Ухвала суду № 27761076, 20.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"20" листопада 2012 р. Справа № 48/384

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.,

розглянувши касаційну скаргу Фонду державного майна України на рішення господарського суду міста Києва від 14.11.2011 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду України від 09.04.2012 року

у справі № 48/384 господарського суду міста Києва

за позовом Фонду державного майна України

до 1. Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській області

2. Міністерства аграрної політики та продовольства України

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський оптовий ринок"

третя особа Державне підприємство "Агроспецсервіс"

про визнання незаконними дій та недійсним договору оренди

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року Фонд державного майна України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, Міністерства аграрної політики та продовольства України та товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський оптовий ринок", просив визнати незаконними дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області щодо укладання договору оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Броварський оптовий ринок", а саме: реєстрації заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський оптовий ринок" на оренду, визначення переважного права товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський оптовий ринок" на оренду, видання наказу від 28.09.2007 № 14-25-4/3 "Про проведення інвентаризації та оцінки цілісного майнового комплексу, що передається в оренду"; визнати незаконними дії Міністерства аграрної політики України, правонаступником якого є Міністерство аграрної політики та продовольства України, щодо погодження оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Броварський оптовий ринок"; визнати недійсним на майбутнє договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Броварський оптовий ринок" №9-ЦМК, укладений 08.10.2007 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та товариством з обмеженою відповідальністю "Броварський оптовий ринок" з додатковою угодою від 30.11.2007 року № 1; зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Броварський оптовий ринок" повернути цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Броварський оптовий ринок" Міністерству аграрної політики та продовольства України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.11.2011 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2012 року у справі № 48/384 (а.с. 188-193, т. 2) відмовлено Фонду державного майна України у задоволенні позову до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, Міністерства аграрної політики та продовольства України, товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський оптовий ринок" про визнання незаконним дій та недійсним договору оренди (а.с. 86-91, т. 2).

Не погоджуючись із постановленими судовими актами, Фонд державного майна України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.11.2011 року, постанову Київського апеляційного господарського суду України від 09.04.2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.07.2012 року відмовлено Фонду державного майна України в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 48/384. Повернуто касаційну скаргу Фонду державного майна України на рішення господарського суду міста Києва від 14.11.2011 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду України від 09.04.2012 року у справі № 48/384 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України (т. 2, а.с. 214-217).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.10.2012 року відмовлено Фонду державного майна України в задоволенні клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги. Повернуто касаційну скаргу Фонду державного майна України на рішення господарського суду міста Києва від 14.11.2011 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду України від 09.04.2012 року у справі № 48/384 на підставі п. 4, п. 5, ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України (т. 2, а.с. 231-235).

Фонд державного майна України втретє звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.11.2011 року, постанову Київського апеляційного господарського суду України від 09.04.2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

В силу ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до ч. З ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Скаржником до касаційної скарги заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.

За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин і пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Право на повторне звернення до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, відповідно до ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення недоліків, передбачає усунення недоліків касаційної скарги в розумний строк.

Ухвала Вищого господарського суду України від 19.10.2012 року надіслана сторонам у справі 22.10.2012 року.

Згідно штампу поштового відділення зв'язку на титульному аркуші касаційної скарги Фонд державного майна України звернувся до Вищого господарського суду через Київський апеляційний господарський суд 07.11.2012 року.

Отже, повторне оскарження судового акту у розумні строки є суто організаційною проблемою скаржника.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Отже, вказана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Разом з тим, вказаною нормою процесуального законодавства не передбачено права повторного звернення з касаційною скаргою в разі її повернення на підставі п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України з відхиленням клопотання про відновлення строку для звернення з касаційною скаргою.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 24.10.2012 року "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" (із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 3), якщо касаційну скаргу подано повторно після повернення первісної касаційної скарги на підставі пункту 5 частини першої статті 1113 ГПК, якщо клопотання про відновлення строку подання касаційної скарги було відхилено, то відповідні обставини виключають перегляд судових рішень у касаційному порядку.

В таких випадках Вищий господарський суд України відмовляє у прийнятті касаційної скарги і виносить з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 107, 11113 ГПК.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. 53, 86, 107 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Фонду державного майна України в задоволенні клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги.

2. Відмовити Фонду державного майна України у прийнятті касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 14.11.2011 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду України від 09.04.2012 року у справі № 48/384.

3. Повернути Фонду державного майна України (місцезнаходження: вул. Кутузова, 18/9, м. Київ 133, 01601, код ЄДРПОУ 00032945) з Державного бюджету України 751 (сімсот п'ятдесят одну) грн. 10 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 824 від 10.08.2012 року та 32190 (тридцять дві тисячі сто дев'яносто) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 1192 від 29.10.2012 року.

3. Справу № 48/384 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

О.О. Євсіков