Постанова № 27763716, 28.11.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2012 р.Справа № 5017/1018/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Картере В.І.,

суддів: Лавриненко Л.В., Пироговського В.Т.,

секретар судового засідання -Райлян І.Г.

за участю представників:

від ФОП ОСОБА_1 -ОСОБА_2,

від Шполянської міської ради -не з'явився, належним чином повідомлений

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2011р.

по справі № 5017/1018/2012

за позовом Шполянської міської ради Черкаської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 103 739,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

03.04.2012р. Шполянська міська рада Черкаської області (далі - ШМР) звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом, в якому просила стягнути з Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 заборгованість у сумі 103 739,51 грн., яка складається з:

- основної заборгованості з оренди землі за 2009-2012 роки у сумі -68 872,26 грн.;

- пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період 2011-2012 роки -у сумі 1 561,85 грн.;

- 3% річних за 2009-2011 роки - у сумі 22 079,22 грн.;

- індексу інфляції за 2009-2012 роки -у сумі 11 226,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано із посиланням на часткове невиконання відповідачем умов договору оренди землі №39 від 01.09.2008р. щодо своєчасності сплати орендної плати за землю, яка є предметом цього договору.

В подальшому, позивач надав до суду уточнені розрахунки пені, 3% річних та індексу інфляції (а.с.66), відповідно до яких просив стягнути з відповідача:

- пеню за період з серпня 2011р. по січень 2012 р. -у сумі 637,12 грн.;

- 3% річних за період з 2009 по 2011 роки - у сумі 2 084,82 грн.;

- індекс інфляції за період з 2009р. по січень 2012 р. -у сумі 5 009,18 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.06.2012р. (суддя Смелянець Г.Є.) позов задоволено частково, а саме: з ФОП ОСОБА_1 на користь Шполянської міської ради стягнуто основний борг з орендної плати в сумі 68 872,26 грн., пеню у сумі 637,12 грн., 3% річних у сумі 2 084,82 грн., інфляційні у сумі 5 009,18 грн. та судові витрати у сумі 1 514,59 грн.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням в частині розміру суми основної заборгованості з орендної плати, ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити його та викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції: „Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Шполянської міської ради (20603, Черкаська обл., м. Шпола, вул. Пролетарська,59, код ЄДРПОУ 04061576, р/р 33219815700553, банк отримувача ГУДКСУ в Черкаській області, МФО 854018, код платежу 13050500) основний борг з орендної плати у сумі 67 669,50 грн., пеню у сумі 637,12 грн., 3% річних у сумі 2 084,82 грн., інфляційні у сумі 5 009,18 грн.".

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт погоджується з тим, що він не повністю сплачує орендну плату за договором оренди землі. Однак, загальна сума не сплачених ним орендних платежів, на його думку, складає 67 669,50 грн. (борг за 2010 рік -26 739,52 грн. + борг за 2011 рік -37 781,52 грн. + борг за січень 2012 року -3 148,46 грн.), а не 68 872,26 грн., як зазначив суд у рішенні. Тобто, сума боргу по орендній платі, зазначена у резолютивній частині оскаржуваного судового рішення, на думку апелянта не відповідає фактично нарахованим та несплаченим відповідачем платежам за цим договором.

Шполянська міська рада надала відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить у задоволенні апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 відмовити, а оскаржуване судове рішення -змінити, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:

„Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Шполянської міської ради основний борг з орендної плати у сумі 72 020,72 грн., пеню у сумі 637,12 грн., 3% річних у сумі 2 084,82 грн., інфляційні у сумі 5 009,18 грн.".

Також, позивач просить розглянути справу за відсутності його представника, за наявними у справі доказами.

