Рішення № 27762554, 13.11.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 р. Справа № 18/1713/12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк Надра" в особі відділення Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк Надра" Полтавське РУ, 36039, м. Полтава, вул. Шевченка, 80

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення 9854,55 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Чирвон О.І.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 13.11.2012 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 9854,55 грн. заборгованості за кредитним договором № 1693/CV/07-EK від 19.09.2007 року, в т.ч. 4029,06 грн. основного боргу, 3708,72 грн. відсотків за користування кредитом, 1110,78 грн. пені за порушення строків погашення заборгованості та 1005,99 грн. інфляційних витрат.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, але надіслав до суду клопотання б/н від 13.11.2012 року (а.с. 30) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання.

У відповідності до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Згідно п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" учасник судового процесу, що заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки його представника в судове засідання, не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника та неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Разом із тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження неможливості заміни конкретного представника відповідача іншим представником.

Так само відповідачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про відкладення розгляду справи.

Крім того, у відповідності до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою суду від 25.10.2012 року (а.с. 27) розгляд даної справи відкладався у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача та невиконанням ним вимог суду. Даною ухвалою розгляд справи було продовжено на п'ятнадцять днів на підставі відповідного клопотання представника позивача. Таким чином, строк вирішення спору з урахуванням його продовження судом закінчується 15.11.2012 року, що унеможливлює подальший розгляд даної справи.

Приймаючи до уваги вищенаведене, подане відповідачем клопотання судом відхиляється, а справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

19.09.2007 року між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (відповідач, позичальник) та Відкритим акціонерним товариством "Комерційний Банк Надра" в особі відділення Відкритого акціонерного товариства "Комерційний Банк Надра" Полтавське РУ (банк), в подальшому згідно наявної у справі копії статуту (а.с. 41) перейменованому в Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк Надра" в особі відділення Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк Надра" Полтавське РУ (позивач), був укладений кредитний договір за № 1693/CV/07-EK (а.с. 6-7), відповідно до якого банком було надано позичальникові грошові кошти на споживчі потреби у розмірі 13000,00 грн. (далі - кредит) з терміном повернення до 16.03.2009 року зі сплатою 30% річних, які нараховуються за фактичну кількість днів у періоді на залишок заборгованості (п. п. 1.1-1.3., 3.1.2.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов кредитного договору № 1693/CV/07-EK від 19.09.2007 року (далі - договір) позивачем на підставі заяви про видачу готівки № 1 від 19.09.2007 року (а.с. 9) були видані відповідачеві грошові кошти в розмірі 13000,00 грн.

Таким чином, позивач виконав взяті на себе зобов'язання належним чином та в повному обсязі.

Відповідно до п. п. 3.1., 3.2., 3.1.2.1., 3.1.3. договору повернення кредиту, нарахування та сплата відсотків за користування кредитом здійснюється згідно з графіком повернення кредиту та сплати відсотків (а.с. 8), який є невід'ємною частиною цього договору (далі - графік), шляхом внесення готівки в касу банку або шляхом безготівкового переказу. При цьому, як було вказано вище, нарахування відсотків у розмірі 30% річних здійснюється починаючи з дати надання кредиту та виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці (рік дорівнює 360 дням).

Разом із тим, як вказується позивачем у позовній заяві, відповідач свої зобов'язання за договором виконав не в повному обсязі, що мало наслідком утворення перед позивачем заборгованості в розмірі 7737,78 грн., з яких 4029,06 грн. - основний борг та 3708,72 грн. - заборгованість по відсоткам.

Внаслідок неналежного виконання взятих на себе за договором зобов'язань позивач звернувся до відповідача з претензією за № 2428/12 від 24.05.2012 року (а.с. 13) про погашення заборгованості в сумі 9854,55 грн., в т.ч. 4029,06 грн. заборгованості по кредиту, 3708,72 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 1110,78 грн. пені та 1005,99 грн. інфляційних витрат. Вказана претензія була отримана останнім 31.05.2012 року, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 13, зворотній бік), але залишена без реагування, що і стало приводом для звернення до суду з даним позовом.

За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по кредиту в розмірі 4029,06 грн. та заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами в розмірі 3708,72 грн., а також пеню за період з 22.05.2011 року по 22.05.2012 року в розмірі 1110,78 грн. та інфляційні витрати за період з 22.05.2009 року по 30.04.2012 року в розмірі 1005,99 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до приписів ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт існування між сторонами кредитних правовідносин, факт надання кредиту в розмірі 13000,00 грн., факт наявності заборгованості по кредиту в розмірі 4029,06 грн. та заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 3708,72 грн., факт направлення позивачем відповідачеві претензії про погашення заборгованості та факт її отримання відповідачем, а також факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача 4029,06 грн. заборгованості по кредиту та 3708,72 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Відповідно до ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно п. п. 8.1., 8.2. договору за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем пені та інфляційних витрат, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (36000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк Надра" в особі відділення Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк Надра" Полтавське РУ (36039, м. Полтава, вул. Шевченка, 80, р/р 37397140000002 у філії ПАТ "КБ Надра" Полтавське РУ, МФО 380764, код ЄДРПОУ 20025456) - 4029,06 грн. заборгованості по кредиту, 3708,72 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 1110,78 грн. пені, 1005,99 грн. інфляційних витрат та 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.11.2012 року.

Суддя Гетя Н.Г.