартість у розмірі 5 191 410 грн. Заявлений позов обґрунтований безпідставними висновками перевіряючих осіб ДПІ щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_1 Позивач зазначав, що ним надані усі первинні документи, які свідчать про реальність здійснення господарських операцій, за наслідками яких визначалися податкові зобов'язання.

Постановою Кіровоградської області окружного адміністративного суду від 04 березня 2011 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції №0000771710/0 від 18.06.2010 р, №0000771710/1 від 03.09.2010 р., якими визначено податкове зобов'язання за платежом: донарахування по прибутковому податку у розмірі 257 740, 05 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ТОВ «Агромет і К»та Олександрійська ОДПІ подали апеляційні скарги, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, не повне з'ясування судом обставин справи, просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а відповідач - відмовити у задоволені позову.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами ДПА у Кіровоградській області спільно з посадовими особами Олександрійської ОДПІ проведена позапланова невиїзну документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ФПО ОСОБА_1 за період з 01.01.2008р. по 31.12.2009р.

За наслідками перевірки складено акт 266/2310/32744668 від 09.06.2010 р., в якому, зокрема, зроблені висновки про порушення ТОВ «Агромет і К»:

- п.5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.3.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженої наказом ДПА України від 29 березня 2003 р. за № 143, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 3964418,0грн.;

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в перевіряємому періоді на загальну суму 3 460 940 грн.;

- ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»та п.п. а,в п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за перевіряє мий період в сумі 2 573 716,34 грн., в тому числі за період 2008 р. на суму 712 230,92 грн., за період 2009 р. 1 861 485,41 грн.;

- п.п. 3.1.1 ст.З, п.п. 7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1, п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в перевіряємому періоді на загальну суму 73 920,67 грн.

Такі висновки ДПІ обґрунтовані наступним.

У перевіреному періоді ТОВ «Агромет і К»та ФОП ОСОБА_1 укладено договори купівлі-продажу:

- № 2-07-08 від 10.07.2008 р. Відповідно до п.1.1 договору ФОП ОСОБА_1 (продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ "Агромет і К" (покупець), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити сільськогосподарську продукцію;

- № 1-01-07 від 01.07.2009 р., доповнення до договору № 1-01-07 від 22.07.2009 р., доповнення до договору № 1-01-07 від 24.07.2009 р., доповнення до договору № 1-01-07 від 20.07.2009 р., доповнення до договору № 1-01-07 від 15.07.2009 р., доповнення до договору № 1-01-07 від 08.07.2009 р. Відповідно до п.1.1 договору ФОП ОСОБА_1 (продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ "Агромет і К" (покупець), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити сільськогосподарську продукцію.

Документальною невиїзною перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлено, що постачальником товару, який в подальшому реалізовувався ТОВ "Агромет і К", згідно даних податкової звітності ФОП ОСОБА_1 є ТОВ "ТБ "Мегаполіс", але даною перевіркою встановлено, що угоди між ТОВ "ТБ "Мегаполіс" та ФОП ОСОБА_1 не укладались, операції не здійснювались, розрахунки не проводились. Сільськогосподарська продукція, яка обліковується на елеваторах за ТОВ «Агромет і К», була придбана ТОВ «Агромет і К»у фізичних осіб, а не поставлена ФОП ОСОБА_1 у межах вказаних договорів. Відносно ФОП ОСОБА_1, по вказаним правовідносинам, порушено кримінальну справу.

Таким чином, враховуючи те, що у межах укладених договорів ФОП ОСОБА_1 не було поставлено продукцію, ДПІ зроблено висновки про заниження ТОВ «Агромет і К»податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1

Висновків про порушення ТОВ «Агромет і К»вимог ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» та п.п. а,в п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ДПІ дійшла с тих підстав, що оскільки встановлено факт придбання сільськогосподарської продукції у фізичних осіб і як наслідок виплату цим фізичним особам доходу, то ТОВ «Агромет і К», як податковий агент, зобов'язаний був нарахувати та утримати податок з доходів фізичних осіб.

На підставі акту перевірки та за наслідками адміністративного оскарження податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000771710/0 від 18.06.2010 р, №0000771710/1 від 03.09.2010 р. щодо визнання податкового зобов'язання за платежом: донарахування по прибутковому податку в розмірі 257 740,05 грн. (основний платіж 85 913,35 грн., штрафні санкції171 826,70 грн.); №0000652310/0 від 29.06.2010р., №0000652310/1 від 03.09.2010 р. щодо визначення податкового зобов'язання з платежом: податок на прибуток підприємств у розмірі 7 057 551, 10 грн. (основний платіж 3 964 418,00 грн. та 3 093 093,10 грн. - штрафних (фінансових) санкцій); №0000632310/0 від 29.06.2010р, №0000632310/1 від 03.09.2010р. щодо визначення податкового зобов'язання за платежом: податок на додану вартість у розмірі 5 191 410 грн. (основний платіж 3 460 940,00 грн. та 1 730 470,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій).