У відповідності до приписів ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши наявні у справі докази, та проаналізувавши на підставі встановлених по справі фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

27.08.2008р. Шполянською міською радою Черкаської області прийнято рішення № 30-9.2/V „Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 по АДРЕСА_2", яким вирішено затвердити ФОП ОСОБА_1 проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,7616 га під існуючий комплекс „Коопзаготрому" для виробничої діяльності по АДРЕСА_2 в м. Шпола у довгострокову оренду терміном на 49 років за рахунок забудованих земель Шполянської міської ради та передати ФОП ОСОБА_1 земельну ділянку в довгострокову оренду терміном на 49 років.

На виконання вищевказаного рішення між Шполянською міською радою (Орендодавець) і ФОП ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди землі № 39 від 01.09.2008р., який зареєстрований у Шполянському відділі ЧРФ ДП Центр ДЗК 03.09.2008р. за № 040879900121.

Відповідно до умов цього договору Орендодавець на підставі рішення Шполянської міської ради від 27.08.2008р. № 30-9.2/V надав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 37 613кв.м., що розташована за адресою: Черкаська обл., Шполянський район, м. Шпола, АДРЕСА_2 під існуючий комплекс „Коопзаготрому". За цільовим призначенням земельну ділянку віднесено до забудованих земель промисловості (п. 1.1. договору).

Відповідно до умов п. 2.1 договору оренди №39 в оренду передається земельна ділянка площею 37 613 кв.м. За функціональним використанням земельна ділянка відноситься до категорії земель виробничого використання. На земельній ділянці існує нерухоме майно.

Згідно з умовами п. 2.3. договору оренди №39 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що надається в оренду, згідно довідки Відділу земельних ресурсів у Шполянському районі від 29.08.2008р. № 197, на час укладення цього договору, становить 1 180 672,07 грн.

Договір оренди №39 укладено на 49 років до 27.08.2057р. Орендна плата нараховується починаючи із 22.05.2008р. незалежно від дати реєстрації договору. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 3.1. договору).

У розділі 4 договору встановлено, що за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі, що складає: з 22.05.2008р. -3 148,46 грн. на місяць. (п. 4.1 договору). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Розмір грошової оцінки та орендної плати не є сталим і змінюється у зв'язку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства. В таких випадках розмір грошової оцінки земельної ділянки та розмір щорічної орендної плати змінюватиметься відповідно з внесенням змін та доповнень до цього договору. (п. 4.2. договору). Орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно до 30 числа наступного місяця за звітним. Орендар бере на себе обов'язок уточнення зміни розмірів орендної плати та банківських реквізитів через фінансові та податкові органи на місцях.(п.4.3. договору). За несвоєчасне внесення орендної плати стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше визначеної законом ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку. (п. 4.6. договору).

Відповідно до умов п.9.1. договору оренди №39 Орендодавець має право вимагати від Орендаря своєчасного і повного внесення орендної плати, а згідно з умовами п.9.4. договору Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

На виконання умов договору оренди землі позивач передав відповідачу земельну ділянку площею 37613,00 кв.м., що розміщена за адресою: м. Шпола, АДРЕСА_2, про що свідчить акт про передачу та прийом земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рахунок земель Шполянської міської ради (а.с.21).

Відповідач в свою чергу, на виконання своїх зобов'язань за договором оренди землі, здійснив часткову оплату орендної плати, а саме:

- за період з 01.01.2009р. по 01.01.2910р. у сумі 33 430,30 грн., замість нарахованих 37 781,52 грн., в результаті чого орендна плата в сумі 4351,22 грн. залишилися несплаченою;

- з 01.01.2010р. по 01.01.2011р. у сумі 11 042,00 грн., замість нарахованих 37781,52 грн., в результаті чого орендна плата в сумі 26 739,52 грн. залишилися несплаченою;

- з 01.01.2011р. по 01.01.2012р. взагалі не сплатив, в результаті чого орендна плата в сумі 37781,52 грн. залишилися несплаченою;

Також відповідачем не здійснено оплату орендної плати за січень 2012р. в сумі 3 148,46 грн.

07.12.2011р. позивач надіслав відповідачу претензію (а.с.23), яку відповідач залишив без відповіді.

Згідно із ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 1 Закону України „Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.6 Закону України „Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України „Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ст. 21 даного Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 288.1, 288.2, 288.3, 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, ст. 526 цього ж Кодексу встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.3 договору оренди землі встановлено, що орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно до 30 числі наступного місяця за звітним.

У відповідності до вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи те, що відповідач всупереч наведених приписів законодавства не виконав умови договору оренди землі №39 від 01.09.2008р. щодо сплати орендної плати за період з 2009 по 2011 рік у сумі 68 872,26 грн., місцевий господарський суд цілком обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати.

При цьому, апеляційний господарський суд відхиляє ствердження апелянта про те, що загальна сума не сплачених ним орендних платежів складає 67 669,50 грн. (борг за 2010 рік -26 739,52 грн. + борг за 2011 рік -37 781,52 грн. + борг за січень 2012 року -3 148,46 грн.), а не 68 872,26 грн. (борг за 2009 рік -4 351,22 грн. + борг за 2010 рік -26 739,52 грн. + борг за 2011 рік -37 781,52 грн. +), оскільки апелянт не враховує свій борг по орендній платі за 2009 рік, однак враховує борг за січень 2012 року, які відповідно до резолютивної частини позову, позивач стягувати не просив, хоча і зазначав, що борг відповідача по орендній платі виник за період з 2009 року по січень 2012 року.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача розміру пені, то слід зазначити наступне:

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договором оренди землі №39 від 01.09.2008р. (п.4.6) передбачено, що за несвоєчасне внесення орендної плати стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше визначеної законом ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку, що відповідає приписам ч.6 ст. 231 ГК України та ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

У відповідності до приписів ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Враховуючи те, що договором оренди землі №39 не передбачено іншого періоду нарахування штрафних санкцій, ніж передбачено ч.6 ст. 232 ГК України, в даному випадку пеня підлягає стягненню за шість місяців.

Пеня є тривалою неустойкою яка стягується за кожний послідуючий період прострочення невиконаного в строк зобов'язання. Національним банком України затверджується річна облікова ставка, тому встановлений розмір ставки поділяється на кількість днів у році і таким чином розраховується ставка за один день прострочення. Кількість днів прострочення впливає на загальну суму пені.

Розрахунок суми пені у сумі 637,12 грн., зроблений позивачем, відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, так як зроблений за формулою: Пеня = С х ОСД х Д : 100, де С -сума заборгованості за період, ОСД -облікова ставка НБУ в день прострочення, Д -кількість днів прострочення, у зв'язку з чим, відповідні позовні вимоги правомірно задоволені судом першої інстанції.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Згідно розрахунку позивача, сума інфляційних за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання становить 5 009,18 грн.

Зазначений розрахунок інфляційних відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства у зв'язку з чим, відповідні позовні вимоги правомірно задоволені судом першої інстанції.

Також, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення суми 3% річних у сумі 2 084,82 грн., оскільки здійснений позивачем розрахунок відповідає фактичним обставинам справи.

Посилання Шполянської міської ради у відзиві на апеляційну скаргу на наявність правових підстав для стягнення з відповідача основної заборгованості у сумі 72 020,72 грн., яка складається із заборгованості за 2009 рік -4 351,22 грн., за 2010 рік -26 739,52 грн., за 2011 рік -37 781,52 грн. та за січень 2012 року -3 148,46 грн., у зв'язку з чим просить змінити оскаржуване судове рішення, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки вказані вимоги не були предметом розгляду у суді першої інстанції, а відповідно до ч.3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За таких обставин, оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому підстав для його скасування чи зміни немає.

Керуючись ст.ст. 77, 85, 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2012р. по справі №5017/1018/2012 -залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 29.11.2012р.

Головуючий суддя: В.І. Картере

Судді: Л.В. Лавриненко

В.Т. Пироговський