Правомірність та обґрунтованість зазначених податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірні податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань за платежем податок на прибуток та податок на додану вартість прийняті відповідачем не підставі та у спосіб, що передбачені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість». Такі висновки суду обґрунтовані встановленим фактом безтоварності господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_1, що підтверджується встановленими обставинами справи, зокрема, показаннями свідка ОСОБА_1, вироком Олександрійського міськрайонного суду від 01.11.2010р. відносно ОСОБА_1 Висновки суду першої інстанції щодо неправомірності спірних податкових повідомлень-рішень, якими визначено податкові зобов'язання за платежем: донарахування по прибутковому податку, обґрунтовані недоведеністю податковою службою розрахунку податкових зобов'язань, що пов'язано з відсутністю в Акті перевірки сум доходу та їх документальне підтвердження, які отримано фізичними особами.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно з п.п. 5.1.ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності ж з пп. 7.4.5 ст. 7 Закону (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав, зокрема, віднесено наявність господарських операцій, за наслідками якої відбувались поставки.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що встановлені обставини справи свідчать про безтоварність господарських операцій в межах взаємовідносин між позивачем та ФОП ОСОБА_1

Так, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на вирок Олександрійського міськрайонного суду від 01.11.2010р., який за наслідками апеляційного перегляду, набрав законної сили та яким засуджено ОСОБА_2 за скоєння злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.2 ст.27, ч.2 та ч.3 ст.358, ч.5 ст.27, ч.2 ст.366 Кримінального Кодексу України.

Вказаним вироком встановлено, що ФОП ОСОБА_1 фактично протягом липня 2008р.-грудня 2009р. закупівлю сільськогосподарської продукції та подальшу її реалізацію ТОВ «Агромет і К»не здійснював. Вироком встановлено, що ФОП ОСОБА_1 та посадові особи ТОВ «Агромет і К», вступивши у злочинний зговір, направлений на ухиляння від сплати податків ТОВ «Агромет і К»з використанням підроблених офіційних документів про начебто проведених операціях з придбання товарів від платника податку на додану вартість -ФОП ОСОБА_1 при фактичному придбанні товарів від різноманітних суб'єктів господарювання, які не є платниками податку на додану вартість. ФОП ОСОБА_1 підписував договори купівлі-продажу зернових, укладених з ТОВ "Агромет і К", накладних, податкових накладних, коригуючи розрахунків кількісних і вартісних показників податкових накладних, тим самим надавши ТОВ "Агромет і К" відповідні права - збільшити податковий кредит з ПДВ, чим зменшити належну до сплати в бюджет суму зобов"язань, а також збільшити валові витрати, чим зменшити оподатковуваний прибуток і, відповідно, зменшити належну до сплати в бюджет суму прибуткового податку. Вироком суду також встановлено, що безпосередньо протягом липня 2008р.-грудня 2009р. фактичними постачальниками сільськогосподарської продукції на елеватори, з облікуванням на картку ТОВ «Агромет і К», виступали фізичні особи, перелік яких наведено у вироку.

Крім цього, у вироку наведено перелік первинних документів, які видано ФОП ОСОБА_1 по безтоварним операціям та які відображено ТОВ «Аромет і К»у бухгалтерському та податковому обліку.

Відповідно до ч.2 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанову суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

З огляду на вказану норму процесуального права, суд першої інстанції обґрунтовано послався на вказаний вирок суду, оскільки цим вироком встановлені протиправні дії ОСОБА_1, які полягають у здійсненні безтоварних господарських операцій, у виданні завідомо підроблених документів фінансової звітності, які відображені ТОВ «Агромет і К»у своєму бухгалтерському обліку та на підставі яких останнім неправомірно формувались валові витрати та податковий кредит. Цей вирок стосується саме господарських взаємовідносин між ТОВ «Агромет і К»та ФОП ОСОБА_1, відносно якого ухвалено вирок суду.

Про безтоварність господарських операцій свідчать і інші докази у справі, зокрема, показання свідка ОСОБА_1, які надані у суді першої інстанції та якими свідок фактично підтвердив правильність обставин, що встановлені у вищевказаному вироку суду.

За таких обставин правильним є висновок суду першої інстанції про те, що оскільки господарські операції між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Агромет і К" щодо реалізації сільськогосподарської продукції не відбулись та наведені у договорах товари фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулось.

Таким чином, у ТОВ «Агромет і К»не виникло право на податковий кредит та віднесення витрат, пов'язаних з даними господарськими операціями з ФОП ОСОБА_1, до валових витрат у ТОВ "Агромет і К", оскільки не дотримано умов для виникнення такого права - наявність господарської операції, наслідком якої поставка товарів (робіт, послуг).

Отже, висновки суду першої інстанції щодо правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, якими визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість, ґрунтуються на нормах матеріального права та відповідають встановленим обставинам справи.

Погоджується суд апеляційної інстанції і висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості податкового повідомлення-рішення, яким визначено податкові зобов'язання за платежем: донарахування по прибутковому податку.

Як зазначено вище, позиція ДПІ ґрунтується на тому, що оскільки встановлено факт придбання сільськогосподарської продукції у фізичних осіб і як наслідок виплату цим фізичним особам доходу, то ТОВ «Агромет і К», як податковий агент, зобов'язаний був нарахувати та утримати податок з доходів фізичних осіб.

З цього приводу суд першої інстанції обґрунтовано вказав на відсутність доказів, які б підтверджували розмір отриманого доходу фізичними особами, який відображено у додатку №3-п до акту перевірки, та з якого визначені спірні податкові зобов'язання.

Оспорюючи рішення суду першої інстанції в цій частині, ДПІ не надала жодних доказів правомірності визначення податкових зобов'язань, які б свідчили про помилковість висновків суду.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційних скарг, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч.1, ст. 198, ст. 200, ст.ст.205, 206 КАС України суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромет і К»та Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 березня 2011 року у справі №2а-3381/10/1170 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 04.10.2012р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк